Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пітер Фердинанд Друкер нім Peter Ferdinand Drucker німецькою його ім я звучить як Петер 19 листопада 1909 Відень 11 лист

Пітер Фердинанд Друкер

Пітер Фердинанд Друкер

Пітер Фердинанд Друкер (нім. Peter Ferdinand Drucker — німецькою його ім'я звучить як Петер *19 листопада 1909, Відень — † 11 листопада 2005, Клермонт) — американський вчений австрійського походження, був письменником, консультантом в галузі менеджменту, та, як він сам себе називав, — «соціальним екологом». Його книги, підручники та популярні статті досліджують те, як люди організовують діяльність у бізнесі, державних установах та некомерційних організаціях.

Пітер Фердинанд Друкер
нім. Peter Ferdinand Drucker
image
Народився19 листопада 1909(1909-11-19)[1][2][…]
Відень, Австро-Угорщина[4]
Помер11 листопада 2005(2005-11-11)[5][2][…] (95 років)
Клермонт, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
Місце проживанняАвстрія
Німеччина
Англія
США
Країнаimage США
image Австрія
Діяльністьколумніст, економіст, письменник, викладач університету, журналіст, адвокат, скульптор, підприємець, філософ
Alma materФранкфуртський університет
Галузьменеджмент
ЗакладНью-Йоркський університет
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:Теорія про глобальний ринок; концепція «інформаційного робітника»
Нагороди
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Пітер Фердинанд Друкер у Вікісховищі

Його праці передбачили багато великих зрушень кінця ХХ сторіччя, в тому числі приватизацію, децентралізацію, підйом Японії до вагомої світової економічної сили, беззаперечну важливість маркетингу та появу інформаційного суспільства з його необхідністю вчитись протягом всього життя. В 1959 році Друкер ввів термін (англ. knowledge worker) та пізніше в своєму житті вважав інформаційну продуктивність роботи наступною межею менеджменту.

Всі передові світові концерни з середини 40-х років ХХ сторіччя живуть «по-Друкеру». Друкер вірив, що можна створити економічний прогрес та соціальну гармонію. Але, як і багато великих творців, Друкер жахнувся від свого дітища. «Корпорації, що створювались для того, щоб стояти як піраміди, тепер схожі на намети», — не без скорботи визнавав Друкер в останні роки свого життя.

Біографія

Народився Пітер Друкер в Австро-Угорщині в сім'ї викладачки медицини Каролін Бонді (Caroline Bondi) та юриста Адольфа Друкера в Відні. Він ріс в помешканні, де інтелектуали, вищі урядовці та науковці зустрічались для обговорення нових ідей. Після закінчення гімназії Друкер не знайшов достатньо можливостей для працевлаштування в пост-Габсбургіанському Відні та переїхав до Гамбургу в Німеччині. В 1933 році П. Друкер переїхав до Англії, а пізніше — до США, де і провів решту свого життя.

Діяльність та погляди

Початок діяльності

На початку своєї трудової діяльності П. Друкер працював підмайстром у щойно заснованій компанії що торгувала бавовною; згодом — журналістом, писав для «Der Österreichische Volkswirt» (Австрійський Економіст). Невдовзі Друкер переїхав до Франкфурту, де отримав роботу в Daily Frankfurter General-Anzeiger. Перебуваючи у Франкфурті, він також отримав ступінь доктора міжнародного права та громадського права в Університеті

Ранні впливи

Серед людей, що справили значний вплив на Друкера на початковому етапі його життя, був Австрійський економіст Йозеф Шумпетер, друг його батька, котрий вразив Друкера важливістю інновацій та підприємництва. Також значний вплив в дещо іншому напрямку на Друкера справив Джон Мейнард Кейнс, лекцію якого Друкер прослухав в 1934 в Кембриджі. «Я раптом зрозумів, що Кейнс та всі ті найкращі студенти, що знаходились в аудиторії були зацікавлені поведінкою товарів», — писав Друкер, «в той час, як я був зацікавлений поведінкою людей».

Протягом наступних 70 років праці Друкера будуть відзначатися зосередженістю на відносинах між людьми, на противагу хрускоту цифр. Його книги були наповнені уроками про те, як організації можуть розкрити найкраще в людях, і як працівники можуть знайти почуття спільності та гідності в сучасному суспільстві, організованому навколо великих інституцій. Як бізнес-консультант, Друкер не любив термін «гуру», хоча його часто застосовували до нього; «Я вже багато років кажу, — якось зауважив Друкер, — що ми використовуємо слово „гуру“ тільки тому, що „шарлатан“ занадто довге, щоб поміститися в заголовку.»

Будучи молодим письменником, Друкер написав дві роботи — одну про консервативного німецького філософа Фрідріха Юліуса Сталя, а іншу під назвою «Єврейське питання в Німеччині» — які були спалені і заборонені нацистами. 1939 року він опублікував сучасний аналіз становлення фашизму під назвою «Кінець економічної людини» (The End of Economic Man). Це була його перша книга, видана в Нью-Йорку англійською мовою. У вступі він посилається на «Єврейське питання в Німеччині»: «Ранній уривок [цієї книги] був опублікований як памфлет австрійським католиком і антинацистом у … 1936».

Фрідріх Гаєк цитує «Кінець економічної людини» Друкера у «Шляху до рабства»:

Повний колапс віри в можливість досягти свободи і рівності за Марксом змусив Росію обрати такий самий шлях до тоталітарного, антиекономічного суспільства тотальної заборони, несвободи і нерівності, яким прямувала Німеччина. І річ не в тому, що комунізм і фашизм — це, по суті, те саме. Фашизм — це стадія, яка настає тоді, коли комунізм довів свою примарність, як це сталося в сталінській Росії та в догітлерівській Німеччині.

В 1943 році Друкер став натуралізованим громадянином Сполучених Штатів. Він викладав в Беннінгтонському коледжі з 1942 року до 1949, потім — у Нью-Йоркському університеті як професор менеджменту з 1950 по 1971 роки. Друкер переїхав до Каліфорнії в 1971 році, де він розвив одну з перших в країні MBA-програму для працюючих професіоналів в Клермонтському університеті. З 1971 року і до смерті був професором Соціальних наук та менеджменту в Клермонтському університеті. Згодом, у 1987 році, школа менеджменту цього університету була названа на його честь. Свій останній клас у школі він випустив в 2002 році в 92-річному віці.

