Примо́рський райо́н —колишній район України у південній частині Запорізької області на узбережжі Азовського моря. Районний центр: місто Приморськ. Населення становило 30 тис осіб (2017). Площа району становила— 1400 км². Утворено 1923 року.
Приморський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Запорізька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Запорізька область | ||||
Код КОАТУУ: | 2324800000 | ||||
Утворений: | 1923 (101 рік) | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 р. | ||||
Населення: | ▼ 28 488 (01.11.2020) | ||||
Площа: | 1400 км² | ||||
Густота: | 20.35 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-6137 | ||||
Поштові індекси: | 72100—72151 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Приморськ | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 15 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Села: | 26 | ||||
Селища: | 4 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Ніколенко Олег Вікторович | ||||
Голова РДА: | Васильчишина Вікторія Михайлівна | ||||
Вебсторінка: | Приморська РДА Приморська Районна рада | ||||
Адреса: | 72100, Запорізька обл., Приморський р-н, м. Приморськ, вул. Банкова, 110 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Приморський район у Вікісховищі |
17 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи
Географія
Розташування
На півночі межував з Чернігівським, на заході — з Приазовським, на сході — з Бердянським районом. Південні кордони району омиваються водами Азовського моря, довжина узбережжя якого в межах району близько 60 км. Адміністративний центр району — місто Приморськ, яке розташоване від обласного центру міста Запоріжжя на відстані 183 км.
Чернігівський район | Чернігівський район | |
Приазовський район | Бердянський район | |
Азовське море | Азовське море |
Адміністративно район включав в себе 31 населений пункт. На території району створено 1 міську раду та 15 сільських рад.
Територія району становила 1,4 тис. м² або 5,1 % від території області.
Клімат
Клімат помірно-континентальний із жарким тривалим літом і короткою зимою. У холодну зимову пору сюди проникає континентальне полярне повітря, принесене північно-східними вітрами. Влітку віють західні та південно-західні вітри. Середня швидкість вітру від 4 до 6,8 м/с, але можливі і штормові вітри, особливо у осінньо-зимовий і весняний період, за рахунок сильних північно-східних і східних вітрів. Пануванням східних вітрів пояснюється значна посушливість клімату, майже безсніжні зими і жарке літо. Нерідкі суховії. Азовське море має помітний вплив на неширокий узбережній смузі та проявляється у коливанні температур у межах середньої, збільшенні швидкості вітру й вологості повітря.
Середньорічна температура повітря становить 9,6 градуса. Середня температура найхолоднішого місяця — січня — (- 4°С). У найтеплішому місяці року — липні — середня температура 23-25°С. В окремі дні в деякі роки спостерігаються різкі відхилення від середніх температур. Безморозний період триває 180—200 днів, вегетаційний період — 230—250 днів. На рік у середньому припадає 225—230 сонячних днів. Опади на території району випадають нерівномірно: у північній частині — близько 450 мм, а далі на південь їх кількість поступово змінюється: на узбережжі Азовського моря випадає не більше 350 мм, а на косі Обіточній — ще менше. Середньорічна відносна вологість — 77 %. Середня висота снігового покрову — 10 см.
Рельєф
Територія Приморського району складається з двох геоморфологічних частин: Приазовської височини і .
Приазовська височина являє собою головний вододіл Запорізької області. З нього беруть початок річки Дніпровської системи й Азовського басейну. Цей вододіл має вигляд рівнинного степу, але у напрямі на захід простягається таке підвищення, як Корсак-Могила, що здіймається на 35-90 метрів над рівнем моря. Північний схил Приазовської височини крутіший і вужчий, а південний — більш похилий і більш видовжений. Тривала водна ерозія розчленувала вододіл і схили підвищення та сформувала на них річкові долини, численні балки і невеликі яри. Приазовська височина на південь поступово переходить у Приазовську берегову рівнину. На узбережжі Азовського моря розвинені зсувні утворення, які представлені рядом своєрідних геоморфологічних ландшафтів по лінії Бердянськ-Приморськ-Приазов'я. Крім ерозійних і зсувних явищ, спричинених дією наземних і підземних вод, для району характерна активна геологічна діяльність моря. Вона проявляється в інтенсивному руйнуванні берегового уступу і просування моря у бік сущі.
Помітний наступ моря на сушу обумовлюється повільним віковим опусканням Приазовської берегової рівнини. Берега Азовського моря відділені від акваторії широким лиманом. Більша частина узбережжя являє собою природні піщані, черепашкові пляжі.
Екологічна рівновага району підтримується косою Обіточна. Коса має ландшафт полинового степу з численними островами, які є місцем гніздування птахів. Близько 700 га території коси займає лісове господарство.
Коса визначена заповідником республіканського значення з метою відтворення і відновлення запасів цінних риб і орнітофауни.
Навколо заповідника відведена однокілометрова охоронна зона площею близько 8863 га, у тому числі морем — 7331 га, суходолом — 1532 га.
Водні ресурси
Територією району течуть 10 річок, загальною довжиною 200 км.(Обитічна — 51,4 км, Лозуватка — 67,8 км, Кільтиччя — 12 км, Солона — 13 км, Чокрак — 14 км, Корсак — 12,8 км, — 5,4 км, Юшанли — 3,2 км, — 2,2 км), з яких три впадають в Азовське море. На території району розташовано 17 ставків, загальна площа яких 48 км².
На півдні від м. Приморська розташовані озера Ногайської групи: за 3 км від Приморська розташоване озеро Лікувальне (Цілющий лиман), а з південно-західної частини від нього — озеро Солоне. В озерах та лиманах є значні поклади мінеральних грязей, які мають велике значення для розвитку курортної справи.
