Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Провінції Філіппін філ Mga Lalawigan ng Pilipinas є основною одиницею політичного та адміністративного поділу Філіппін К

Провінція (Філіппіни)

Провінція (Філіппіни)

Провінції Філіппін (філ. Mga Lalawigan ng Pilipinas) є основною одиницею політичного та адміністративного поділу Філіппін. Країна поділена на 81 провінцію, які в свою чергу діляться на міста та муніципалітети. Столичний регіон, а також незалежні міста, не підпорядковуються урядам провінцій. Кожна провінція керується виборним законодавчим органом, який називається Рада провінції (Sangguniang Panlalawigan), а також губернатором, якого обирають мешканці провінцій.

d
Провінції Філіппін
Країнаimage Філіппіни
ТипАдміністративний поділ Філіппін, d, провінція і організація
Кількість81
image Провінції Філіппін у Вікісховищі

Провінції об’єднано у 18 регіонів виходячи з георгафічних, культурних та етнологічних характеристик. Чотирнадцять регіонів мають цифрові коди, що відповідають їх розташуванню в порядку з півночі на південь. Кордильєрський адміністративний регіон, Столичний регіон, Острівний регіон Негрос та Автономний регіон у Мусульманському Мінданао не мають цифрових кодів.

Влада

Влада провінції є незалежною від інших провінцій в межах країни. Кожна провінція має дві гілки влади: виконачу та законодавчу, обидві вибираються населенням. Судова влада знаходиться поза юрисдикцією провінцій і підпорядкована .

Головою виконавчої влади є губернатор провінції, який обирається на трирічний термін, і не може бути переобраний більше ніж тричі поспіль.

Законодавчим органом провінції є Рада Провінції (філ. Sangguniáng Panlalawigan). Кількість членів ради визначається класом провінції і варіюється від шести, в провінціях п’ятого та шостого класу доходів (див. розділ #класифікація) до 10 в провінціях першого та другого класу доходів. Винятками є провінція Кавіте - 14 членів ради а також Себу, Західний Неґрос та Панґасінан - по 12 в кожній. Головою Ради провінції є віце-губернатор. 

Віце-губернатора та депутатів Ради обирають виборці провінції. 

Стосунки з владними структурами інших рівнів

Центральний уряд

Втручання центральної влади в діяльність влади провінцій обмежена конституцією. Кооринація між Президентом країни та владами провінцій здійснюється через Департамент внутрішніх справ та місцевої влади (англ.:Department of the Interior and Local Government; філіп.: Kagawaran ng Interyor at Pamahalaang Lokal). Кожна провінція гарантовано має своїх представників в палаті Представників (нижня палата Конгресу Філіппін). 

Муніципалітети та міста.

Незалежні міста не підпорядковуються владі провінцій в яких розташовані георгафічно.

Владі провінції підпорядкована місцева влада "складових" міст та муніципалітетів, що розташовані на території провінції. Законодавство про місцеві уряди зобов’язує губернаторів та ради провінцій здійснювати нагляд за дотриманням законів та рівнем повноважень усіма мерами та радами міст. 

Баранґаї

Влада провінції не має беспосереднього впливу на окремі баранґаї. Нагляд за діяльністю баранґаїв здійснюється мерами муніципалітетів та Радами незалежних міст до яких належать такі баранґаї.

Класифікація

Провінції класифікуються у відповідності до середнього розміру їх річного доходу, який визначається виходячи з доходів за попередні 4 роки:

Клас Середній річний дохід
Перший ₱450 мільйонів і більше
Другий від ₱360 мільйонів до ₱450 мільйонів
Третій від ₱270 мільйонів до ₱360 мільйонів
Четвертий від ₱180 мільйонів до ₱270 мільйонів
П’ятий від ₱90 мільйонів до ₱180 мільйонів
Шостий до ₱90 мільйонів

Від класу провінції залежить кількісний склад Ради Провінції, а також скільки провінція може витратити на певні цілі.