"Бізнес-мислитель"

Кар'єра Друкера як бізнес-мислителя почалася в 1942 році, коли його перші статті про політику та суспільство відкрили йому доступ до внутрішньої роботи General Motors (GM), однієї з найбільших компаній у світі на той час. Його досвід роботи в Європі залишив його зачарованим проблемою влади. Він поділився своїм захопленням з Дональдсоном Брауном, натхненником адміністративного контролю в GM. У 1943 році Браун запросив його провести те, що можна назвати "політичним аудитом": дворічний соціально-науковий аналіз корпорації. Друкер був присутній на кожному засіданні правління, брав інтерв'ю у працівників, аналізував виробництво та процеси прийняття рішень.

Книга "Концепція корпорації", що вийшла в результаті, популяризувала багатодивізіональну структуру "Дженерал Моторс" і призвела до появи численних статей, консалтингових замовлень та додаткових книг. Однак у GM навряд чи були в захваті від кінцевого продукту. Друкер припустив, що автогігант, можливо, захоче переглянути низку давніх політик щодо відносин з клієнтами, дилерами, працівниками тощо. Всередині корпорації поради Друкера були сприйняті як гіперкритичні. Почесний голова GM Альфред Слоун був настільки засмучений книгою, що "просто ставився до неї так, ніби її не існувало", - згадував пізніше Друкер, - "ніколи не згадуючи про неї і не дозволяючи згадувати про неї в його присутності"[24].

Друкер вчив, що менеджмент - це "ліберальне мистецтво", і він наповнював свої управлінські поради міждисциплінарними уроками з історії, соціології, психології, філософії, культури та релігії. Він також був глибоко переконаний, що всі інституції, в тому числі і в приватному секторі, несуть відповідальність перед усім суспільством. "Справа в тому, - писав Друкер у своїй праці 1973 року "Менеджмент: Завдання, відповідальність, практика", - що в сучасному суспільстві не існує іншої лідерської групи, окрім менеджерів. Якщо менеджери наших основних інституцій, і особливо бізнесу, не візьмуть на себе відповідальність за загальне благо, то ніхто інший не зможе або не захоче".

Друкер був зацікавлений у зростаючому впливі людей, які працювали розумом, а не руками[джерело не вказано]. Його інтригували працівники, які знали більше про певні предмети, ніж їхні боси чи колеги, і все ж мусили співпрацювати з іншими у великій організації. Замість того, щоб просто прославляти цей феномен як втілення людського прогресу, Друкер проаналізував його і пояснив, як він кидає виклик поширеним уявленням про те, як повинні управлятися організації.

Його підхід добре спрацював у дедалі більш зрілому діловому світі другої половини двадцятого століття. На той час великі корпорації розробили базову виробничу ефективність та управлінську ієрархію масового виробництва. Керівники вважали, що вони знають, як керувати компаніями, і Друкер взяв на себе сміливість підважити їхні переконання, щоб організації не стали застарілими. Але він робив це зі співчуттям. Він вважав, що його читачі - розумні, раціональні, працьовиті люди доброї волі[26].

Праці та вплив

39 книг Друкера перекладено більш ніж тридцятьма шістьма мовами. Дві з них - романи, а одна - "Пригоди перехожого" (1978) - автобіографія. Він є співавтором книги про японський живопис і зняв вісім серій навчальних фільмів на теми менеджменту. Він також протягом 10 років вів постійну колонку в Wall Street Journal і часто дописував до Harvard Business Review, The Atlantic Monthly та The Economist.

Його роботи особливо популярні в Японії, особливо після публікації роману "Що, якби жінка-менеджер шкільної бейсбольної команди прочитала "Менеджмент" Друкера", де головна героїня з великим ефектом використовує одну з його книг, який також був адаптований в аніме та повнометражному фільмі[28]. Його популярність в Японії можна порівняти з популярністю його сучасника В. Едвардса Демінґа[29].

Ключові ідеї

  • Децентралізація та спрощення.[30] Друкер заперечував командно-адміністративну модель і стверджував, що компанії працюють найкраще, коли вони децентралізовані. На думку Друкера, корпорації мають тенденцію виробляти занадто багато продукції, наймати непотрібних їм працівників (коли кращим рішенням був би аутсорсинг) і розширюватися в ті сектори економіки, яких їм слід уникати.
  • Прогнозування занепаду та маргіналізації «синіх комірців»[31].
  • Концепція того, що згодом стало відомим як «аутсорсинг»[32]. Він використовував приклад «фронт-руму» та «бек-руму» кожного бізнесу: компанія повинна займатися лише тими видами діяльності, які є критично важливими для підтримки її основного бізнесу. Побічну діяльність слід передати іншим компаніям, для яких ці завдання є основною діяльністю.
  • Важливість неприбуткового сектору, [33] який він називає третім сектором (перші два — приватний та державний). Неурядові організації (НУО) відіграють вирішальну роль в економіці країн світу.
  • Глибокий скептицизм щодо макроекономічної теорії[34]. Друкер стверджував, що економісти всіх шкіл не можуть пояснити важливі аспекти сучасної економіки.
  • Нарікання на те, що єдиним предметом мікроекономіки є ціна. Друкер зазначав, що мікроекономіка не в змозі показати, що продукти насправді роблять для нас, [35] тим самим стимулюючи комерційний інтерес до того, як вирахувати, що продукти насправді роблять для нас, виходячи з їхньої ціни.
  • Калькуляція витрат економічного ланцюга: ідея про те, що конкурентоспроможна компанія повинна знати витрати всього свого економічного ланцюга, а не лише витрати, за які вона несе відповідальність як окремий бізнес у цьому ланцюгу. «Що має значення … це економічна реальність, витрати всього [виробничого] процесу, незалежно від того, хто чим володіє»[36].
  • Повага до працівника: Друкер вважав, що працівники є активами, а не зобов'язаннями. Він навчав, що обізнані працівники є важливими складовими сучасної економіки, і що гібридна модель управління є єдиним методом демонстрації цінності працівника для організації. Центральне місце в цій філософії займає думка про те, що люди є найціннішим ресурсом організації, і що робота менеджера полягає як у підготовці людей до роботи, так і в наданні їм свободи для цього[37].
  • Віра в те, що він називав «хворобою уряду» («the sickness of government»). Друкер неупереджено стверджував, що уряд часто не може або не хоче надавати нові послуги, яких потребують та/або бажають люди, хоча він вважав, що цей стан не є внутрішньо притаманним формі правління. Глава «Хвороба уряду»[38] в його книзі «Епоха перерв» лягла в основу «Нового публічного менеджменту»[39] — теорії державного управління, яка домінувала в цій дисципліні у 1980-х і 1990-х роках.
  • Необхідність «запланованої відмови». Бізнес та уряди мають природну людську схильність чіплятися за «вчорашні успіхи», замість того, щоб бачити, коли вони більше не є корисними[40].
  • Віра в те, що дії без роздумів є причиною кожної невдачі.
  • Потреба у спільноті. На початку своєї кар'єри Друкер передбачав «кінець економічної людини» і виступав за створення «спільноти заводів» («plant community»)[41], де можна було б задовольнити соціальні потреби людини. Пізніше він визнав, що «спільнота заводів» так і не матеріалізувалася, і до 1980-х років припустив, що волонтерство в неприбутковому секторі є ключем до формування здорового суспільства, в якому люди відчувають почуття приналежності та громадянської гордості[42].
  • Необхідність керувати бізнесом, балансуючи між різноманітними потребами та цілями, а не підпорядковуючи організацію єдиній цінності[43][44] Ця концепція управління за цілями та самоконтролю є основною тезою його знакової праці 1954 року «Практика менеджменту»[45].
  • Першочерговим обов'язком компанії є обслуговування своїх клієнтів. Прибуток не є головною метою, а скоріше важливою умовою для подальшого існування та стійкості компанії[46].
  • Віра в те, що великі компанії можуть стояти в одному ряду з найблагороднішими винаходами людства[47].
  • «Роби те, що ти робиш найкраще, а решту віддай на аутсорсинг» — це бізнес-слоган, який вперше «придумав і розробив»[48] у 1990-х роках Друкер.[49] Гасло використовувалося насамперед для пропаганди аутсорсингу як життєздатної бізнес-стратегії. Друкер почав пояснювати концепцію аутсорсингу ще у 1989 році у своїй статті в Wall Street Journal (WSJ) під назвою «Продай поштову кімнату»[50].

