Прип'ятський прогин (біл. Прыпяцкі прагін) — негативна тектонічна структура Східно-Європейської платформи. Розташовується на південному сході Білорусі в східній частині Полісся.
Прогин утворився під час герцинського орогенезу, переважно у девоні. Він заповнений потужною (до 6 кілометрів) товщею переважно осадових порід різного геологічного віку. З них основну частину складають верхньодевонські відкладення, що включають потужні соленосні товщі.
У Прип'ятському прогині виявлені і використовуються родовища нафти, калійних і кам'яних солей, будівельних матеріалів; є відкладення кам'яного і бурого вугілля, горючих сланців, багаті ресурси прісних, мінеральних та термальних вод.
Література
Прыпяцкі прагін // Энцыклапедыя прыроды Беларусі. У 5-і т. Т. 4. Недалька — Стаўраліт / Рэдкал. І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелСЭ ім. Петруся Броўкі, 1985. — 599 с., іл. — 10 000 экз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prip yatskij progin bil Prypyacki pragin negativna tektonichna struktura Shidno Yevropejskoyi platformi Roztashovuyetsya na pivdennomu shodi Bilorusi v shidnij chastini Polissya Progin utvorivsya pid chas gercinskogo orogenezu perevazhno u devoni Vin zapovnenij potuzhnoyu do 6 kilometriv tovsheyu perevazhno osadovih porid riznogo geologichnogo viku Z nih osnovnu chastinu skladayut verhnodevonski vidkladennya sho vklyuchayut potuzhni solenosni tovshi U Prip yatskomu progini viyavleni i vikoristovuyutsya rodovisha nafti kalijnih i kam yanih solej budivelnih materialiv ye vidkladennya kam yanogo i burogo vugillya goryuchih slanciv bagati resursi prisnih mineralnih ta termalnih vod LiteraturaPrypyacki pragin Encyklapedyya pryrody Belarusi U 5 i t T 4 Nedalka Stayralit Redkal I P Shamyakin gal red i insh Mn BelSE im Petrusya Broyki 1985 599 s il 10 000 ekz