Список провінцій

ISO Провінція Столиця Площа Густота населення Дата утворення Острівна група Регіон Муніципалітети Міста Баранґаї
PH-ABR Абра Банґед 4,165.25 км2 58/км2 Березень 1917 Лусон CAR 27 — 303
PH-AGN Північний Агусан Кабадбаран 3,546.86 км2 190/км2 Січень 1970 Мінданао XIII 10 2 252
PH-AGS Південний Агусан Просперідад 9,989.52 км2 70/км2 СІчень 1970 Мінданао XIII 13 1 314
PH-AKL Аклан Калібо 1,821.42 км2 320/км2 Листопад 1956 Вісайські острови VI 17 — 327
PH-ALB Албай Леґаспі 2,575.77 км2 510/км2 Квітень 1574 Лусон V 15 3 720
PH-ANT Антіке Сан Хосе 2,729.17 км2 210/км2 Березень 1917 Вісайські острови VI 18 — 590
PH-APA Апаяо Кабуґао 4,413.35 км2 27/км2 Лютий 1995 Лусон CAR 7 — 133
PH-AUR Аурора Балер 3,147.32 км2 68/км2 Серпень 1979 Лусон III 8 — 151
PH-BAS Басілан Ісабела 1,327.23 км2 350/км2 Грудень 1973 Мінданао ARMM 11 2 255
PH-BAN Батаан Баланга 1,372.98 км2 550/км2 1754 Лусон III 11 1 237
PH-BTN Батанес Баско 219.01 км2 79/км2 Червень 1783 Лусон II 6 — 29
PH-BTG Батанґас Батанґас Сіті 3,119.72 км2 860/км2 Грудень 1581 Лусон IV-A 31 3 1,078
PH-BEN Бенґет Ла Тринідад 2,826.59 км2 280/км2 Січень 1966 Лусон CAR 13 1 269
PH-BIL Біліран Наваль 536.01 км2 320/км2 Травень 1992 Вісайські острови VIII 8 — 132
PH-BOH Бохоль Таґбіларан 4,820.95 км2 270/км2 Червень 1854 Вісайські острови VII 47 1 1,109
PH-BUK Букіднон Малайбалай 10,498.59 км2 130/км2 Вересень 1914 Мінданао X 20 2 464
PH-BUL Булакан Малолос 2,796.10 км2 1,200/км2 Серпень 1578 Лусон III 21 3 569
PH-CAG Каґаян Туґеґарао 9,295.75 км2 130/км2 Червень 1583 Лусон II 28 1 820
PH-CAN Північний Камаринес Дает 2,320.07 км2 250/км2 Квітень 1920 Лусон V 12 — 282
PH-CAS Південний Камаринес Пілі 5,497.03 км2 360/км2 Травень 1579 Лусон V 35 2 1,063
PH-CAM Каміґуїн Мамбахао 237.95 км2 370/км2 Червень 1966 Мінданао X 5 — 58
PH-CAP Капіз Рохас 2,594.64 км2 290/км2 Березень 1917 Вісайські острови VI 16 1 473
PH-CAT Катандуанес Вірак 1,492.16 км2 170/км2 Вересень 1945 Лусон V 11 — 315
PH-CAV Кавіте Трес Мартірес 1,574.17 км2 2,300/км2 1614 Лусон IV-A 17 6 829
PH-CEB Себу Себу Сіті 5,342.00 км2 870/км2 Квітень 1565 Вісайські острови VII 44 9 1,203
PH-COM Долина Компостела Набунтуран 4,479.77 км2 160/км2 Січень 1998 Мінданао XI 11 — 237
PH-NCO Котабато Кідапаван 9,008.90 км2 150/км2 Вересень 1914 Мінданао XII 17 1 543