Критика

The Wall Street Journal дослідив кілька його лекцій у 1987 році і повідомив, що він іноді не орієнтувався у фактах. Наприклад, Друкер був не в темі, коли сказав аудиторії, що англійська мова є офіційною мовою для всіх співробітників японської торгової компанії "Міцуї". Друкер захищався: "Я використовую анекдоти, щоб висловити свою думку, а не для того, щоб писати історію".

Крім того, хоча Друкер був відомий своєю прозорливістю, він не завжди був правий у своїх прогнозах. Наприклад, він передбачив, що фінансовий центр США переміститься з Нью-Йорка до Вашингтона[51].

Інші стверджують, що одна з основних концепцій Друкера, «управління за цілями» ("management by objectives"), є недосконалою і ніколи не була доведена її ефективність. Критик Дейл Крюгер стверджує, що цю систему важко впровадити і що компанії часто надмірно акцентують увагу на контролі, на противагу заохоченню креативності, щоб досягти своїх цілей[52].

Класична праця Друкера "Концепція корпорації" критикувала General Motors, в той час як вона вважалася найуспішнішою корпорацією у світі. Багато керівників GM вважали Друкера персоною нон-грата протягом тривалого часу після цього. Хоча Альфред П. Слоун утримувався від особистої ворожості до Друкера, він вважав, що Друкер критикував менеджмент GM "абсолютно неправильно"[53].

Нагороди та відзнаки

Президент США Джордж Буш 9 липня 2002 року нагородив Друкера Президентською медаллю Свободи[54]. Він також отримав нагороди від уряду Австрії[55], в тому числі Велику срібну медаль за заслуги перед Австрійською Республікою в 1974 році[56], Велику золоту нагороду за заслуги перед Австрійською Республікою в 1991 році[57], Австрійський хрест пошани за заслуги в науці та мистецтві 1-го класу в 1999 році[58], а також Орден Священного Скарбу 3-го класу 24 червня 1966 року від уряду Японії.[59]

Друкер був почесним головою Фонду Пітера Ф. Друкера з управління некомерційними організаціями, який зараз є Інститутом "Лідер до лідера", з 1990 по 2002 рр.[60] У 1969 році він був нагороджений найвищою нагородою Нью-Йоркського університету - Подякою президента. [61] За статтю "Що робить ефективного керівника ефективним" Гарвардський бізнес-рев'ю в червні 2004 року нагородив Друкера сьомою премією McKinsey - найбільшою нагородою, що присуджується окремій особі.[62] У 1996 році Друкер був включений до Зали слави американського бізнесу Junior Achievement.[63]

Він отримав 25 почесних докторських ступенів в американських, бельгійських, чеських, англійських, іспанських та швейцарських університетах. [64]

Його книга 1954 року «Практика менеджменту» (The Practice of Management) була визнана третьою найвпливовішою книгою з менеджменту 20-го століття за результатами опитування членів Академії менеджменту. [65]

У Клермонті, Каліфорнія, Одинадцята вулиця між Коледж-авеню та Дартмут-авеню була перейменована на "Дорогу Друкера" в жовтні 2009 року на честь 100-річчя від дня народження Друкера. [66] Друкер був посмертно вшанований, коли його включили до Зали слави аутсорсингу на знак визнання його видатного внеску в цій галузі.[67] У 2018 році Друкер був названий найвпливовішим бізнес-мислителем у світі за версією Thinkers50.com.[68].

Спадщина

image
Burkle Building, Drucker Centenial

У Клермонтському університеті в 1987 році був створений Центр менеджменту імені Пітера Ф. Друкера - нині Вища школа менеджменту імені Пітера Ф. Друкера та Масатоші Іто - який продовжує керуватися принципами Друкера[69].

Щорічний Глобальний форум Пітера Друкера був вперше проведений у 2009 році, до сторіччя з дня народження Друкера[70].

