Пузік Валерій Борисович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пузік.

Вале́рій Бори́сович Пузік (23 червня 1987, с. Теліжинці)  — український художник, письменник, режисер. Автор книг «З любов'ю — тато», «Бездомні пси», «Моноліт», «Я бачив його живим, мертвим і знову живим», «Шахта. Ранкове зведення», співавтор книги «Наші Котики. Бліндаж».

Пузік Валерій Борисович
Народився	23 червня 1987(1987-06-23) (37 років) або 1987^[1] Теліжинці, Старосинявський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	художник, письменник, режисер
Галузь	проза^[1], образотворче мистецтво^[1], ^d^[1] і журналістика^[1]
Знання мов	українська^[1]
Режисерка Ірина Стороженко. У фільмі використовується відеохроніка 2015 року, яку зафільмував Валерій, в лавах ДУК ПС. 2023: «Я - хата», документальний, короткометражний, сценарист. 6 фільм циклу «Війна-ненажера» Babylon’13. Режисер - Ілля Єгоров. У фільмі використовується вірш, як сценарій та відеохроніка Валерія, з Херсонської області. 2023: «Між трьома кадрами братів Люм'єр», документальний, короткометражний, сценарист і режисер. 2023: «Бурий», документальний, короткометражний, сценарист і режисер. 2022: «Вниз по течії», документальний, короткометражний, сценарист і режисер. 2020: War Note, документальний, повнометражний, оператор (режисер Роман Любий, виробництво - Babylon’13) 2018: «Zvukoryad», документальний онлайн-серіал, оператор і режисер. 2017: «Гострий біль», короткометражний, документальний, оператор, сценарист і режисер. 2016: «Український експеримент», альманах, режисер (спільно з: Наталя Машарова, Анатолій Ульянов, Поліна Мошенська, Макс Лижов, Ель Парвулеско). Альманах короткометражних експериментальних фільмів молодих українських режисерів. П’ять документальних історій стосунків між людиною та сучасними містами, серед яких Київ, Лісабон, Лос-Анжелес, Піски та Бровари. Світові прем’єри фільмів відбулися на Третьому фестивалі кіно та урбаністики «86». Серед учасників – переможці національного конкурсу документального кіно «Пальма Півночі». 2016: «Бліндаж», міні-серіал, ігровий, сценарист (режисер Володимир Тихий, виробництво - Babylon’13) 2015: «Перемир'я», короткометражний, документальний, сценарист, режисер, продюсер. 2014: «Дорога до життя», короткометражний ігровий, сценарист (дипломна робота режисера Максима Собчука, виробництво: Київський Національний Університет Театру, Кіно і Телебачення). 2014: «Уламки», короткометражний документальний, сценарист і режисер (фільм був знятий в рамках школи документального кіно Гогольфест). 2010: «Вулиця», короткометражний документальний, сценарист і режисер. Відео Кліпи 2021: «Тизер Прошлого Наугад» (MAMANET feat. Sasha Proletarskyi) 2019: «Не я, а той» (Мантра Керуака) 2017: «Сніг», «Від тебе до мене» (ТЕЛЬНЮК: Сестри) Відеопоезія 2024: «Я стану мандрівником» (Максим Кривцов) 2015: «Прощання між зірок» (Оксана Забужко); На початку жовтня 2016 року відеопоезію «Прощання між зірок» продемонстрували на відкритті Амстердамського фестивалю Read My World. Робота демонструвалась у Києві, Краматорську та Маріуполі в рамках виставки «Моя армія. Бачити серцем» (2016-2017рр), також - в основній програмі 5-го Одеського бієнале сучасного мистецтва «Зона турбулентності» у 2017 році. 2015: «Буду повертатись» (Максим Кривцов) 2014: «Пізнаєш мене» (Заза Пауалішвілі), «Говори» (Somvan Inme feat Yulia Mif) Бібліографія Проза, поезія «Три медалі в шухляді», збірка віршів. — Харків: АССА, 2023. — 192 с. «З любов'ю — тато», збірка оповідань. — Київ: Лабораторія, 2023. — 216 с. Carmina Burana, збірка віршів, книжка білінгва. — Польща: Pogranicze, 2022 — ?с. «Шахта. Ранкове зведення», документальний роман та збірка поезій. — Харків: Фоліо, 2021. — 320 с. «Я бачив його живим, мертвим і знову живим», збірка оповідань. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2020. — 208 с. «Наші Котики. Бліндаж», кіноповість та 9 новел (у співавторстві з Володимиром Тихим). — Харків: Фоліо, 2020. — 252 с. «Там, де вдома», збірка поезій (у співавторстві). — Харків: АССА, 2019. — 232 с. «Бездомні пси», цикл оповідань. — Київ: Саміт-Книга, 2018 — 96 с. «Моноліт», збірка оповідань. — Київ: ДІПА, 2018—256 с. Вибрані твори «Метелик і танк», цикл оповідань, есеї та підбірка віршів. — Харків: Фоліо, 2023. — 192 с. «Тимчасово невстановлені», книга вибраної прози та поезії. — Київ: Видавництво Марка Мельника, 2021. — 112 с. (перевидання — 2023р.) Книги для дітей «Макгі та Чорний дракон», фентезі — Харків: Видавництво АССА. 2022. —208 с. «Делфі та чарівники», фентезі — Харків: Видавництво АССА, 2021. – 192 с. Окремі оповідання, ессе, повісті в антологіях та збірниках Есей «Після окупації», в антології «Воєнний стан», Meridian Czernowitz, 2023. — 364 с. Цикл текстів «Зошит війни», у збірці «Антологія24», ГО АРТ ДОТ, 2022 – 406 с. Оповідання «Дерев'яні автоматики», у збірці «Про що він мовчить», Київ: Creative Women Publishing, 2022 . – 248 с. Оповідання «Дерев'яні автоматики», в антології творів учасників АТО/ООС. – Славутич: Терен, 2021 – 158 с. Оповідання «Місце Утіх», у збірці «Антисоціальна мережа». – Вінниця: Дім Химер, 2020. – 496 с. Оповідання «Її боротьба», у збірці «Моє Різдво». – Харків: Видавництво АССА, 2020. – 224 с. Підбірка фронтових записок «Читай мій неіснуючий щоденник», у збірці «Слово про війну», том третій. — Житомир: Бук-Друк, 2019  — 309 с. Фотокниги «.RAW Історія змін українців та армії», фотокнига (у співавторстві). — Київ: ХАСС, 2017. — 224 с. Екранізації літературних творів Новела «На 42 кілометрі дороги життя» стала основою короткометражного ігрового фільму «Шлях», 2021. Окремі вірші, оповідання та есеї Валерія Пузіка перекладені італійською, англійською, німецькою, польською та іншими мовами й надруковані в антологіях, журналах та інтернет-виданнях. Ілюстрації «Хроніки кохання та смерті», збірка поезій, автор Андрій Ребрик. — Edmonton: Forgotten Heritage Publishing, 2014. — 112с. «Там, де вдома», збірка поезій, автори: Юлія Ілюха, Максим Кривцов , Марко Терен , Влад Сорд , Валерій Пузік , Юлія Баткіліна , Олександр Лисак , Наталія Маринчак. — Харків: АССА, 2019. — 232 с. «Перформативні практики: досвід переосмислення», монографія, Наталя Малютіна, Ірина Нечиталюк. — Одеса: Астропринт, 2021. — 184 с. «Я перетворююсь», автор Володимир Вакуленко-К. — Харків: Віват, 2023. — «Стодола FM», збірка оповідань, автор Анатолій Стодола. — Київ: Видавництво Білка, 2023. — Нагороди та відзнаки Література 2020 — дипломант-фіналіст «Коронації слова» у номінації «Кіносценарій». Сценарій повнометражного ігрового фільму «34 сонячні дні і один похмурий» (за однойменною повістю Олі Русіної). Написаний у співавторстві з О.Русіною. 2019 — дипломат літературної премії імені Олеся Ульяненка. Книга «Моноліт». 2019 — переможець конкурсу Гранослов. Збірка творів «Бліндаж. Дев'ять історій». 2018 — друга премія літературного конкурсу Смолоскип за збірку оповідань «Моноліт». 2018 — переможець другого всеукраїнського літературного конкурсу ім. Григора Тютюнника. Цикл оповідань «Бездомні пси». 2017 — лауреат першого всеукраїнського літературного конкурсу ім. Григора Тютюнника. Оповідання «Гніздо». 2016 — перемога у конкурсі «Новела по-українськи». Оповідання «Моноліт» розділило 1 місце з іншим текстом. 2015 — друге місце в конкурсі короткої прози «Українська Бессарабія». Оповідання «Гніздо». 2015 — четверта премія літературного конкурсу Смолоскип за рукопис збірки короткої прози «Крики і тіні». 2012 — фіналіст конкурсу короткої прози Open Ukraine. Оповідання «Самогон». 2009 — диплом 2-го ступеня за перемогу у літературному конкурсі «Життя як воно є». Кіно 2017 — «Гострий біль», приз за «Найкращий неігровий фільм» на фестивалі «Відкрита ніч. Дубль 20» та Спеціальний приз фестивалю «За пошук героя». 2016 — «Перемир'я», спеціальна відзнака журі на фестивалі «86» у конкурсній програмі «Пальма Півночі». Примітки Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 . CYCLOP (ru-RU) . 17 жовтня 2014. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 8 січня 2017. Національна спілка кінематографістів України. www.ukrkino.com.ua. Процитовано 8 січня 2017. http://www.86.org.ua/armistice . dergkino.gov.ua. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 25 грудня 2016. "Мне Советский Союз принес больше удовольствий, чем мой муженек за всю совместную жизнь". Процитовано 14 вересня 2016. . Архів оригіналу за 13 грудня 2016. Процитовано 25 грудня 2016. Міні-серіал «Бліндаж»: похмурий військовий гумор. detector.media. Процитовано 11 грудня 2016. Комуналка. docudays.org.ua (англ.). Процитовано 7 травня 2017. Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 20» назвав переможців. detector.media (укр.). Процитовано 30 серпня 2017. The Telnyuk Sisters (14 березня 2017), ТЕЛЬНЮК: Сестри - Сніг [Official Music Video], процитовано 13 квітня 2017 . Видавництво ДІПА (uk-ua) . Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 2 квітня 2018. zvukoryad. YouTube (укр.). Процитовано 7 листопада 2018. . acca.ua. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019. Купити книгу Наші Котики. Бліндаж (Валерій Пузік, ) - 978-966-03-9117-8 | Інтернет-магазин Yakaboo.ua. www.yakaboo.ua (укр.). Процитовано 24 червня 2020. Від гарячих точок до хутора Обирок: виходить книжка Валерія Пузіка!. acca.ua. Процитовано 29 жовтня 2020. Найкращі українські книжки 2020 року за версією ПЕН. PEN Ukraine (укр.). Процитовано 8 січня 2021. Шахта. Ранкове зведення (укр.). ISBN . Журавель, Дмитро (15 жовтня 2021). Гонзо-література, війна та книги для дітей. Історія письменника та ветерана Валерія Пузіка. ШоТам (укр.). Процитовано 23 жовтня 2021. Валерій Пузік. Одеса. Ранок на Суспільному (укр.), процитовано 23 жовтня 2021 П'ятнадцятий пітчинг кінопроектів Держкіно, день 2. ОНЛАЙН. Media Business Reports (укр.). Процитовано 23 жовтня 2021. З любов'ю — тато. laboratoria.pro (укр.). Процитовано 3 липня 2024. Словаччина читає про російсько-українську війну: «З любов'ю — тато!» і «#Маріуполь #Надія» вийшли друком у видавництві Dajama. laboratoria.pro (укр.). Процитовано 3 липня 2024. З любов'ю — тато. laboratoria.pro (укр.). Процитовано 13 січня 2023. War Note. docudays.ua (англ.). Процитовано 4 березня 2020. DOCU/УКРАЇНА в фокусі: Роман Любий. docudays.ua (англ.). Процитовано 4 березня 2020. Мантра Керуака - Не я, а той (укр.), процитовано 7 вересня 2019 З любов'ю — тато. laboratoria.pro (укр.). Процитовано 3 липня 2024. Я бачив його живим, мертвим і знову живим. https://starylev.com.ua/ (укр.). Процитовано 29 жовтня 2020. . Opinion (ru-RU) . 23 січня 2020. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 28 січня 2020. Там, де вдома. www.chytomo.com (укр.). Процитовано 7 вересня 2019. «Делфі» та чарівники — Видавництво АССА. acca.ua. Процитовано 10 травня 2021. Фотокнига «.RAW Історія змін українців та армії»: літопис війни без прикрас. Процитовано 7 травня 2017. . Національна спілка письменників України (uk-ua) . Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019. «Смолоскип» оголосив переможців. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 26 квітня 2018. Процитовано 5 травня 2018. України, Аграрна Партія. (uk-ua) . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 11 березня 2017. Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 20» назвав переможців. detector.media (укр.). Процитовано 26 червня 2017. Посилання Валерій Пузік. Офіційна сторінка у фейсбук. Dzyga MDB Ютюб-канал Усе зводиться до війни Доброволец Валерий Пузик — человек, меняющий Одессу: «Война все равно остается в твоей голове, даже если о ней не говоришь» Выставка «Відлуння»: живопись и графика. В студии — художник Валерий Пузик Картини Валерія Пузіка із самого пекла війни В Одесі відкрилася художня виставка бійця АТО Валерія Пузіка «Відлуння» До Львова із передової боєць Валерій Пузік привіз свої спогади про війну у живописі, графіці, фотографії та відеозаписах От первого лица: Что снимают участники АТО Оповідання «Моноліт» «Український експеримент» виходить у прокат Альманах «Украинский эксперимент» інтерв'ю Валерія Пузіка. Ефір 7 каналу