Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Піра́нська затока (хорв. Piranski zaljev або Savudrijska vala, словен. Piranski zaliv, італ. Baia di Pirano) — невелика затока Адріатичного моря, найпівденніша частина Трієстської затоки. З 1991 року була об'єктом територіальних суперечок між Словенією та Хорватією, що призвело до тимчасового блокування щодо вступу останньої до ЄС.
 | |
 | |
| Піранська затока у центрі | |
| 45°30′16″ пн. ш. 13°33′43″ сх. д. / 45.50444° пн. ш. 13.56194° сх. д.Координати: 45°30′16″ пн. ш. 13°33′43″ сх. д. / 45.50444° пн. ш. 13.56194° сх. д. | |
| Розташування | Європа |
|---|---|
| Море | Адріатичне море |
| Прибережні країни |  Хорватія /  Словенія |
| Площа | 19 км² |
| Вливаються | |
| Міста та поселення | Піран |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 3193338 |
  Піранська затока Піранська затока (Середземне море) | |
 Піранська затока у Вікісховищі | |
Назва
Топонім «Савудрійська бухта» вперше був використаний як назва затоки близько 2000 року (до цього він використовувався тільки для її частини) місцевими рибалками-хорватами і був швидко прийнятий, спочатку хорватськими журналістами, потім місцевими органами влади, і, нарешті, на державному рівні для публікації офіційних карт. Проте, останнім часом Хорватія запропонувала нову назву: затока Драгоня або Драгонська затока (хорв. Dragonjski zaljev).
Історія
Після Другої світової війни територія від північної частини Трієста до річки Мирна на півдні була частиною Вільної території Трієст. У 1954 році вона була тимчасово розділена між Італією та Югославією і офіційно приєднана до останньої 1975 року.
У 1991 році, незабаром після того, як обидві країни оголосили про свою незалежність в першому проекті пропозиції про розмежування Словенія пропонувала встановити кордон серединою бухти, що збігалося із позицією Республіки Хорватія. Проте 5 червня 1992 року Словенія вперше заявила, що вимагає суверенітету над усією акваторією. З того часу вона продовжувала наполягати на цій позиції.
Хорватія стверджує, що кордон має бути на однаковій відстані від обох сторін. Позов ґрунтується на першому реченні статті 15 Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права.
Словенські претензії засновані на другому реченні тієї ж статті Конвенції ООН, яке встановлює історичні вимоги і замінює інші вимоги. За словами словенської сторони, Савудрія (хорватське село на іншому березі затоки) була пов'язана з Піраном протягом багатьох століть, а словенські поліцейські стверджують, що контролювали всю затоку в період з 1954 по 1991 рік. Якщо керуватися цим, Словенія може вимагати певні частини затоки на хорватській стороні відносно середньої лінії.
Сухопутна ділянка
Поряд з невизначеністю морського кордону обидві країни також мають прикордонну суперечку щодо території уздовж річки Драгоня. Словенія стверджує, що межа знаходиться на південь від річки (позначено жовтою лінією на схемі), а відтак уся територія належить до Сечовлє, Регіон Обално-крашка, тоді як Хорватія стверджує, що кордоном має слугувати штучний канал Сан-Одорико (салатова лінія). Така позиція на користь Словенії, оскільки хорватська сторона вважає, що загалом історичне русло Драгоні проходить значно північніше (синя лінія).
За словами деяких хорватських експертів посадові особи Словенії і Хорватії домовилися щодо кордонів Соціалістичних Республік Хорватії і Словенії. Однак угода не була офіційно ратифікована жодною з країн, як і не була визнана на міжнародному рівні.
Ще одним джерелом конфлікту стало одностороннє створення хорватською стороною свого пункту перетину кордону на спірній території. Стверджуючи, що цей пункт контролю є лише тимчасовим рішенням, Хорватія включила цей контрольно—пропускний пункт до міжнародних документів. Через це територія на південь від створеного пункту пропуску, де проживають словенці, вважається багатьма політиками і юридичними експертами зі Словенії такою, що знаходиться під окупацією Хорватії. Крім того, Хорватія додала цей пункт контролю до документів, представлених в переговорному процесі щодо вступу в ЄС, без жодної вказівки на явно сумнівний статус ділянки кордону. Що було сприйнято Словенією як акт підриву територіальної цілісності країни.
Вирішення конфлікту
Прикордонну суперечку було остаточно вирішено в 2009 році арбітражною угодою, прийнятою обома сторонами в рамках переговорів про вступ Хорватії до Європейського Союзу.
