Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Природоохоронні території Таджикистану (Особливо охоронювані природні території) — ділянки землі, води і повітряний простір над ними, де розташовуються природні комплекси і об'єкти, що мають особливе природоохоронне, наукове, культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення, вилучені у встановленому законодавством Республіки Таджикистан порядку з господарського використання повністю або частково, для яких встановлено режим особливої охорони.
Категорії особливо охоронюваних природних територій
- державні природні заповідники;
- державні природні парки;
- природні заказники;
- державні зоологічні парки;
- державні пам'ятки природи;
- еколого-етнографічні зони;
- дендрологічні парки та ботанічні сади;
- природні курортні, лікувально-оздоровчі та рекреаційні зони.
Загальна характеритсика
Особливо охоронювані природні території Таджикистану займають площу 3 млн 105 тис. 287 га (2013 р.), що становить 21,75 % загальної площі країни. У Таджицькій РСР площа цих територій становила 486 тис. 808 га (1990 р.).
Звід відомостей про правовий статус, географічне положення, кількісні та якісні характеристики екологічної, економічної, наукової, освітньої та іншої цінності охоронюваних природних територій і їхніх природокористувачів зберігається в Державному кадастрі особливо охоронюваних природних територій.
Система особливо охоронюваних природних територій Республіки Таджикистан включає 4 державні природні заповідники (загальна площа — 173 тис. га), 13 державних заказників (загальна площа — 313 тис. га) і 3 природні парки (загальна площа — понад 2 млн 600 тис. га), включаючи Таджицький національний парк, який є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО в Таджикистані. Найстарішим заповідником Таджикистану є (заснований у 1938 році).
Особливо охоронювані природні території можуть бути як загальнодержавного, так і регіонального значення; в залежності від цього вони можуть засновуватися органами влади і управління відповідного рівня.
Заповідники і національні парки існують у формі юридичних осіб, які здійснюють управління та охорону на своїх територіях. При цьому заповідник повинен бути землевласником всієї своєї території, а національний парк — більшої її частини. Землі під заказниками і унікальними природними об'єктами у землекористувачів не відчужуються, причому на землекористувачів покладаються обов'язки, пов'язані з охороною цих територій.
Заповідники та заказники перебувають під управлінням лісогосподарського виробничого об'єднання Республіки Таджикистан, національні парки управляються .
Природоохоронні території фінансуються з держбюджету, охорона заповідників і національних парків покладено на службу охорони, що складається з єгерів.
Особливо охоронювані природні території Таджикистану беруть участь в «Марші парків», проводять окремі заходи в рамках , , «Дня Землі».
Національні і природні парки Таджикистану
Заповідники Таджикистану
Природні заказники
Природні заказники можуть бути державними і приватними. Державні природні заказники можуть бути республіканського і місцевого значення. Приватні природні заказники мають тільки місцеве значення.
За своїм призначенням державні природні заказники поділяються на такі види:
- ландшафтні (комплексні) — для збереження і відновлення цінних природних ландшафтів і комплексів;
- біологічні (ботанічні, зоологічні) — для збереження і відновлення цінних, рідкісних і тих, що перебувають під загрозою зникнення видів рослин і тварин;
- палеонтологічні — для збереження окремих копалин біологічних видів і їх комплексів;
- гідрологічні (болотні, озерні, річкові) — для збереження цінних водних об'єктів та їх акваторій;
- геологічні та мінералогічні — для збереження рідкісних геологічних і мінералогічних утворень.
Основні проблеми системи особливо охоронюваних природних територій
Під час громадянської війни 1992—1993 рр. природоохоронні закони в країні практично не діяли, а самі особливо охоронювані природні території майже не охоронялися. Так, наприклад, на території заповідника зібралося кілька десятків тисяч жителів, які забезпечували своє повсякденне існування за рахунок природи та інфраструктури цього об'єкту: грабували будинки і кордони, рубали дерева, полювали на звірів. У 1997—1998 рр. прикордонники обладнали тут кілька постів. На території заповідника були проведені військові навчання, що призвели до вирубки понад 2000 дерев, виникнення кількох пожеж і ряду інших негативних подій. Територія заповідника була місцем дислокації одного з незаконних збройних формувань.
Через відсутність фінансування завмерла науково-дослідницька діяльність. Через глибоку енергетичну кризу широкого поширення набули незаконні порубки на заповідних землях. Загальна політична нестабільність в країні призвела до того, що в порівнянні з іншими країнами СНД Таджикистан на природоохоронні цілі отримував значно меншу допомогу по міжнародних каналах.
