Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Підлісся (Гримайлів)

Підлісся (Гримайлів)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (серпень 2017)
Ця стаття може містити . Будь ласка, удоскональте її, сумнівні твердження й додавши . Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (серпень 2017)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Підлісся.

Підлі́сся — колишнє село в Україні, нині — північно-західна частина селища міського типу Гримайлова Тернопільської області. Австрійський і польський варіант назви  — Подлєсє (Podlesie).

image
Підлісся на мапі 1880 р.

Знаходилося між річкою Гнила (права притока Збруча, басейн Дністра) та її ставом та дорогою Гримайлів-Скалат (Тернопіль) за 1 км від Гримайлова при дорозі Гримайлів-Глібів.

Нині це — район сучасних гримайлівських вулиць У. Кармелюка, М. Кривоноса, С. Наливайка та Глібівської.

Назва

Назва поселення походить від його розміщення на місцевості — біля лісу, під лісом.

Історія

Рік заснування Підлісся — невідомий. Але вже на австрійській мапі 1790/1824 років Підлісся присутнє, відповідно, засновано воно було ще раніше. Перший запис, у якому згадується Підлісся, у метричній книзі гримайлівської католицької парафії датується 1741 р., хоча записи у книзі починаються з 1720-го.

Історія Підлісся неподільно пов'язана з історією сусіднього (на віддалі не більше 1 км) селища Гримайлів, який мав як значно більші розміри, так і вищий адміністративний статус.

На початку ХІХ ст. Підлісся належало онуці великого коронного гетьмана Адама Миколая Сенявського (бл.1666—1726) княгині Ізабеллі Любомирській (1736—1817) з дому князів Чорторийських — дружині великого коронного маршалка Станіслава Любомирського (1722—1783).

Щонайменше протягом 1800—1823 рр. Підлісся входило у склад так званого Гримайлівського ключа , який складався з 3 містечок і 32 сіл. У селі було 55 осель , у тому числі проживало селян, що посідали ґрунт парний (32 морґи ) — 2, одинковий (16 морґів) — 5, чвертовий (8 морґів) — 29, халупників (хата і до морґа землі) — 19, комірників (ті, хто не мали власного господарства і землі і проживали в помешканнях господарів) — 2, шляхтичів — 2, ремісників — 4, панської прислуги в палаці і на фільварку — 9.

Після смерті Ізабелли Любомирської в 1817 р. її дочка, дружина польного коронного гетьмана Северина Жевуського (1743—1811), Констанція Жевуська (1760/1761—1840), внаслідок розкішного способу життя довела свій маєток, частиною якого було Підлісся, до банкрутства і втратила права на нього. Підлісся разом з сусідніми Гримайловом, Мазурівкою і Буциками виставили на аукціон, який відбувся у 1823 р. Так новим дідичем Підлісся став віденський банкір Леопольд Елкан де Елкансберг.

15 березня 1831 р. Підлісся в де Елкансберга викупив Антім Нікорович — дідич с. Кривчиці біля Львова.

Від середини ХІХ ст. село перебувало в адміністраційній, поштовій та релігійній приналежості до Гримайлова. Власниками земель були спадкоємці Нікоровича — спочатку його син Кароль (1852 —1855), а потім чоловік його дочки Юлії Леонард Пініньські (1855 —1886).

Село явно занепадало і в статистичних довідниках 1868, 1872, 1904 рр. Підлісся згадується фразою «Гримайлів разом з Мазурівкою і Підліссям» або не згадується взагалі. За віросповіданням населення поділялося на греко- і римо-католицькі громади. Пошта, телефон, телеграф, суд, ринок, церква, костьол, школа — все знаходилось у Гримайлові.

у 1880 р. у Підліссі проживало 573 мешканця.

У 1890 р. число осель у селі дорівнювало 108..

У 1910 р. у Підліссі проживало 698 осіб. Власниками земель (з 1886) були Станіслав та Леон Пініньські. Поруч села знаходився поміщицький маєток, розпарцельований на 1921 р. Після смерті Станіслава Пініньські у 1911 р. його частка власності переходить дочці Юлії.

