Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пітер Віллем Бота афр Pieter Willem Botha МФА ˈpitər ˈvələm ˈbuəta 12 січня 1916 19160112 Оранжева провінція ПАС 31 жовт

Пітер Віллем Бота

Пітер Віллем Бота

Пітер Віллем Бота (афр. Pieter Willem Botha МФА: [ˈpitər ˈvələm ˈbuəta]; 12 січня 1916(19160112), Оранжева провінція, ПАС — 31 жовтня 2006, , Західно-Капська провінція, ПАР, широко відомий як P.W. і Великий крокодил (афр. Die Groot Krokodil, англ. The Big Crocodile)) — політичний і державний діяч ПАР, прем'єр-міністр і президент ПАР.

Пітер Віллем Бота
афр. Pieter Willem Botha
image
Пітер Віллем Бота
Пітер Віллем Бота у 1962 році
3 вересня 1984 — 15 серпня 1989
виконував обов'язки до 14 вересня 1984
Попередник
як церемоніальний державний президент
Сам
як прем'єр-міністр
НаступникФредерік Віллем де Клерк
Прем'єр-міністр Південно-Африканської республіки
9 жовтня 1978 — 14 вересня 1984
ПрезидентБалтазар Форстер
ПопередникБалтазар Форстер
НаступникПосаду скасовано
Сам
як державний президент
Член від Джорджа
1948 — 1958
Міністр оборони
5 квітня 1966 — 6 жовтня 1980
Прем'єр-міністрБалтазар Форстер
Попередник
Наступник
Народився12 січня 1916(1916-01-12)[1][2]
d, d, d, Фрі-Стейт, ПАР
Помер31 жовтня 2006(2006-10-31)[1][2][…] (90 років)
d, d, Еден, Західна Капська провінція, ПАР
Відомий якполітик
КраїнаПАР
Alma materd і d
Політична партіяНаціональна (1946—1997 рр.)
(1997—2006)
Батькоd[4]
Матиd[4]
У шлюбі зЕліза Бота (1943—1997; її смерть)
Барбара Робертсон (1998—2006; його смерть)
ДітиРоссоу, Пітер Віллем, Еланза, Амелія, Розанна
Професіяполітик
РелігіяГолландська реформатська церква
Нагороди
image image
image Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бота.

Біографія

Народився 12 січня 1916 в сім'ї фермера-африканера в Оранжевій провінції (зараз провінція Вільна держава). Його батько, Пітер Віллем Бота-старший, воював в загоні командос проти англійців у Другій бурській війні. Його мати, Хендріна Христина Бота (уроджена де Вет), була інтернована в британському концентраційному таборі під час війни.

1934—1939 навчався в університетському коледжі в Блумфонтейн. У 1943 одружився з Анною Елізабет Россоу (Еліз). Пара мала двох синів і трьох дочок. У 1946 році вступив до Національної партії. У 1948 році вперше став депутатом парламенту країни.

У 1961—1966 роках — міністр з питань «кольорового» населення.

1966—1980 роках — міністр оборони ПАР.

З 1978 року — прем'єр-міністр ПАР і лідер НП.

У 1984—1989 роках — президент ПАР. Як прем'єр-міністр, а пізніше і державний президент, його найбільшими парламентськими опонентами були Гаррі Шварц і Гелен Сузман з прогресивної федеральної партії до 1987 року, коли його колишній колега по кабінеті Андріс Трерніхт став офіційною опозицією у строго антиконцесійній програмі.

У 1977 році, як міністр оборони, він розпочав , яка завершилася виробництвом шести ядерних бомб, знищених на початку 1990-х років. Він залишався стійким при управлінні Південної Африки сусідньої території Південно-Західна Африка, особливо в той час, коли на півночі в Анголі знаходилися кубинські війська. Бота був відповідальним за створення елітного підрозділу прикордонної поліції, . Він також сприяв зміцненню сили Південноафриканських сил оборони. Додал імпульсу до створення таких підрозділів, як . Південноафриканське втручання за підтримки повстанського руху УНІТА (д-р Жонас Савімбі, особистий друг) в громадянській війні в Анголі продовжувалося до кінця 1980-х років яка припинилося . Щоб зберегти військову силу країни, був запроваджений дуже суворий проект для забезпечення обов'язкової військової служби білим південноафриканським чоловікам.

Державний президент

image
Бота перевіряє почесну варту з генералом .