Бібліографія

  • 1939: The End of Economic Man (New York: The John Day Company)
  • 1942: The Future of Industrial Man (New York: The John Day Company)
  • 1946: Concept of the Corporation (New York: The John Day Company)
  • 1950: The New Society (New York: Harper & Brothers)
  • 1954: The Practice of Management (New York: Harper & Brothers)
  • 1957: America's Next Twenty Years (New York: Harper & Brothers)
  • 1959: The Landmarks of Tomorrow (New York: Harper & Brothers)
  • 1964: Managing for Results (New York: Harper & Row)
  • 1967: The Effective Executive (New York: Harper & Row)
  • 1969: The Age of Discontinuity (New York: Harper & Row)
  • 1970: Technology, Management and Society (New York: Harper & Row)
  • 1971: The New Markets and Other Essays (London: William Heinemann Ltd.)
  • 1971: Men, Ideas and Politics (New York: Harper & Row)
  • 1971: Drucker on Management (London: Management Publications Limited)
  • 1973: Management: Tasks, Responsibilities, Practices' (New York: Harper & Row)
  • 1976: The Unseen Revolution: How Pension Fund Socialism Came to America (New York: Harper & Row)
  • 1977: People and Performance: The Best of Peter Drucker on Management (New York: Harper's College Press)
  • 1978: Adventures of a Bystander (New York: Harper & Row)
  • 1980: Managing in Turbulent Times (New York: Harper & Row)
  • 1981: Toward the next economics, and other essays (New York: Harper & Row) ISBN 0060148284
  • 1982: The Changing World of Executive (New York: Harper & Row)
  • 1982: The Last of All Possible Worlds (New York: Harper & Row)
  • 1984: The Temptation to Do Good (London: William Heinemann Ltd.)
  • 1985: Innovation and Entrepreneurship (New York: Harper & Row)
  • 1986: The Frontiers of Management: Where Tomorrow's Decisions are Being Shaped Today (New York: Truman Talley Books/E.D. Dutton)
  • 1989: The New Realities: in Government and Politics, in Economics and Business, in Society and World View (New York: Harper & Row)
  • 1990: Managing the Nonprofit Organization: Practices and Principles (New York: HarperCollins)
  • 1992: Managing for the Future (New York: HarperCollins)
  • 1993: The Ecological Vision (New Brunswick, NJ and London: Transaction Publishers)
  • 1993: Post-Capitalist Society (New York: HarperCollins)
  • 1995: Managing in a Time of Great Change (New York: Truman Talley Books/Dutton)
  • 1997: Drucker on Asia: A Dialogue between Peter Drucker and Isao Nakauchi (Tokyo: Diamond Inc.)
  • 1998: Peter Drucker on the Profession of Management (Boston: Harvard Business School Publishing)
  • 1999: Management Challenges for 21st Century (New York: Harper Business)
  • 1999: Managing Oneself (Boston: Harvard Business School Publishing) [published 2008 from article in Harvard Business Review]
  • 2001: The Essential Drucker (New York: Harper Business)
  • 2002: Managing in the Next Society (New York: Truman Talley Books/St. Martin's Press)
  • 2002: A Functioning Society (New Brunswick, NJ and London: Transaction Publishers)
  • 2004: The Daily Drucker (New York: Harper Business)
  • 2008 (posthumous): The Five Most Important Questions (San Francisco: Jossey-Bass)

Інші публікації

Ранні монографї німецькою
  • 1932: The Justification of International Law and the Will of the State (doctoral dissertation)
  • 1933: Friedrich Julius Stahl, Conservative Political Theory and Historical Development (Tübingen: Mohr)
  • 1936: The Jewish Question in Germany (Wien: Gsur)
Участь у монографіях
  • 1961: Power and Democracy in America (Westport, Connecticut: Greenwood Press Publishers)
  • 1969: Preparing Tomorrow's Business Leaders Today (Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall)
  • 1979: Song of the Brush: Japanese Painting from Sanso Collection (Seattle: Seattle Art Museum)
  • 1988: Handbook of Management by Objectives with Bill Reddin and Denis Ryan (Published by Tata McGraw-Hill in New Delhi).
  • 1991: The Rise of NEC (Blackwell Business)
Різне
  • 1977: An Introductory View of Management (New York: Harper & Row)
  • 1977 (revised edition, 2009): Management Cases (New York: Harper & Row)
  • 2006: The Effective Executive In Action with Joseph A. Maciariello (New York: HarperCollins)
  • 2006: Classic Drucker (Boston: Harvard Business Review Press)
  • 2008 (posthumous): Management: Revised with Sujog Arya (New York: HarperCollins)

Переклади українською

  • Друкер П. Як управляти собою. - К.: #книголав, 2017
  • Друкер П. Ефективний керівник. - К. : КМ-БУКС, 2019
  • Друкер П. Виклики для менеджменту XXI століття. - К. : КМ-БУКС, 2020

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118527568 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. http://www.nytimes.com/2005/11/12/business/12drucker.html
  6. P. Drucker, The End of the Economic Man, 1939, p. 230. Цит. за Фрідріх Гаєк. Шлях до рабства / пер. з англ. Сергій Рачинський. — К. : Наш Формат, 2022. — 208 с., С. 35-36

Посилання

  • Видатний світовий менеджер Пітер Друкер
  • Серед світових гуру менеджменту . . .
  • Питер Фердинанд Друкер
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Пітер Фердинанд Друкер
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (серпень 2013)
image Це незавершена стаття про науковця США.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Piter Ferdinand Druker nim Peter Ferdinand Drucker nimeckoyu jogo im ya zvuchit yak Peter 19 listopada 1909 Viden 11 listopada 2005 Klermont amerikanskij vchenij avstrijskogo pohodzhennya buv pismennikom konsultantom v galuzi menedzhmentu ta yak vin sam sebe nazivav socialnim ekologom Jogo knigi pidruchniki ta populyarni statti doslidzhuyut te yak lyudi organizovuyut diyalnist u biznesi derzhavnih ustanovah ta nekomercijnih organizaciyah Piter Ferdinand Drukernim Peter Ferdinand DruckerNarodivsya19 listopada 1909 1909 11 19 1 2 Viden Avstro Ugorshina 4 Pomer11 listopada 2005 2005 11 11 5 2 95 rokiv Klermont okr L Andzheles Kaliforniya SShAMisce prozhivannyaAvstriya Nimechchina Angliya SShAKrayina SShA AvstriyaDiyalnistkolumnist ekonomist pismennik vikladach universitetu zhurnalist advokat skulptor pidpriyemec filosofAlma materFrankfurtskij universitetGaluzmenedzhmentZakladNyu Jorkskij universitetChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukVidomij zavdyaki Teoriya pro globalnij rinok koncepciya informacijnogo robitnika Nagorodid 1959 d 1990 d 9 travnya 1986 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Piter Ferdinand Druker u Vikishovishi Jogo praci peredbachili bagato velikih zrushen kincya HH storichchya v tomu chisli privatizaciyu decentralizaciyu pidjom Yaponiyi do vagomoyi svitovoyi ekonomichnoyi sili bezzaperechnu vazhlivist marketingu ta poyavu informacijnogo suspilstva z jogo neobhidnistyu vchitis protyagom vsogo zhittya V 1959 roci Druker vviv termin angl knowledge worker ta piznishe v svoyemu zhitti vvazhav informacijnu produktivnist roboti nastupnoyu mezheyu menedzhmentu Vsi peredovi svitovi koncerni z seredini 40 h rokiv HH storichchya zhivut po Drukeru Druker viriv sho mozhna stvoriti ekonomichnij progres ta socialnu garmoniyu Ale yak i bagato velikih tvorciv Druker zhahnuvsya vid svogo ditisha Korporaciyi sho stvoryuvalis dlya togo shob stoyati yak piramidi teper shozhi na nameti ne bez skorboti viznavav Druker v ostanni roki svogo zhittya BiografiyaNarodivsya Piter Druker v Avstro Ugorshini v sim yi vikladachki medicini Karolin Bondi Caroline Bondi ta yurista Adolfa Drukera v Vidni Vin ris v pomeshkanni de intelektuali vishi uryadovci ta naukovci zustrichalis dlya obgovorennya novih idej Pislya zakinchennya gimnaziyi Druker ne znajshov dostatno mozhlivostej dlya pracevlashtuvannya v post Gabsburgianskomu Vidni ta pereyihav do Gamburgu v Nimechchini V 1933 roci P Druker pereyihav do Angliyi a piznishe do SShA de i proviv reshtu svogo zhittya Diyalnist ta poglyadiPochatok diyalnosti Na pochatku svoyeyi trudovoyi diyalnosti P Druker pracyuvav pidmajstrom u shojno zasnovanij kompaniyi sho torguvala bavovnoyu zgodom zhurnalistom pisav dlya Der Osterreichische Volkswirt Avstrijskij Ekonomist Nevdovzi Druker pereyihav do Frankfurtu de otrimav robotu v Daily Frankfurter General Anzeiger Perebuvayuchi u Frankfurti vin takozh otrimav stupin doktora mizhnarodnogo prava ta gromadskogo prava v Universiteti Ranni vplivi Sered lyudej sho spravili znachnij vpliv na Drukera na pochatkovomu etapi jogo zhittya buv Avstrijskij ekonomist Jozef Shumpeter drug jogo batka kotrij vraziv Drukera vazhlivistyu innovacij ta pidpriyemnictva Takozh znachnij vpliv v desho inshomu napryamku na Drukera spraviv Dzhon Mejnard Kejns lekciyu yakogo Druker prosluhav v 1934 v Kembridzhi Ya raptom zrozumiv sho Kejns ta vsi ti najkrashi studenti sho znahodilis v auditoriyi buli zacikavleni povedinkoyu tovariv pisav Druker v toj chas yak ya buv zacikavlenij povedinkoyu lyudej Protyagom nastupnih 70 rokiv praci Drukera budut vidznachatisya zoseredzhenistyu na vidnosinah mizh lyudmi na protivagu hruskotu cifr Jogo knigi buli napovneni urokami pro te yak organizaciyi mozhut rozkriti najkrashe v lyudyah i yak pracivniki mozhut znajti pochuttya spilnosti ta gidnosti v suchasnomu suspilstvi organizovanomu navkolo velikih institucij Yak biznes konsultant Druker ne lyubiv termin guru hocha jogo chasto zastosovuvali do nogo Ya vzhe bagato rokiv kazhu yakos zauvazhiv Druker sho mi vikoristovuyemo slovo guru tilki tomu sho sharlatan zanadto dovge shob pomistitisya v zagolovku Buduchi molodim pismennikom Druker napisav dvi roboti odnu pro konservativnogo nimeckogo filosofa Fridriha Yuliusa Stalya a inshu pid nazvoyu Yevrejske pitannya v Nimechchini yaki buli spaleni i zaboroneni nacistami 1939 roku vin opublikuvav suchasnij analiz stanovlennya fashizmu pid nazvoyu Kinec ekonomichnoyi lyudini The End of Economic Man Ce bula jogo persha kniga vidana v Nyu Jorku anglijskoyu movoyu U vstupi vin posilayetsya na Yevrejske pitannya v Nimechchini Rannij urivok ciyeyi knigi buv opublikovanij yak pamflet avstrijskim katolikom i antinacistom u 1936 Fridrih Gayek cituye Kinec ekonomichnoyi lyudini Drukera u Shlyahu do rabstva Povnij kolaps viri v mozhlivist dosyagti svobodi i rivnosti za Marksom zmusiv Rosiyu obrati takij samij shlyah do totalitarnogo antiekonomichnogo suspilstva totalnoyi zaboroni nesvobodi i nerivnosti yakim pryamuvala Nimechchina I rich ne v tomu sho komunizm i fashizm ce po suti te same Fashizm ce stadiya yaka nastaye todi koli komunizm doviv svoyu primarnist yak ce stalosya v stalinskij Rosiyi ta v dogitlerivskij Nimechchini V 1943 roci Druker stav naturalizovanim gromadyaninom Spoluchenih Shtativ Vin vikladav v Benningtonskomu koledzhi z 1942 roku do 1949 potim u Nyu Jorkskomu universiteti yak profesor menedzhmentu z 1950 po 1971 roki Druker pereyihav do Kaliforniyi v 1971 roci de vin rozviv odnu z pershih v krayini MBA programu dlya pracyuyuchih profesionaliv v Klermontskomu universiteti Z 1971 roku i do smerti buv profesorom Socialnih nauk ta menedzhmentu v Klermontskomu universiteti Zgodom u 1987 roci shkola menedzhmentu cogo universitetu bula nazvana na jogo chest Svij ostannij klas u shkoli vin vipustiv v 2002 roci v 92 richnomu vici Biznes mislitel Kar yera Drukera yak biznes mislitelya pochalasya v 1942 roci koli jogo pershi statti pro politiku ta suspilstvo vidkrili jomu dostup do vnutrishnoyi roboti General Motors GM odniyeyi z najbilshih kompanij u sviti na toj chas Jogo dosvid roboti v Yevropi zalishiv jogo zacharovanim problemoyu vladi Vin podilivsya svoyim zahoplennyam z Donaldsonom Braunom nathnennikom administrativnogo kontrolyu v GM U 1943 roci Braun zaprosiv jogo provesti te sho mozhna nazvati politichnim auditom dvorichnij socialno naukovij analiz korporaciyi Druker buv prisutnij na kozhnomu zasidanni pravlinnya brav interv yu u pracivnikiv analizuvav virobnictvo ta procesi prijnyattya rishen Kniga Koncepciya korporaciyi sho vijshla v rezultati populyarizuvala bagatodivizionalnu strukturu Dzheneral Motors i prizvela do poyavi chislennih statej konsaltingovih zamovlen ta dodatkovih knig Odnak u GM navryad chi buli v zahvati vid kincevogo produktu Druker pripustiv sho avtogigant mozhlivo zahoche pereglyanuti nizku davnih politik shodo vidnosin z kliyentami dilerami pracivnikami tosho Vseredini korporaciyi poradi Drukera buli sprijnyati yak giperkritichni Pochesnij golova GM Alfred Sloun buv nastilki zasmuchenij knigoyu sho prosto stavivsya do neyi tak nibi yiyi ne isnuvalo zgaduvav piznishe Druker nikoli ne zgaduyuchi pro neyi i ne dozvolyayuchi zgaduvati pro neyi v jogo prisutnosti 24 Druker vchiv sho menedzhment ce liberalne mistectvo i vin napovnyuvav svoyi upravlinski poradi mizhdisciplinarnimi urokami z istoriyi sociologiyi psihologiyi filosofiyi kulturi ta religiyi Vin takozh buv gliboko perekonanij sho vsi instituciyi v tomu chisli i v privatnomu sektori nesut vidpovidalnist pered usim suspilstvom Sprava v tomu pisav Druker u svoyij praci 1973 roku Menedzhment Zavdannya vidpovidalnist praktika sho v suchasnomu suspilstvi ne isnuye inshoyi liderskoyi grupi okrim menedzheriv Yaksho menedzheri nashih osnovnih institucij i osoblivo biznesu ne vizmut na sebe vidpovidalnist za zagalne blago to nihto inshij ne zmozhe abo ne zahoche Druker buv zacikavlenij u zrostayuchomu vplivi lyudej yaki pracyuvali rozumom a ne rukami dzherelo ne vkazano Jogo intriguvali pracivniki yaki znali bilshe pro pevni predmeti nizh yihni bosi chi kolegi i vse zh musili spivpracyuvati z inshimi u velikij organizaciyi Zamist togo shob prosto proslavlyati cej fenomen yak vtilennya lyudskogo progresu Druker proanalizuvav jogo i poyasniv yak vin kidaye viklik poshirenim uyavlennyam pro te yak povinni upravlyatisya organizaciyi Jogo pidhid dobre spracyuvav u dedali bilsh zrilomu dilovomu sviti drugoyi polovini dvadcyatogo stolittya Na toj chas veliki korporaciyi rozrobili bazovu virobnichu efektivnist ta upravlinsku iyerarhiyu masovogo virobnictva Kerivniki vvazhali sho voni znayut yak keruvati kompaniyami i Druker vzyav na sebe smilivist pidvazhiti yihni perekonannya shob organizaciyi ne stali zastarilimi Ale vin robiv ce zi spivchuttyam Vin vvazhav sho jogo chitachi rozumni racionalni pracoviti lyudi dobroyi voli 26 Praci ta vpliv 39 knig Drukera perekladeno bilsh nizh tridcyatma shistma movami Dvi z nih romani a odna Prigodi perehozhogo 1978 avtobiografiya Vin ye spivavtorom knigi pro yaponskij zhivopis i znyav visim serij navchalnih filmiv na temi menedzhmentu Vin takozh protyagom 10 rokiv viv postijnu kolonku v Wall Street Journal i chasto dopisuvav do Harvard Business Review The Atlantic Monthly ta The Economist Jogo roboti osoblivo populyarni v Yaponiyi osoblivo pislya publikaciyi romanu Sho yakbi zhinka menedzher shkilnoyi bejsbolnoyi komandi prochitala Menedzhment Drukera de golovna geroyinya z velikim efektom vikoristovuye odnu z jogo knig yakij takozh buv adaptovanij v anime ta povnometrazhnomu filmi 28 Jogo populyarnist v Yaponiyi mozhna porivnyati z populyarnistyu jogo suchasnika V Edvardsa Deminga 29 Klyuchovi ideyi Decentralizaciya ta sproshennya 30 Druker zaperechuvav komandno administrativnu model i stverdzhuvav sho kompaniyi pracyuyut najkrashe koli voni decentralizovani Na dumku Drukera korporaciyi mayut tendenciyu viroblyati zanadto bagato produkciyi najmati nepotribnih yim pracivnikiv koli krashim rishennyam buv bi autsorsing i rozshiryuvatisya v ti sektori ekonomiki yakih yim slid unikati Prognozuvannya zanepadu ta marginalizaciyi sinih komirciv 31 Koncepciya togo sho zgodom stalo vidomim yak autsorsing 32 Vin vikoristovuvav priklad front rumu ta bek rumu kozhnogo biznesu kompaniya povinna zajmatisya lishe timi vidami diyalnosti yaki ye kritichno vazhlivimi dlya pidtrimki yiyi osnovnogo biznesu Pobichnu diyalnist slid peredati inshim kompaniyam dlya yakih ci zavdannya ye osnovnoyu diyalnistyu Vazhlivist nepributkovogo sektoru 33 yakij vin nazivaye tretim sektorom pershi dva privatnij ta derzhavnij Neuryadovi organizaciyi NUO vidigrayut virishalnu rol v ekonomici krayin svitu Glibokij skepticizm shodo makroekonomichnoyi teoriyi 34 Druker stverdzhuvav sho ekonomisti vsih shkil ne mozhut poyasniti vazhlivi aspekti suchasnoyi ekonomiki Narikannya na te sho yedinim predmetom mikroekonomiki ye cina Druker zaznachav sho mikroekonomika ne v zmozi pokazati sho produkti naspravdi roblyat dlya nas 35 tim samim stimulyuyuchi komercijnij interes do togo yak