Проску́рівський ґебі́т (нім. Kreisgebiet Proskurow «Проскурівська округа») — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Проскурові, що існувала протягом німецької окупації Української РСР.
Kreisgebiet Proskurow Проскурівський ґебіт | |
---|---|
Проскурів під німецькою владою | |
Держава | Німецька імперія |
Райхскомісаріат | Україна |
Генеральна округа | Волинь-Поділля |
Центр | Проскурів |
Уряд | |
- Ґебітскомісар | Шмербек |
Площа | |
- Повна | 2110 км² |
Населення (1943) | |
- Усього | 159 997 |
- Густота | 75,8/км² |
Джерело: territorial.de | |
Джерело даних про площу |
Історія
22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. 8 липня 1941 року у Проскурів увійшли нацистські війська. 17 липня 1941 р. для загарбаних радянських територій Гітлер утворив Міністерство окупованих східних областей, на чолі якого поставив Розенберга. 20 серпня з більшості захоплених українських земель створено райхскомісаріат Україна. 1 вересня 1941 року опівдні утворено генеральну округу Брест-Литовський. У цей самий день і час на території міста Проскурів та Волочиського, Проскурівського, Фельштинського і Чорно-Острівського районів Кам'янець-Подільської області утворено Проскурівський гебіт. 1 січня 1942 р. генеральну округу Брест-Литовський було перейменовано на генеральну округу Волинь-Поділля.
З 30 вересня 1941 у Проскурові почала виходити газета «Український голос». Будучи органом окружної управи та міської управи Проскурова, видання, природно, було рупором німецької окупаційної влади, але друкувало й деякі суто українські матеріали, очевидно, щоб прихилити на свій бік населення.
Адміністративно-територіальний поділ
Станом на 1 вересня 1943 р. Проскурівський ґебіт поділявся на 5 районів: міський район Проскурів (нім. Rayon Proskurow-Stadt), район Волочиськ (нім. Rayon Wolotschisk) сільський район Проскурів (нім. Rayon Proskurow-Land), район Фельштин (нім. Rayon Felschtin), район Чорний Острів (нім. Rayon Tscherny Ostrow) — які, відповідно, збігалися межами з довоєнними межами міста Кам'янець-Подільський та чотирма радянськими районами: Волочиським, Проскурівським, Фельштинським та Чорно-Острівським.
Адміністративний апарат
Керівні посади на рівні ґебіту займали переважно німецькі чиновники. Представників місцевого населення приймали лише на низові посади (діловодів, перекладачів, прибиральниць). Окрім органів німецької цивільної адміністрації, окупаційна влада сформувала систему місцевого самоврядування: обласні, районові, міські, волосні та сільські управи, керівниками яких гітлерівці призначали українців. Від керівника районової управи вимагалося виконання всіх наказів і розпоряджень начальників поліції, місцевих комендантів та чиновників німецької цивільної влади. Голові району заборонялося самостійно проводити будь-які заходи без дозволу німецьких посадовців. Згідно з організаційним планом у структуру районової управи входило 12 відділів. Штат кожного відділу складався з двох-п’ятьох працівників. Завідувачі відділів були підзвітні голові управи. Винятком був тільки керівник правничого відділу – мировий суддя району, який підпорядковувався безпосередньо гебітскомісару. Структуру міських управ, їх штат регламентувала низка розпоряджень органів німецької цивільної адміністрації. Керівник міста підпорядковувався голові району. Заступник голови виконував обов’язки секретаря міської управи та керівника адміністративного відділу. Нижчою ланкою у структурі місцевого самоврядування були волосні управи, які створювалися замість ліквідованих радянських сільрад і поширювали свою юрисдикцію на кілька населених пунктів. Найнижчою адміністративною ланкою були сільські управи на чолі з виборним старостою і писарем, які було утворено в кожному селі.
Німецька адміністративна система проіснувала до приходу у Проскурів радянських військ (березень 1944 р.).
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2015.
- Олійник та Завальнюк, 2012, с. 260.
- Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
- Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945.(нім.)
- Періодичні видання на окупованій території України в 1941-1944 роках
- Нетішин під час війни
Посилання
- Ю. В. Олійник. Адміністративний, судовий та поліційний апарат на окупованій території Хмельниччини.