Корисні копалини
Основні корисні копалини Приморського району: — родовище польово-шпатової сировини (пегматиту) загальнодержавного значення. Родовище розробляється з 1955 року і є унікальним та єдиним в Україні. Пегматит використовується в керамічній промисловості, а також може бути сировиною для скляної, фарфорової та фаянсової промисловості. Родовище експлуатується Єлисеївським кар'єром, який належить ТОВ «Пегматит». Балансові запаси (А+В+С1)+С2 на 01.01.02 5872,6 +1557 тис. т. Площа родовища — 180 га, земельного відводу 9 га, кар'єру — 2,6 га, відвалу розкривних порід — 2,8 га. Проектна річна потужність кар'єру 22 тис. т.
Корисні копалини розташовані на території Мануйлівської сільської ради (3,3га), та природного каменю (бут). Родовища корисних копалин місцевого значення, а саме, будівельного піску, на території Єлисеївської(36,8 га) та Коларівської сільських рад (30,8 га).
будівельного каменю (мігматиту) місцевого значення. Балансові запаси на 01.01.02 року становлять 536 тис. м³. Родовище не розробляється з 1987 року.
цегельно-черепичної сировини (пісок, суглинок) місцевого значення. Балансові запаси на 01.01.02 року піску — 122 тис. м³, суглинку — 300 тис. м³. Проектна річна потужність 3,5 тис.м³ суглинку Видобуток веде ТОВ «Будівельник» для виробництва цегли на Ногайському цегельному заводі.
цегельно-черепичної сировини (суглинок) місцевого значення. Балансові запаси на 01.01.02 року становлять 35 тис. м³. Розробка родовища припинена.
цегельно-черепичної сировини (суглинок) місцевого значення. Балансові запаси на 01.01.02 р становлять 923 тис. м³. Розробка родовища не починалась.
Куксунгурська група залізорудних родовищ.
Лісові ресурси
Землі держлісфонду в районі становлять 3.7 тис. га., із них природоохоронного значення — 2,4 тис. га. У сільгосппідприємствах району знаходиться 365 га багаторічних насаджень.
Історія
Ногайський район створено 1923 року. У грудні 1925 року район реформовано, частина населених пунктів відійшла до національного Коларівського району, а інша до Бердянського.
З 1938 року село Ногайськ віднесено до селищ міського типу (смт.)
26 березня 1939 року створено Приморський район (центр смт Ногайськ), до складу якого ввійшли села: Преслав, Камишуватка, Обіточне, Підспір'я, Банівка, Борисівка, Лозанівка, Азов, Партизани, Коларівка, В'ячеславка, Маринівка, Новоолексіївка, Лозуватка, Інзівка, селище Вільне, Набережний, Новий Бит та Обіточна Коса.
У 1942—1943 роках район входить до складу Бердянського ґебіту.
З 1947 року до району приєднані села: Юр'ївка, Богородицьке, Зеленівка, Нельгівка, ст. Нельгівка, Тарасівка. Калинівка, Мануйлівка, Петрівка, Зелений Гай.
У грудні 1962 року Ногайський район перестає існувати і переходить до складу Бердянського району.
З 1964 року смт. Ногайськ перейменовано в смт. Приморське.
У січні 1965 року організовується Приморський район. До його складу входять колишні села Ногайського району (крім Тарасівки) і приєднані Райнівка, Орлівка, Єлисіївка, Єлизаветівка, ст. Єлизаветівка, Надгорне, Радолівка, Гюнівка.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Ганнівську сільраду Приморського району до складу Приазовського району.
У 1967 році смт Приморське віднесено до категорії міст районного підпорядкування — утворено місто Приморськ.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду та 15 сільських рад, які об'єднують 31 населений пункт і підпорядковані Приморській районній раді. Адміністративний центр — місто Приморськ.
Перейменування об'єктів топоніміки
19 травня 2016 року, на підставі розпорядження № 275 голови Запорізької обласної державної адміністрації, перейменовані об'єкти топоніміки Приморського району:.
Населений пункт | Сучасна назва | Попередня назва | Дата перейменування |
---|---|---|---|
м. Приморськ | вулиця Абрикосова | вулиця Леванісова | 19 травня 2016 |
м. Приморськ | вулиця Банкова | вулиця Пролетарська | 19 травня 2016 |
м. Приморськ | вулиця Вербова | вулиця Чапаєва | 19 травня 2016 |
м. Приморськ | вулиця Вереснева | вулиця Голіка | 19 травня 2016 |
м. Приморськ | вулиця Дружби | вулиця Голубенка | 19 травня 2016 |
м. Приморськ | вулиця Енергетиків | вулиця Єчіна | 19 травня 2016 |
м. Приморськ | вулиця Затишна | вулиця Кари | 19 травня 2016 |
м. Приморськ | провулок Квітучий | провулок Радгоспний | 19 травня 2016 |
м. Приморськ | вулиця Малинова | вулиця Радгоспна | 19 травня 2016 |
м. Приморськ | вулиця Райдужна | вулиця Республіки | 19 травня 2016 |
м. Приморськ | вулиця Яблунева | вулиця Жовтнева | 19 травня 2016 |
сел. Набережне | вулиця Сонячна | вулиця Дем'яна Бєдного | 19 травня 2016 |
сел. Подспор'є | вулиця Весняна | вулиця Пролетарська | 19 травня 2016 |
сел. Лозанівка | вулиця Весняна | вулиця Жовтнева | 19 травня 2016 |
с. Вячеславка | вулиця Дружби | вулиця Інтернаціональна | 19 травня 2016 |
с. Маринівка | провулок Короткий | провулок Колгоспний | 19 травня 2016 |
с. Підгірне | вулиця Дружби | вулиця Пролетарська | 19 травня 2016 |
с. Зеленівка | вулиця Зелена | вулиця Радянська | 19 травня 2016 |
с. Зеленівка | вулиця Святкова | вулиця Димитрова | 19 травня 2016 |
с. Зеленівка | провулок Виноградний | провулок Гайдара | 19 травня 2016 |
с. Інзівка | вулиця Зарічна | вулиця Жовтнева | 19 травня 2016 |
с. Калинівка | вулиця Центральна | вулиця Панфілова | 19 травня 2016 |
с. Преслав | вулиця Патріотична | вулиця Горького | 19 травня 2016 |
с. Преслав | вулиця Сонячна | вулиця Радянська | 19 травня 2016 |
с. Преслав | вулиця Таврійська | вулиця Пролетарська | 19 травня 2016 |
с. Преслав | вулиця Центральна | вулиця Комінтерна | 19 травня 2016 |
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 16 444 | 3250 | 2339 | 4671 | 4348 | 1755 | 81 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 18 838 | 3024 | 2161 | 4734 | 5116 | 3448 | 355 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
- українці — 52,5 %;
- болгари — 23,4 %;
- росіяни — 22,2 %;
- білоруси — 0,5 %;
- інші національності — 1,4 %.
Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення)
українська | російська | болгарська | |
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОН | 32,5 | 55,2 | 12,0 |
м. ПРИМОРСЬК | 25,0 | 73,4 | 1,3 |
с. КОМИШУВАТКА | 16,0 | 81,0 | 1,5 |
с-ще НАБЕРЕЖНЕ | 14,8 | 78,3 | 7,0 |
с-ще ПОДСПОР'Є | 16,4 | 83,2 | 0,4 |
с. БАНІВКА | 13,6 | 42,3 | 43,8 |
с. БОРИСІВКА | 87,3 | 12,1 | 0,2 |
с. АЗОВ | 84,0 | 14,7 | - |
с. ЛОЗАНІВКА | 88,6 | 11,2 | 0,2 |
с. ВЯЧЕСЛАВКА | 4,9 | 75,6 | 19,5 |
с. МАРИНІВКА | 12,8 | 36,7 | 50,3 |
с. ГЮНІВКА | 13,1 | 52,8 | 34,1 |
с. РАДОЛІВКА | 13,3 | 55,0 | 31,2 |
с-ще ЄЛИЗАВЕТІВКА | 84,4 | 15,6 | - |
с. ЄЛИЗАВЕТІВКА | 73,3 | 24,7 | 0,9 |
с. ПІДГІРНЕ | 88,3 | 11,7 | - |
с. ЄЛИСЕЇВКА | 90,2 | 8,3 | 0,4 |
с. ЗЕЛЕНІВКА | 11,0 | 68,1 | 20,7 |
с-ще НЕЛЬГІВКА | 78,2 | 13,4 | 7,3 |
с. НЕЛЬГІВКА | 85,0 | 14,6 | 0,2 |
с. ІНЗІВКА | 11,1 | 71,8 | 16,9 |
с. КОЛАРІВКА | 14,1 | 58,9 | 26,9 |
с. МАНУЙЛІВКА | 14,4 | 43,5 | 42,0 |
с. КАЛИНІВКА | 65,4 | 28,4 | 6,2 |
с. ПЕТРІВКА | 10,4 | 28,8 | 60,5 |
с. НОВООЛЕКСІЇВКА | 81,2 | 12,8 | 4,7 |
с. ЛОЗУВАТКА | 8,8 | 47,1 | 44,2 |
с. ОРЛІВКА | 9,6 | 87,8 | 1,6 |
с. РАЙНІВКА | 9,3 | 51,2 | 38,8 |
с. ПАРТИЗАНИ | 85,5 | 13,9 | 0,3 |
с. ПРЕСЛАВ | 9,6 | 64,6 | 25,5 |
с. ЮР'ЇВКА | 42,3 | 56,9 | - |
Наявне населення району станом на 01.12.2010 року становило 31,7 тис. осіб, у тому числі: міське населення — 12,2 тис. чол., сільське — 19,5 тис. осіб. В районі мешкало майже 10,15 тис. пенсіонерів.
Населення становило 30 938 осіб (1 жовтня 2013).
Транспорт
Автотранспорт
Зовнішні зв'язки реалізуються автомобільним транспортом. Територію району проходить магістральний автошлях М14E58 (Рені — Одеса — Ростов-на-Дону), довжина якого в межах району — 45,4 км. Загальна довжина транспортних шляхів з твердим покриттям районного значення — 243,9 км.
Залізничний транспорт
Залізнична станція знаходиться в селі Єлизаветівка за 40 км від міста Приморськ і зв'язує район з Бердянським, Мелітопольським і Пологівським районами де є вузлові станції.
Авіаційний транспорт
Найближчий аеропорт знаходиться на відстані 120 км в містіМаріуполь (з 2014 року — не працює, у зв'язку з військовими діями на сході України).
Річковий та морський транспорт
Найближчий морський порт знаходиться на відстані 30 км в місті Бердянськ.
Промисловість
Згідно зі статистичними даними промислові підприємства на території району відсутні.
