Проспект Червоної Калини (Конотоп)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Проспект Червоної Калини.

Проспе́кт Черво́ної Кали́ни — проспект в історичній частині міста Конотоп Сумської області. Одна з найстаріших вулиць міста, починається від Площі Ринок і закінчується на перетині з вулицею Лазаревського та вулицею Степана Бандери.

Проспект Червоної Калини Конотоп
Житловий будинок (пр-кт Червоної Калини, 24) Житловий будинок (пр-кт Червоної Калини, 24)
Місцевість	Воронцове
Колишні назви
Мостова, Гоголівська, 25 Жовтня, Леніна
Загальні відомості
Протяжність	850 м
поштові індекси	41615
Транспорт
Рух	двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 2—26
Архітектурні пам'ятки	№ 7, 8, 17, 24
Пам'ятники	Воїнам-афганцям
Навчальні заклади	Конотопський центр дистанційного навчання МАУП
Заклади культури	Конотопська центральна міська бібліотека імені С. І. Пономарьова Конотопська центральна міська дитяча бібліотека Конотопський міський будинок культури «Зоряний»
Поштові відділення	ВПЗ № 15 (просп. Миру, 4)
Аптеки	Аптека № 14, «Бажаємо здоров'я»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Проспект Червоної Калини у Вікісховищі

Історія

Перші згадки про вулицю датуються 1784 роком, а саме з XVIII й до кінця XIX століття згадується як Мостова вулиця. З кінця XIX століття й до 1920-х років мала назву Гоголівська вулиця, на честь письменника Миколи Гоголя. У 1920-х роках перейменована на вулицю 25 Жовтня, ймовірно на згадку про жовтневий переворот 1917 року. У середині XX століття перейменована на вулицю Леніна, на честь російського та радянського політичного діяча, одного із ініціаторів та організаторів червоного терору.

1 грудня 2015 року в рамках декомунізації вулиця Леніна перейменована на проспект Червоної Калини, на честь калини, як одного з головних символів у народній культурі України, а також як образ відновленої державності.

Забудова

• № 3 — комунальний заклад Сумської обласної ради «Конотопський фаховий медичний коледж».
• № 7 — Конотопський міський будинок культури «Зоряний» (1954 рік). (Пам'ятка архітектури).
• № 8 — житловий будинок (1958 рік). (Пам'ятка архітектури).
• № 13 — Конотопська центральна міська дитяча бібліотека.
• № 15 — двоповерховий земський будинок (1912 рік). (Пам'ятка архітектури). Нині тут міститься Конотопський центр дистанційного навчання МАУП, а також Конотопська дитяча художня школа.
• № 18 — Конотопська центральна міська бібліотека імені С. І. Пономарьова.
• № 24 — житловий будинок (1956 рік). (Пам'ятка архітектури).

• Світлини вуличної забудови
• Конотопський міський будинок культури «Зоряний» (пр-кт Червоної Калини, 7)
• Житловий будинок (пр-кт Червоної Калини, 8)
• Земський будинок (пр-кт Червоної Калини, 15)
• Житловий будинок (пр-кт Червоної Калини, 24)

Меморіали, пам'ятники

Пам'ятник воїнам-афганцям

• Пам'ятник воїнам-афганцям встановлений у 2013 році (автор — скульптор Юрій Ведмедь) у сквері, що на розі проспекту Червоної Калини та вулиці Варшавської. У скульптурах десантника, сапера та піхотинця увічнений подвиг воїнів-інтернаціоналістів. У 2017 році пам'ятник воїнам-афганцям згідно з наказом Міністерства культури України внесли до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Примітки

1. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 24 травня 2024.
2. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 24 травня 2024.
3. . rada.konotop.org. Конотопська міська рада. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 24 травня 2024.
4. Вулицями рідного міста, 2014, с. 37.
5. . rada.konotop.org. Конотопська міська рада. Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 1 липня 2017.
6. . konmed.org.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2024. Процитовано 24 травня 2024.
7. . rada.konotop.org. Конотопська міська рада. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 24 травня 2024.
8. . maup.com.ua. Міжрегіональна академія управління персоналом. Архів оригіналу за 10 грудня 2023. Процитовано 24 травня 2024.

Джерела

• Євтушенко О. В. Леніна вул. // Вулицями рідного міста. — Донецьк : Ноулідж (донецьке відділення), 2014. — С. 36—37. — 200 прим.