Марк Кло́дій Пупіє́н Макси́м (лат. Marcus Clodius Pupienus Maximus; близько 178 року н. е. — 238 рік н. е.) — римський імператор, який правив у квітні — липні 238 року. Керував імперією разом із Бальбіном впродовж усього 99 днів під час так званого року шістьох імператорів. Через обмеженість джерел, які описують цей період, інформації про Пупієна залишається небагато.
Пупієн лат. Marcus Clodius Pupienus Maximus | ||
| ||
---|---|---|
13 квітня 238 — 29 липня 238 | ||
Попередник: | Гордіан II | |
Наступник: | Бальбін | |
| ||
| ||
| ||
| ||
Народження: | не раніше 164 і не пізніше 174 Рим, Римська імперія | |
Смерть: | 29 липня 238 Рим, Римська імперія | |
Країна: | Стародавній Рим | |
Релігія: | давньоримська релігія | |
Батько: | d | |
Мати: | d або d | |
Шлюб: | Секстія Цетегілла | |
Діти: | d і d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Походження, кар'єра та родина
«Історія Августів», свідчення якої не викликають повної довіри, описує Пупієна як приклад підйому в давньоримській ієрархічній системі завдяки військовим успіхам. За свідченням «Історії», Пупієн був сином коваля, почав свою кар'єру з посади центуріона, пізніше став військовим трибуном, а надалі — претором.
Насправді, він був сином сенатора Марка Пупієна Максима та Клодії Пульхри. Можливо, коли Пупієн почав свою кар'єру, його батько не був сенатором. Пупієн служив проконсулом в Віфінії, Греції та Нарбонській Галлії. Пізніше його призначили спеціальним легатом в Ілліриці, де він успішно воював проти сарматів, а згодом керував однією з германських провінцій. А близько 207 року він обійняв посаду консула-суффекта.
Хоча Пупієн і не походив із патриціїв, він був провідним членом Сенату. Ймовірно, він походив з етруського міста Вольтерра, де написи, що відносяться до його доньки Пупієни Секстії Пауліни Цетегілли, дружини Марка Ульпія Евбіота Левра, вказують на те, що Пупієн був одружений з жінкою із давнього шляхетного роду Секстіїв — Секстією Цетегіллою (народилася близько 170 р.), донькою Тіта Секстія Африканського та Корнелії.
Окрім доньки, в нього було два сини, Тіберій Клодій Пупієн Пульхер Максим, консул-суфект 224 чи 226 р., та Марк Пупієн Африкан Максим, консул-ординарій 236 р., колега імператора Максиміна Фракійця. Друге консульство, посада міського префекта та син, який був консулом разом з правлячим імператором, — все це є ознаками того, що родина була впливовою.
Несхильний до плотських втіх та вина, Пупієн був досить жадібний до їжі. Вираз його обличчя був серйозним та гидливим, він був високий на зріст, вдачу мав гордовиту, але був справедливий, не був жорстоким та немилосердним. Сенат його любив, а народ боявся, адже усім були відомі його вибагливість і суворість.
Правління
Коли в Африці імператорами були проголошені Гордіан І та Гордіан ІІ, Сенат призначив комітет із двадцяти осіб для координації дій проти Максиміна Фракійця та включив до нього старого сенатора Пупієна. Дізнавшись про поразку і загибель Гордіанів та побоючись помсти з боку Максиміна, Сенат зібрався на закритому засіданні у храмі Юпітера та проголосив імператорами двох людей — Пупієна та Бальбіна. Однак народні заворушення не вгамовувалися, і до правлячого дуету додали Гордіана III — онука загиблого Гордіана І.
Пупієн, який рушив із своїм військом до Равенни, аби відбити наступ Максиміна, оцінював свої шанси досить скептично, проте битви не сталося, бо Максиміна було вбито своїми ж солдатами під час осади Аквілеї, а його голову будо доставлено до Равенни. Пупієн, прийнявши колишніх вояків супротивника до своїх легіонів, відправив військо назад до відповідних провінцій та повернувся до Риму лише з преторіанською гвардією та власною охороною.