Законодавство Республіки Таджикистан про особливо охоронювані природні території
Кодекси
- Лісовий кодекс (1993)
- Водний кодекс (1993)
- Земельний кодекс (1996)
Закони
- Про особливо охоронювані природні території (2011)
- Про земельну реформу (1992)
- Про охорону і використання тваринного світу (1994)
- Про надра (1994)
- Про дехканське (фермерське) господарство (1992)
- Про охорону атмосферного повітря (1996)
- Про полювання, про мисливське господарство Республіки Таджикистан (1997)
- Про екологічну експертизу (2003)
Джерела
- Закон Республіки Таджикистан про особливо охоронювані природні території (в редакції Закону Республіки Таджикистан від 27.11.2014 р. № 1159). Таджицька філія науково-дослідного центру Міждержавної комісії зі сталого розвитку . Процитовано 14.11.2017. (рос.)
- . Агентство зі статистики при Президенті Республіки Таджикистан. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 14.11.2017. (тадж.), (англ.), (рос.)
- . Центр охорони дикої природи. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 14.11.2017. (рос.)
Посилання
- В. Громов. . Всесвітній фонд дикої природи. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 22.11.2017. (рос.)
- (PDF). Межгосударственный статистический комитет Содружества Независимых Государств. 2013. Архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2018. Процитовано 23.11.2017. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prirodoohoronni teritoriyi Tadzhikistanu Osoblivo ohoronyuvani prirodni teritoriyi dilyanki zemli vodi i povitryanij prostir nad nimi de roztashovuyutsya prirodni kompleksi i ob yekti sho mayut osoblive prirodoohoronne naukove kulturne estetichne rekreacijne ta ozdorovche znachennya vilucheni u vstanovlenomu zakonodavstvom Respubliki Tadzhikistan poryadku z gospodarskogo vikoristannya povnistyu abo chastkovo dlya yakih vstanovleno rezhim osoblivoyi ohoroni Tadzhickij nacionalnij parkKategoriyi osoblivo ohoronyuvanih prirodnih teritorijderzhavni prirodni zapovidniki derzhavni prirodni parki prirodni zakazniki derzhavni zoologichni parki derzhavni pam yatki prirodi ekologo etnografichni zoni dendrologichni parki ta botanichni sadi prirodni kurortni likuvalno ozdorovchi ta rekreacijni zoni Zagalna harakteritsikaOsoblivo ohoronyuvani prirodni teritoriyi Tadzhikistanu zajmayut ploshu 3 mln 105 tis 287 ga 2013 r sho stanovit 21 75 zagalnoyi ploshi krayini U Tadzhickij RSR plosha cih teritorij stanovila 486 tis 808 ga 1990 r Zvid vidomostej pro pravovij status geografichne polozhennya kilkisni ta yakisni harakteristiki ekologichnoyi ekonomichnoyi naukovoyi osvitnoyi ta inshoyi cinnosti ohoronyuvanih prirodnih teritorij i yihnih prirodokoristuvachiv zberigayetsya v Derzhavnomu kadastri osoblivo ohoronyuvanih prirodnih teritorij Sistema osoblivo ohoronyuvanih prirodnih teritorij Respubliki Tadzhikistan vklyuchaye 4 derzhavni prirodni zapovidniki zagalna plosha 173 tis ga 13 derzhavnih zakaznikiv zagalna plosha 313 tis ga i 3 prirodni parki zagalna plosha ponad 2 mln 600 tis ga vklyuchayuchi Tadzhickij nacionalnij park yakij ye ob yektom Svitovoyi spadshini YuNESKO v Tadzhikistani Najstarishim zapovidnikom Tadzhikistanu ye zasnovanij u 1938 roci Osoblivo ohoronyuvani prirodni teritoriyi mozhut buti yak zagalnoderzhavnogo tak i regionalnogo znachennya v zalezhnosti vid cogo voni mozhut zasnovuvatisya organami vladi i upravlinnya vidpovidnogo rivnya Zapovidniki i nacionalni parki isnuyut u formi yuridichnih osib yaki zdijsnyuyut upravlinnya ta ohoronu na svoyih teritoriyah Pri comu zapovidnik povinen buti zemlevlasnikom vsiyeyi svoyeyi teritoriyi a nacionalnij park bilshoyi yiyi chastini Zemli pid zakaznikami i unikalnimi prirodnimi ob yektami u zemlekoristuvachiv ne vidchuzhuyutsya prichomu na zemlekoristuvachiv pokladayutsya obov yazki pov yazani z ohoronoyu cih