PH-DAV Північне Давао Таґум 3,426.97 км2 300/км2 Травень 1967 Мінданао XI 8 3 223
PH-DAS Південне Давао Дігос 4,607.59 км2 490/км2 Травень 1967 Мінданао XI 9 2 414
PH-DVO Західне Давао Маліта 2,163.45 км2 150/км2 Жовтень 2013 Мінданао XI 5 — 105
PH-DAO Східне Давао Маті 5,679.64 км2 98/км2 Травень 1967 Мінданао XI 10 1 183
PH-DIN Острови Дінагат Сан Хосе 1,036.34 км2 120/км2 Грудень 2006 Мінданао XIII 7 — 100
PH-EAS Східний Самар Боронган 4,660.47 км2 100/км2 Червень 1965 Вісайські острови VIII 22 1 597
PH-GUI Ґімарас Хордан 604.57 км2 290/км2 Травень 1992 Вісайські острови VI 5 — 98
PH-IFU Іфуґао Лаґаве 2,628.21 км2 77/км2 Червень 1966 Лусон CAR 11 — 175
PH-ILN Північний Ілокос Лаоаґ 3,467.89 км2 170/км2 Лютий 1818 Лусон I 21 2 557
PH-ILS Південний Ілокос Віґан 2,596.00 км2 270/км2 1572 Лусон I 32 2 768
PH-ILI Ілоіло Ілоіло Сіті 5,079.17 км2 470/км2 1566 Вісайські острови VI 42 2 1,901
PH-ISA Ісабела Ілаґан 12,414.93 км2 130/км2 Травень 1856 Лусон II 34 3 1,055
PH-KAL Калінґа Табук 3,231.25 км2 66/км2 Лютий 1995 Лусон CAR 7 1 152
PH-LUN Ла Уніон Сан-Фернандо 1,497.70 км2 530/км2 Травень 1850 Лусон I 19 1 576
PH-LAG Лагуна Санта Круз 1,917.85 км2 1,600/км2 Липень 1571 Лусон IV-A 24 6 674
PH-LAN Північне Ланао Тубод 4,159.94 км2 240/км2 Липень 1959 Мінданао X 22 1 506
PH-LAS Південне Ланао Мараві 3,872.89 км2 270/км2 Липень 1959 Мінданао ARMM 39 1 1,159
PH-LEY Лейте Таклобан 6,515.05 км2 300/км2 Березень 1917 Вісайські острови VIII 40 3 1,641
PH-MAG Магінданао Шаріф Аґуак 6,146.53 км2 240/км2 Листопад 1973 Мінданао ARMM 36 1 545
PH-MAD Маріндук Боак 952.58 км2 250/км2 Лютий 1920 Лусон IV-B 6 — 218
PH-MAS Масбате Масбате Сіті 4,151.78 км2 210/км2 Березень 1901 Лусон V 20 1 550
PH-MSC Західний Місаміс Орок’єта 2,055.22 км2 290/км2 Листопад 1929 Мінданао X 14 3 490
PH-MSR Східний Місаміс Каґаян де Оро 3,544.32 км2 440/км2 Листопад 1929 Мінданао X 23 3 504
PH-MOU Гірська провінція Бонток 2,157.38 км2 72/км2 Квітень 1967 Лусон CAR 10 — 144
PH-NEC Західний Негрос Баколод 7,965.21 км2 380/км2 Січень 1890 Вісайські острови NIR 19 13 662
PH-NER Східний Негрос Думаґете 5,385.53 км2 250/км2 Січень 1890 Вісайські острови NIR 20 6 557
PH-NSA Північний Самар Катарман 3,692.93 км2 170/км2 Червень 1965 Вісайські острови VIII 24 — 569
