Іван Максимович П'ятковський (рос. Иван Максимович Пятковский; 6 (19) січня 1913, Астрахановка — 1 грудня 1986) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Іван Максимович П'ятковський | |
---|---|
рос. Иван Максимович Пятковский | |
Народження | 6 (19) січня 1913 Астрахановка |
Смерть | 1 грудня 1986 (73 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Роки служби | 1935–1937 1941–1963 |
Партія | КПРС |
Звання | Майор |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 6 (19 січня) 1913 року в селі Астрахановці (нині Хобдинського району Актюбінської області Казахстану) в селянській родині. Росіянин. Закінчив 7 класів школи і курси виконробів при Ташкентському технікумі зв'язку. Працював на Туркестано-Сибірській залізниці.
Проходив строкову службу в Червоній Армії в 1935–1937 роках. В 1941 році знову призваний в армію Нижньо-Чирчикським райвійськкоматом Ташкентської області Узбецької РСР. Закінчив курси молодших лейтенантів. На фронті у німецько-радянську війну з квітня 1942 року. Член ВКП(б) з 1943 року.
15 жовтня 1943 року командир роти зв'язку 120-го стрілецького полку (69-та стрілецька дивізія, 65-а армія, Центральний фронт) капітан П'ятковський під вогнем ворога з групою зв'язківців неодноразово переправлявся через Дніпро в районі селища міського типу Радуля Ріпкинського району Чернігівської області, проклав особисто телефонну лінію на правий берег річки для зв'язку штабу дивізії з десантної групою. Забезпечував під сильним вогнем противника безперебійний зв'язок.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм капітану П'ятковському Івану Максимовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1 587).
У 1945 році закінчив курси удосконалення офіцерського складу. Після війни служив у внутрішніх військах. З 1963 року майор І. М. П'ятковський в запасі. Жив Києві. Працював у Науково-дослідному інституті. Помер 1 грудня 1986 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 31).
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.
Вшанування пам'яті
У селі Астрахановці ім'ям Героя названі вулиця і школа.
Література
- Герои Советского Союза — казахстанцы. Книга 2. Алма-Ата, 1968;
- Герои Советского Союза — узбекистанцы. Ташкент, 1984;
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.2. М., 1988;
- Казакова А. С. Ими гордится Родина. Ташкент, 1961;
- Плесцов К. М. Люди высокого подвига. М., 1962.
- П'ятковський Іван Максимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Maksimovich P yatkovskij ros Ivan Maksimovich Pyatkovskij 6 19 sichnya 1913 19130119 Astrahanovka 1 grudnya 1986 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu Ivan Maksimovich P yatkovskijros Ivan Maksimovich PyatkovskijNarodzhennya6 19 sichnya 1913 1913 01 19 AstrahanovkaSmert1 grudnya 1986 1986 12 01 73 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRoki sluzhbi1935 1937 1941 1963PartiyaKPRSZvannya MajorVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 6 19 sichnya 1913 roku v seli Astrahanovci nini Hobdinskogo rajonu Aktyubinskoyi oblasti Kazahstanu v selyanskij rodini Rosiyanin Zakinchiv 7 klasiv shkoli i kursi vikonrobiv pri Tashkentskomu tehnikumi zv yazku Pracyuvav na Turkestano Sibirskij zaliznici Prohodiv strokovu sluzhbu v Chervonij Armiyi v 1935 1937 rokah V 1941 roci znovu prizvanij v armiyu Nizhno Chirchikskim rajvijskkomatom Tashkentskoyi oblasti Uzbeckoyi RSR Zakinchiv kursi molodshih lejtenantiv Na fronti u nimecko radyansku vijnu z kvitnya 1942 roku Chlen VKP b z 1943 roku 15 zhovtnya 1943 roku komandir roti zv yazku 120 go strileckogo polku 69 ta strilecka diviziya 65 a armiya Centralnij front kapitan P yatkovskij pid vognem voroga z grupoyu zv yazkivciv neodnorazovo perepravlyavsya cherez Dnipro v rajoni selisha miskogo tipu Radulya Ripkinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti proklav osobisto telefonnu liniyu na pravij bereg richki dlya zv yazku shtabu diviziyi z desantnoyi grupoyu Zabezpechuvav pid silnim vognem protivnika bezperebijnij zv yazok Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 30 zhovtnya 1943 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm kapitanu P yatkovskomu Ivanu Maksimovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1 587 Mogila Ivana P yatkovskogo U 1945 roci zakinchiv kursi udoskonalennya oficerskogo skladu Pislya vijni sluzhiv u vnutrishnih vijskah Z 1963 roku major I M P yatkovskij v zapasi Zhiv Kiyevi Pracyuvav u Naukovo doslidnomu instituti Pomer 1 grudnya 1986 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 31 NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Chervonoyi Zirki medalyami Vshanuvannya pam yatiU seli Astrahanovci im yam Geroya nazvani vulicya i shkola LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza kazahstancy Kniga 2 Alma Ata 1968 Geroi Sovetskogo Soyuza uzbekistancy Tashkent 1984 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar T 2 M 1988 Kazakova A S Imi gorditsya Rodina Tashkent 1961 Plescov K M Lyudi vysokogo podviga M 1962 P yatkovskij Ivan Maksimovich Sajt Geroi strany ros