Сільське господарство
Для району ця галузь є провідною і визначальною через те, що Приморський край є традиційно аграрним регіоном. Розвиток сільського господарства здійснюється по двох напрямках: рослинництво та тваринництво. У 2009 році (за оперативними даними) валова продукція сільського господарства (у порівняних цінах) становить 86,05 млн грн., в т. ч: рослинництво — 72,02 млн грн., тваринництво — 14,03 млн грн.
Сільськогосподарські підприємства
- ВАТ «Нельгівське Хлібоприймальне Підприємство»
- ТОВ «Вільний»
- ТОВ Рибальське Підприємство «Лівант»
- ПСП «Приморський»
Соціальна сфера
Охопленість дітей дошкільними освітою становить по району — 76 %. Працюють постійно 14 дошкільних навчальних закладів району.
Одержання повної середньої освіти у районі забезпечується мережею закладів, загальною кількістю 25 одиниць (24 загальноосвітніх шкіл і 1 багато-профільний українсько-болгарський ліцей) в яких навчається 3531 учень.
Професійно-технічне училище № 54, Ногайський державний агротехнічний технікум.
З 1998 року м. Приморськ є центром проведення республіканського фестивалю «Ми — українські». Культурне забезпечення здійснюють 58 закладів культури:
- — 24 установи клубного типу (23 — в сільській місцевості),
- — 28 бібліотек (25 — в сільській місцевості),
- — дитяча музична школа,
- — дитяча художня школа,
- — районний краєзнавчий музей,
- — 4 музеї на громадських засадах.
Курортно-оздоровча зона
Територіально курорт Приморськ складається з 2 великих ділянок, розташованих по 2 сторони коси Обитічної. Основною є східна ділянка, яка примикає до м. Приморськ. Західна ділянка примикає до села Преслав та селища Набережне.
Комплекс закладів масового відпочинку поблизу м. Приморськ сформувався на узбережжі Азовського моря між [Великим лиманом і майданчикою хлібоприймального пункту. Відстань берегової смуги цієї дільниці становить 4 км, а загальна площа дільниці — 131 га. Ця територія використовується переважно для тривалого відпочинку дорослих та дітей. На ній розташовані бази відпочинку, дитячі оздоровчі табори, обласна фізіотерапевтична лікарня, турбаза, стоянка автотуриста, наметове містечко.
Для короткочасного відпочинку місцеве населення використовує обладнані пляжі на березі моря.
У західній частині курорту Приморськ поблизу селища Набережне, сформувався комплекс тривалого відпочинку дітей.
Примикаюча на півдні до курорту Приморськ коса Обіточна є перспективним заповідником, в зв'язку з чим її використання в рекреаційних цілях виключається.
Орлівська зона відпочинку включає бази відпочинку та дитячі оздоровчі заклади в с. Райнівка. Територія цієї зони також використовується для короткочасного відпочинку людей.
Туристичний потенціал
Території та об'єкти природно-заповідного фонду
- Ландшафтний заказник «Корсак-могила»
- Ландшафтний заказник «Коса Обіточна»
- Ландшафтний заказник «Ставки з лісонасадженнями навколо»
- Ландшафтний заказник «Водосховище з лісонасадженнями навколо»
- Ботанічний заказник «Цілинна балка»
- Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
- Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
- Ботанічний заказник «Берег старого русла р. Обіточна»
- Природний заповідник «Коса Обіточна»
- Єлисеївський пегматитовий кар'єр «Блакитні озера» («Зелена могила»)
- Солоне джерело на косі Обіточна
Історико-архітектурні споруди
- Будинок жіночої гімназії кін. XIX — поч. XX ст.
- Будинок реального училища — поч. XX ст.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Приморського району були створені 32 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 52,07 % (проголосували 13 391 із 25 719 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 30,68 % (4 108 виборців); Сергій Тігіпко — 17,93 % (2 401 виборців), Юлія Тимошенко — 8,70 % (1 165 виборців), Петро Симоненко — 7,57 % (1 014 виборців), Михайло Добкін — 7,29 % (976 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,42 %.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 28 вересня 2020 року № 475/2020-рп «Про призначення В.Васильчишиної головою Приморської районної державної адміністрації Запорізької області»
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 132–133.(рос.)
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 24 березня 2022.
- Адміністративно-територіальний устрій Приморського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2017. Процитовано 28 квітня 2018.
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Запорізька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать.
- Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 8 квітня 2016.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Приморський район (Запорізька область) |
- Приморськ — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [ 11 листопада 2012 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Агентство стратегічних досліджень [ 26 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (червень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primo rskij rajo n kolishnij rajon Ukrayini u pivdennij chastini Zaporizkoyi oblasti na uzberezhzhi Azovskogo morya Rajonnij centr misto Primorsk Naselennya stanovilo 30 tis osib 2017 Plosha rajonu stanovila 1400 km Utvoreno 1923 roku Primorskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Zaporizka oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Zaporizka oblastKod KOATUU 2324800000Utvorenij 1923 101 rik Likvidovanij 17 lipnya 2020 r Naselennya 28 488 01 11 2020 Plosha 1400 km Gustota 20 35 osib km Tel kod 380 6137Poshtovi indeksi 72100 72151Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m PrimorskMiski radi 1Silski radi 15Mista 1Sela 26Selisha 4Rajonna vladaGolova radi Nikolenko Oleg ViktorovichGolova RDA Vasilchishina Viktoriya MihajlivnaVebstorinka Primorska RDA Primorska Rajonna radaAdresa 72100 Zaporizka obl Primorskij r n m Primorsk vul Bankova 110MapaPrimorskij rajon u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Primorskij rajon 17 lipnya 2020 roku bulo likvidovano vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformiGeografiyaRoztashuvannya Na pivnochi mezhuvav z Chernigivskim na zahodi z Priazovskim na shodi z Berdyanskim rajonom Pivdenni kordoni rajonu omivayutsya vodami Azovskogo morya dovzhina uzberezhzhya yakogo v mezhah rajonu blizko 60 km Administrativnij centr rajonu misto Primorsk yake roztashovane vid oblasnogo centru mista Zaporizhzhya na vidstani 183 km Chernigivskij rajon Chernigivskij rajonPriazovskij rajon Berdyanskij rajonAzovske more Azovske more Administrativno rajon vklyuchav v sebe 31 naselenij punkt Na teritoriyi rajonu stvoreno 1 misku radu ta 15 silskih rad Teritoriya rajonu stanovila 1 4 tis m abo 5 1 vid teritoriyi oblasti Klimat Klimat pomirno kontinentalnij iz zharkim trivalim litom i korotkoyu zimoyu U holodnu zimovu poru syudi pronikaye kontinentalne polyarne povitrya prinesene pivnichno shidnimi vitrami Vlitku viyut zahidni ta pivdenno zahidni vitri Serednya shvidkist vitru vid 4 do 6 8 m s ale mozhlivi i shtormovi vitri osoblivo u osinno zimovij i vesnyanij period za rahunok silnih pivnichno shidnih i shidnih vitriv Panuvannyam shidnih vitriv poyasnyuyetsya znachna posushlivist klimatu majzhe bezsnizhni zimi i zharke lito Neridki suhoviyi Azovske more maye pomitnij vpliv na neshirokij uzberezhnij smuzi ta proyavlyayetsya u kolivanni temperatur u mezhah serednoyi zbilshenni shvidkosti vitru j vologosti povitrya Serednorichna temperatura povitrya stanovit 9 6 gradusa Serednya temperatura najholodnishogo misyacya sichnya 4 S U najteplishomu misyaci roku lipni serednya temperatura 23 25 S V okremi dni v deyaki roki sposterigayutsya rizki vidhilennya vid serednih temperatur Bezmoroznij period trivaye 180 200 dniv vegetacijnij period 230 250 dniv Na rik u serednomu pripadaye 225 230 sonyachnih dniv Opadi na teritoriyi rajonu vipadayut nerivnomirno u pivnichnij chastini blizko 450 mm a dali na pivden yih kilkist postupovo zminyuyetsya na uzberezhzhi Azovskogo morya vipadaye ne bilshe 350 mm a na kosi Obitochnij she menshe Serednorichna vidnosna vologist 77 Serednya visota snigovogo pokrovu 10 sm Relyef Teritoriya Primorskogo rajonu skladayetsya z dvoh geomorfologichnih chastin Priazovskoyi visochini i Priazovska visochina yavlyaye soboyu golovnij vododil Zaporizkoyi oblasti Z nogo berut pochatok richki Dniprovskoyi sistemi j Azovskogo basejnu Cej vododil maye viglyad rivninnogo stepu ale u napryami na zahid prostyagayetsya take pidvishennya yak Korsak Mogila sho zdijmayetsya na 35 90 metriv nad rivnem morya Pivnichnij shil Priazovskoyi visochini krutishij i vuzhchij a pivdennij bilsh pohilij i bilsh vidovzhenij Trivala vodna eroziya rozchlenuvala vododil i shili pidvishennya ta sformuvala na nih richkovi dolini chislenni balki i neveliki yari Priazovska visochina na pivden postupovo perehodit u Priazovsku beregovu rivninu Na uzberezhzhi Azovskogo morya rozvineni zsuvni utvorennya yaki predstavleni ryadom svoyeridnih geomorfologichnih landshaftiv po liniyi Berdyansk Primorsk Priazov ya Krim erozijnih i zsuvnih yavish sprichinenih diyeyu nazemnih i pidzemnih vod dlya rajonu harakterna aktivna geologichna diyalnist morya Vona proyavlyayetsya v intensivnomu rujnuvanni beregovogo ustupu i prosuvannya morya u bik sushi Pomitnij nastup morya na sushu obumovlyuyetsya povilnim vikovim opuskannyam