Бальбін зі свого боку не впорався із підтримкою порядку у столиці. Тому імператорам довелося відвернути увагу від армії та узятися за вирішення соціальних проблем, що викликало гнів військовиків, які вже з жалем згадували вбитого Максиміна.
Тому 29 липня, під час проведення [en], Преторіанська гвардія вторглась до імператорського палацу, де оточила Пупієна, в той час, як вірні йому германці знаходились в іншій частині будівлі, місці засідання Бальбіна. Пупієн наказав Бальбіну відправити допомогу, але Бальбін, вважаючи, що це змова Пупієна, не став цього робити. Унаслідок цього преторіанці схопили обох старих імператорів (на той час Пупієну було 70, а Бальбіну — 60 років), роздягнули їх та повели містом до свого табору, б'ючи їх та насміхаючись. Проте вірні імператорам германці почали переслідувати імперську гвардію, тому преторіанці були змушенні вбити Пупієна та Бальбіна, не пройшовши і половини шляху. Таким чином правління Пупієна та Бальбіна тривало всього 99 днів.
Після цього преторіанці, не знаючи кого обрати імператором, визнали їм Горідана III, який у 13 років став наймолодшим керівником об'єднаної Римської імперії за всю її історію. Також поширювалися чутки, що саме Гордіан наказав стратити імператорів з метою отримання одноосібної влади.
Джерела
- «Все монархи мира. Греция, Рим, Византия». Костянтин Рижов. Москва, 2001 р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mark Klo dij Pupiye n Maksi m lat Marcus Clodius Pupienus Maximus blizko 178 roku n e 238 rik n e rimskij imperator yakij praviv u kvitni lipni 238 roku Keruvav imperiyeyu razom iz Balbinom vprodovzh usogo 99 dniv pid chas tak zvanogo roku shistoh imperatoriv Cherez obmezhenist dzherel yaki opisuyut cej period informaciyi pro Pupiyena zalishayetsya nebagato Pupiyen lat Marcus Clodius Pupienus Maximus Rimskij Imperator 13 kvitnya 238 29 lipnya 238 Poperednik Gordian II Nastupnik Balbin Avgust Cezar Rex Pontifex Maximus Narodzhennya ne ranishe 164 i ne piznishe 174 Rim Rimska imperiyaSmert 29 lipnya 238 Rim Rimska imperiyaKrayina Starodavnij RimReligiya davnorimska religiyaBatko dMati d abo dShlyub Sekstiya CetegillaDiti d i d Mediafajli b u VikishovishiPohodzhennya kar yera ta rodina Istoriya Avgustiv svidchennya yakoyi ne viklikayut povnoyi doviri opisuye Pupiyena yak priklad pidjomu v davnorimskij iyerarhichnij sistemi zavdyaki vijskovim uspiham Za svidchennyam Istoriyi Pupiyen buv sinom kovalya pochav svoyu kar yeru z posadi centuriona piznishe stav vijskovim tribunom a nadali pretorom Naspravdi vin buv sinom senatora Marka Pupiyena Maksima ta Klodiyi Pulhri Mozhlivo koli Pupiyen pochav svoyu kar yeru jogo batko ne buv senatorom Pupiyen sluzhiv prokonsulom v Vifiniyi Greciyi ta Narbonskij Galliyi Piznishe jogo priznachili specialnim legatom v Illirici de vin uspishno voyuvav proti sarmativ a zgodom keruvav odniyeyu z germanskih provincij A blizko 207 roku vin obijnyav posadu konsula suffekta Hocha Pupiyen i ne pohodiv iz patriciyiv vin buv providnim chlenom Senatu Jmovirno vin pohodiv z etruskogo mista Volterra de napisi sho vidnosyatsya do jogo donki Pupiyeni Sekstiyi Paulini Cetegilli druzhini Marka Ulpiya Evbiota Levra vkazuyut