Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пітер Артур Даймонд (англ. Peter A. Diamond; 29 квітня 1940) — американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки.
| Пітер Артур Даймонд | |
|---|---|
| англ. Peter A. Diamond | |
 | |
| Народився | 29 квітня 1940 (84 роки) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] |
| Місце проживання | Нью-Йорк Массачусетс |
| Країна |  США |
| Діяльність | економіст, викладач університету, професор |
| Alma mater | Массачусетський технологічний інститут, Єльський університет |
| Галузь | економіка добробуту |
| Заклад | Массачусетський технологічний інститут, Університет Каліфорнії (Берклі) |
| Посада | президент |
| Науковий керівник | Роберт Солоу[3] |
| Аспіранти, докторанти | d d Шлейфер Андрій Маркович d d d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] |
| Членство | Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук AAAS[5] Економетричне товариство[6] |
| Нагороди | |
 Пітер Артур Даймонд у Вікісховищі | |
Життєпис
Пітер Даймонд отримав ступінь бакалавра з математики в Єльському університеті в 1960 році і доктора економічних наук у Массачусетському технологічному інституті в 1963 році.
Працював асистентом професора в університеті Каліфорнії, Берклі, з 1964 по 1965 рік і доцентом до переходу в 1966 році на факультет Массачусетського технологічного інституту як ад'юнкт-професора. Даймонд був призначений професором в 1970 році, займав посаду начальника Департамента економіки у 1985—1986 роках і отримав звання звання професора в 1997 році. В 1968 році був вибраний членом економетричної общини і займав пост її президента.
У 2003 році він займав пост президента Американської економічної спілки. Він є членом Американської академії мистецтв і наук (1978), членом Національної академії наук (1984) і членом-засновником Національної академії соціального страхування (1988). У 2008 році Даймонд отримав премію Роберта М. Болла за видатні досягнення в сфері соціального страхування.
29 квітня 2010 року Даймонд був заявлений президентом Обамою як один з трьох кандидатів на зайняття вакансії в Раді управляючих Федеральної резервної системи. 5 серпня 2010 року Сенат розглянув кандидатуру Даймонда, але відхилив її. Президент Обама повторно висунув його кандидатуру на розгляд сенату 13 вересня. До речі, Бен Бернанке, нинішній голова ФРС, колись сам був студентом Даймонда.
Наукова діяльність
Пітер вніс фундаментальний вклад в різноманітних областях, в тому числі державного боргу та накопичення капіталу, ринки капіталу та розподілення ризиків, оптимального оподаткування, пошуку та узгодження на риках праці соціального страхування. Даймонд сконцентрував більшу частину своєї професійної діяльності на аналізі політики американського соц. забезпечення, а також його аналогів в інших країнах, таких як Китай. Він пропонував коригування політики забезпечення в бік більших відрахувань на соціальне страхування, використання актуарних таблиць для коригування змін тривалості життя і збільшення долі прибутків, що підлягають до оподаткування.
Модель Самуельсона — Даймонда
У 1965 році Пітер Даймонд об'єднав модель майбутнього лауреата Нобелівської премії з економіки Пола Самуельсона про причини існування відсоткового доходу на капітал з моделлю економічного зростання Солоу, додавши урахування доповнень моделі Рамсея та отримав модель аналізу заощаджень економіки та перетворення їх на інвестиції. Підсумком була «Модель перетинних поколінь» (англ. Overlapping generations model), яку також називають «моделлю Самуельсона — Даймонда». Вона також дозволила дослідити вплив на рівень споживання типу пенсійної системи (солідарна чи накопичувальна).
Нобелівська робота
2010 року Нобелівська премія дісталася американцям Пітеру Даймонду та Дейлу Мортенсену і британцю кіпрського походження Крістоферу Піссарідісу — за «внесок у макроекономіку».
