Пір-Мардакян (азерб. Pir Mərdəkan) — ханега-мавзолей XII—XIII ст., розташований в селі Гейляр Шемахинського району Азербайджану, за 17 км на південь від Шамахи. Комплекс ханеги розташований на стародавньому торговому шляху, що з'єднував колись Шамахи з іншими містами Близького і Середнього Сходу.
Пір-Мардакян | |
---|---|
40°25′05″ пн. ш. 48°36′50″ сх. д. / 40.418144000027773188° пн. ш. 48.61397800002777814° сх. д.Координати: 40°25′05″ пн. ш. 48°36′50″ сх. д. / 40.418144000027773188° пн. ш. 48.61397800002777814° сх. д. | |
Країна | Азербайджан |
Розташування | d |
Тип | мавзолей |
Статус | Пам'ятка археології національного значення |
Пір-Мардакян Пір-Мардакян (Азербайджан) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Перші відомості
Вперше про ханеге згадують голландський мандрівник XVII століття Ян Стрейс і німецький мандрівник XVIII століття Адам Олеаріус. В подальшому відомості про пам'ятку зустрічаються в російських вчених XIX століття Іллі Березіна і Бориса Дорна. У радянський час займалися вивченням комплексу азербайджанські вчені А. А. Алескерзаде та Абдул Саламзаде. В 1967 році було видано повідомлення про ханеге Пір-Мардакян.
Архітектура
Комплекс ханеги складається з добре збереженої будівлі самого мавзолею, худжри, молитовного залу-мечеті, мінарету, караван-сараю, двору зі стінами, а також допоміжних будівель.
Сам мавзолей побудований з добре обтесаного каменю на вапняному розчині. У плані внутрішня частина мавзолею квадратна, яка з допомогою кутових тромп переходить у восьмигранник. Завершує восьмигранник восьмигранна призма, перекрита пірамідальним шатром.
Навколо мавзолею існує величезне кладовище з епітафіями вчених-шейхів XII—XIII ст. і більш пізніми.
Археологічні дослідження
Археологічні роботи на території мавзолею почали проводиться з 1972 року. У результаті розкопок, що проводилися експедицією Інституту історії Академії наук Азербайджанської РСР до 1973 року, обмірних робіт і аналізу графічних матеріалів було виявлено абрис всіх будівель комплексу, була розчищена кріпосна стіна комплексу.
В результаті розкопок на території худжри було виявлено два поховання з надгробними плитами з арабським написом. Дослідники встановили, що архівольти стрілчастого отвору ханеги були виконані у вигляді джгута.
У приміщеннях, що примикають до мавзолею були виявлені датовані XII—XIII ст. священні книги і рукописи. На території ханеги були також виявлені монети, викарбувані при ширваншаху Фарибурзі III ібн Гершаспі.
У 1978 році експедиція Інституту історії Академії наук Азербайджанської РСР і Міністерства культури Азербайджанської РСР очистила кам'яну стелу в головах могили всередині мавзолею. Зберігся арабський напис, зроблений почерком сулюс. В обрамленні напису 12 разів повторюється слово «Аллах», а посередині є текст епітафії:
«В ім'я Аллаха милостивого, милосердного. Це могила шейх аль-імама, найбільшого вченого, благочестивого Таїра Тадж ал-Худа Мадакані ібн Алі, хай вибачить його Аллах. |
Біля входу до мавзолею зліва є будівельний напис, у якому згадується ім'я ширваншаха Фаррухзада I сина Минучихра III, який правив до 1203 року. Ім'я шейха і відповідно назва мавзолею дійшло в спотвореному вигляді «Мардакян», а не «Мадакані» (Мадак — назва місцевості за 27 км на південний схід від Хасанабада в Іранському Азербайджані).
Галерея
Примітки
- Azərbaycan Respublikası ərazisində dövlət mühafizəsinə götürülmüş daşınmaz tarix və mədəniyyət abidələrinin əhəmiyyət dərəcələrinə görə bölgüsünün təsdiq edilməsi haqqında Azərbaycan Respublikası Nazirlər Kabinetinin Qərarı [ 2017-04-12 у Wayback Machine.] (Розпорядження Кабінету Міністрів Азербайджанської Республіки про історичні та культурні пам'ятки) (азерб.)
- Мамедзаде и др., 1978, с. 79.
- Нейматова, Джидди, 1979, с. 515.
- Мамед-заде, Нуриев, Касумов, 1974, с. 453.
Література
- Мамедзаде К. М., Нуриев А. Б., Гулиев Н. М., Керимов В. Г. О консервации комплекса сооружений ханеги Пир-Мардакян // Известия Академии наук Азербайджанской ССР. — Б.: Элм, 1978. — № 3.
- Мамед-заде К. М., Нуриев А. Б., Касумов Э. М. Раскопки в Геогляре // Археологические открытия 1973 года. — М.: Наука, 1974.