Під час військових дій в періоди російської окупації (1914 – липень 1917), повернення австро-німецьких військ, боїв польсько-української (листопад 1918 — липень 1919) та польсько-більшовицької (1920) воєн значних обстрілів і боїв біля Підлісся не було.

У 1920 р. шляхом жеребкування між Юлією (на той момент вже Воляньською) та її стрийком Леоном Пініньським] Підлісся (разом з Гримайловом і Мазурівкою) відійшло до Воляньських.

На 30 вересня 1921 р. у Підліссі було 124 будинки; мешканців, без облікованих за військовим списком, всього — 688, з них — 317 чоловіків і 371 жінка; 559 католиків, 115 греко-католиків, 14 юдеїв; 663 поляків, 23 українців (русинів), 2 іншої національності.

У другій половині 1920-х років у Підліссі знаходилась ґмінна позикова каса і фірма виробництва з круп.

Адміністративний устрій

image
Адміністративний поділ Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках

За часів першої Речі Посполитої (до 1772 р.) Підлісся знаходилося у Трембовельському повіті Галицької землі Руського воєводства.

Після поділу Польщі 1772 року, у роках 1773 —1810, тепер вже у складі Габсбурзької монархії, яка з 1804 р. стала Австрійською імперією, Підлісся послідовно перебувало у Бережанському дистрикті (district) Львівського округу (кreis, циркул), Золочівському, Бережанському і Тернопільському округах Королівства Галичини та Володимирії.

Від 15 червня 1810 р. до 6 червня 1815 р. Підлісся — населений пункт Тернопільського і Теребовлянського (з 1814) округів Тернопільського краю Російської імперії.

Після повернення у 1815 р. згідно рішення Віденського конгресу Тернопільського краю у склад Австрійської імперії, Підлісся до 1850 р. перебуває у складі Тернопільського округу.

Від 1850 р. до адміністративної реформи 1867 року село було у складі Гримайлівського повіту (bezirke) Тернопільського району (kreis) Тернопільського округу (kreisgericht) провінції «Львів» («Lemberg»).

Після реформи 1867 року Підлісся увійшло у склад Скалатського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії.

3 грудня 1920 року на анексованих Польщею українських землях було створено Тернопільське воєводство, у якому Підлісся увійшло у склад Скалатського повіту, де й перебувало до моменту офіційного приєднання до Гримайлова на початку 1930-х років. У «Tarnopolski Dziennik Wojewódzki» № 8 за 1 серпня 1932 р. в адміністративному поділі Скалатського повіту станом на 1 травня того ж року Підлісся показано окремою сільською ґміною, а в Розпорядженні Міністра внутрішніх справ Польщі Б.Пєрацького від 26 липня 1934 р. «Про поділ Скалатського повіту Тернопільського воєводства на сільські ґміни» Підлісся вже не згадується, оскільки ще раніше його ж розпорядженням від 13 жовтня 1933 р. Підлісся увійшло до міської ґміни Гримайлів..