Як зазначається у повідомленні Нобелівського комітету, лауреати відповіли на два засадничі запитання: чому так багато безробітних у той час, коли на ринку є багато вакантних робочих місць, та як економічна політика впливає на безробіття. Американсько-британське тріо розробило теорію, яка пояснює такі ситуації. Пітер Даймонд проаналізував засади ринкового пошуку, а Дейл Мортенсен та Крістофер Піссарідіс розширили теорію і пристосували її до ринку праці. Вчені також пояснили, яким чином регулювання та економічна політика впливають на рівень безробіття, вакансії і зарплати. Один із головних висновків такий: чим щедрішою є допомога з безробіття, тим вищим є рівень безробіття. Їхня робота включає аналіз процесів продажів і покупок, а також дослідження того, яким саме чином вакансії на ринку праці і зарплата потрапляють під вплив регулювання та політики.
«Згідно з класичним баченням ринку, продавці і покупці знаходять одне одного миттєво, без потреби, і мають повну інформацію про ціни на всі товари і сервіси… Але це не те, що зараз насправді відбувається у світі», — говориться у висновку Нобелівського комітету.
На думку членів комітету, робота трьох учених розширює розуміння «пошуку ринків», де тертя існують як відсутність попиту деяких покупців і продавців настільки, наскільки вони хочуть самі.
Це може включати як прості випадки між покупцем і продавцем продуктів, так і комплексні відносини між роботодавцями і тими, хто шукає роботу, а також між компаніями та постачальниками.
Як стверджує комітет, на ринку праці модель лауреатів допоможе зрозуміти як безробіття, вакансії і зарплата потрапляють під вплив регулювання та економічної політики, включаючи розмір виплат з безробіття.
Теорії Даймонда, Мортенсена і Пісарідіса також підходять для ринку житла, адже і вакансії, і час, щоб продати будинок, змінюються. Крім того, Даймонд проаналізував основи пошуку ринків, тоді як Мортенсен і Пісарідіс розширили теорію і застосували її до ринку праці.
«Пошукове тертя»
Основою нового підходу є уявлення про те, що пошук контрагента по угоді потребує витрат — як часових, так і матеріальних. Наприклад, якщо людина шукає роботу, вона витрачає час на перегляд оголошень з вакансіями, розсилку резюме, співбесіди з потенційними роботодавцями і т. д.. Отримавши пропозицію про роботу, він може або прийняти його, або відмовитись — в останньому випадку він продовжує нести витрати, пов'язані з пошуком, сподіваючись отримати привабливішу пропозицію в майбутньому. У схожій ситуації опиняється і роботодавець: взявши інтерв'ю у N людей, він зможе зробити пропозицію лише одному з них або ж запросити на співбесіду ще декількох людей, сподіваючись зустріти серед них кандидата, ще придатнішого для даної роботи.
Наявність видатків, пов'язаних з пошуком, або «пошукового тертя» присутнє не лише на ринку праці, але також і на ринках товарів та послуг. Виробник товарів витрачає ресурси на пошук надійних поставників сировини, виробник побутової техніки — на пошук поставників комплектуючих і т. д. Раціональні економічні агенти вирішують нести пошукові витрати впритул до розумної межі щоразу, коли їх потенційні партнери на ринку неоднорідні з точки зору бачення очікуваних взаємних вигід. Так, з точки зору фірми, з двох кандидатів один більше підходити для даної роботи, а інший — менше. А кандидату одна з двох запропонованих робіт буде здаватись привабливішою.
Можна сказати, що всі ці речі є досить очевидними, але ще й досі не відбивались в макроекономічних теоріях та моделях, адже явний облік витрат на пошук кардинально змінює механізм функціонування ринку. Модель класичного (Вальрасового) ринку, де єдина рівноважна ціна формується під взаємодією попиту та пропозиції, є сильно спрощеною і не дозволяє аналізувати такі важливі поняття, як безробіття і розкид цін та зарплат в економіці. Дійсно, якщо на такому ідеальному ринку раптом виникає безробіття, тобто збиткова пропозиція робочої сили, рівноважна зарплата просто буде знижуватись до того часу, доки обсяг пропозиції праці не зрівняється з попитом на нього, після чого безробіття зникне.