na te sho Pupiyen buv odruzhenij z zhinkoyu iz davnogo shlyahetnogo rodu Sekstiyiv Sekstiyeyu Cetegilloyu narodilasya blizko 170 r donkoyu Tita Sekstiya Afrikanskogo ta Korneliyi Okrim donki v nogo bulo dva sini Tiberij Klodij Pupiyen Pulher Maksim konsul sufekt 224 chi 226 r ta Mark Pupiyen Afrikan Maksim konsul ordinarij 236 r kolega imperatora Maksimina Frakijcya Druge konsulstvo posada miskogo prefekta ta sin yakij buv konsulom razom z pravlyachim imperatorom vse ce ye oznakami togo sho rodina bula vplivovoyu Neshilnij do plotskih vtih ta vina Pupiyen buv dosit zhadibnij do yizhi Viraz jogo oblichchya buv serjoznim ta gidlivim vin buv visokij na zrist vdachu mav gordovitu ale buv spravedlivij ne buv zhorstokim ta nemiloserdnim Senat jogo lyubiv a narod boyavsya adzhe usim buli vidomi jogo vibaglivist i suvorist PravlinnyaKoli v Africi imperatorami buli progolosheni Gordian I ta Gordian II Senat priznachiv komitet iz dvadcyati osib dlya koordinaciyi dij proti Maksimina Frakijcya ta vklyuchiv do nogo starogo senatora Pupiyena Diznavshis pro porazku i zagibel Gordianiv ta poboyuchis pomsti z boku Maksimina Senat zibravsya na zakritomu zasidanni u hrami Yupitera ta progolosiv imperatorami dvoh lyudej Pupiyena ta Balbina Odnak narodni zavorushennya ne vgamovuvalisya i do pravlyachogo duetu dodali Gordiana III onuka zagiblogo Gordiana I Pupiyen yakij rushiv iz svoyim vijskom do Ravenni abi vidbiti nastup Maksimina ocinyuvav svoyi shansi dosit skeptichno prote bitvi ne stalosya bo Maksimina bulo vbito svoyimi zh soldatami pid chas osadi Akvileyi a jogo golovu budo dostavleno do Ravenni Pupiyen prijnyavshi kolishnih voyakiv suprotivnika do svoyih legioniv vidpraviv vijsko nazad do vidpovidnih provincij ta povernuvsya do Rimu lishe z pretorianskoyu gvardiyeyu ta vlasnoyu ohoronoyu Balbin zi svogo boku ne vporavsya iz pidtrimkoyu poryadku u stolici Tomu imperatoram dovelosya vidvernuti uvagu vid armiyi ta uzyatisya za virishennya socialnih problem sho viklikalo gniv vijskovikiv yaki vzhe z zhalem zgaduvali vbitogo Maksimina Tomu 29 lipnya pid chas provedennya en Pretorianska gvardiya vtorglas do imperatorskogo palacu de otochila Pupiyena v toj chas yak virni jomu germanci znahodilis v inshij chastini budivli misci zasidannya Balbina Pupiyen nakazav Balbinu vidpraviti dopomogu ale Balbin vvazhayuchi sho ce zmova Pupiyena ne stav cogo robiti Unaslidok cogo pretorianci shopili oboh starih imperatoriv na toj chas Pupiyenu bulo 70 a Balbinu 60 rokiv rozdyagnuli yih ta poveli mistom do svogo taboru b yuchi yih ta nasmihayuchis Prote virni imperatoram germanci pochali peresliduvati impersku gvardiyu tomu pretorianci buli zmushenni vbiti Pupiyena ta Balbina ne projshovshi i polovini shlyahu Takim chinom pravlinnya Pupiyena ta Balbina trivalo vsogo 99 dniv Pislya cogo pretorianci ne znayuchi kogo obrati imperatorom viznali yim Goridana III yakij u 13 rokiv stav najmolodshim kerivnikom ob yednanoyi Rimskoyi imperiyi za vsyu yiyi istoriyu Takozh poshiryuvalisya chutki sho same Gordian nakazav stratiti imperatoriv z metoyu otrimannya odnoosibnoyi vladi Dzherela Vse monarhi mira Greciya Rim Vizantiya Kostyantin Rizhov Moskva 2001 r