Ця стаття про південноафриканські острови в Індійському океані. Про канадську провінцію див. Острів Принца Едварда
Принс-Едуард англ. Prince Edward Islands | ||||
Карта островів Принс-Едуард | ||||
46°45′ пд. ш. 37°53′ сх. д. / 46.750° пд. ш. 37.883° сх. д.Координати: 46°45′ пд. ш. 37°53′ сх. д. / 46.750° пд. ш. 37.883° сх. д. | ||||
Кількість островів | 2 | |||
Найбільший острів | Маріон | |||
Загальна площа | 335 км² | |||
Найвища точка | 1230 м | |||
Населення (2012 рік) | 0 осіб | |||
Країна | ПАР | |||
Регіон | Західно-Капська провінція | |||
Принс-Едуард у Вікісховищі | ||||
Острови Принс-Едуард — група з двох невеликих островів у південній субантарктичній частині Індійського океану, що належать Південно-Африканській Республіці. Група розташована за 1770 км на південний схід від міста Порт-Елізабет на материковому узбережжі ПАР. Географічні координати 46°46′ пд. ш. 37°44′ сх. д. / 46.767° пд. ш. 37.733° сх. д..
До складу групи входять острів Маріон (англ. Marion Island) і острів Принс-Едуард (англ. Prince Edward Island). Маріон, більший за розміром, має 19 км завдовжки і 12 км завширшки і площу 290 км². Найвищою точкою острова є пік Президента Сварта висотою 1230 м над рівнем моря. Острів Принс-Едуард лежить за 19 км на північний схід від Маріону; він значно менший, його площа 45 км².
Обидва острови мають вулканічне походження. Маріон являє собою вершину підводного щитового вулкану, що здіймається на 5000 м над океанським ложем, завершуючись піком Сварта. Тривалий час вулкан вважався згаслим, але після виверження 1980 року був визнаний активним.
Історія
Острова були відкриті випадково в 1663 році голландським судном Maerseveen. В 1772 році Марк-Жозеф Маріон дю Фресн відвідав острови і провів тут п'ять днів у марних спробах висадитися, вважаючи, що він знайшов Антарктиду, гіпотетичний (за тих часів) південний континент. В 1776 році ця експедиція, очолена після смерті дю Фресна , зустрілася у Кейптауні з експедицією Джеймса Кука. Згодом Кук також відвідав острови, але через дуже несприятливу погоду навіть не намагався на них висадитися. Він назвав менший острів на честь принца Едварда, четвертого сина тогочасного британського короля Георга III, а більший острів — на честь Маріона дю Фресна.
Перша зареєстрована висадка на островах була здійснена в 1803 році групою ловців тюленів, котрі, однак, знайшли на острові сліди перебування людей, імовірно, іншої групи промисловців.
Джеймс Кларк Росс відвідав острови в 1840 році, але також не був спроможний висадитись. Детальне обстеження островів провів у 1873 році капітан .
В 1908 році британський уряд надав Вільяму Ньютонові право на добування гуано на островах строком на 21 рік; в 1926 році була видана десятирічна концесія на промисел тюленів довкола островів.
На кінці 1947—початку 1948 року острови були анексовані Південною Африкою, яка влаштувала на острові Маріон метеорологічну станцію. Невдовзі станція була розширена і зараз вивчає також природу островів, зокрема птахів (пінгвінів, буревісників, альбатросів, чайок) і тюленів.
В 1949 році до острова було привезено п'ять свійських кішок, щоб полювати на мишей на станції. Однак кішки швидко розплодилися і до 1977 року на острові вже було понад 3400 кішок. Замість мишей вони полювали на птахів і розорювали гнізда буревісників, внаслідок чого їх популяція опинилася під загрозою зникнення. Деякі види буревісників дійсно зникли з острова, після чого була започаткована програма винищення кішок. Декілька особин було інфіковано специфічним котячим захворюванням feline panleucopenia, і це до 1982 зменшило чисельність котячої колонії до 600; решту кішок відстрілювали вночі. У 1992 році, протягом 12-місячного терміну, було спіймано лише вісім особин і вважається, що зараз кішки на острові повністю відсутні.
22 вересня 1979 року один з американських супутників-шпигунів Вела зареєстрував поблизу островів подвійний спалах, подібний до випробування ядерного заряду малої потужності. Ця подія отримала назву «інцидент Вела»; деякі його деталі й досі залишаються невизначеними.
Суверенітет
Південноафриканський суверенітет над островами Маріон і Принс-Едуард був оголошений шляхом висадки військових з корабля «Трансвааль» відповідно 29 грудня 1947 і 4 січня 1948 р. Офіційно анексія набрала чинності 1 жовтня 1948 року, після підписання генерал-губернатором Гідеоном Брандом Ван Зілем закону про анексію островів. Оскільки Велика Британія скасувала свої претензії на острови, жодна інша країна не висунула таких претензій, і Південна Африка постійно і безперервно володіє островами з 1948 року, статус островів вважається незаперечним.
Стосовно судових, виборчих, та інших адміністративних потреб острови вважаються частиною території Кейптауна, Західна Капська провінція, ПАР.
Примітки
Література
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Посилання
- No Pathway Here (розповідь про висадку на островах під час анексії, англійською мовою) [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro pivdennoafrikanski ostrovi v Indijskomu okeani Pro kanadsku provinciyu div Ostriv Princa Edvarda Prins Eduard angl Prince Edward Islands Karta ostroviv Prins EduardKarta ostroviv Prins Eduard 46 45 pd sh 37 53 sh d 46 750 pd sh 37 883 sh d 46 750 37 883 Koordinati 46 45 pd sh 37 53 sh d 46 750 pd sh 37 883 sh d 46 750 37 883 Kilkist ostroviv2 Najbilshij ostrivMarion Zagalna plosha335 km Najvisha tochka1230 m Naselennya 2012 rik 0 osib KrayinaPAR RegionZahidno Kapska provinciya Prins Eduard Prins Eduard u Vikishovishi Ortografichna proyekciya centrovana na ostrovah Prins Eduard Ostrovi Prins Eduard grupa z dvoh nevelikih ostroviv u pivdennij subantarktichnij chastini Indijskogo okeanu sho nalezhat Pivdenno Afrikanskij Respublici Grupa roztashovana za 1770 km na pivdennij shid vid mista Port Elizabet na materikovomu uzberezhzhi PAR Geografichni koordinati 46 46 pd sh 37 44 sh d 46 767 pd sh 37 733 sh d 46 767 37 733 Do skladu grupi vhodyat ostriv Marion angl Marion Island i ostriv Prins Eduard angl Prince Edward Island Marion bilshij za rozmirom maye 19 km zavdovzhki i 12 km zavshirshki i ploshu 290 km Najvishoyu tochkoyu ostrova ye pik Prezidenta Svarta visotoyu 1230 m nad rivnem morya Ostriv Prins Eduard lezhit za 19 km na pivnichnij shid vid Marionu vin znachno menshij jogo plosha 45 km Obidva ostrovi mayut vulkanichne pohodzhennya Marion yavlyaye soboyu vershinu pidvodnogo shitovogo vulkanu sho zdijmayetsya na 5000 m nad okeanskim lozhem zavershuyuchis pikom Svarta Trivalij chas vulkan vvazhavsya zgaslim ale pislya viverzhennya 1980 roku buv viznanij aktivnim IstoriyaOstrova buli vidkriti vipadkovo v 1663 roci gollandskim sudnom Maerseveen V 1772 roci Mark Zhozef Marion dyu Fresn vidvidav ostrovi i proviv tut p yat dniv u marnih sprobah visaditisya vvazhayuchi sho vin znajshov Antarktidu gipotetichnij za tih chasiv pivdennij kontinent V 1776 roci cya ekspediciya ocholena pislya smerti