У 1983 році Бота запропонував нову конституцію, яка потім була поставлена на голосування білого населення. Хоча він не впровадив федеральну систему, він реалізував те, що нібито було угодою про розподіл влади з кольоровими і . Нова конституція створила дві нові палати парламенту поряд з існуючою, єдиною для білих  — для кольорових і для індійців. Три палати нового трьохпалатного парламенту мали єдину юрисдикцію над питаннями, що стосуються їхніх спільнот. Законодавство, що впливає на «загальні справи», такі як зовнішньополітичні та расові відносини, повинні були пройти всі три палати після розгляду спільними постійними комітетами. Хоча чорна більшість критикувала нову конституцію за те, що вона не надала їм жодної офіційної ролі в уряді, багато міжнародних коментаторів оцінили її як «перший крок» в тому, що, як передбачалося, було серією реформ. 14 вересня 1984 року Бота був обраний першим державним президентом відповідно до недавно затвердженої конституції.

Увечері 15 серпня 1985 року Бота виголосив знамениту промову Рубікон в Дурбані. Було очікування, що промова оголосить про далекосяжні зміни, включаючи звільнення Нельсона Мандели. Промова не виправдала очікувань, і ситуація повернулася проти Південної Африки. Насильство почало зростати. Санкції посилені. Підприємства вийшли з країни. Вартість валюти послабилася. Бота відчував себе вимушеним оголосити надзвичайний стан.

Відставка

Бота перебував під сильним тиском, щоб досягти політичного рішення для Південної Африки. У Національній партії виникають розбіжності щодо його стилю управління. У лютому 1989 року Бота отримав легкий інсульт. Ф.В. де Клерк бачить сприятливий момент для повалення Боти. Де Клерк проводить «міні-переворот», і Боті довелося покинути свій кабінет, почасти тому, що він більше не мав достатньої підтримки з боку свого кабінету і депутатів. Де Клерк стає слідом за Ботой президентом Південної Африки.

Після відставки

Бота і його дружина Еліз переїхали у свій будинок, Die Anker, в місті Вілдернесс, в 16 кілометрах (9,9 миль) від міста Джордж і розташованому на узбережжі Індійського океану в Західній Капській провінції. Еліз померла в 1997 році, а 22 червня 1998 він одружився з Барбарою Робертсон, юридичним секретарем, яка на 25 років молодша за нього.

Смерть

Бота помер від серцевого нападу в своєму будинку в Вілдернесс у вівторок, 31 жовтня 2006 року, у віці 90 років. Багато його колишніх опонентів з великодушністю зустріли кончину Боти. Колишній президент Нельсон Мандела, як повідомлялося, говорив: «Хоча для багатьох пан Бота залишиться символом апартеїду, ми також пам'ятаємо його за кроки, які він зробив, щоб прокласти шлях до можливого мирного врегулювання в нашій країні на основі переговорів». Президент Табо Мбекі заявив, що прапори будуть приспущені, в пам'ять про колишнього главу держави. Пропозиція про була відхилена родиною Боти, а приватне поховання відбулося 8 листопада в місті Джордж, де було поховано тіло Боти. Мбекі відвідав похорон.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  5. HAT Taal-en-feitegids, Pearson, Desember 2013,
  6. Former South Africa leader dies, BBC News, 1 November 2006
  7. PW Botha: Reaction in quotes, BBC News, 1 November 2006
  8. PW laid to rest, Independent Online (IOL), 8 November 2006

Див. також

Джерела

  • Африка: энциклопедический справочник. Т. 1. Москва. «Советская энциклопедия». 1986. — с. 360.

Посилання

  • Бота // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Останнє інтерв'ю Боти перед смертю
  • , dated prior to Mandela's release
  • «Fighter and Reformer: Extracts from the Speeches of P. W. Botha», Compiled by J.J.J. Scholtz, Published: Bureau for Information, Pretoria, 1989
  • The life and times of PW Botha — IOL
  •  — News24
  •  — Mail&Guardian
  •  — Mail&Guardian
  •  — Moneyweb