Примітки

  1. Мапа «Koenigreich Galizien und Lodomerien» на http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/docmetadata?id=17798&from=publication [ 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] , Підлісся на аркуші, позначеному «Tab. XVIII».
  2. . Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. Франко І. Гримайлівський ключ в р. 1800… — С. 555—556, 570—571.
  4. . Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  5. Wolański J. Z dziejów Grzymałowa. — 2006. (пол.)
  6. Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w Królestwie Galicyi i Lodomeryi jakoteż w Wielkiem Księstwie Krakowskiem i Księstwie Bukowinskiem, pod względem politycznej i sądowej organizacyi kraju wraz z dokładnem oznaczeniem parafii, poczt i właścicieli tabularnych. — Львів, 1855. — С. 164. (пол.)
  7. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, том 8. — Warszawa, 1887. — S. 423. (пол.)
  8. Франко І. Гримайлівський ключ в р. 1800… — С. 556.
  9. Bigo J. Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości z przysiółkami w Królestwie Galicyi, Wielkim Księstwie Krakowskiem i Księstwie Bukowińskiem z uwzględnieniem wszystkich dotąd zaszłych zmian terytoryalnych kraju. — Lwów, 1914. — S. 127. (пол.)
  10. Województwo Tarnopolskie / Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. — T. 15. — Warszawa, 1923. — S. 18. (пол.)
  11. Wolański J. Z dziejów Grzymałowa. — 2006. (пол.)
  12. Rąkowski G. Podole // Przewodnik po Ukrainie Zachodniej. — Cz. 2. — Pruszków, 2006. — S. 110. (пол.)
  13. Księga Adresowa Polski (wraz z W. M. Gdańskiem) dla handlu, przemysłu, rzemiosł i rolnictwa. — Warszawa, 1929. — S. 1689. (пол.)
  14. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej. — Т. 24 / Lauda sejmikowe Halickie 1575—1695. — Lwów, 1931. — S. 122. (пол.)
  15. Baliński M., Lipiński T. Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. — Warszawa, 1844. — Т. 2. — S. 36. (пол.)
  16. Czolowski A., Janusz B. — Przeszłość i zabytki województwa Tarnopolskiego. — Ternopil, 1926. — S. 43. (пол.)
  17. Державний архів Тернопільської області. Путівник. — Тернопіль : Астон, 2011. — С. 347.
  18. «Державний архів Тернопільської області. Путівник», Тернопіль, Астон, 2011. — С. 347.
  19. «Die Königreiche Galizien und Lodomerien» — Wien: von Joseph Bermann, 1851 (Gedr. bei Joh. Höfelich)
  20. Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w królestwie Galicyi i Lodomeryi jakoteż w wielkiem księstwie Krakowskiem… 1855. (Мапа на с. 270.
  21. Grzymałów // Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w Królestwie Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. — Lwów, 1868. — S. 60. (пол.)
  22. Державний архів Тернопільської області. Путівник. — Тернопіль : Астон, 2011. — С. 350.
  23. Tarnopolski Dziennik Wojewódzki. — № 8. — 1.08.1932. — S. 119.
  24. § 1, п. 2. [ 24 серпня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  25. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 13 października 1933 r. o zmianie granic miasta Grzymałowa w powiecie skałackim, województwie tarnopolskiem. [ 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Зауваги
  1. Ключ — територіально-господарська одиниця великого поміщицького володіння, яка мала свою адміністрацію. До складу ключа входили декілька фільварків, сіл або хуторів, що становили один поміщицький маєток.
  2. Якщо прийняти, що в одній оселі проживає в середньому 6 чоловік, то в цей період у Підліссі проживало до 350 мешканців.
  3. 1 морґ дорівнював приблизно 0,56 гектара.
  4. Парцеляція – поділ землі на невеликі ділянки (парцели) для наступного їх продажу або оренди.
  5. Графське подружжя Владислава і Юлії Волянських були останніми власниками земель і підприємств тих місцевостей, Єжи Волянський — їх син.
  6. Число віруючих юдеїв не відповідає числу євреїв — так у джерелі.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami serpen 2017 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni serpen 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Pidlissya Pidli ssya kolishnye selo v Ukrayini nini pivnichno zahidna chastina selisha miskogo tipu Grimajlova Ternopilskoyi oblasti Avstrijskij i polskij variant nazvi Podlyesye Podlesie Pidlissya na mapi 1880 r Znahodilosya mizh richkoyu Gnila prava pritoka Zbrucha basejn Dnistra ta yiyi stavom ta dorogoyu Grimajliv Skalat Ternopil za 1 km vid Grimajlova pri dorozi Grimajliv Glibiv Nini ce rajon suchasnih grimajlivskih vulic U Karmelyuka M Krivonosa S Nalivajka ta Glibivskoyi NazvaNazva poselennya pohodit vid jogo rozmishennya na miscevosti bilya lisu pid lisom IstoriyaRik zasnuvannya Pidlissya nevidomij Ale vzhe na avstrijskij mapi 1790 1824 rokiv Pidlissya prisutnye vidpovidno zasnovano vono bulo she ranishe Pershij zapis u yakomu zgaduyetsya Pidlissya u metrichnij knizi grimajlivskoyi katolickoyi parafiyi datuyetsya 1741 r hocha zapisi u knizi pochinayutsya z 1720 go Istoriya Pidlissya nepodilno pov yazana z istoriyeyu susidnogo na viddali ne bilshe 1 km selisha Grimajliv yakij mav yak znachno bilshi rozmiri tak i vishij administrativnij status Na pochatku HIH st Pidlissya nalezhalo onuci velikogo koronnogo getmana Adama Mikolaya Senyavskogo bl 1666 1726 knyagini Izabelli Lyubomirskij 1736 1817 z domu knyaziv Chortorijskih druzhini velikogo koronnogo marshalka Stanislava Lyubomirskogo 1722 1783 Shonajmenshe protyagom 1800 1823 rr Pidlissya vhodilo u sklad tak zvanogo Grimajlivskogo klyucha yakij skladavsya z 3 mistechok i 32 sil U seli bulo 55 osel u tomu chisli prozhivalo selyan sho posidali grunt parnij 32 morgi 2 odinkovij 16 morgiv 5 chvertovij 8 morgiv 29 halupnikiv hata i do morga zemli 19 komirnikiv ti hto ne mali vlasnogo gospodarstva i zemli i prozhivali v pomeshkannyah gospodariv 2 shlyahtichiv 2 remisnikiv 4 panskoyi prislugi v palaci i na filvarku 9 Pislya smerti Izabelli Lyubomirskoyi v 1817 r yiyi dochka druzhina polnogo koronnogo getmana Severina Zhevuskogo 1743 1811 Konstanciya Zhevuska 1760 1761 1840 vnaslidok rozkishnogo sposobu zhittya dovela svij mayetok chastinoyu yakogo bulo Pidlissya do bankrutstva i vtratila prava na nogo Pidlissya razom z susidnimi Grimajlovom Mazurivkoyu i Bucikami vistavili na aukcion yakij vidbuvsya u 1823 r Tak novim didichem Pidlissya stav videnskij bankir Leopold Elkan de Elkansberg 15 bereznya 1831 r Pidlissya v de Elkansberga vikupiv Antim Nikorovich didich s Krivchici bilya Lvova Vid seredini HIH st selo perebuvalo v administracijnij poshtovij ta religijnij prinalezhosti do Grimajlova Vlasnikami zemel buli spadkoyemci Nikorovicha spochatku jogo sin Karol 1852 1855 a potim cholovik jogo dochki Yuliyi Leonard Pininski 1855 1886 Selo yavno zanepadalo i v statistichnih dovidnikah 1868 1872 1904 rr Pidlissya zgaduyetsya frazoyu Grimajliv razom z Mazurivkoyu i Pidlissyam abo ne zgaduyetsya vzagali Za virospovidannyam naselennya podilyalosya na greko i rimo katolicki gromadi Poshta telefon