PH-NUE Нуева Есіха Палаян 5,751.33 км2 370/км2 1705 Лусон III 27 5 849
PH-NUV Нуева Віская Байомбонг 3,975.67 км2 110/км2 Травень 1839 Лусон II 15 — 275
PH-MDC Західний Міндоро Мамбурао 5,865.71 км2 83/км2 Листопад 1950 Лусон IV-B 11 — 162
PH-MDR Східний Міндоро Калапан 4,238.38 км2 200/км2 Листопад 1950 Лусон IV-B 14 1 426
PH-PLW Пуерто-Принсеса 17,030.75 км2 65/км2 Січень 1902 Лусон IV-B 23 1 433
PH-PAM Пампанґа Сан-Фернандо 2,062.47 км2 1,300/км2 Грудень 1571 Лусон III 19 3 538
PH-PAN Панґасінан Лінґайєн 5,451.01 км2 540/км2 Квітень 1580 Лусон I 44 4 1,364
PH-QUE Кесон Лусена 9,069.60 км2 230/км2 Березень 1901 Лусон IV-A 39 2 1,242
PH-QUI Кіріно Кабарроґіс 2,323.47 км2 81/км2 Червень 1966 Лусон II 6 — 132
PH-RIZ Рісаль Антіполо 1,191.94 км2 2,400/км2 Червень 1901 Лусон IV-A 13 1 188
PH-ROM Ромблон Ромбіон 1,533.45 км2 190/км2 Березень 1901 Лусон IV-B 17 — 219
PH-WSA Самар Катбалоґан 6,048.03 км2 130/км2 Червень 1965 Вісайські острови VIII 24 2 951
PH-SAR Саранґані Алабель 3,601.25 км2 150/км2 Березень 1992 Мінданао XII 7 — 141
PH-SIG Сікіхор Сікіхор 337.49 км2 280/км2 Вересень 1971 Вісайські острови VII 6 — 134
PH-SOR Сорсогон Сорсоґон Сіті 2,119.01 км2 370/км2 Жовтень 1894 Лусон V 14 1 541
PH-SCO Південний Котабато Коронадаль 4,428.81 км2 340/км2 Червень 1966 Мінданао XII 10 2 225
PH-SLE Південний Лейте Маасін 1,798.61 км2 230/км2 Травень 1959 Вісайські острови VIII 18 1 500
PH-SUK Султан Кударат Ісулан 5,298.34 км2 150/км2 Листопад 1973 Мінданао XII 11 1 249
PH-SLU Сулу Холо 1,600.40 км2 520/км2 Березень 1917 Мінданао ARMM 19 — 410
PH-SUN Північне Сурігао Суріґао 1,972.93 км2 250/км2 Червень 1960 Мінданао XIII 20 1 335
PH-SUR Південне Сурігао Тандаґ 4,932.70 км2 120/км2 Червень 1960 Мінданао XIII 17 2 309
PH-TAR Тарлак Тарлак Сіті 3,053.60 км2 450/км2 Березень 1873 Лусон III 17 1 511
PH-TAW Таві-Таві Бонґао 1,087.40 км2 360/км2 Вересень 1973 Мінданао ARMM 11 — 203
PH-ZMB Замбалес Іба 3,830.83 км2 220/км2 1578 Лусон III 13 1 247
PH-ZAN Північна Замбоанга Діполоґ 7,301.00 км2 140/км2 Червень 1952 Мінданао IX 25 2 691
PH-ZAS Південна Замбоанга Паґад’ян 5,914.16 км2 320/км2 Червень 1952 Мінданао IX 26 2 779
PH-ZSI Замбоанга-Сібугай Іпіль 3,607.75 км2 180/км2 Лютий 2001 Мінданао IX 16 — 389
PH-00 Столичний Регіон Manila † 638.55 км2 20,000/км2 — Лусон NCR 1 16 1,706

Примітки

  1. Republic Act No. 7160 - Local Government Code of 1991 May 3, 2016, at the Wayback Machine.
  2. "Archived copy" [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (PDF).

Посилання

  • Philippine Standard Geographic Code Interactive, National Statistical Coordination Board
  • The 2010 Census of Population and Housing Reveals the Philippine Population at 92.34 Million, National Statistics Office, Republic of the Philippines
  • Provinces of the Philippines, Gwillim Law, Statoids.com
  • Flags of the World – Philippines Provincial Flags

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Provinciyi Filippin fil Mga Lalawigan ng Pilipinas ye osnovnoyu odiniceyu politichnogo ta administrativnogo podilu Filippin Krayina podilena na 81 provinciyu yaki v svoyu chergu dilyatsya na mista ta municipaliteti Stolichnij region a takozh nezalezhni mista ne pidporyadkovuyutsya uryadam provincij Kozhna provinciya keruyetsya vibornim zakonodavchim organom yakij nazivayetsya Rada provinciyi Sangguniang Panlalawigan a takozh gubernatorom yakogo obirayut meshkanci provincij dProvinciyi FilippinKrayina FilippiniTipAdministrativnij podil Filippin d provinciya i organizaciyaKilkist81 Provinciyi Filippin u Vikishovishi Provinciyi ob yednano u 18 regioniv vihodyachi z georgafichnih kulturnih ta etnologichnih harakteristik Chotirnadcyat regioniv mayut cifrovi kodi sho vidpovidayut yih roztashuvannyu v poryadku z pivnochi na pivden Kordilyerskij administrativnij region Stolichnij region Ostrivnij region Negros ta Avtonomnij region u Musulmanskomu Mindanao ne mayut cifrovih kodiv VladaVlada provinciyi ye nezalezhnoyu vid inshih provincij v mezhah krayini Kozhna provinciya maye dvi gilki vladi vikonachu ta zakonodavchu obidvi vibirayutsya naselennyam Sudova vlada znahoditsya poza yurisdikciyeyu provincij i pidporyadkovana Golovoyu vikonavchoyi vladi ye gubernator provinciyi yakij obirayetsya na tririchnij termin i ne mozhe buti pereobranij bilshe nizh trichi pospil Zakonodavchim organom provinciyi ye Rada Provinciyi fil Sangguniang Panlalawigan Kilkist chleniv radi viznachayetsya klasom provinciyi i variyuyetsya vid shesti v provinciyah p yatogo ta shostogo klasu dohodiv div rozdil klasifikaciya do 10 v provinciyah pershogo ta drugogo klasu dohodiv Vinyatkami ye provinciya Kavite 14 chleniv radi a takozh Sebu Zahidnij Negros ta Pangasinan po 12 v kozhnij Golovoyu Radi provinciyi ye vice gubernator Vice gubernatora ta deputativ Radi obirayut viborci provinciyi Stosunki z vladnimi strukturami inshih rivniv Centralnij uryad Vtruchannya centralnoyi vladi v diyalnist vladi provincij obmezhena konstituciyeyu Koorinaciya mizh Prezidentom krayini ta vladami provincij zdijsnyuyetsya cherez Departament vnutrishnih sprav ta miscevoyi vladi angl Department of the Interior and Local Government filip Kagawaran ng Interyor at Pamahalaang Lokal Kozhna provinciya garantovano maye svoyih predstavnikiv v palati Predstavnikiv nizhnya palata Kongresu Filippin Municipaliteti ta mista Nezalezhni mista ne pidporyadkovuyutsya vladi provincij v yakih roztashovani georgafichno Vladi provinciyi pidporyadkovana misceva vlada skladovih mist ta municipalitetiv sho roztashovani na teritoriyi provinciyi Zakonodavstvo pro miscevi uryadi zobov yazuye gubernatoriv ta radi provincij zdijsnyuvati naglyad za dotrimannyam zakoniv ta rivnem povnovazhen usima merami ta radami mist Barangayi Vlada provinciyi ne maye besposerednogo vplivu na okremi barangayi Naglyad za diyalnistyu barangayiv zdijsnyuyetsya merami municipalitetiv ta Radami nezalezhnih mist do yakih nalezhat taki barangayi Klasifikaciya Provinciyi klasifikuyutsya u vidpovidnosti do serednogo rozmiru yih richnogo dohodu yakij viznachayetsya vihodyachi z dohodiv za poperedni 4 roki Klas Serednij richnij dohid Pershij 450 miljoniv i bilshe Drugij vid 360 miljoniv do 450 miljoniv Tretij vid 270 miljoniv do 360 miljoniv Chetvertij vid 180 miljoniv do 270 miljoniv P yatij vid 90 miljoniv do 180 miljoniv Shostij do 90 miljoniv Vid klasu provinciyi zalezhit kilkisnij sklad Radi Provinciyi a takozh skilki provinciya mozhe vitratiti na pevni cili Spisok provincijISO Provinciya Stolicya Plosha Gustota naselennya Data utvorennya Ostrivna grupa Region Municipaliteti Mista Barangayi PH ABR Abra Banged 4 165 25 km 2 58 km 2 Berezen 1917 Luson CAR 27 303 PH AGN Pivnichnij Agusan Kabadbaran 3 546 86 km 2 190 km 2 Sichen 1970 Mindanao XIII 10 2 252 PH AGS Pivdennij Agusan Prosperidad 9 989 52 km 2 70 km 2 SIchen 1970 Mindanao XIII 13 1 314 PH AKL Aklan Kalibo 1 821 42 km 2 320 km 2 Listopad 1956 Visajski ostrovi VI 17 327 PH ALB Albaj Legaspi 2 575 77 km 2 510 km 2 Kviten 1574 Luson V 15 3 720 PH ANT Antike San Hose 2 729 17 km 2 210 km 2 Berezen 1917 Visajski ostrovi VI 18 590 PH APA Apayao Kabugao 4 413 35 km 2 27 km 2 Lyutij 1995 Luson CAR 7 133 PH AUR Aurora Baler 3 147 32 km 2 68 km 2 Serpen 1979 Luson III 8 151 PH BAS Basilan Isabela 1 327 23 km 2 350 km 2 Gruden 1973 Mindanao ARMM 11 2 255 PH BAN Bataan Balanga 1 372 98 km 2 550 km 2 1754 Luson III 11 1 237 PH BTN Batanes Basko 219 01 km 2 79 km 2 Cherven 1783 Luson II 6 29 PH BTG Batangas Batangas Siti 3 119 72 km 2 860 km 2 Gruden 1581 Luson IV A 31 3 1 078 PH BEN Benget La Trinidad 2 826 59 km 2 280 km 2 Sichen 1966 Luson CAR 13 1 269 PH BIL Biliran Naval 536 01 km 2 320 km 2 Traven 1992 Visajski ostrovi VIII 8 132 PH BOH Bohol Tagbilaran 4 820 95 km 2 270 km 2 Cherven 1854 Visajski ostrovi VII 47 1 1 109 PH BUK Bukidnon Malajbalaj 10 498 59 km 2 130 km 2 Veresen 1914 Mindanao X 20 2 464 PH BUL Bulakan Malolos 2 796 10 km 2 1 200 km 2 Serpen 1578 Luson III 21 3 569 PH CAG Kagayan Tugegarao 9 295 75 km 2 130 km 2 Cherven 1583 Luson II 28 1 820 PH CAN Pivnichnij Kamarines Daet 2 320 07 km 2 250 km 2 Kviten 1920 Luson V 12 282 PH CAS Pivdennij Kamarines Pili 5 497 03 km 2 360 km 2 Traven 1579 Luson V 35 2 1 063 PH CAM Kamiguyin Mambahao 237 95 km 2 370 km 2 Cherven 1966 Mindanao X 5 58 PH CAP Kapiz Rohas 2 594 64 km 2 290 km 2 Berezen 1917 Visajski ostrovi VI 16 1 473 PH CAT Katanduanes Virak 1 492 16 km 2 170 km 2 Veresen 1945 Luson V 11 315 PH CAV Kavite Tres Martires 1 574 17 km 2 2 300 km 2 1614 Luson IV A 17 6 829 PH CEB Sebu Sebu Siti 5 342 00 km 2 870 km 2 Kviten 1565 Visajski ostrovi VII 44 9 1 203 PH COM Dolina Kompostela Nabunturan 4 479 77 km 2 160 km 2 Sichen 1998 Mindanao XI 11 237 PH NCO Kotabato Kidapavan 9 008 90 km 2 150 km 2 Veresen 1914 Mindanao XII 17 1 543 PH DAV Pivnichne Davao Tagum 3 426 97 km 2 300 km 2 Traven 1967 Mindanao XI 8 3 223 PH DAS Pivdenne Davao Digos 4 607 59 km 2 490 km 2 Traven 1967 Mindanao XI 9 2 414 PH DVO Zahidne Davao Malita 2 163 45 km 2 150 km 2 Zhovten 2013 Mindanao XI 5 105 PH DAO Shidne Davao Mati 5 679 64 km 2 98 km 2 Traven 1967 Mindanao XI 10 1 183 PH DIN Ostrovi Dinagat San Hose 1 036 34 km 2 120 km 2 Gruden 2006 Mindanao XIII 7 100 PH EAS Shidnij Samar Borongan 4 660 47 km 2 100 km 2 Cherven 1965 Visajski ostrovi VIII 22 1 597 PH GUI Gimaras Hordan 604 57 km 2 290 km 2 Traven 1992 Visajski ostrovi VI 5 98 PH IFU Ifugao Lagave 2 628 21 km 2 77 km 2 Cherven 1966 Luson CAR 11 175 PH ILN Pivnichnij Ilokos Laoag 3 467 89 km 2 170 km 2 Lyutij 1818 Luson I 21 2 557 PH ILS Pivdennij Ilokos Vigan 2 596 00 km 2 270 km 2 1572 Luson I 32 2 768 PH ILI Iloilo Iloilo Siti 5 079 17 km 2 470 km 2 1566 Visajski ostrovi VI 42 2 1 901 PH ISA Isabela Ilagan 12 414 93 km 2 130 km 2 Traven 1856 Luson II 34 3 1 055 PH KAL Kalinga Tabuk 3 231 25 km 2 66 km 2 Lyutij 1995 Luson CAR 7 1 152 PH LUN La Union San Fernando 1 497 70 km 2 530 km 2 Traven 1850 Luson I 19 1 576 PH LAG Laguna Santa Kruz 1 917 85 km 2 1 600 km 2 Lipen 1571 Luson IV A 24 6 674 PH LAN Pivnichne Lanao Tubod 4 159 94 km 2 240 km 2 Lipen 1959 Mindanao X 22 1 506 PH LAS Pivdenne Lanao Maravi 3 872 89 km 2 270 km 2 Lipen 1959 Mindanao ARMM 39 1 1 159 PH LEY Lejte Takloban 6 515 05 km 2 300 km 2 Berezen 1917 Visajski ostrovi VIII 40 3 1 641 PH MAG Magindanao Sharif Aguak 6 146 53 km 2 240 km 2 Listopad 1973 Mindanao ARMM 36 1 545 PH MAD Marinduk Boak 952 58 km 2 250 km 2 Lyutij 1920 Luson IV B 6 218 PH MAS Masbate Masbate Siti 4 151 78 km 2 210 km 2 Berezen 1901 Luson V 20 1 550 PH MSC Zahidnij Misamis Orok yeta 2 055 22 km 2 290 km 2 Listopad 1929 Mindanao X 14 3 490 PH MSR Shidnij Misamis Kagayan de Oro 3 544 32 km 2 440 km 2 Listopad 1929 Mindanao X 23 3 504 PH MOU Girska provinciya Bontok 2 157 38 km 2 72 km 2 Kviten 1967 Luson CAR 10 144 PH NEC Zahidnij Negros Bakolod 7 965 21 km 2 380 km 2 Sichen 1890 Visajski ostrovi NIR 19 13 662 PH NER Shidnij Negros Dumagete 5 385 53 km 2 250 km 2 Sichen 1890 Visajski ostrovi NIR 20 6 557 PH NSA Pivnichnij Samar Katarman 3 692 93 km 2 170 km 2 Cherven 1965 Visajski ostrovi VIII 24 569 PH NUE Nueva Esiha Palayan 5 751 33 km 2 370 km 2 1705 Luson III 27 5 849 PH NUV Nueva Viskaya Bajombong 3 975 67 km 2 110 km 2 Traven 1839 Luson II 15 275 PH MDC Zahidnij Mindoro Mamburao 5 865 71 km 2 83 km 2 Listopad 1950 Luson IV B 11 162 PH MDR Shidnij Mindoro Kalapan 4 238 38 km 2 200 km 2 Listopad 1950 Luson IV B 14 1 426 PH PLW Puerto Prinsesa 17 030 75 km 2 65 km 2 Sichen 1902 Luson IV B 23 1 433 PH PAM Pampanga San Fernando 2 062 47 km 2 1 300 km 2 Gruden 1571 Luson III 19 3 538 PH PAN Pangasinan Lingajyen 5 451 01 km 2 540 km 2 Kviten 1580 Luson I 44 4 1 364 PH QUE Keson Lusena 9 069 60 km 2 230 km 2 Berezen 1901 Luson IV A 39 2 1 242 PH QUI Kirino Kabarrogis 2 323 47 km 2 81 km 2 Cherven 1966 Luson II 6 132 PH RIZ Risal Antipolo 1 191 94 km 2 2 400 km 2 Cherven 1901 Luson IV A 13 1 188 PH ROM Romblon Rombion 1 533 45 km 2 190 km 2 Berezen 1901 Luson IV B 17 219 PH WSA Samar Katbalogan 6 048 03 km 2 130 km 2 Cherven 1965 Visajski ostrovi VIII 24 2 951 PH SAR Sarangani Alabel 3 601 25 km 2 150 km 2 Berezen 1992 Mindanao XII 7 141 PH SIG Sikihor Sikihor 337 49 km 2 280 km 2 Veresen 1971 Visajski ostrovi VII 6 134 PH SOR Sorsogon Sorsogon Siti 2 119 01 km 2 370 km 2 Zhovten 1894 Luson V 14 1 541 PH SCO Pivdennij Kotabato Koronadal 4 428 81 km 2 340 km 2 Cherven 1966 Mindanao XII 10 2 225 PH SLE Pivdennij Lejte Maasin 1 798 61 km 2 230 km 2 Traven 1959 Visajski ostrovi VIII 18 1 500 PH SUK Sultan Kudarat Isulan 5 298 34 km 2 150 km 2 Listopad 1973 Mindanao XII 11 1 249 PH SLU Sulu Holo 1 600 40 km 2 520 km 2 Berezen 1917 Mindanao ARMM 19 410 PH SUN Pivnichne Surigao Surigao 1 972 93 km 2 250 km 2 Cherven 1960 Mindanao XIII 20 1 335 PH SUR Pivdenne Surigao Tandag 4 932 70 km 2 120 km 2 Cherven 1960 Mindanao XIII 17 2 309 PH TAR Tarlak Tarlak Siti 3 053 60 km 2 450 km 2 Berezen 1873 Luson III 17 1 511 PH TAW Tavi Tavi Bongao 1 087 40 km 2 360 km 2 Veresen 1973 Mindanao ARMM 11 203 PH ZMB Zambales Iba 3 830 83 km 2 220 km 2 1578 Luson III 13 1 247 PH ZAN Pivnichna Zamboanga Dipolog 7 301 00 km 2 140 km 2 Cherven 1952 Mindanao IX 25 2 691 PH ZAS Pivdenna Zamboanga Pagad yan 5 914 16 km 2 320 km 2 Cherven 1952 Mindanao IX 26 2 779 PH ZSI Zamboanga Sibugaj Ipil 3 607 75 km 2 180 km 2 Lyutij 2001 Mindanao IX 16 389 PH 00 Stolichnij Region Manila 638 55 km 2 20 000 km 2 Luson NCR 1 16 1 706PrimitkiRepublic Act No 7160 Local Government Code of 1991 May 3 2016 at the Wayback Machine Archived copy 4 bereznya 2016 u Wayback Machine PDF PosilannyaPhilippine Standard Geographic Code Interactive National Statistical Coordination Board The 2010 Census of Population and Housing Reveals the Philippine Population at 92 34 Million National Statistics Office Republic of the Philippines Provinces of the Philippines Gwillim Law Statoids com Flags of the World Philippines Provincial Flags

Дата публікації:
Топ