Priazovskoyi beregovoyi rivnini Berega Azovskogo morya viddileni vid akvatoriyi shirokim limanom Bilsha chastina uzberezhzhya yavlyaye soboyu prirodni pishani cherepashkovi plyazhi Ekologichna rivnovaga rajonu pidtrimuyetsya kosoyu Obitochna Kosa maye landshaft polinovogo stepu z chislennimi ostrovami yaki ye miscem gnizduvannya ptahiv Blizko 700 ga teritoriyi kosi zajmaye lisove gospodarstvo Kosa viznachena zapovidnikom respublikanskogo znachennya z metoyu vidtvorennya i vidnovlennya zapasiv cinnih rib i ornitofauni Navkolo zapovidnika vidvedena odnokilometrova ohoronna zona plosheyu blizko 8863 ga u tomu chisli morem 7331 ga suhodolom 1532 ga Vodni resursi Teritoriyeyu rajonu techut 10 richok zagalnoyu dovzhinoyu 200 km Obitichna 51 4 km Lozuvatka 67 8 km Kiltichchya 12 km Solona 13 km Chokrak 14 km Korsak 12 8 km 5 4 km Yushanli 3 2 km 2 2 km z yakih tri vpadayut v Azovske more Na teritoriyi rajonu roztashovano 17 stavkiv zagalna plosha yakih 48 km Na pivdni vid m Primorska roztashovani ozera Nogajskoyi grupi za 3 km vid Primorska roztashovane ozero Likuvalne Cilyushij liman a z pivdenno zahidnoyi chastini vid nogo ozero Solone V ozerah ta limanah ye znachni pokladi mineralnih gryazej yaki mayut velike znachennya dlya rozvitku kurortnoyi spravi Korisni kopalini Osnovni korisni kopalini Primorskogo rajonu rodovishe polovo shpatovoyi sirovini pegmatitu zagalnoderzhavnogo znachennya Rodovishe rozroblyayetsya z 1955 roku i ye unikalnim ta yedinim v Ukrayini Pegmatit vikoristovuyetsya v keramichnij promislovosti a takozh mozhe buti sirovinoyu dlya sklyanoyi farforovoyi ta fayansovoyi promislovosti Rodovishe ekspluatuyetsya Yeliseyivskim kar yerom yakij nalezhit TOV Pegmatit Balansovi zapasi A V S1 S2 na 01 01 02 5872 6 1557 tis t Plosha rodovisha 180 ga zemelnogo vidvodu 9 ga kar yeru 2 6 ga vidvalu rozkrivnih porid 2 8 ga Proektna richna potuzhnist kar yeru 22 tis t Korisni kopalini roztashovani na teritoriyi Manujlivskoyi silskoyi radi 3 3ga ta prirodnogo kamenyu but Rodovisha korisnih kopalin miscevogo znachennya a same budivelnogo pisku na teritoriyi Yeliseyivskoyi 36 8 ga ta Kolarivskoyi silskih rad 30 8 ga budivelnogo kamenyu migmatitu miscevogo znachennya Balansovi zapasi na 01 01 02 roku stanovlyat 536 tis m Rodovishe ne rozroblyayetsya z 1987 roku cegelno cherepichnoyi sirovini pisok suglinok miscevogo znachennya Balansovi zapasi na 01 01 02 roku pisku 122 tis m suglinku 300 tis m Proektna richna potuzhnist 3 5 tis m suglinku Vidobutok vede TOV Budivelnik dlya virobnictva cegli na Nogajskomu cegelnomu zavodi cegelno cherepichnoyi sirovini suglinok miscevogo znachennya Balansovi zapasi na 01 01 02 roku stanovlyat 35 tis m Rozrobka rodovisha pripinena cegelno cherepichnoyi sirovini suglinok miscevogo znachennya Balansovi zapasi na 01 01 02 r stanovlyat 923 tis m Rozrobka rodovisha ne pochinalas Kuksungurska grupa zalizorudnih rodovish Lisovi resursi Zemli derzhlisfondu v rajoni stanovlyat 3 7 tis ga iz nih prirodoohoronnogo znachennya 2 4 tis ga U silgosppidpriyemstvah rajonu znahoditsya 365 ga bagatorichnih nasadzhen IstoriyaNogajskij rajon stvoreno 1923 roku U grudni 1925 roku rajon reformovano chastina naselenih punktiv vidijshla do nacionalnogo Kolarivskogo rajonu a insha do Berdyanskogo Z 1938 roku selo Nogajsk vidneseno do selish miskogo tipu smt 26 bereznya 1939 roku stvoreno Primorskij rajon centr smt Nogajsk do skladu yakogo vvijshli sela Preslav Kamishuvatka Obitochne Pidspir ya Banivka Borisivka Lozanivka Azov Partizani Kolarivka V yacheslavka Marinivka Novooleksiyivka Lozuvatka Inzivka selishe Vilne Naberezhnij Novij Bit ta Obitochna Kosa U 1942 1943 rokah rajon vhodit do skladu Berdyanskogo gebitu Z 1947 roku do rajonu priyednani sela Yur yivka Bogorodicke Zelenivka Nelgivka st Nelgivka Tarasivka Kalinivka Manujlivka Petrivka Zelenij Gaj U grudni 1962 roku Nogajskij rajon perestaye isnuvati i perehodit do skladu Berdyanskogo rajonu Z 1964 roku smt Nogajsk perejmenovano v smt Primorske U sichni 1965 roku organizovuyetsya Primorskij rajon Do jogo skladu vhodyat kolishni sela Nogajskogo rajonu krim Tarasivki i priyednani Rajnivka Orlivka Yelisiyivka Yelizavetivka st Yelizavetivka Nadgorne Radolivka Gyunivka 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Gannivsku silradu Primorskogo rajonu do skladu Priazovskogo rajonu U 1967 roci smt Primorske vidneseno do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya utvoreno misto Primorsk Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 misku radu ta 15 silskih rad yaki ob yednuyut 31 naselenij punkt i pidporyadkovani Primorskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Primorsk Perejmenuvannya ob yektiv toponimiki19 travnya 2016 roku na pidstavi rozporyadzhennya 275 golovi Zaporizkoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi perejmenovani ob yekti toponimiki Primorskogo rajonu Naselenij punkt Suchasna nazva Poperednya nazva Data perejmenuvannyam Primorsk vulicya Abrikosova vulicya Levanisova 19 travnya 2016m Primorsk vulicya Bankova vulicya Proletarska 19 travnya 2016m Primorsk vulicya Verbova vulicya Chapayeva 19 travnya 2016m Primorsk vulicya Veresneva vulicya Golika 19 travnya 2016m Primorsk vulicya Druzhbi vulicya Golubenka 19 travnya 2016m Primorsk vulicya Energetikiv vulicya Yechina 19 travnya 2016m Primorsk vulicya Zatishna vulicya Kari 19 travnya 2016m Primorsk provulok Kvituchij provulok Radgospnij 19 travnya 2016m Primorsk vulicya Malinova vulicya Radgospna 19 travnya 2016m Primorsk vulicya Rajduzhna vulicya Respubliki 19 travnya 2016m Primorsk vulicya Yabluneva vulicya Zhovtneva 19 travnya 2016sel Naberezhne vulicya Sonyachna vulicya Dem yana Byednogo 19 travnya 2016sel Podspor ye vulicya Vesnyana vulicya Proletarska 19 travnya 2016sel Lozanivka vulicya Vesnyana vulicya Zhovtneva 19 travnya 2016s Vyacheslavka vulicya Druzhbi vulicya Internacionalna 19 travnya 2016s Marinivka provulok Korotkij provulok Kolgospnij 19 travnya 2016s Pidgirne vulicya Druzhbi vulicya Proletarska 19 travnya 2016s Zelenivka vulicya Zelena vulicya Radyanska 19 travnya 2016s Zelenivka vulicya Svyatkova vulicya Dimitrova 19 travnya 2016s Zelenivka provulok Vinogradnij provulok Gajdara 19 travnya 2016s Inzivka vulicya Zarichna vulicya Zhovtneva 19 travnya 2016s Kalinivka vulicya Centralna vulicya Panfilova 19 travnya 2016s Preslav vulicya Patriotichna vulicya Gorkogo 19 travnya 2016s Preslav vulicya Sonyachna vulicya Radyanska 19 travnya 2016s Preslav vulicya Tavrijska vulicya Proletarska 19 travnya 2016s Preslav vulicya Centralna vulicya Kominterna 19 travnya 2016NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 16 444 3250 2339 4671 4348 1755 81Zhinki 18 838 3024 2161 4734 5116 3448 355Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki81 85 355 85 80 84 415 358 75 79 862 640 70 74 1250 672 65 69 921 1372 60 64 1746 680 55 59 878 1027 50 54 1210 1269 45 49 1282 1289 40 44 1334 1222 35 39 1197 1071 30 34 1113 1089 25 29 1090 1075 20 24 961 1264 15 20 1200 1447 10 14 1334 1024 5 9 1004 779 0 4 686 Etnichnij sklad naselennya rajonu na 2001 rik buv predstavlenij nastupnim chinom ukrayinci 52 5 bolgari 23 4 rosiyani 22 2 bilorusi 0 5 inshi nacionalnosti 1 4 Etnomovnij sklad naselenih punktiv rajonu ridni movi naselennya ukrayinska rosijska bolgarskaPRIMORSKIJ RAJON 32 5 55 2 12 0m PRIMORSK 25 0 73 4 1 3s KOMIShUVATKA 16 0 81 0 1 5s she NABEREZhNE 14 8 78 3 7 0s she PODSPOR Ye 16 4 83 2 0 4s BANIVKA 13 6 42 3 43 8s BORISIVKA 87 3 12 1 0 2s AZOV 84 0 14 7 s LOZANIVKA 88 6 11 2 0 2s VYaChESLAVKA 4 9 75 6 19 5s MARINIVKA 12 8 36 7 50 3s GYuNIVKA 13 1 52 8 34 1s RADOLIVKA 13 3 55 0 31 2s she YeLIZAVETIVKA 84 4 15 6 s YeLIZAVETIVKA 73 3 24 7 0 9s PIDGIRNE 88 3 11 7 s YeLISEYiVKA 90 2 8 3 0 4s ZELENIVKA 11 0 68 1 20 7s she NELGIVKA 78 2 13 4 7 3s NELGIVKA 85 0 14 6 0 2s INZIVKA 11 1 71 8 16 9s KOLARIVKA 14 1 58 9 26 9s MANUJLIVKA 14 4 43 5 42 0s KALINIVKA 65 4 28 4 6 2s PETRIVKA 10 4 28 8 60 5s NOVOOLEKSIYiVKA 81 2 12 8 4 7s LOZUVATKA 8 8 47 1 44 2s ORLIVKA 9 6 87 8 1 6s RAJNIVKA 9 3 51 2 38 8s PARTIZANI 85 5 13 9 0 3s PRESLAV 9 6 64 6 25 5s YuR YiVKA 42 3 56 9 Nayavne naselennya rajonu stanom na 01 12 2010 roku stanovilo 31 7 tis osib u tomu chisli miske naselennya 12 2 tis chol silske 19 5 tis osib V rajoni meshkalo majzhe 10 15 tis pensioneriv Naselennya stanovilo 30 938 osib 1 zhovtnya 2013 TransportAvtotransport Zovnishni zv yazki realizuyutsya avtomobilnim transportom Teritoriyu rajonu prohodit magistralnij avtoshlyah M14E58 Reni Odesa Rostov na Donu dovzhina yakogo v mezhah rajonu 45 4 km Zagalna dovzhina transportnih shlyahiv z tverdim pokrittyam rajonnogo znachennya 243 9 km Zaliznichnij transport Zaliznichna stanciya znahoditsya v seli Yelizavetivka za 40 km vid mista Primorsk i zv yazuye rajon z Berdyanskim Melitopolskim i Pologivskim rajonami de ye vuzlovi stanciyi Aviacijnij transport Najblizhchij aeroport znahoditsya na vidstani 120 km v mistiMariupol z 2014 roku ne pracyuye u zv yazku z vijskovimi diyami na shodi Ukrayini Richkovij ta morskij transport Najblizhchij morskij port znahoditsya na vidstani 30 km v misti Berdyansk PromislovistZgidno zi statistichnimi danimi promislovi pidpriyemstva na teritoriyi rajonu vidsutni Silske gospodarstvoDlya rajonu cya galuz ye providnoyu i viznachalnoyu cherez te sho Primorskij kraj ye tradicijno agrarnim regionom Rozvitok silskogo gospodarstva zdijsnyuyetsya po dvoh napryamkah roslinnictvo ta tvarinnictvo U 2009 roci za operativnimi danimi valova produkciya silskogo gospodarstva u porivnyanih cinah stanovit 86 05 mln grn v t ch roslinnictvo 72 02 mln grn tvarinnictvo 14 03 