virahuvati sho produkti naspravdi roblyat dlya nas vihodyachi z yihnoyi cini Kalkulyaciya vitrat ekonomichnogo lancyuga ideya pro te sho konkurentospromozhna kompaniya povinna znati vitrati vsogo svogo ekonomichnogo lancyuga a ne lishe vitrati za yaki vona nese vidpovidalnist yak okremij biznes u comu lancyugu Sho maye znachennya ce ekonomichna realnist vitrati vsogo virobnichogo procesu nezalezhno vid togo hto chim volodiye 36 Povaga do pracivnika Druker vvazhav sho pracivniki ye aktivami a ne zobov yazannyami Vin navchav sho obiznani pracivniki ye vazhlivimi skladovimi suchasnoyi ekonomiki i sho gibridna model upravlinnya ye yedinim metodom demonstraciyi cinnosti pracivnika dlya organizaciyi Centralne misce v cij filosofiyi zajmaye dumka pro te sho lyudi ye najcinnishim resursom organizaciyi i sho robota menedzhera polyagaye yak u pidgotovci lyudej do roboti tak i v nadanni yim svobodi dlya cogo 37 Vira v te sho vin nazivav hvoroboyu uryadu the sickness of government Druker neuperedzheno stverdzhuvav sho uryad chasto ne mozhe abo ne hoche nadavati novi poslugi yakih potrebuyut ta abo bazhayut lyudi hocha vin vvazhav sho cej stan ne ye vnutrishno pritamannim formi pravlinnya Glava Hvoroba uryadu 38 v jogo knizi Epoha pererv lyagla v osnovu Novogo publichnogo menedzhmentu 39 teoriyi derzhavnogo upravlinnya yaka dominuvala v cij disciplini u 1980 h i 1990 h rokah Neobhidnist zaplanovanoyi vidmovi Biznes ta uryadi mayut prirodnu lyudsku shilnist chiplyatisya za vchorashni uspihi zamist togo shob bachiti koli voni bilshe ne ye korisnimi 40 Vira v te sho diyi bez rozdumiv ye prichinoyu kozhnoyi nevdachi Potreba u spilnoti Na pochatku svoyeyi kar yeri Druker peredbachav kinec ekonomichnoyi lyudini i vistupav za stvorennya spilnoti zavodiv plant community 41 de mozhna bulo b zadovolniti socialni potrebi lyudini Piznishe vin viznav sho spilnota zavodiv tak i ne materializuvalasya i do 1980 h rokiv pripustiv sho volonterstvo v nepributkovomu sektori ye klyuchem do formuvannya zdorovogo suspilstva v yakomu lyudi vidchuvayut pochuttya prinalezhnosti ta gromadyanskoyi gordosti 42 Neobhidnist keruvati biznesom balansuyuchi mizh riznomanitnimi potrebami ta cilyami a ne pidporyadkovuyuchi organizaciyu yedinij cinnosti 43 44 Cya koncepciya upravlinnya za cilyami ta samokontrolyu ye osnovnoyu tezoyu jogo znakovoyi praci 1954 roku Praktika menedzhmentu 45 Pershochergovim obov yazkom kompaniyi ye obslugovuvannya svoyih kliyentiv Pributok ne ye golovnoyu metoyu a skorishe vazhlivoyu umovoyu dlya podalshogo isnuvannya ta stijkosti kompaniyi 46 Vira v te sho veliki kompaniyi mozhut stoyati v odnomu ryadu z najblagorodnishimi vinahodami lyudstva 47 Robi te sho ti robish najkrashe a reshtu viddaj na autsorsing ce biznes slogan yakij vpershe pridumav i rozrobiv 48 u 1990 h rokah Druker 49 Gaslo vikoristovuvalosya nasampered dlya propagandi autsorsingu yak zhittyezdatnoyi biznes strategiyi Druker pochav poyasnyuvati koncepciyu autsorsingu she u 1989 roci u svoyij statti v Wall Street Journal WSJ pid nazvoyu Prodaj poshtovu kimnatu 50 KritikaThe Wall Street Journal doslidiv kilka jogo lekcij u 1987 roci i povidomiv sho vin inodi ne oriyentuvavsya u faktah Napriklad Druker buv ne v temi koli skazav auditoriyi sho anglijska mova ye oficijnoyu movoyu dlya vsih spivrobitnikiv yaponskoyi torgovoyi kompaniyi Micuyi Druker zahishavsya Ya vikoristovuyu anekdoti shob visloviti svoyu dumku a ne dlya togo shob pisati istoriyu Krim togo hocha Druker buv vidomij svoyeyu prozorlivistyu vin ne zavzhdi buv pravij u svoyih prognozah Napriklad vin peredbachiv sho finansovij centr SShA peremistitsya z Nyu Jorka do Vashingtona 51 Inshi stverdzhuyut sho odna z osnovnih koncepcij Drukera upravlinnya za cilyami management by objectives ye nedoskonaloyu i nikoli ne bula dovedena yiyi efektivnist Kritik Dejl Kryuger stverdzhuye sho cyu sistemu vazhko vprovaditi i sho kompaniyi chasto nadmirno akcentuyut uvagu na kontroli na protivagu zaohochennyu kreativnosti shob dosyagti svoyih cilej 52 Klasichna pracya Drukera Koncepciya korporaciyi kritikuvala General Motors v toj chas yak vona vvazhalasya najuspishnishoyu korporaciyeyu u sviti Bagato kerivnikiv GM vvazhali Drukera personoyu non grata protyagom trivalogo chasu pislya cogo Hocha Alfred P Sloun utrimuvavsya vid osobistoyi vorozhosti do Drukera vin vvazhav sho Druker kritikuvav menedzhment GM absolyutno nepravilno 53 Nagorodi ta vidznakiPrezident SShA Dzhordzh Bush 9 lipnya 2002 roku nagorodiv Drukera Prezidentskoyu medallyu Svobodi 54 Vin takozh otrimav nagorodi vid uryadu Avstriyi 55 v tomu chisli Veliku sribnu medal za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu v 1974 roci 56 Veliku zolotu nagorodu za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu v 1991 roci 57 Avstrijskij hrest poshani za zaslugi v nauci ta mistectvi 1 go klasu v 1999 roci 58 a takozh Orden Svyashennogo Skarbu 3 go klasu 24 chervnya 1966 roku vid uryadu Yaponiyi 59 Druker buv pochesnim golovoyu Fondu Pitera F Drukera z upravlinnya nekomercijnimi organizaciyami yakij zaraz ye Institutom Lider do lidera z 1990 po 2002 rr 60 U 1969 roci vin buv nagorodzhenij najvishoyu nagorodoyu Nyu Jorkskogo universitetu Podyakoyu prezidenta 61 Za stattyu Sho robit efektivnogo kerivnika efektivnim Garvardskij biznes rev yu v chervni 2004 roku nagorodiv Drukera somoyu premiyeyu McKinsey najbilshoyu nagorodoyu sho prisudzhuyetsya okremij osobi 62 U 1996 roci Druker buv vklyuchenij do Zali slavi amerikanskogo biznesu Junior Achievement 63 Vin otrimav 25 pochesnih doktorskih stupeniv v amerikanskih belgijskih cheskih anglijskih ispanskih ta shvejcarskih universitetah 64 Jogo kniga 1954 roku Praktika menedzhmentu The Practice of Management