teritorij Zapovidniki ta zakazniki perebuvayut pid upravlinnyam lisogospodarskogo virobnichogo ob yednannya Respubliki Tadzhikistan nacionalni parki upravlyayutsya Prirodoohoronni teritoriyi finansuyutsya z derzhbyudzhetu ohorona zapovidnikiv i nacionalnih parkiv pokladeno na sluzhbu ohoroni sho skladayetsya z yegeriv Osoblivo ohoronyuvani prirodni teritoriyi Tadzhikistanu berut uchast v Marshi parkiv provodyat okremi zahodi v ramkah Dnya Zemli Nacionalni i prirodni parki TadzhikistanuTadzhickij nacionalnij parkZapovidniki TadzhikistanuDashti Dzhum ZorkulPrirodni zakaznikiPrirodni zakazniki mozhut buti derzhavnimi i privatnimi Derzhavni prirodni zakazniki mozhut buti respublikanskogo i miscevogo znachennya Privatni prirodni zakazniki mayut tilki misceve znachennya Za svoyim priznachennyam derzhavni prirodni zakazniki podilyayutsya na taki vidi landshaftni kompleksni dlya zberezhennya i vidnovlennya cinnih prirodnih landshaftiv i kompleksiv biologichni botanichni zoologichni dlya zberezhennya i vidnovlennya cinnih ridkisnih i tih sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya vidiv roslin i tvarin paleontologichni dlya zberezhennya okremih kopalin biologichnih vidiv i yih kompleksiv gidrologichni bolotni ozerni richkovi dlya zberezhennya cinnih vodnih ob yektiv ta yih akvatorij geologichni ta mineralogichni dlya zberezhennya ridkisnih geologichnih i mineralogichnih utvoren Osnovni problemi sistemi osoblivo ohoronyuvanih prirodnih teritorijPid chas gromadyanskoyi vijni 1992 1993 rr prirodoohoronni zakoni v krayini praktichno ne diyali a sami osoblivo ohoronyuvani prirodni teritoriyi majzhe ne ohoronyalisya Tak napriklad na teritoriyi zapovidnika zibralosya kilka desyatkiv tisyach zhiteliv yaki zabezpechuvali svoye povsyakdenne isnuvannya za rahunok prirodi ta infrastrukturi cogo ob yektu grabuvali budinki i kordoni rubali dereva polyuvali na zviriv U 1997 1998 rr prikordonniki obladnali tut kilka postiv Na teritoriyi zapovidnika buli provedeni vijskovi navchannya sho prizveli do virubki ponad 2000 derev viniknennya kilkoh pozhezh i ryadu inshih negativnih podij Teritoriya zapovidnika bula miscem dislokaciyi odnogo z nezakonnih zbrojnih formuvan Cherez vidsutnist finansuvannya zavmerla naukovo doslidnicka diyalnist Cherez gliboku energetichnu krizu shirokogo poshirennya nabuli nezakonni porubki na zapovidnih zemlyah Zagalna politichna nestabilnist v krayini prizvela do togo sho v porivnyanni z inshimi krayinami SND Tadzhikistan na prirodoohoronni cili otrimuvav znachno menshu dopomogu po mizhnarodnih kanalah Zakonodavstvo Respubliki Tadzhikistan pro osoblivo ohoronyuvani prirodni teritoriyiKodeksi Lisovij kodeks 1993 Vodnij kodeks 1993 Zemelnij kodeks 1996 Zakoni Pro osoblivo ohoronyuvani prirodni teritoriyi 2011 Pro zemelnu reformu 1992 Pro ohoronu i vikoristannya tvarinnogo svitu 1994 Pro nadra 1994 Pro dehkanske fermerske gospodarstvo 1992 Pro ohoronu atmosfernogo povitrya 1996 Pro polyuvannya pro mislivske gospodarstvo Respubliki Tadzhikistan 1997 Pro ekologichnu ekspertizu 2003 DzherelaZakon Respubliki Tadzhikistan pro osoblivo ohoronyuvani prirodni teritoriyi v redakciyi Zakonu Respubliki Tadzhikistan vid 27 11 2014 r 1159 Tadzhicka filiya naukovo doslidnogo centru Mizhderzhavnoyi komisiyi zi stalogo rozvitku Procitovano 14 11 2017 ros Agentstvo zi statistiki pri Prezidenti Respubliki Tadzhikistan Arhiv originalu za 14 listopada 2017 Procitovano 14 11 2017 tadzh angl ros Centr ohoroni dikoyi prirodi Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 14 11 2017 ros PosilannyaV Gromov Vsesvitnij fond dikoyi prirodi Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 22 11 2017 ros PDF Mezhgosudarstvennyj statisticheskij komitet Sodruzhestva Nezavisimyh Gosudarstv 2013 Arhiv originalu PDF za 22 listopada 2018 Procitovano 23 11 2017 ros