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Piter Villem Bota afr Pieter Willem Botha MFA ˈpiter ˈvelem ˈbueta 12 sichnya 1916 19160112 Oranzheva provinciya PAS 31 zhovtnya 2006 Zahidno Kapska provinciya PAR shiroko vidomij yak P W i Velikij krokodil afr Die Groot Krokodil angl The Big Crocodile politichnij i derzhavnij diyach PAR prem yer ministr i prezident PAR Piter Villem Botaafr Pieter Willem BothaPiter Villem BotaPiter Villem Bota u 1962 roci3 veresnya 1984 15 serpnya 1989 vikonuvav obov yazki do 14 veresnya 1984Poperednikyak ceremonialnij derzhavnij prezident Sam yak prem yer ministrNastupnikFrederik Villem de KlerkPrem yer ministr Pivdenno Afrikanskoyi respubliki9 zhovtnya 1978 14 veresnya 1984PrezidentBaltazar ForsterPoperednikBaltazar ForsterNastupnikPosadu skasovano Sam yak derzhavnij prezidentChlen vid Dzhordzha1948 1958Ministr oboroni5 kvitnya 1966 6 zhovtnya 1980Prem yer ministrBaltazar ForsterPoperednikNastupnikNarodivsya12 sichnya 1916 1916 01 12 1 2 d d d Fri Stejt PARPomer31 zhovtnya 2006 2006 10 31 1 2 90 rokiv d d Eden Zahidna Kapska provinciya PARVidomij yakpolitikKrayinaPARAlma materd i dPolitichna partiyaNacionalna 1946 1997 rr 1997 2006 Batkod 4 Matid 4 U shlyubi zEliza Bota 1943 1997 yiyi smert Barbara Robertson 1998 2006 jogo smert DitiRossou Piter Villem Elanza Ameliya RozannaProfesiyapolitikReligiyaGollandska reformatska cerkvaNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bota BiografiyaNarodivsya 12 sichnya 1916 v sim yi fermera afrikanera v Oranzhevij provinciyi zaraz provinciya Vilna derzhava Jogo batko Piter Villem Bota starshij voyuvav v zagoni komandos proti anglijciv u Drugij burskij vijni Jogo mati Hendrina Hristina Bota urodzhena de Vet bula internovana v britanskomu koncentracijnomu tabori pid chas vijni 1934 1939 navchavsya v universitetskomu koledzhi v Blumfontejn U 1943 odruzhivsya z Annoyu Elizabet Rossou Eliz Para mala dvoh siniv i troh dochok U 1946 roci vstupiv do Nacionalnoyi partiyi U 1948 roci vpershe stav deputatom parlamentu krayini U 1961 1966 rokah ministr z pitan kolorovogo naselennya 1966 1980 rokah ministr oboroni PAR Z 1978 roku prem yer ministr PAR i lider NP U 1984 1989 rokah prezident PAR Yak prem yer ministr a piznishe i derzhavnij prezident jogo najbilshimi parlamentskimi oponentami buli Garri Shvarc i Gelen Suzman z progresivnoyi federalnoyi partiyi do 1987 roku koli jogo kolishnij kolega po kabineti Andris Trerniht stav oficijnoyu opoziciyeyu u strogo antikoncesijnij programi U 1977 roci yak ministr oboroni vin rozpochav yaka zavershilasya virobnictvom shesti yadernih bomb znishenih na pochatku 1990 h rokiv Vin zalishavsya stijkim pri upravlinni Pivdennoyi Afriki susidnoyi teritoriyi Pivdenno Zahidna Afrika osoblivo v toj chas koli na pivnochi v Angoli znahodilisya kubinski vijska Bota buv vidpovidalnim za stvorennya elitnogo pidrozdilu prikordonnoyi policiyi Vin takozh spriyav zmicnennyu sili Pivdennoafrikanskih sil oboroni Dodal impulsu do stvorennya takih pidrozdiliv yak Pivdennoafrikanske vtruchannya za pidtrimki povstanskogo ruhu UNITA d r Zhonas Savimbi osobistij drug v gromadyanskij vijni v Angoli prodovzhuvalosya do kincya 1980 h rokiv yaka pripinilosya Shob zberegti vijskovu silu krayini buv zaprovadzhenij duzhe suvorij proekt dlya zabezpechennya obov yazkovoyi vijskovoyi sluzhbi bilim pivdennoafrikanskim cholovikam Derzhavnij prezidentBota pereviryaye pochesnu vartu z generalom U 1983 roci Bota zaproponuvav novu konstituciyu yaka potim bula postavlena na golosuvannya bilogo naselennya Hocha vin ne vprovadiv federalnu sistemu vin realizuvav te sho nibito bulo