dyu Fresna zustrilasya u Kejptauni z ekspediciyeyu Dzhejmsa Kuka Zgodom Kuk takozh vidvidav ostrovi ale cherez duzhe nespriyatlivu pogodu navit ne namagavsya na nih visaditisya Vin nazvav menshij ostriv na chest princa Edvarda chetvertogo sina togochasnogo britanskogo korolya Georga III a bilshij ostriv na chest Mariona dyu Fresna Persha zareyestrovana visadka na ostrovah bula zdijsnena v 1803 roci grupoyu lovciv tyuleniv kotri odnak znajshli na ostrovi slidi perebuvannya lyudej imovirno inshoyi grupi promislovciv Dzhejms Klark Ross vidvidav ostrovi v 1840 roci ale takozh ne buv spromozhnij visaditis Detalne obstezhennya ostroviv proviv u 1873 roci kapitan V 1908 roci britanskij uryad nadav Vilyamu Nyutonovi pravo na dobuvannya guano na ostrovah strokom na 21 rik v 1926 roci bula vidana desyatirichna koncesiya na promisel tyuleniv dovkola ostroviv Na kinci 1947 pochatku 1948 roku ostrovi buli aneksovani Pivdennoyu Afrikoyu yaka vlashtuvala na ostrovi Marion meteorologichnu stanciyu Nevdovzi stanciya bula rozshirena i zaraz vivchaye takozh prirodu ostroviv zokrema ptahiv pingviniv burevisnikiv albatrosiv chajok i tyuleniv V 1949 roci do ostrova bulo privezeno p yat svijskih kishok shob polyuvati na mishej na stanciyi Odnak kishki shvidko rozplodilisya i do 1977 roku na ostrovi vzhe bulo ponad 3400 kishok Zamist mishej voni polyuvali na ptahiv i rozoryuvali gnizda burevisnikiv vnaslidok chogo yih populyaciya opinilasya pid zagrozoyu zniknennya Deyaki vidi burevisnikiv dijsno znikli z ostrova pislya chogo bula zapochatkovana programa vinishennya kishok Dekilka osobin bulo infikovano specifichnim kotyachim zahvoryuvannyam feline panleucopenia i ce do 1982 zmenshilo chiselnist kotyachoyi koloniyi do 600 reshtu kishok vidstrilyuvali vnochi U 1992 roci protyagom 12 misyachnogo terminu bulo spijmano lishe visim osobin i vvazhayetsya sho zaraz kishki na ostrovi povnistyu vidsutni 22 veresnya 1979 roku odin z amerikanskih suputnikiv shpiguniv Vela zareyestruvav poblizu ostroviv podvijnij spalah podibnij do viprobuvannya yadernogo zaryadu maloyi potuzhnosti Cya podiya otrimala nazvu incident Vela deyaki jogo detali j dosi zalishayutsya neviznachenimi SuverenitetPivdennoafrikanskij suverenitet nad ostrovami Marion i Prins Eduard buv ogoloshenij shlyahom visadki vijskovih z korablya Transvaal vidpovidno 29 grudnya 1947 i 4 sichnya 1948 r Oficijno aneksiya nabrala chinnosti 1 zhovtnya 1948 roku pislya pidpisannya general gubernatorom Gideonom Brandom Van Zilem zakonu pro aneksiyu ostroviv Oskilki Velika Britaniya skasuvala svoyi pretenziyi na ostrovi zhodna insha krayina ne visunula takih pretenzij i Pivdenna Afrika postijno i bezperervno volodiye ostrovami z 1948 roku status ostroviv vvazhayetsya nezaperechnim Stosovno sudovih viborchih ta inshih administrativnih potreb ostrovi vvazhayutsya chastinoyu teritoriyi Kejptauna Zahidna Kapska provinciya PAR PrimitkiAtlas svitu 2005 LiteraturaAtlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 PosilannyaNo Pathway Here rozpovid pro visadku na ostrovah pid chas aneksiyi anglijskoyu movoyu 27 veresnya 2007 u Wayback Machine