Пру́жність (нім. Elastizität, англ. elasticity, фр. déformation élastique) — властивість тіл відновлювати свою форму й об'єм (тверді тіла) або лише об'єм (рідини й гази) після припинення дії зовнішніх сил (або причин, наприклад нагрівання), що спричинили їхню деформацію.
Природа пружності
Пружність залежить від структури тіл та умов їхнього деформування (величини навантаження, температури, тиску тощо). Пружність твердих та рідких тіл зумовлена силами взаємодії (притягання й відштовхування) між атомами й молекулами їх речовини. В газах ці сили незначні, і їхня пружність визначається тепловим рухом молекул, які співударяються зі стінками посудини, що обмежує об'єм газу. Твердим тілам властива пружність на стиск, розтяг і зсув. Рідини можуть проявляти пружність до зсуву (пружність форми) лише при змінних зовнішніх діяннях досить великої частоти.
Пружність твердих тіл
Пружність твердих тіл характеризується лінійним співвідношенням між напруженням і деформацією, що називають лінійною пружністю. Класичним прикладом цьому є сталева пружина. Цю ідею започаткував Роберт Гук у 1675 році записавши латиною анаграму, «ceiiinossssttuu» розкриття якої він опублікував у 1678 році як «Ut tensio, sic vis» що у перекладі звучить «Який розтяг, така й сила.»
Ця лінійна залежність має назву закон Гука. Пружні властивості матеріалів характеризуються модулями пружності. Класичною моделлю лінійної пружності є ідеальна пружина. Хоча для загального випадку тензор модулів пружності, що лінійно пов'язує між собою тензори напружень і деформацій є тензором четвертого рангу. Однак, при розгляді простіших задач, як наприклад, стержень при одновісному розтягуванні, задача зводиться до застосування закону Гука.
Для кожного матеріалу існує також границя пружності, яка визначає те зусилля, після якого тіло вже не повертається до початкової форми. Вище за межу пружності відбувається або пластична деформація або ж руйнування.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 2 листопада 2010.
Джерела
- Тимошенко С. П., Гудьер Дж. Теория упругости. — М.: Наука, 1979. — 560 с.
- Опір матеріалів. Підручник /Г. С. Писаренко, О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. Г. С. Писаренка — К.: Вища школа,1993. — 655 с. —
Посилання
- Пружність // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 164-165. — .
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pru zhnist nim Elastizitat angl elasticity fr deformation elastique vlastivist til vidnovlyuvati svoyu formu j ob yem tverdi tila abo lishe ob yem ridini j gazi pislya pripinennya diyi zovnishnih sil abo prichin napriklad nagrivannya sho sprichinili yihnyu deformaciyu Priroda pruzhnostiPruzhnist zalezhit vid strukturi til ta umov yihnogo deformuvannya velichini navantazhennya temperaturi tisku tosho Pruzhnist tverdih ta ridkih til zumovlena silami vzayemodiyi prityagannya j vidshtovhuvannya mizh atomami j molekulami yih rechovini V gazah ci sili neznachni i yihnya pruzhnist viznachayetsya teplovim ruhom molekul yaki spivudaryayutsya zi stinkami posudini sho obmezhuye ob yem gazu Tverdim tilam vlastiva pruzhnist na stisk roztyag i zsuv Ridini mozhut proyavlyati pruzhnist do zsuvu pruzhnist formi lishe pri zminnih zovnishnih diyannyah dosit velikoyi chastoti Pruzhnist tverdih tilTipova kriva zalezhnosti napruzhennya vid deformaciyi roztyagu Pruzhnist tverdih til harakterizuyetsya linijnim spivvidnoshennyam mizh napruzhennyam i deformaciyeyu sho nazivayut linijnoyu pruzhnistyu Klasichnim prikladom comu ye staleva pruzhina Cyu ideyu zapochatkuvav Robert Guk u 1675 roci zapisavshi latinoyu anagramu ceiiinossssttuu rozkrittya yakoyi vin opublikuvav u 1678 roci yak Ut tensio sic vis sho u perekladi zvuchit Yakij roztyag taka j sila Cya linijna zalezhnist maye nazvu zakon Guka Pruzhni vlastivosti materialiv harakterizuyutsya modulyami pruzhnosti Klasichnoyu modellyu linijnoyi pruzhnosti ye idealna pruzhina Hocha dlya zagalnogo vipadku tenzor moduliv pruzhnosti sho linijno pov yazuye mizh soboyu tenzori napruzhen i deformacij ye tenzorom chetvertogo rangu Odnak pri rozglyadi prostishih zadach yak napriklad sterzhen pri odnovisnomu roztyaguvanni zadacha zvoditsya do zastosuvannya zakonu Guka Dlya kozhnogo materialu isnuye takozh granicya pruzhnosti yaka viznachaye te zusillya pislya yakogo tilo vzhe ne povertayetsya do pochatkovoyi formi Vishe za mezhu pruzhnosti vidbuvayetsya abo plastichna deformaciya abo zh rujnuvannya Div takozhTeoriya pruzhnosti Zakon Guka Granicya pruzhnostiPrimitki Arhiv originalu za 13 listopada 2010 Procitovano 2 listopada 2010 DzherelaTimoshenko S P Guder Dzh Teoriya uprugosti M Nauka 1979 560 s Opir materialiv Pidruchnik G S Pisarenko O L Kvitka E S Umanskij Za red G S Pisarenka K Visha shkola 1993 655 s ISBN 5 11 004083 4PosilannyaPruzhnist Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 164 165 ISBN 978 966 7407 83 4 Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi