Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прию́тіно — невелика садиба доби російського класицизму, що збереглася в Ленінградській області. На базі збережених будівель та залишків пейзажного парку створено музей.
| Приютіно | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 60°00′44″ пн. ш. 30°34′50″ сх. д. / 60.01226400002777694° пн. ш. 30.58061900002777733° сх. д.Координати: 60°00′44″ пн. ш. 30°34′50″ сх. д. / 60.01226400002777694° пн. ш. 30.58061900002777733° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія | |||
| Розташування | Всеволозьк | |||
| Тип | садиба[d] d і пам'ятка історії | |||
| Стиль | класицизм | |||
| Засновник | ||||
| Перша згадка | 1795 | |||
| Дата заснування | 1796 | |||
| Початок будівництва | 1795 | |||
| Побудовано | 1815 | |||
| Основні дати: 1795-1815 | ||||
| Будівлі: палац, пейзажний парк, павільйон Молочня, флігелі, оранжерея, кенотаф сину,убитому в Бородіно, кузня, сонячний годинник | ||||
| Статус | музей-садиба | |||
| Стан | задовільний | |||
  Приютіно Приютіно (Росія) | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Історія
Садиба Приютіно належить до зразків невеликих садиб доби класицизму з майже типовим розплануванням та характерними для доби павільйонами в пейзажному парку.
Власник
Володар садиби - (1763-1843), директор Публічної бібліотеки в Санкт-Петербурзі (нині Російська національна бібліотека). Власник придбав лісисту ділянку в 1795 р. у колишнього власника барона Фредерікса за 3.000 руб. Це були гроші з приданого його дружини.
Розпланування
За документами, розплануванням садибних будівель займався архітектор Іванов Іван Олексійович. Але добрим знайомим володарів був відомий петербурзький архітектор Львов Микола Олександрович (1751–1803). Підтверджень участі Львова в будівництві поки що не знайдено, але господарі та маловідомий будівничий Іванов І.О. могли користуватися порадами універсально обдарованого Львова. Той помер на початку XIX століття і будівництво розпочав Іванов. Небагаті власники розбудову вели за єдиним планом, але поволі і довго. Будівельні роботи тривали майже 20 років. Перші споруди були дерев'яними, які почергово міняли на цегляні.
На Смоляному ручаї створили греблю, що утворила штучний ставок. Усі головні споруди садиби були розташовані навколо ставка, що став організаційним центром садиби. Головні споруди побудовані з червоної цегли у дуже спрощених формах пізнього класицизму без використання колонного портика і без тинькування стін.
На тлі зелені парку і дзеркала ставка це несподівано дало значний картинний ефект і збагатило образ садиби, що не мала архітектурних шедеврів. Серед будівель найбільш класичний вигляд мала молочня з колонним портиком та фронтоном. Як і заведено, навкруги ставка йшла хвиляста стежка, що єднала більшість споруд і відкривала глядачеві декілька картинних краєвидів. Але і розпланування, і краєвиди були затишні, скромні на відміну від розкішних заміських садиб вельмож Чернишова (Александріно), Безбородька (Полюстрово), Потьомкіна (Гостилиці), Голіцина (Мар'їно) тощо.
Складові частини парку
У пейзажному парку знайшли своє місце Сонячний годинник, флігелі, дві оранжереї, цегляна кузня, цегляна людська домівка, зерновий склад (магазин за термінологією тої доби), усього 26 службових приміщень. Було в пейзажному парку і містечко для суму, гірких роздумів і спогадів. У війні 1812 року під Бородіно загинув син володаря - молодий Микола Оленін. На честь сина володар поставив у парку пірамідку-кенотаф на спомин.
І як водиться, окрасою пам'яті про минуле садиби стали спомини про відомих людей, що навідувались сюди. Садибі надзвичайно пощастило, бо в Приютіно гостювали поети - байкар Крилов Іван , А.Міцкевич і О. Пушкін, художники Олександр Брюллов і Карл Брюллов, композитори Глінка, , Верстовський, письменник , декабристи тощо.
Музеєфікація садиби Приютіно
За подальші 200 років садиба втратила лише поля і більшу частину парку. Ліс навколо садиби був вирубаний на продаж. Садиба декілька разів змінила власників у XIX столітті. У роки Другої світової війни головний будинок використовували як військовий шпиталь. Фашисти до садиби Приютіно не дійшли і окупованою територією садиба не була. За часів СРСР використовувалась як комунальні квартири.
Але ядро садиби збереглося і після (не досить вдалої) реставрації - музеєфіковано. У приміщеннях головного будинку відтворені типові інтер'єри доби пізнього класицизму небагатого, але освіченого володаря та документальні нагадування про його відомих гостей.
Розташування
Музей-садиба Приютіно розташований неподалік від залізничної станції Бернгардовка. Це 4-й кілометр воєнного Шляху життя.
Джерела
- Л. В. Тимофеев. В кругу друзей и муз, Л.: Лениздат, 1983
- Тимофеев Л. В. Приют, любовью муз согретый. — СПб.: Нестор-История, 2007
- Бибикова Э. Н. Родословная Олениных; Оленино, 2006
- Хозяйство г. коллежского советника доктора Адамса, в его имении Приютино, близ Санкт-Петербурга: [Пер. с нем.] / Соч. д-ра Я. Ионсона. — Спб.: Б. и., 1848. — 67 с.; 23 см. — Из «Тр. Имп. Вольн. экон. о-ва». 1848 г., № 5
- Мурашова Н.В., Мыслина Л.П. «Дворянские усадьбы Санкт-петербургской губернии», СПб.: Алаборг, 2008
Див. також
Посилання
- http://www.priyutino.ru/ - офіційний сайт музею-садиби Приютіно
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priyu tino nevelika sadiba dobi rosijskogo klasicizmu sho zbereglasya v Leningradskij oblasti Na bazi zberezhenih budivel ta zalishkiv pejzazhnogo parku stvoreno muzej Priyutino60 00 44 pn sh 30 34 50 sh d 60 01226400002777694 pn sh 30 58061900002777733 sh d 60 01226400002777694 30 58061900002777733 Koordinati 60 00 44 pn sh 30 34 50 sh d 60 01226400002777694 pn sh 30 58061900002777733 sh d 60 01226400002777694 30 58061900002777733Krayina RosiyaRoztashuvannyaVsevolozkTipsadiba d d i pam yatka istoriyiStilklasicizmZasnovnikPersha zgadka1795Data zasnuvannya1796Pochatok budivnictva1795Pobudovano1815Osnovni dati 1795 1815Budivli palac pejzazhnij park paviljon Molochnya fligeli oranzhereya kenotaf sinu ubitomu v Borodino kuznya sonyachnij godinnikStatus muzej sadibaStanzadovilnijPriyutinoPriyutino Rosiya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaSadiba Priyutino nalezhit do zrazkiv nevelikih sadib dobi klasicizmu z majzhe tipovim rozplanuvannyam ta harakternimi dlya dobi paviljonami v pejzazhnomu parku Vlasnik Volodar sadibi 1763 1843 direktor Publichnoyi biblioteki v Sankt Peterburzi nini Rosijska nacionalna biblioteka Vlasnik pridbav lisistu dilyanku v 1795 r u kolishnogo vlasnika barona Frederiksa za 3 000 rub Ce buli groshi z pridanogo jogo druzhini Rozplanuvannya Sadiba I Chernishova Aleksandrino 2008 r Hud Ivanov I O Sadiba Priyutino akvarel 1825 r Derzhavnij muzej O S Pushkina Za dokumentami rozplanuvannyam sadibnih budivel zajmavsya arhitektor Ivanov Ivan Oleksijovich Ale dobrim znajomim volodariv buv vidomij peterburzkij arhitektor Lvov Mikola Oleksandrovich 1751 1803 Pidtverdzhen uchasti Lvova v budivnictvi poki sho ne znajdeno ale gospodari ta malovidomij budivnichij Ivanov I O mogli koristuvatisya poradami universalno obdarovanogo Lvova Toj pomer na pochatku XIX stolittya i budivnictvo rozpochav Ivanov Nebagati vlasniki rozbudovu veli za yedinim planom ale povoli i dovgo Budivelni roboti trivali majzhe 20 rokiv Pershi sporudi buli derev yanimi yaki pochergovo minyali na ceglyani Na Smolyanomu ruchayi stvorili greblyu sho utvorila shtuchnij stavok Usi golovni sporudi sadibi buli roztashovani navkolo stavka sho stav organizacijnim centrom sadibi Golovni sporudi pobudovani z chervonoyi cegli u duzhe sproshenih formah piznogo klasicizmu bez vikoristannya kolonnogo portika i bez tinkuvannya stin Na tli zeleni parku i dzerkala stavka ce nespodivano dalo znachnij kartinnij efekt i zbagatilo obraz sadibi sho ne mala arhitekturnih shedevriv Sered budivel najbilsh klasichnij viglyad mala molochnya z kolonnim portikom ta frontonom Yak i zavedeno navkrugi stavka jshla hvilyasta stezhka sho yednala bilshist sporud i vidkrivala glyadachevi dekilka kartinnih krayevidiv Ale i rozplanuvannya i krayevidi buli zatishni skromni na vidminu vid rozkishnih zamiskih sadib velmozh Chernishova Aleksandrino Bezborodka Polyustrovo Potomkina Gostilici Golicina Mar yino tosho Skladovi chastini parku Priyutino Rozplanuvannya turistichna shema U pejzazhnomu parku znajshli svoye misce Sonyachnij godinnik fligeli dvi oranzhereyi ceglyana kuznya ceglyana lyudska domivka zernovij sklad magazin za terminologiyeyu toyi dobi usogo 26 sluzhbovih primishen Bulo v pejzazhnomu parku i mistechko dlya sumu girkih rozdumiv i spogadiv U vijni 1812 roku pid Borodino zaginuv sin volodarya molodij Mikola Olenin Na chest sina volodar postaviv u parku piramidku kenotaf na spomin I yak voditsya okrasoyu pam yati pro minule sadibi stali spomini pro vidomih lyudej sho naviduvalis syudi Sadibi nadzvichajno poshastilo bo v Priyutino gostyuvali poeti bajkar Krilov Ivan A Mickevich i O Pushkin hudozhniki Oleksandr Bryullov i Karl Bryullov kompozitori Glinka Verstovskij pismennik dekabristi tosho Muzeyefikaciya sadibi Priyutino Za podalshi 200 rokiv sadiba vtratila lishe polya i bilshu chastinu parku Lis navkolo sadibi buv virubanij na prodazh Sadiba dekilka raziv zminila vlasnikiv u XIX stolitti U roki Drugoyi svitovoyi vijni golovnij budinok vikoristovuvali yak vijskovij shpital Fashisti do sadibi Priyutino ne dijshli i okupovanoyu teritoriyeyu sadiba ne bula Za chasiv SRSR vikoristovuvalas yak komunalni kvartiri Ale yadro sadibi zbereglosya i pislya ne dosit vdaloyi restavraciyi muzeyefikovano U primishennyah golovnogo budinku vidtvoreni tipovi inter yeri dobi piznogo klasicizmu nebagatogo ale osvichenogo volodarya ta dokumentalni nagaduvannya pro jogo vidomih gostej Roztashuvannya Muzej sadiba Priyutino roztashovanij nepodalik vid zaliznichnoyi stanciyi Berngardovka Ce 4 j kilometr voyennogo Shlyahu zhittya DzherelaL V Timofeev V krugu druzej i muz L Lenizdat 1983 Timofeev L V Priyut lyubovyu muz sogretyj SPb Nestor Istoriya 2007 ISBN 978 5 981872 30 3 Bibikova E N Rodoslovnaya Oleninyh Olenino 2006 ISBN 5 87049 469 9 Hozyajstvo g kollezhskogo sovetnika doktora Adamsa v ego imenii Priyutino bliz Sankt Peterburga Per s nem Soch d ra Ya Ionsona Spb B i 1848 67 s 23 sm Iz Tr Imp Voln ekon o va 1848 g 5 Murashova N V Myslina L P Dvoryanskie usadby Sankt peterburgskoj gubernii SPb Alaborg 2008Div takozhKripactvo Klasicizm Sadiba Gostilici Polyustrovo Pejzazhnij park Lvov Mikola Oleksandrovich Rosijska nacionalna biblioteka Gnedich Mikolaj Ivanovich Krilov Ivan AndrijovichPosilannyahttp www priyutino ru oficijnij sajt muzeyu sadibi Priyutino