bula viznana tretoyu najvplivovishoyu knigoyu z menedzhmentu 20 go stolittya za rezultatami opituvannya chleniv Akademiyi menedzhmentu 65 U Klermonti Kaliforniya Odinadcyata vulicya mizh Koledzh avenyu ta Dartmut avenyu bula perejmenovana na Dorogu Drukera v zhovtni 2009 roku na chest 100 richchya vid dnya narodzhennya Drukera 66 Druker buv posmertno vshanovanij koli jogo vklyuchili do Zali slavi autsorsingu na znak viznannya jogo vidatnogo vnesku v cij galuzi 67 U 2018 roci Druker buv nazvanij najvplivovishim biznes mislitelem u sviti za versiyeyu Thinkers50 com 68 SpadshinaBurkle Building Drucker Centenial U Klermontskomu universiteti v 1987 roci buv stvorenij Centr menedzhmentu imeni Pitera F Drukera nini Visha shkola menedzhmentu imeni Pitera F Drukera ta Masatoshi Ito yakij prodovzhuye keruvatisya principami Drukera 69 Shorichnij Globalnij forum Pitera Drukera buv vpershe provedenij u 2009 roci do storichchya z dnya narodzhennya Drukera 70 Bibliografiya1939 The End of Economic Man New York The John Day Company 1942 The Future of Industrial Man New York The John Day Company 1946 Concept of the Corporation New York The John Day Company 1950 The New Society New York Harper amp Brothers 1954 The Practice of Management New York Harper amp Brothers 1957 America s Next Twenty Years New York Harper amp Brothers 1959 The Landmarks of Tomorrow New York Harper amp Brothers 1964 Managing for Results New York Harper amp Row 1967 The Effective Executive New York Harper amp Row 1969 The Age of Discontinuity New York Harper amp Row 1970 Technology Management and Society New York Harper amp Row 1971 The New Markets and Other Essays London William Heinemann Ltd 1971 Men Ideas and Politics New York Harper amp Row 1971 Drucker on Management London Management Publications Limited 1973 Management Tasks Responsibilities Practices New York Harper amp Row 1976 The Unseen Revolution How Pension Fund Socialism Came to America New York Harper amp Row 1977 People and Performance The Best of Peter Drucker on Management New York Harper s College Press 1978 Adventures of a Bystander New York Harper amp Row 1980 Managing in Turbulent Times New York Harper amp Row 1981 Toward the next economics and other essays New York Harper amp Row ISBN 0060148284 1982 The Changing World of Executive New York Harper amp Row 1982 The Last of All Possible Worlds New York Harper amp Row 1984 The Temptation to Do Good London William Heinemann Ltd 1985 Innovation and Entrepreneurship New York Harper amp Row 1986 The Frontiers of Management Where Tomorrow s Decisions are Being Shaped Today New York Truman Talley Books E D Dutton 1989 The New Realities in Government and Politics in Economics and Business in Society and World View New York Harper amp Row 1990 Managing the Nonprofit Organization Practices and Principles New York HarperCollins 1992 Managing for the Future New York HarperCollins 1993 The Ecological Vision New Brunswick NJ and London Transaction Publishers 1993 Post Capitalist Society New York HarperCollins 1995 Managing in a Time of Great Change New York Truman Talley Books Dutton 1997 Drucker on Asia A Dialogue between Peter Drucker and Isao Nakauchi Tokyo Diamond Inc 1998 Peter Drucker on the Profession of Management Boston Harvard Business School Publishing 1999 Management Challenges for 21st Century New York Harper Business 1999 Managing Oneself Boston Harvard Business School Publishing published 2008 from article in Harvard Business Review 2001 The Essential Drucker New York Harper Business 2002 Managing in the Next Society New York Truman Talley Books St Martin s Press 2002 A Functioning Society New Brunswick NJ and London Transaction Publishers 2004 The Daily Drucker New York Harper Business 2008 posthumous The Five Most Important Questions San Francisco Jossey Bass Inshi publikaciyi Ranni monografyi nimeckoyu 1932 The Justification of International Law and the Will of the State doctoral dissertation 1933 Friedrich Julius Stahl Conservative Political Theory and Historical Development Tubingen Mohr 1936 The Jewish Question in Germany Wien Gsur Uchast u monografiyah 1961 Power and Democracy in America Westport Connecticut Greenwood Press Publishers 1969 Preparing Tomorrow s Business Leaders Today Englewood Cliffs NJ Prentice Hall 1979 Song of the Brush Japanese Painting from Sanso Collection Seattle Seattle Art Museum 1988 Handbook of Management by Objectives with Bill Reddin and Denis Ryan Published by Tata McGraw Hill in New Delhi 1991 The Rise of NEC Blackwell Business Rizne 1977 An Introductory View of Management New York Harper amp Row 1977 revised edition 2009 Management Cases New York Harper amp Row 2006 The Effective Executive In Action with Joseph A Maciariello New York HarperCollins 2006 Classic Drucker Boston Harvard Business Review Press 2008 posthumous Management Revised with Sujog Arya New York HarperCollins Perekladi ukrayinskoyu Druker P Yak upravlyati soboyu K knigolav 2017 Druker P Efektivnij kerivnik K KM BUKS 2019 Druker P Vikliki dlya menedzhmentu XXI stolittya K KM BUKS 2020PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118527568 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www nytimes com 2005 11 12 business 12drucker html P Drucker The End of the Economic Man 1939 p 230 Cit za Fridrih Gayek Shlyah do rabstva per z angl Sergij Rachinskij K Nash Format 2022 208 s S 35 36PosilannyaVidatnij svitovij menedzher Piter Druker Sered svitovih guru menedzhmentu Piter Ferdinand Druker Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Piter Ferdinand Druker Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2013 Ce nezavershena stattya pro naukovcya SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