ugodoyu pro rozpodil vladi z kolorovimi i Nova konstituciya stvorila dvi novi palati parlamentu poryad z isnuyuchoyu yedinoyu dlya bilih dlya kolorovih i dlya indijciv Tri palati novogo trohpalatnogo parlamentu mali yedinu yurisdikciyu nad pitannyami sho stosuyutsya yihnih spilnot Zakonodavstvo sho vplivaye na zagalni spravi taki yak zovnishnopolitichni ta rasovi vidnosini povinni buli projti vsi tri palati pislya rozglyadu spilnimi postijnimi komitetami Hocha chorna bilshist kritikuvala novu konstituciyu za te sho vona ne nadala yim zhodnoyi oficijnoyi roli v uryadi bagato mizhnarodnih komentatoriv ocinili yiyi yak pershij krok v tomu sho yak peredbachalosya bulo seriyeyu reform 14 veresnya 1984 roku Bota buv obranij pershim derzhavnim prezidentom vidpovidno do nedavno zatverdzhenoyi konstituciyi Uvecheri 15 serpnya 1985 roku Bota vigolosiv znamenitu promovu Rubikon v Durbani Bulo ochikuvannya sho promova ogolosit pro dalekosyazhni zmini vklyuchayuchi zvilnennya Nelsona Mandeli Promova ne vipravdala ochikuvan i situaciya povernulasya proti Pivdennoyi Afriki Nasilstvo pochalo zrostati Sankciyi posileni Pidpriyemstva vijshli z krayini Vartist valyuti poslabilasya Bota vidchuvav sebe vimushenim ogolositi nadzvichajnij stan VidstavkaBota perebuvav pid silnim tiskom shob dosyagti politichnogo rishennya dlya Pivdennoyi Afriki U Nacionalnij partiyi vinikayut rozbizhnosti shodo jogo stilyu upravlinnya U lyutomu 1989 roku Bota otrimav legkij insult F V de Klerk bachit spriyatlivij moment dlya povalennya Boti De Klerk provodit mini perevorot i Boti dovelosya pokinuti svij kabinet pochasti tomu sho vin bilshe ne mav dostatnoyi pidtrimki z boku svogo kabinetu i deputativ De Klerk staye slidom za Botoj prezidentom Pivdennoyi Afriki Pislya vidstavkiBota i jogo druzhina Eliz pereyihali u svij budinok Die Anker v misti Vilderness v 16 kilometrah 9 9 mil vid mista Dzhordzh i roztashovanomu na uzberezhzhi Indijskogo okeanu v Zahidnij Kapskij provinciyi Eliz pomerla v 1997 roci a 22 chervnya 1998 vin odruzhivsya z Barbaroyu Robertson yuridichnim sekretarem yaka na 25 rokiv molodsha za nogo SmertBota pomer vid sercevogo napadu v svoyemu budinku v Vilderness u vivtorok 31 zhovtnya 2006 roku u vici 90 rokiv Bagato jogo kolishnih oponentiv z velikodushnistyu zustrili konchinu Boti Kolishnij prezident Nelson Mandela yak povidomlyalosya govoriv Hocha dlya bagatoh pan Bota zalishitsya simvolom aparteyidu mi takozh pam yatayemo jogo za kroki yaki vin zrobiv shob proklasti shlyah do mozhlivogo mirnogo vregulyuvannya v nashij krayini na osnovi peregovoriv Prezident Tabo Mbeki zayaviv sho prapori budut prispusheni v pam yat pro kolishnogo glavu derzhavi Propoziciya pro bula vidhilena rodinoyu Boti a privatne pohovannya vidbulosya 8 listopada v misti Dzhordzh de bulo pohovano tilo Boti Mbeki vidvidav pohoron PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 HAT Taal en feitegids Pearson Desember 2013 ISBN 978 1 77578 243 8 Former South Africa leader dies BBC News 1 November 2006 PW Botha Reaction in quotes BBC News 1 November 2006 PW laid to rest Independent Online IOL 8 November 2006Div takozhBotanomikaDzherelaAfrika enciklopedicheskij spravochnik T 1 Moskva Sovetskaya enciklopediya 1986 s 360 PosilannyaBota Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ostannye interv yu Boti pered smertyu dated prior to Mandela s release Fighter and Reformer Extracts from the Speeches of P W Botha Compiled by J J J Scholtz Published Bureau for Information Pretoria 1989 The life and times of PW Botha IOL News24 Mail amp Guardian Mail amp Guardian Moneyweb

Дата публікації:
Топ