mln grn Silskogospodarski pidpriyemstva VAT Nelgivske Hliboprijmalne Pidpriyemstvo TOV Vilnij TOV Ribalske Pidpriyemstvo Livant PSP Primorskij Socialna sferaOhoplenist ditej doshkilnimi osvitoyu stanovit po rajonu 76 Pracyuyut postijno 14 doshkilnih navchalnih zakladiv rajonu Oderzhannya povnoyi serednoyi osviti u rajoni zabezpechuyetsya merezheyu zakladiv zagalnoyu kilkistyu 25 odinic 24 zagalnoosvitnih shkil i 1 bagato profilnij ukrayinsko bolgarskij licej v yakih navchayetsya 3531 uchen Profesijno tehnichne uchilishe 54 Nogajskij derzhavnij agrotehnichnij tehnikum Z 1998 roku m Primorsk ye centrom provedennya respublikanskogo festivalyu Mi ukrayinski Kulturne zabezpechennya zdijsnyuyut 58 zakladiv kulturi 24 ustanovi klubnogo tipu 23 v silskij miscevosti 28 bibliotek 25 v silskij miscevosti dityacha muzichna shkola dityacha hudozhnya shkola rajonnij krayeznavchij muzej 4 muzeyi na gromadskih zasadah Kurortno ozdorovcha zonaTeritorialno kurort Primorsk skladayetsya z 2 velikih dilyanok roztashovanih po 2 storoni kosi Obitichnoyi Osnovnoyu ye shidna dilyanka yaka primikaye do m Primorsk Zahidna dilyanka primikaye do sela Preslav ta selisha Naberezhne Kompleks zakladiv masovogo vidpochinku poblizu m Primorsk sformuvavsya na uzberezhzhi Azovskogo morya mizh Velikim limanom i majdanchikoyu hliboprijmalnogo punktu Vidstan beregovoyi smugi ciyeyi dilnici stanovit 4 km a zagalna plosha dilnici 131 ga Cya teritoriya vikoristovuyetsya perevazhno dlya trivalogo vidpochinku doroslih ta ditej Na nij roztashovani bazi vidpochinku dityachi ozdorovchi tabori oblasna fizioterapevtichna likarnya turbaza stoyanka avtoturista nametove mistechko Dlya korotkochasnogo vidpochinku misceve naselennya vikoristovuye obladnani plyazhi na berezi morya U zahidnij chastini kurortu Primorsk poblizu selisha Naberezhne sformuvavsya kompleks trivalogo vidpochinku ditej Primikayucha na pivdni do kurortu Primorsk kosa Obitochna ye perspektivnim zapovidnikom v zv yazku z chim yiyi vikoristannya v rekreacijnih cilyah viklyuchayetsya Orlivska zona vidpochinku vklyuchaye bazi vidpochinku ta dityachi ozdorovchi zakladi v s Rajnivka Teritoriya ciyeyi zoni takozh vikoristovuyetsya dlya korotkochasnogo vidpochinku lyudej Turistichnij potencialTeritoriyi ta ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Landshaftnij zakaznik Korsak mogila Landshaftnij zakaznik Kosa Obitochna Landshaftnij zakaznik Stavki z lisonasadzhennyami navkolo Landshaftnij zakaznik Vodoshovishe z lisonasadzhennyami navkolo Botanichnij zakaznik Cilinna balka Botanichnij zakaznik Cilinna dilyanka Botanichnij zakaznik Cilinna dilyanka Botanichnij zakaznik Bereg starogo rusla r Obitochna Prirodnij zapovidnik Kosa Obitochna Yeliseyivskij pegmatitovij kar yer Blakitni ozera Zelena mogila Solone dzherelo na kosi ObitochnaIstoriko arhitekturni sporudi Budinok zhinochoyi gimnaziyi kin XIX poch XX st Budinok realnogo uchilisha poch XX st Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Primorskogo rajonu buli stvoreni 32 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 52 07 progolosuvali 13 391 iz 25 719 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 30 68 4 108 viborciv Sergij Tigipko 17 93 2 401 viborciv Yuliya Timoshenko 8 70 1 165 viborciv Petro Simonenko 7 57 1 014 viborciv Mihajlo Dobkin 7 29 976 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 3 42 PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 28 veresnya 2020 roku 475 2020 rp Pro priznachennya V Vasilchishinoyi golovoyu Primorskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zaporizkoyi oblasti SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Red i predisl P V Tumanov Dop k 1 mu izd Izmeneniya 1 10 1938 1 03 1939 M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1939 S 132 133 ros Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 24 bereznya 2022 Administrativno teritorialnij ustrij Primorskogo rajonu 19 chervnya 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PDF Arhiv originalu PDF za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2018 Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Zaporizka oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Dnistryanskij M Etnopolitichna geografiya Ukrayini problemi teoriyi metodologiyi praktiki Lviv LNU imeni Ivana Franka 2006 490 s Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 19 kvitnya 2013 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 8 kvitnya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Primorskij rajon Zaporizka oblast Primorsk Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR 11 listopada 2012 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s Agentstvo strategichnih doslidzhen 26 serpnya 2011 u Wayback Machine Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti cherven 2014