- Нейматова М. С., Джидди Г. А. Новые эпиграфические данные о комплекса Пир-Мардкян // Археологические открытия 1978 года. — М.: Наука, 1979.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Mardakan selishe na shodi Apsheronskogo pivostrova Pir Mardakyan azerb Pir Merdekan hanega mavzolej XII XIII st roztashovanij v seli Gejlyar Shemahinskogo rajonu Azerbajdzhanu za 17 km na pivden vid Shamahi Kompleks hanegi roztashovanij na starodavnomu torgovomu shlyahu sho z yednuvav kolis Shamahi z inshimi mistami Blizkogo i Serednogo Shodu Pir Mardakyan40 25 05 pn sh 48 36 50 sh d 40 418144000027773188 pn sh 48 61397800002777814 sh d 40 418144000027773188 48 61397800002777814 Koordinati 40 25 05 pn sh 48 36 50 sh d 40 418144000027773188 pn sh 48 61397800002777814 sh d 40 418144000027773188 48 61397800002777814Krayina AzerbajdzhanRoztashuvannyadTipmavzolejStatus Pam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennyaPir MardakyanPir Mardakyan Azerbajdzhan Mediafajli u VikishovishiPershi vidomostiVpershe pro hanege zgaduyut gollandskij mandrivnik XVII stolittya Yan Strejs i nimeckij mandrivnik XVIII stolittya Adam Olearius V podalshomu vidomosti pro pam yatku zustrichayutsya v rosijskih vchenih XIX stolittya Illi Berezina i Borisa Dorna U radyanskij chas zajmalisya vivchennyam kompleksu azerbajdzhanski vcheni A A Aleskerzade ta Abdul Salamzade V 1967 roci bulo vidano povidomlennya pro hanege Pir Mardakyan ArhitekturaKompleks hanegi skladayetsya z dobre zberezhenoyi budivli samogo mavzoleyu hudzhri molitovnogo zalu mecheti minaretu karavan sarayu dvoru zi stinami a takozh dopomizhnih budivel Sam mavzolej pobudovanij z dobre obtesanogo kamenyu na vapnyanomu rozchini U plani vnutrishnya chastina mavzoleyu kvadratna yaka z dopomogoyu kutovih tromp perehodit u vosmigrannik Zavershuye vosmigrannik vosmigranna prizma perekrita piramidalnim shatrom Navkolo mavzoleyu isnuye velichezne kladovishe z epitafiyami vchenih shejhiv XII XIII st i bilsh piznimi Arheologichni doslidzhennyaArheologichni roboti na teritoriyi mavzoleyu pochali provoditsya z 1972 roku U rezultati rozkopok sho provodilisya ekspediciyeyu Institutu istoriyi Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR do 1973 roku obmirnih robit i analizu grafichnih materialiv bulo viyavleno abris vsih budivel kompleksu bula rozchishena kriposna stina kompleksu V rezultati rozkopok na teritoriyi hudzhri bulo viyavleno dva pohovannya z nadgrobnimi plitami z arabskim napisom Doslidniki vstanovili sho arhivolti strilchastogo otvoru hanegi buli vikonani u viglyadi dzhguta U primishennyah sho primikayut do mavzoleyu buli viyavleni datovani XII XIII st svyashenni knigi i rukopisi Na teritoriyi hanegi buli takozh viyavleni moneti vikarbuvani pri shirvanshahu Fariburzi III ibn Gershaspi U 1978 roci ekspediciya Institutu istoriyi Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR i Ministerstva kulturi Azerbajdzhanskoyi RSR ochistila kam yanu stelu v golovah mogili vseredini mavzoleyu Zberigsya arabskij napis zroblenij pocherkom sulyus V obramlenni napisu 12 raziv povtoryuyetsya slovo Allah a poseredini ye tekst epitafiyi V im ya Allaha milostivogo miloserdnogo Ce mogila shejh al imama najbilshogo vchenogo blagochestivogo Tayira Tadzh al Huda Madakani ibn Ali haj vibachit jogo Allah Bilya vhodu do mavzoleyu zliva ye budivelnij napis u yakomu zgaduyetsya im ya shirvanshaha Farruhzada I sina Minuchihra III yakij praviv do 1203 roku Im ya shejha i vidpovidno nazva mavzoleyu dijshlo v spotvorenomu viglyadi Mardakyan a ne Madakani Madak nazva miscevosti za 27 km na pivdennij shid vid Hasanabada v Iranskomu Azerbajdzhani GalereyaPrimitkiAzerbaycan Respublikasi erazisinde dovlet muhafizesine goturulmus dasinmaz tarix ve medeniyyet abidelerinin ehemiyyet derecelerine gore bolgusunun tesdiq edilmesi haqqinda Azerbaycan Respublikasi Nazirler Kabinetinin Qerari 2017 04 12 u Wayback Machine Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Azerbajdzhanskoyi Respubliki pro istorichni ta kulturni pam yatki azerb Mamedzade i dr 1978 s 79 Nejmatova Dzhiddi 1979 s 515 Mamed zade Nuriev Kasumov 1974 s 453 LiteraturaMamedzade K M Nuriev A B Guliev N M Kerimov V G O konservacii kompleksa sooruzhenij hanegi Pir Mardakyan Izvestiya Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR B Elm 1978 3 Mamed zade K M Nuriev A B Kasumov E M Raskopki v Geoglyare Arheologicheskie otkrytiya 1973 goda M Nauka 1974 Nejmatova M S Dzhiddi G A Novye epigraficheskie dannye o kompleksa Pir Mardkyan Arheologicheskie otkrytiya 1978 goda M Nauka 1979