Північний магнітний полюс умовна точка на земній поверхні в якій магнітне поле Землі спрямовано прямовисно під кутом 90

Північний магнітний полюс — умовна точка на земній поверхні, в якій магнітне поле Землі спрямовано прямовисно (під кутом 90 ° до поверхні). Слід зазначити, що з фізичного погляду цей полюс є «південним», оскільки притягує північний полюс стрілки компаса.

Історія

1831 року англійський полярний дослідник Джон Росс відкрив у Канадському архіпелазі область, де магнітна стрілка приймала вертикальне положення. 1841 року Джеймс Росс (племінник Джона Росса) досяг іншого магнітного полюса Землі, що розташований в Антарктиді^[].

Розташування

Рух північного магнітного полюса, 1831–2001 роки

Магнітні полюси не збігаються з географічними. Приблизно з початку XVII століття Північний магнітний полюс розташований під паковими льодами в межах сучасної канадської Арктики. Це призводить до того, що стрілка компаса показує на північ не точно, а лише приблизно.

Кожен день полюс рухається по еліптичній траєкторії, і, крім того, зсувається в північному й північно-західному напрямку зі швидкістю близько 10 км на рік, тому будь-які його координати є тимчасовими й неточними. З другої половини XX століття полюс досить швидко рухається в бік Таймиру. Як заявив в 2005 році в Оттаві керівник геомагнітної лабораторії канадського міністерства природних ресурсів Ларрі Ньюітт, північний магнітний полюс Землі, який щонайменше 400 років «належав» Канаді, «залишив» цю країну. Магнітний полюс, що перебуває під льодами Арктики, вийшов за межі 200-мильної зони Канади. 2009 року швидкість руху північного полюса становила 64 кілометри на рік.

Протилежністю північного магнітного полюса є південний магнітний полюс, який розташований в Антарктиці. У зв'язку з несиметричністю магнітного поля Землі, магнітні полюси не є антиподами.

Північний магнітний полюс	(2001) 81°03′ пн. ш. 110°08′ зх. д. / 81.050° пн. ш. 110.133° зх. д. / 81.050; -110.133	(2004) 82°03′ пн. ш. 113°04′ зх. д. / 82.050° пн. ш. 113.067° зх. д. / 82.050; -113.067	(2005) 82°07′ пн. ш. 114°04′ зх. д. / 82.117° пн. ш. 114.067° зх. д. / 82.117; -114.067	(2014) 85°54′ пн. ш. 149°00′ зх. д. / 85.900° пн. ш. 149.000° зх. д. / 85.900; -149.000
Південний магнітний полюс	(1998) 64°06′ пд. ш. 138°05′ сх. д. / 64.100° пд. ш. 138.083° сх. д. / -64.100; 138.083	(2004) 63°05′ пд. ш. 138°00′ сх. д. / 63.083° пд. ш. 138.000° сх. д. / -63.083; 138.000

Полярність

Традиційно, кінець магніту, який вказує напрям на північ називається північним полюсом магніту, а протилежний кінець — південним. Проте відомо, що однакові полюси відштовхуються, а не притягуються. З цього випливає, що північний магнітний полюс насправді фізично є південним.

Див. також

Південний магнітний полюс

Примітки

Астронет > Северный магнитный полюс Земли
Известия Науки — Северный магнитный полюс земли «покинул» Канаду
«Северный магнитный полюс Земли ускорил своё движение к России» [ 2010-12-29 у Wayback Machine.] «membrana.ru»
Geomagnetism — North Magnetic Pole [ 26 березня 2010 у Wayback Machine.], Canada Natural Resources website, retrieved May 2007
South Magnetic Pole [ 5 вересня 2004 у Wayback Machine.]. Commonwealth of Australia, Australian Antarctic Division, 2002.

Посилання

Інтерактивна карта, на якій показані точки знаходження магнітних полюсів
Останні дані про знаходження магнітних полюсів
Карта дрейфу північного магнітного полюсу за останні 2000 років
Magnetic Poles, Канада
О движении полюсов
Переміщення північного магнітного полюсу
Переміщення північного та південного магнітних полюсів

[1] Астронет > Северный магнитный полюс Земли

[inau-2] Известия Науки — Северный магнитный полюс земли «покинул» Канаду

[3] «Северный магнитный полюс Земли ускорил своё движение к России» [ 2010-12-29 у Wayback Machine.] «membrana.ru»

[4] Geomagnetism — North Magnetic Pole [ 26 березня 2010 у Wayback Machine.], Canada Natural Resources website, retrieved May 2007

[5] South Magnetic Pole [ 5 вересня 2004 у Wayback Machine.]. Commonwealth of Australia, Australian Antarctic Division, 2002.