Посилання
- Goljevšek, Frane Velika knjiga o pravični meji v Istri, Gornik: Turistika, 2009,,
- Zalar, Matej Potepanja 4, Slovenska in hrvaška Istra As-Press, Ljubljana, 2011, ISBNː 978-961-92578-5-2
- Vinčec, Milan Istra: Koper, Izola, Piran: kulturno turistični vodnik Arsvideo, Koper, 2009 ,
 | Це незавершена стаття з географії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pira nska zatoka horv Piranski zaljev abo Savudrijska vala sloven Piranski zaliv ital Baia di Pirano nevelika zatoka Adriatichnogo morya najpivdennisha chastina Triyestskoyi zatoki Z 1991 roku bula ob yektom teritorialnih superechok mizh Sloveniyeyu ta Horvatiyeyu sho prizvelo do timchasovogo blokuvannya shodo vstupu ostannoyi do YeS Piranska zatokaPiranska zatoka u centri45 30 16 pn sh 13 33 43 sh d 45 50444 pn sh 13 56194 sh d 45 50444 13 56194 Koordinati 45 30 16 pn sh 13 33 43 sh d 45 50444 pn sh 13 56194 sh d 45 50444 13 56194Roztashuvannya YevropaMore Adriatichne morePriberezhni krayini Horvatiya SloveniyaPlosha 19 km VlivayutsyaMista ta poselennya Piranidentifikatori i posilannyaGeoNames 3193338Piranska zatokaPiranska zatoka Seredzemne more Piranska zatoka u VikishovishiNazvaToponim Savudrijska buhta vpershe buv vikoristanij yak nazva zatoki blizko 2000 roku do cogo vin vikoristovuvavsya tilki dlya yiyi chastini miscevimi ribalkami horvatami i buv shvidko prijnyatij spochatku horvatskimi zhurnalistami potim miscevimi organami vladi i nareshti na derzhavnomu rivni dlya publikaciyi oficijnih kart Prote ostannim chasom Horvatiya zaproponuvala novu nazvu zatoka Dragonya abo Dragonska zatoka horv Dragonjski zaljev IstoriyaPislya Drugoyi svitovoyi vijni teritoriya vid pivnichnoyi chastini Triyesta do richki Mirna na pivdni bula chastinoyu Vilnoyi teritoriyi Triyest U 1954 roci vona bula timchasovo rozdilena mizh Italiyeyu ta Yugoslaviyeyu i oficijno priyednana do ostannoyi 1975 roku U 1991 roci nezabarom pislya togo yak obidvi krayini ogolosili pro svoyu nezalezhnist v pershomu proekti propoziciyi pro rozmezhuvannya Sloveniya proponuvala vstanoviti kordon seredinoyu buhti sho zbigalosya iz poziciyeyu Respubliki Horvatiya Prote 5 chervnya 1992 roku Sloveniya vpershe zayavila sho vimagaye suverenitetu nad usiyeyu akvatoriyeyu Z togo chasu vona prodovzhuvala napolyagati na cij poziciyi Horvatiya stverdzhuye sho kordon maye buti na odnakovij vidstani vid oboh storin Pozov gruntuyetsya na pershomu rechenni statti 15 Konvenciyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava Slovenski pretenziyi zasnovani na drugomu rechenni tiyeyi zh statti Konvenciyi OON yake vstanovlyuye istorichni vimogi i zaminyuye inshi vimogi Za slovami slovenskoyi storoni Savudriya horvatske selo na inshomu berezi zatoki bula pov yazana z Piranom protyagom bagatoh stolit a slovenski policejski stverdzhuyut sho kontrolyuvali vsyu zatoku v period z 1954 po 1991 rik Yaksho keruvatisya cim Sloveniya mozhe vimagati pevni chastini zatoki na horvatskij storoni vidnosno serednoyi liniyi Suhoputna dilyanka Poryad z neviznachenistyu morskogo kordonu obidvi krayini takozh mayut prikordonnu superechku shodo teritoriyi uzdovzh richki Dragonya Sloveniya stverdzhuye sho mezha znahoditsya na pivden vid richki poznacheno zhovtoyu liniyeyu na shemi a vidtak usya teritoriya nalezhit do Sechovlye Region Obalno krashka todi yak Horvatiya stverdzhuye sho kordonom maye sluguvati shtuchnij kanal San Odoriko salatova liniya Taka poziciya na korist Sloveniyi oskilki horvatska storona vvazhaye sho zagalom istorichne ruslo Dragoni prohodit znachno pivnichnishe sinya liniya Za slovami deyakih horvatskih ekspertiv posadovi osobi Sloveniyi i Horvatiyi domovilisya shodo kordoniv Socialistichnih Respublik Horvatiyi i Sloveniyi Odnak ugoda ne bula oficijno ratifikovana zhodnoyu z krayin yak i ne bula viznana na mizhnarodnomu rivni She odnim dzherelom konfliktu stalo odnostoronnye stvorennya horvatskoyu storonoyu svogo punktu peretinu kordonu na spirnij teritoriyi Stverdzhuyuchi sho cej punkt kontrolyu ye lishe timchasovim rishennyam Horvatiya vklyuchila cej kontrolno propusknij punkt do mizhnarodnih dokumentiv Cherez ce teritoriya na pivden vid stvorenogo punktu propusku de prozhivayut slovenci vvazhayetsya bagatma politikami i yuridichnimi ekspertami zi Sloveniyi takoyu sho znahoditsya pid okupaciyeyu Horvatiyi Krim togo Horvatiya dodala cej punkt kontrolyu do dokumentiv predstavlenih v peregovornomu procesi shodo vstupu v YeS bez zhodnoyi vkazivki na yavno sumnivnij status dilyanki kordonu Sho bulo sprijnyato Sloveniyeyu yak akt pidrivu teritorialnoyi cilisnosti krayini Virishennya konfliktuPrikordonnu superechku bulo ostatochno virisheno v 2009 roci arbitrazhnoyu ugodoyu prijnyatoyu oboma storonami v ramkah peregovoriv pro vstup Horvatiyi do Yevropejskogo Soyuzu PosilannyaGoljevsek Frane Velika knjiga o pravicni meji v Istri Gornik Turistika 2009 ISBN 978 961 6114 41 8 Zalar Matej Potepanja 4 Slovenska in hrvaska Istra As Press Ljubljana 2011 ISBNː 978 961 92578 5 2 Vincec Milan Istra Koper Izola Piran kulturno turisticni vodnik Arsvideo Koper 2009 ISBN 978 961 269 087 8 Ce nezavershena stattya z geografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi