Прокопович Григорій Григорович (21 жовтня 1928, село Уріж, Дрогобицького району Львівської області — 30 липня 2008, село Уріж, Дрогобицького району Львівської області) — учасник національно-визвольного руху.
Життєпис
Народився в селянській сім'ї.
У 1942—1943 рр. вчився у духовній семінарії в Самборі, після її закриття владою — закінчив Самбірську середню школу.
У 1944 р. навчався на 9-місячних курсах підготовки вчителів у Дрогобичі. Був заарештований за підозрою в розповсюдженні листівок із закликами не брати в руки зброї проти Української повстанської армії та допомогати її бійцям продовольством та одягом, вести розвідку дислокації й пересування військ та не співпрацювати з НКВД. Більш 2 місяців його та ще 5 осіб протримали під арештом у відділі НКВД, але, не добившись зізнань незважаючи на тиск та побиття, відпустили.
Після закінчення курсів восени 1944 р. працював учителем у селі Мокряни, потому учителем і директором школи у селі Смільна, вчителем у селі Бистриця. Підтримував зв'язки з повстанцями та розповсюджував їхні листівки. У 1946 був звільнений з посади директора школи за доносом, що діти в школі моляться.
У 1948 р. вступив на третій курс Бориславського педагогічного училища. Після закінчення училища у 1945 р. повернувся в Бистрицю, далі заочно навчався на історичному факультеті Львівського учительського інституту.
Брав участь у створенні у листопаді 1948 р. підпільної молодіжної «Організація ім. Степана Бандери», завданням якої було сприяння УПА в її боротьбі за незалежність України. У кінці 1949 р. низка членів організації були заарештовані за виготовлення і розповсюдження листівок. Прокопович був заарештований 9 грудня 1949 р. і разом з іншими членами організації звинувачений у «зраді батьківщини» (ст. 54-1 «а» та 54-11 КК УРСР). Підчас слідства утримувався у тюрмі «Бриґідки» в Дрогобичі. 23 лютого 1950 р. Військовий трибунал військ МВС Дрогобицької області засудив його на 25 років позбавлення волі, 5 років заслання та 5 років поразки в правах.
Відбував покарання в таборах поблизу Караганди, працював на будівництві шахти. За участь у страйку в 1951 р. переведений до штрафного табору у Сарань. У 1953 р. етапований до Норильську, де брав участь у Норильському повстанні. Під час придушення повстання солдат зламав йому ногу, після цього близько півроку був у гипсі. Після зняття гіпсу його відправили в штрафний табір, а на початку 1954 р. без вироку на 1 рік — у Владимирську тюрму. На пересилці в Красноярську 8 діб тримав голодівку разом з групою в'язнів. Ще рік утримувався у тюрмах у Семипалатинську та Грозному. За участь у страйках та повстаннях, не був звільнений Указом ПВР СРСР від 24 березня 1956, але термін його ув'язнення був скорочений до 10 років. Добував його в 307-й колонії в Іркутській області. Там товаришував з М. Сорокою, П. Дужим, В. Горбовим, Ю. Литвином, зустрічався з митрополитом Йосипом Сліпим. Звільнений 25 вересня 1958 р. з урахуванням «заліків» (прирівняння одного дня роботи до декількох днів позбавлення волі залежно від характеру й умов роботи, на лісоповалі в тайзі залік був 1 до). Пізніше його судимість була погашена відповідно до п. 7 ст. 55 КК УРСР.
Відмовився від пропозиції виступити в пресі з осудом свого минулого. Через заборону проживати в Західній Україні, переїхав на Донбас, де працював на шахті «Менжинська» в місті Первомайськ Луганської області.
У 1960—1967 рр. навчався на заочному відділенні факультету іноземних мов Київського університету, диплом не отримав.
Брав активну участь у діяльності підпільної організації «Український національний фронт», що була створена 1963—1964 рр. в Галичині.
21 березня 1967 р. був затриманий на вулиці Львова, маючи при собі примірники самвидавських журналів «Воля і Батьківщина» та «Месник» . 6-7 червня 1967 р. був засуджений Львівським обласним судом за ч. 1 ст. 62 КК УРСР до 6 років позбавлення волі в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Суд був закритий.
Відбував покарання в таборі ЖХ-385/19 у селі Лєсной у Мордовії, де спілкувався з давніми своїми друзями, а також з Л. Лук'яненком, Б. Ребриком, Л. Горохівським, М. Будулаком-Шариґіним, Л. Бородіним. Організовував відзначення релігійних і національних свят. У таборі написав «Історію УПА», основну частину якої становили спогади очевидців і учасників подій. Всі зошити були конфісковані адміністрацією табора.
30 квітня 1973 р. був привезений етапом у селище Курагіно Красноярського краю. Там відбував заслання, працюючи кочегаром у пекарні.
Був звільнений у 1978 р. Повертаючись на батьківщину, тиждень гостював у дисидентів в Москві.
Оселився в батьківській хаті, працював в Бориславі на озокеритній шахті. У 1981 р. вийшов на пенсію До проголошення незалежності України у 1991 р. перебував під негласним наглядом.
Родина
Був одружений, але розлучився з дружиною через її іншу віру (свідок Єгови) і психічну хворобу. 25травня 1980 р. в нього народився син Григорій, Прокопович виховував його після розлучення сам з 8-місячного віку. Син був диригентом церковного хору, дяком у церкві.
Примітки
- ЕСУ.
Джерела
- Овсієнко В.В. Прокопович Григорій Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 2. — Харків : Харківська правозахисна група; "Права людини", 2006. — Т. 1. — С. 587-590. — 1500 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prokopovich Grigorij Grigorovich 21 zhovtnya 1928 selo Urizh Drogobickogo rajonu Lvivskoyi oblasti 30 lipnya 2008 selo Urizh Drogobickogo rajonu Lvivskoyi oblasti uchasnik nacionalno vizvolnogo ruhu ZhittyepisNarodivsya v selyanskij sim yi U 1942 1943 rr vchivsya u duhovnij seminariyi v Sambori pislya yiyi zakrittya vladoyu zakinchiv Sambirsku serednyu shkolu U 1944 r navchavsya na 9 misyachnih kursah pidgotovki vchi teliv u Drogobichi Buv zaareshtovanij za pidozroyu v rozpov syudzhenni listivok iz zaklikami ne brati v ruki zbroyi proti Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi ta dopomogati yiyi bijcyam prodovolstvom ta odyagom vesti rozvidku dislokaciyi j peresuvannya vijsk ta ne spivpracyuvati z NKVD Bilsh 2 misyaciv jogo ta she 5 osib protrimali pid areshtom u viddili NKVD ale ne dobivshis ziznan nezvazhayuchi na tisk ta pobittya vidpustili Pislya zakinchennya kursiv voseni 1944 r pracyuvav uchitelem u seli Mokryani potomu uchitelem i direktorom shkoli u seli Smilna vchi telem u seli Bistricya Pidtrimuvav zv yazki z povstancyami ta rozpovsyudzhuvav yihni listivki U 1946 buv zvilnenij z posadi direktora shkoli za donosom sho diti v shkoli molyatsya U 1948 r vstupiv na tretij kurs Borislavskogo pedagogichnogo uchilisha Pislya zakinchennya uchilisha u 1945 r povernuvsya v Bistricyu dali zaochno navchavsya na istorichnomu fakulteti Lvivs kogo uchitelskogo institutu Brav uchast u stvorenni u listopadi 1948 r pidpilnoyi molodizh noyi Organizaciya im Stepana Banderi zavdannyam yakoyi bulo spriyannya UPA v yiyi borotbi za nezalezhnist Ukrayini U kinci 1949 r nizka chleniv organizaciyi bu li zaareshtovani za vigotovlennya i rozpovsyudzhennya listivok Prokopovich buv zaareshtova nij 9 grudnya 1949 r i razom z inshimi chlenami organizaciyi zvinuvachenij u zradi batkivshini st 54 1 a ta 54 11 KK URSR Pidchas slidstva utrimuvavsya u tyurmi Brigidki v Drogobichi 23 lyutogo 1950 r Vijsko vij tribunal vijsk MVS Drogobickoyi oblasti zasudiv jogo na 25 rokiv pozbavlennya voli 5 rokiv zaslannya ta 5 rokiv porazki v pravah Vidbuvav pokarannya v taborah poblizu Karagandi pracyuvav na budivnictvi shahti Za uchast u strajku v 1951 r perevedenij do shtrafnogo taboru u Saran U 1953 r etapovanij do Norilsku de brav uchast u Norilskomu povstanni Pid chas pridushennya povstannya soldat zlamav jomu nogu pislya cogo blizko pivroku buv u gipsi Pislya znyattya gipsu jogo vidpravili v shtrafnij tabir a na pochatku 1954 r bez viroku na 1 rik u Vladimirsku tyurmu Na pere silci v Krasnoyarsku 8 dib trimav golodivku razom z grupoyu v yazniv She rik utrimuvavsya u tyurmah u Semipalatinsku ta Groznomu Za uchast u strajkah ta povstannyah ne buv zvilnenij Ukazom PVR SRSR vid 24 bereznya 1956 ale termin jogo uv yaznennya buv skorochenij do 10 rokiv Dobuvav jogo v 307 j koloniyi v Irkutskij oblasti Tam tovarishuvav z M Sorokoyu P Duzhim V Gorbovim Yu Litvinom zustrichavsya z mitropolitom Josipom Slipim Zvilnenij 25 veresnya 1958 r z urahuvannyam zalikiv pririvnyannya odnogo dnya roboti do dekilkoh dniv pozbav lennya voli zalezhno vid harakteru j umov roboti na lisopovali v tajzi zalik buv 1 do Piznishe jogo sudimist bula pogashena vidpovidno do p 7 st 55 KK URSR Vidmovivsya vid propoziciyi vistupiti v presi z osudom svogo minulogo Cherez zaboronu prozhivati v Zahidnij Ukrayini pereyihav na Donbas de pracyuvav na shahti Menzhinska v misti Pervomajsk Luganskoyi oblasti U 1960 1967 rr navchavsya na zaochnomu viddilenni fakultetu inozemnih mov Kiyivskogo uni versitetu diplom ne otrimav Brav aktivnu uchast u diyalnosti pid pilnoyi organizaciyi Ukrayinskij nacionalnij front sho bula stvorena 1963 1964 rr v Galichini 21 bereznya 1967 r buv zatrimanij na vulici Lvova mayuchi pri sobi primirniki samvidavskih zhurnaliv Volya i Batkivshina ta Mesnik 6 7 chervnya 1967 r buv zasudzhenij Lvivs kim oblasnim sudom za ch 1 st 62 KK URSR do 6 rokiv pozbavlennya voli v taborah suvorogo rezhimu ta 5 rokiv zaslannya Sud buv zakritij Vidbuvav pokarannya v tabori ZhH 385 19 u seli Lyesnoj u Mordoviyi de spilku vavsya z davnimi svoyimi druzyami a takozh z L Luk yanenkom B Rebrikom L Gorohivskim M Budulakom Shariginim L Borodinim Organizo vuvav vidznachennya religijnih i nacionalnih svyat U tabori napisav Istoriyu UPA osnovnu chastinu yakoyi stanovili spogadi ochevidciv i uchasnikiv podij Vsi zoshiti buli konfiskovani administraciyeyu tabora 30 kvitnya 1973 r buv privezenij etapom u selishe Kuragino Krasnoyarskogo krayu Tam vidbuvav zaslannya pracyuyuchi kochegarom u pekarni Buv zvilnenij u 1978 r Po vertayuchis na batkivshinu tizhden gostyuvav u di sidentiv v Moskvi Oselivsya v batkivskij hati pracyuvav v Borislavi na ozokeritnij shahti U 1981 r vijshov na pensiyu Do progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini u 1991 r perebuvav pid neglasnim naglyadom RodinaBuv odruzhenij ale rozluchivsya z druzhinoyu cherez yiyi inshu viru svidok Yegovi i psihichnu hvorobu 25travnya 1980 r v nogo narodivsya sin Grigorij Prokopovich vihovuvav jogo pislya rozluchennya sam z 8 misyachnogo viku Sin buv dirigentom cerkovnogo horu dyakom u cerkvi PrimitkiESU DzherelaOvsiyenko V V Prokopovich Grigorij Grigorovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Mizhnarodnij biografichnij slovnik disidentiv krayin Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi j kolishnogo SRSR T 1 Ukrayina Chastina 2 Harkiv Harkivska pravozahisna grupa Prava lyudini 2006 T 1 S 587 590 1500 prim ISBN 966 8919 09 2