Очевидно, що новий підхід до моделювання ринку праці пропонує серед всього іншого цінний інструментарій для пояснення емпіричних закономірностей, а також для дослідження того, як має бути облаштована політика уряду в області регулювання ринку праці та соціального страхування.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пітер Артур Даймонд |
- Список робіт Пітера Даймонда
- Інтерв'ю з Пітером Даймондом (англійською)
- Як зв'язатись. Контакти
Примітки
- Даймонд П. А. Essays on optimal economic growth — Массачусетський технологічний інститут, 1963.
- Infinite History on Video // MIT Technology Review / J. Pontin — 2011. — ISSN 0040-1692
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- NNDB — 2002.
- https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/current
- Diamond P.A. National Debt in Neoclassical Growth Model. // American Economic Review, vol. 5 (1965), No 5, pp. 1126—1150. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dajmond Piter Artur Dajmond angl Peter A Diamond 29 kvitnya 1940 19400429 amerikanskij ekonomist laureat Nobelivskoyi premiyi z ekonomiki Piter Artur Dajmondangl Peter A DiamondNarodivsya 29 kvitnya 1940 1940 04 29 84 roki Nyu Jork Nyu Jork SShA 1 Misce prozhivannya Nyu Jork MassachusetsKrayina SShADiyalnist ekonomist vikladach universitetu profesorAlma mater Massachusetskij tehnologichnij institut Yelskij universitetGaluz ekonomika dobrobutuZaklad Massachusetskij tehnologichnij institut Universitet Kaliforniyi Berkli Posada prezidentNaukovij kerivnik Robert Solou 3 Aspiranti doktoranti d d Shlejfer Andrij Markovich d d d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 Chlenstvo Nacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i nauk AAAS 5 Ekonometrichne tovaristvo 6 Nagorodi Grant Guggengajma 1965 premiya Ervina Plejna Nemmersa z ekonomiki 1994 d chlen Ekonometrichnogo tovaristva d 1968 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d d Piter Artur Dajmond u VikishovishiZhittyepisPiter Dajmond otrimav stupin bakalavra z matematiki v Yelskomu universiteti v 1960 roci i doktora ekonomichnih nauk u Massachusetskomu tehnologichnomu instituti v 1963 roci Pracyuvav asistentom profesora v universiteti Kaliforniyi Berkli z 1964 po 1965 rik i docentom do perehodu v 1966 roci na fakultet Massachusetskogo tehnologichnogo institutu yak ad yunkt profesora Dajmond buv priznachenij profesorom v 1970 roci zajmav posadu nachalnika Departamenta ekonomiki u 1985 1986 rokah i otrimav zvannya zvannya profesora v 1997 roci V 1968 roci buv vibranij chlenom ekonometrichnoyi obshini i zajmav post yiyi prezidenta U 2003 roci vin zajmav post prezidenta Amerikanskoyi ekonomichnoyi spilki Vin ye chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk 1978 chlenom Nacionalnoyi akademiyi nauk 1984 i chlenom zasnovnikom Nacionalnoyi akademiyi socialnogo strahuvannya 1988 U 2008 roci Dajmond otrimav premiyu Roberta M Bolla za vidatni dosyagnennya v sferi socialnogo strahuvannya 29 kvitnya 2010 roku Dajmond buv zayavlenij prezidentom Obamoyu yak odin z troh kandidativ na zajnyattya vakansiyi v Radi upravlyayuchih Federalnoyi rezervnoyi sistemi 5 serpnya 2010 roku Senat rozglyanuv kandidaturu Dajmonda ale vidhiliv yiyi Prezident Obama povtorno visunuv jogo kandidaturu na rozglyad senatu 13 veresnya Do rechi Ben Bernanke ninishnij golova FRS kolis sam buv studentom Dajmonda Naukova diyalnistPiter vnis fundamentalnij vklad v riznomanitnih oblastyah v tomu chisli derzhavnogo borgu ta nakopichennya kapitalu rinki kapitalu ta rozpodilennya rizikiv optimalnogo opodatkuvannya poshuku ta uzgodzhennya na rikah praci socialnogo strahuvannya Dajmond skoncentruvav bilshu chastinu svoyeyi profesijnoyi diyalnosti na analizi politiki amerikanskogo soc zabezpechennya a takozh jogo analogiv v inshih krayinah takih yak Kitaj Vin proponuvav koriguvannya politiki zabezpechennya v bik bilshih vidrahuvan na socialne strahuvannya vikoristannya aktuarnih tablic dlya koriguvannya zmin trivalosti zhittya i zbilshennya doli pributkiv sho pidlyagayut do opodatkuvannya Model Samuelsona Dajmonda U 1965 roci Piter Dajmond ob yednav model majbutnogo laureata Nobelivskoyi premiyi z ekonomiki Pola Samuelsona pro prichini isnuvannya vidsotkovogo dohodu na kapital z modellyu ekonomichnogo zrostannya Solou dodavshi urahuvannya dopovnen modeli Ramseya ta otrimav model analizu zaoshadzhen ekonomiki ta peretvorennya yih na investiciyi Pidsumkom bula Model peretinnih pokolin angl Overlapping generations model yaku takozh nazivayut modellyu Samuelsona Dajmonda Vona takozh dozvolila dosliditi vpliv na riven spozhivannya tipu pensijnoyi sistemi solidarna chi nakopichuvalna Nobelivska robota2010 roku Nobelivska premiya distalasya amerikancyam Piteru Dajmondu ta Dejlu Mortensenu i britancyu kiprskogo pohodzhennya Kristoferu Pissaridisu za vnesok u makroekonomiku Yak zaznachayetsya u povidomlenni Nobelivskogo komitetu laureati vidpovili na dva zasadnichi zapitannya chomu tak bagato bezrobitnih u toj chas koli na rinku ye bagato vakantnih robochih misc ta yak ekonomichna politika vplivaye na bezrobittya Amerikansko britanske trio rozrobilo teoriyu yaka poyasnyuye taki situaciyi Piter Dajmond proanalizuvav zasadi rinkovogo poshuku a Dejl Mortensen ta Kristofer Pissaridis rozshirili teoriyu i pristosuvali yiyi do rinku praci Vcheni takozh poyasnili yakim chinom regulyuvannya ta ekonomichna politika vplivayut na riven bezrobittya vakansiyi i zarplati Odin iz golovnih visnovkiv takij chim shedrishoyu ye dopomoga z bezrobittya tim vishim ye riven bezrobittya Yihnya robota vklyuchaye analiz procesiv prodazhiv i pokupok a takozh doslidzhennya togo yakim same chinom vakansiyi na rinku praci i zarplata potraplyayut pid vpliv regulyuvannya ta politiki Zgidno z klasichnim bachennyam rinku prodavci i pokupci znahodyat odne odnogo mittyevo bez potrebi i mayut povnu informaciyu pro cini na vsi tovari i servisi Ale ce ne te sho zaraz naspravdi vidbuvayetsya u sviti govoritsya u visnovku Nobelivskogo komitetu Na dumku chleniv komitetu robota troh uchenih rozshiryuye rozuminnya poshuku rinkiv de tertya isnuyut yak vidsutnist popitu deyakih pokupciv i prodavciv nastilki naskilki voni hochut sami Ce mozhe vklyuchati yak prosti vipadki mizh pokupcem i prodavcem produktiv tak i kompleksni vidnosini mizh robotodavcyami i timi hto shukaye robotu a takozh mizh kompaniyami ta postachalnikami Yak stverdzhuye komitet na rinku praci model laureativ dopomozhe zrozumiti yak bezrobittya vakansiyi i zarplata potraplyayut pid vpliv regulyuvannya ta ekonomichnoyi politiki vklyuchayuchi rozmir viplat z bezrobittya Teoriyi Dajmonda Mortensena i Pisaridisa takozh pidhodyat dlya rinku zhitla adzhe i vakansiyi i chas shob prodati budinok zminyuyutsya Krim togo Dajmond proanalizuvav osnovi poshuku rinkiv todi yak Mortensen i Pisaridis rozshirili teoriyu i zastosuvali yiyi do rinku praci Poshukove tertya Osnovoyu novogo pidhodu ye uyavlennya pro te sho poshuk kontragenta po ugodi potrebuye vitrat yak chasovih tak i materialnih Napriklad yaksho lyudina shukaye robotu vona vitrachaye chas na pereglyad ogoloshen z vakansiyami rozsilku rezyume spivbesidi z potencijnimi robotodavcyami i t d Otrimavshi propoziciyu pro robotu vin mozhe abo prijnyati jogo abo vidmovitis v ostannomu vipadku vin prodovzhuye nesti vitrati pov yazani z poshukom spodivayuchis otrimati privablivishu propoziciyu v majbutnomu U shozhij situaciyi opinyayetsya i robotodavec vzyavshi interv yu u N lyudej vin zmozhe zrobiti propoziciyu lishe odnomu z nih abo zh zaprositi na spivbesidu she dekilkoh lyudej spodivayuchis zustriti sered nih kandidata she pridatnishogo dlya danoyi roboti Nayavnist vidatkiv pov yazanih z poshukom abo poshukovogo tertya prisutnye ne lishe na rinku praci ale takozh i na rinkah tovariv ta poslug Virobnik tovariv vitrachaye resursi na poshuk nadijnih postavnikiv sirovini virobnik pobutovoyi tehniki na poshuk postavnikiv komplektuyuchih i t d Racionalni ekonomichni agenti virishuyut nesti poshukovi vitrati vpritul do rozumnoyi mezhi shorazu koli yih potencijni partneri na rinku neodnoridni z tochki zoru bachennya ochikuvanih vzayemnih vigid Tak z tochki zoru firmi z dvoh kandidativ odin bilshe pidhoditi dlya danoyi roboti a inshij menshe A kandidatu odna z dvoh zaproponovanih robit bude zdavatis privablivishoyu Mozhna skazati sho vsi ci rechi ye dosit ochevidnimi ale she j dosi ne vidbivalis v makroekonomichnih teoriyah ta modelyah adzhe yavnij oblik vitrat na poshuk kardinalno zminyuye mehanizm funkcionuvannya rinku Model klasichnogo Valrasovogo rinku de yedina rivnovazhna cina formuyetsya pid vzayemodiyeyu popitu ta propoziciyi ye silno sproshenoyu i ne dozvolyaye analizuvati taki vazhlivi ponyattya yak bezrobittya i rozkid cin ta zarplat v ekonomici Dijsno yaksho na takomu idealnomu rinku raptom vinikaye bezrobittya tobto zbitkova propoziciya robochoyi sili rivnovazhna zarplata prosto bude znizhuvatis do togo chasu doki obsyag propoziciyi praci ne zrivnyayetsya z popitom na nogo pislya chogo bezrobittya znikne Ochevidno sho novij pidhid do modelyuvannya rinku praci proponuye sered vsogo inshogo cinnij instrumentarij dlya poyasnennya empirichnih zakonomirnostej a takozh dlya doslidzhennya togo yak maye buti oblashtovana politika uryadu v oblasti regulyuvannya rinku praci ta socialnogo strahuvannya PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Piter Artur Dajmond Spisok robit Pitera Dajmonda Interv yu z Piterom Dajmondom anglijskoyu Yak zv yazatis KontaktiPrimitkiDajmond P A Essays on optimal economic growth Massachusetskij tehnologichnij institut 1963 d Track Q49108d Track Q109570d Track Q100274631 Infinite History on Video MIT Technology Review J Pontin 2011 ISSN 0040 1692 d Track Q796078d Track Q100274840d Track Q6163277 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 NNDB 2002 d Track Q1373513 https www econometricsociety org society organization and governance fellows current Diamond P A National Debt in Neoclassical Growth Model American Economic Review vol 5 1965 No 5 pp 1126 1150 angl