Джерела
- Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — 320 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Proskurivskoyu okrugoyu administrativno teritorialnim utvorennyam USRR 1923 1930 rr Ne plutati z Proskurivskim okrugom administrativno teritorialnim utvorennyam USRR 1935 1937 rr Prosku rivskij gebi t nim Kreisgebiet Proskurow Proskurivska okruga administrativno teritorialna odinicya generalnoyi okrugi Volin Podillya Rajhskomisariatu Ukrayina z centrom u Proskurovi sho isnuvala protyagom nimeckoyi okupaciyi Ukrayinskoyi RSR Kreisgebiet Proskurow Proskurivskij gebit Proskuriv pid nimeckoyu vladoyuProskuriv pid nimeckoyu vladoyu DerzhavaNimecka imperiyaRajhskomisariatUkrayinaGeneralna okrugaVolin Podillya Centr Proskuriv Uryad GebitskomisarShmerbek Plosha Povna 2110 km Naselennya 1943 Usogo 159 997 Gustota 75 8 km Dzherelo territorial de Dzherelo danih pro ploshuIstoriya22 chervnya 1941 r gitlerivska Nimechchina napala na Radyanskij Soyuz 8 lipnya 1941 roku u Proskuriv uvijshli nacistski vijska 17 lipnya 1941 r dlya zagarbanih radyanskih teritorij Gitler utvoriv Ministerstvo okupovanih shidnih oblastej na choli yakogo postaviv Rozenberga 20 serpnya z bilshosti zahoplenih ukrayinskih zemel stvoreno rajhskomisariat Ukrayina 1 veresnya 1941 roku opivdni utvoreno generalnu okrugu Brest Litovskij U cej samij den i chas na teritoriyi mista Proskuriv ta Volochiskogo Proskurivskogo Felshtinskogo i Chorno Ostrivskogo rajoniv Kam yanec Podilskoyi oblasti utvoreno Proskurivskij gebit 1 sichnya 1942 r generalnu okrugu Brest Litovskij bulo perejmenovano na generalnu okrugu Volin Podillya Z 30 veresnya 1941 u Proskurovi pochala vihoditi gazeta Ukrayinskij golos Buduchi organom okruzhnoyi upravi ta miskoyi upravi Proskurova vidannya prirodno bulo ruporom nimeckoyi okupacijnoyi vladi ale drukuvalo j deyaki suto ukrayinski materiali ochevidno shob prihiliti na svij bik naselennya Administrativno teritorialnij podilStanom na 1 veresnya 1943 r Proskurivskij gebit podilyavsya na 5 rajoniv miskij rajon Proskuriv nim Rayon Proskurow Stadt rajon Volochisk nim Rayon Wolotschisk silskij rajon Proskuriv nim Rayon Proskurow Land rajon Felshtin nim Rayon Felschtin rajon Chornij Ostriv nim Rayon Tscherny Ostrow yaki vidpovidno zbigalisya mezhami z dovoyennimi mezhami mista Kam yanec Podilskij ta chotirma radyanskimi rajonami Volochiskim Proskurivskim Felshtinskim ta Chorno Ostrivskim Administrativnij aparatKerivni posadi na rivni gebitu zajmali perevazhno nimecki chinovniki Predstavnikiv miscevogo naselennya prijmali lishe na nizovi posadi dilovodiv perekladachiv pribiralnic Okrim organiv nimeckoyi civilnoyi administraciyi okupacijna vlada sformuvala sistemu miscevogo samovryaduvannya oblasni rajonovi miski volosni ta silski upravi kerivnikami yakih gitlerivci priznachali ukrayinciv Vid kerivnika rajonovoyi upravi vimagalosya vikonannya vsih nakaziv i rozporyadzhen nachalnikiv policiyi miscevih komendantiv ta chinovnikiv nimeckoyi civilnoyi vladi Golovi rajonu zaboronyalosya samostijno provoditi bud yaki zahodi bez dozvolu nimeckih posadovciv Zgidno z organizacijnim planom u strukturu rajonovoyi upravi vhodilo 12 viddiliv Shtat kozhnogo viddilu skladavsya z dvoh p yatoh pracivnikiv Zaviduvachi viddiliv buli pidzvitni golovi upravi Vinyatkom buv tilki kerivnik pravnichogo viddilu mirovij suddya rajonu yakij pidporyadkovuvavsya bezposeredno gebitskomisaru Strukturu miskih uprav yih shtat reglamentuvala nizka rozporyadzhen organiv nimeckoyi civilnoyi administraciyi Kerivnik mista pidporyadkovuvavsya golovi rajonu Zastupnik golovi vikonuvav obov yazki sekretarya miskoyi upravi ta kerivnika administrativnogo viddilu Nizhchoyu lankoyu u strukturi miscevogo samovryaduvannya buli volosni upravi yaki stvoryuvalisya zamist likvidovanih radyanskih silrad i poshiryuvali svoyu yurisdikciyu na kilka naselenih punktiv Najnizhchoyu administrativnoyu lankoyu buli silski upravi na choli z vibornim starostoyu i pisarem yaki bulo utvoreno v kozhnomu seli Nimecka administrativna sistema proisnuvala do prihodu u Proskuriv radyanskih vijsk berezen 1944 r Div takozhProskurivske gettoPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2015 Olijnik ta Zavalnyuk 2012 s 260 Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 13 sichnya 2017 Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 nim Periodichni vidannya na okupovanij teritoriyi Ukrayini v 1941 1944 rokah Netishin pid chas vijniPosilannyaYu V Olijnik Administrativnij sudovij ta policijnij aparat na okupovanij teritoriyi Hmelnichchini DzherelaOlijnik Yu V Zavalnyuk O M Nacistskij okupacijnij rezhim v generalnij okruzi Volin Podillya 1941 1944 rr Mizhnarodna gromadska organizaciya Mizhnarodnij fond Vzayemorozuminnya i tolerantnist Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka Hmelnickij Poligrafist 2 2012 320 s