telegraf sud rinok cerkva kostol shkola vse znahodilos u Grimajlovi u 1880 r u Pidlissi prozhivalo 573 meshkancya U 1890 r chislo osel u seli dorivnyuvalo 108 U 1910 r u Pidlissi prozhivalo 698 osib Vlasnikami zemel z 1886 buli Stanislav ta Leon Pininski Poruch sela znahodivsya pomishickij mayetok rozparcelovanij na 1921 r Pislya smerti Stanislava Pininski u 1911 r jogo chastka vlasnosti perehodit dochci Yuliyi Pid chas vijskovih dij v periodi rosijskoyi okupaciyi 1914 lipen 1917 povernennya avstro nimeckih vijsk boyiv polsko ukrayinskoyi listopad 1918 lipen 1919 ta polsko bilshovickoyi 1920 voyen znachnih obstriliv i boyiv bilya Pidlissya ne bulo U 1920 r shlyahom zherebkuvannya mizh Yuliyeyu na toj moment vzhe Volyanskoyu ta yiyi strijkom Leonom Pininskim Pidlissya razom z Grimajlovom i Mazurivkoyu vidijshlo do Volyanskih Na 30 veresnya 1921 r u Pidlissi bulo 124 budinki meshkanciv bez oblikovanih za vijskovim spiskom vsogo 688 z nih 317 cholovikiv i 371 zhinka 559 katolikiv 115 greko katolikiv 14 yudeyiv 663 polyakiv 23 ukrayinciv rusiniv 2 inshoyi nacionalnosti U drugij polovini 1920 h rokiv u Pidlissi znahodilas gminna pozikova kasa i firma virobnictva z krup Administrativnij ustrijAdministrativnij podil Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi u 1777 1782 rokah Za chasiv pershoyi Rechi Pospolitoyi do 1772 r Pidlissya znahodilosya u Trembovelskomu poviti Galickoyi zemli Ruskogo voyevodstva Pislya podilu Polshi 1772 roku u rokah 1773 1810 teper vzhe u skladi Gabsburzkoyi monarhiyi yaka z 1804 r stala Avstrijskoyu imperiyeyu Pidlissya poslidovno perebuvalo u Berezhanskomu distrikti district Lvivskogo okrugu kreis cirkul Zolochivskomu Berezhanskomu i Ternopilskomu okrugah Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Vid 15 chervnya 1810 r do 6 chervnya 1815 r Pidlissya naselenij punkt Ternopilskogo i Terebovlyanskogo z 1814 okrugiv Ternopilskogo krayu Rosijskoyi imperiyi Pislya povernennya u 1815 r zgidno rishennya Videnskogo kongresu Ternopilskogo krayu u sklad Avstrijskoyi imperiyi Pidlissya do 1850 r perebuvaye u skladi Ternopilskogo okrugu Vid 1850 r do administrativnoyi reformi 1867 roku selo bulo u skladi Grimajlivskogo povitu bezirke Ternopilskogo rajonu kreis Ternopilskogo okrugu kreisgericht provinciyi Lviv Lemberg Pislya reformi 1867 roku Pidlissya uvijshlo u sklad Skalatskogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi 3 grudnya 1920 roku na aneksovanih Polsheyu ukrayinskih zemlyah bulo stvoreno Ternopilske voyevodstvo u yakomu Pidlissya uvijshlo u sklad Skalatskogo povitu de j perebuvalo do momentu oficijnogo priyednannya do Grimajlova na pochatku 1930 h rokiv U Tarnopolski Dziennik Wojewodzki 8 za 1 serpnya 1932 r v administrativnomu podili Skalatskogo povitu stanom na 1 travnya togo zh roku Pidlissya pokazano okremoyu silskoyu gminoyu a v Rozporyadzhenni Ministra vnutrishnih sprav Polshi B Pyerackogo vid 26 lipnya 1934 r Pro podil Skalatskogo povitu Ternopilskogo voyevodstva na silski gmini Pidlissya vzhe ne zgaduyetsya oskilki she ranishe jogo zh rozporyadzhennyam vid 13 zhovtnya 1933 r Pidlissya uvijshlo do miskoyi gmini Grimajliv PrimitkiMapa Koenigreich Galizien und Lodomerien na http dlibra umcs lublin pl dlibra docmetadata id 17798 amp from publication 23 serpnya 2017 u Wayback Machine Pidlissya na arkushi poznachenomu Tab XVIII Arhiv originalu za 24 serpnya 2017 Procitovano 24 serpnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Franko I Grimajlivskij klyuch v r 1800 S 555 556 570 571 Arhiv originalu za 27 serpnya 2017 Procitovano 27 serpnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Wolanski J Z dziejow Grzymalowa 2006 pol Skorowidz wszystkich miejscowosci polozonych w Krolestwie Galicyi i Lodomeryi jakotez w Wielkiem Ksiestwie Krakowskiem i Ksiestwie Bukowinskiem pod wzgledem politycznej i sadowej organizacyi kraju wraz z dokladnem oznaczeniem parafii poczt i wlascicieli tabularnych Lviv 1855 S 164 pol Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich tom 8 Warszawa 1887 S 423 pol Franko I Grimajlivskij klyuch v r 1800 S 556 Bigo J Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowosci z przysiolkami w Krolestwie Galicyi Wielkim Ksiestwie Krakowskiem i Ksiestwie Bukowinskiem z uwzglednieniem wszystkich dotad zaszlych zmian terytoryalnych kraju Lwow 1914 S 127 pol Wojewodztwo Tarnopolskie Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych T 15 Warszawa 1923 S 18 pol Wolanski J Z dziejow Grzymalowa 2006 pol Rakowski G Podole Przewodnik po Ukrainie Zachodniej Cz 2 Pruszkow 2006 S 110 pol Ksiega Adresowa Polski wraz z W M Gdanskiem dla handlu przemyslu rzemiosl i rolnictwa Warszawa 1929 S 1689 pol Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej T 24 Lauda sejmikowe Halickie 1575 1695 Lwow 1931 S 122 pol Balinski M Lipinski T Starozytna Polska pod wzgledem historycznym jeograficznym i statystycznym opisana Warszawa 1844 T 2 S 36 pol Czolowski A Janusz B Przeszlosc i zabytki wojewodztwa Tarnopolskiego Ternopil 1926 S 43 pol Derzhavnij arhiv Ternopilskoyi oblasti Putivnik Ternopil Aston 2011 S 347 Derzhavnij arhiv Ternopilskoyi oblasti Putivnik Ternopil Aston 2011 S 347 Die Konigreiche Galizien und Lodomerien Wien von Joseph Bermann 1851 Gedr bei Joh Hofelich Skorowidz wszystkich miejscowosci polozonych w krolestwie Galicyi i Lodomeryi jakotez w wielkiem ksiestwie Krakowskiem 1855 Mapa na s 270 Grzymalow Skorowidz wszystkich miejscowosci polozonych w Krolestwie Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem Lwow 1868 S 60 pol Derzhavnij arhiv Ternopilskoyi oblasti Putivnik Ternopil Aston 2011 S 350 Tarnopolski Dziennik Wojewodzki 8 1 08 1932 S 119 1 p 2 24 serpnya 2017 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 13 pazdziernika 1933 r o zmianie granic miasta Grzymalowa w powiecie skalackim wojewodztwie tarnopolskiem 30 serpnya 2017 u Wayback Machine pol ZauvagiKlyuch teritorialno gospodarska odinicya velikogo pomishickogo volodinnya yaka mala svoyu administraciyu Do skladu klyucha vhodili dekilka filvarkiv sil abo hutoriv sho stanovili odin pomishickij mayetok Yaksho prijnyati sho v odnij oseli prozhivaye v serednomu 6 cholovik to v cej period u Pidlissi prozhivalo do 350 meshkanciv 1 morg dorivnyuvav priblizno 0 56 gektara Parcelyaciya podil zemli na neveliki dilyanki parceli dlya nastupnogo yih prodazhu abo orendi Grafske podruzhzhya Vladislava i Yuliyi Volyanskih buli ostannimi vlasnikami zemel i pidpriyemstv tih miscevostej Yezhi Volyanskij yih sin Chislo viruyuchih yudeyiv ne vidpovidaye chislu yevreyiv tak u dzhereli DzherelaFranko I Grimajlivskij klyuch v r 1800 Zibrannya tvoriv u 50 ti tomah K Naukova dumka 1985 T 44 kn 2 Shavinskij V Pidlissya Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 2 G L S 23 ISBN 978 966 457 228 3 Podlesie rus Pidlisie 2 ws pow skalacki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 423 pol S 423 pol

Дата публікації:
Топ