Правоохоронний орган

Правоохоро́нні о́ргани — органи державної влади, що на підставі відповідного законодавства здійснюють правоохоронну діяльність.

Діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення законності і правопорядку, захист прав та інтересів громадян, соціальних груп, суспільства і держави, попередження, припинення правопорушень, застосування державного примусу або заходів громадського впливу до осіб, які порушили закон та правопорядок.

Аспекти правоохоронної діяльності

Докладніше: Правоохоронна діяльність

Поліцейський в Аргентині

Правоохоронна діяльність — це державна правомірна діяльність, що полягає у впливі на поведінку людини або групи людей з боку вповноваженої державою посадової особи шляхом охорони права, відновлення порушеного права, припинення або розгляду порушення права, його виявлення або розслідування з обов'язковим додержанням установлених у законі процедур для цієї діяльності.

Правоохоронна діяльність — багатоаспектна. Її спрямовано на блокування соціальних відхилень, локалізацію соціальної напруги або правових конфліктів. Складну систему правоохоронної діяльності реалізують у різних діях, а саме:

• правовстановлюючих,
• правозабезпечувальних,
• правопримушувальних і
• правовідновлювальних.

На думку д.юрид.н., проф., чл.-кор. АПрНУ; колишнього Голови Верховного Суду України В. Т. Маляренка, структурно до системи правоохоронної діяльності належать такі напрями:

а) діяльність із забезпечення охорони учасників кримінального судочинства;

б) діяльність органів прокуратури;

в) діяльність із виявлення, запобігання та розслідування злочинів;

г) діяльність із захисту державної (національної) безпеки, державного кордону й охорони правопорядку.

Чільне місце в правоохоронній діяльності посідає судова діяльність (судочинство), яка здійснюється виключно судами. «Судам належить центральне місце в системі правового захисту конституційних та інших правових цінностей. Діяльність судів становить універсальний механізм із захисту й охорони права, відновлення порушеного права, припинення порушення права, розгляд (справ) у судовому засіданні».

Окремим аспектом правоохоронної діяльності є правозахисна діяльність, яка полягає в наданні кожній особі правової допомоги у спірних питаннях, а також захисті фізичних осіб від кримінального обвинувачення.

Правоохоронні органи України

Законодавство України не містить чіткого переліку органів державної влади, які є правоохоронними. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» дає неповний перелік органів, які для цілей цього Закону вважаються правоохоронними. У Законах України «Про основи національної безпеки України» та «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» розкриваються тільки основні ознаки правоохоронних органів. Низка (підзаконних нормативно-правових актів) містять невичерпні переліки таких органів.

Національне антикорупційне бюро України

Деякі установчі документи державних органів містять пряму вказівку на їх правоохоронний статус (Див., напр.:)

Отже, правоохоронними органами в Україні можна вважати наступні державні органи, або їх підрозділи, що здійснюють правоохоронні функції:

1. суд;
2. прокуратура;
3. поліція;
4. органи служби безпеки;
5. антикорупційні органи (НАБУ, НАЗК, Нацагентство з розшуту та менеджменту активів …);
6. Військова служба правопорядку у Збройних Силах України;
7. Служба зовнішньої розвідки України;
8. митні органи;
9. органи охорони державного кордону;
10. Бюро економічної безпеки України;
11. органи і установи виконання покарань;
12. слідчі ізолятори;
13. органи Державної аудиторської служби України;
14. органи рибоохорони;
15. органи державної лісової охорони;
16. ;
17. Антимонопольний комітет України;
18. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
19. Управління державної охорони України;
20. Державна санітарно-епідеміологічна служба;
21. Державна екологічна інспекція;
22. Служба судової охорони.

Цей перелік не є вичерпним, він змінюється в залежності від утворення, ліквідації, реорганізації тих чи інших органів. Правильним є підхід до віднесення того чи іншого органу до складу правоохоронних за ознаками, що полягають у безпосередньому здійсненні правоохоронної діяльності. При чому, тут можна виділити:

• органи, головним і основним призначенням яких є правоохоронна діяльність (наприклад, поліція);
• органи, які поряд з іншими видами діяльності, провадять правоохоронну (наприклад, Держсанепідслужба);
• органи, окремі підрозділи яких створені виключно у правоохоронних цілях (наприклад, підрозділи по боротьбі з контрабандою у складі митниць).

Див. також

• Правозастосування
• Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Примітки

1. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: підручник / В.Т. Білоус, О.С. Захарова, В.С. Ковальський та ін.; відп. ред. В.Т. Маляренко. — Київ : Юрінком Інтер, 2007. — С. § 1 гл. 1 розд. 1. — .
2. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: підручник / В.Т. Білоус, О.С. Захарова, В.С. Ковальський та ін.; відп. ред. В.Т. Маляренко. — Київ : Юрінком Інтер, 2007. — С. § 3 гл. 1 розд. 1. — .
3. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Верховна Рада України; Закон від 23.12.1993 № 3781-XII
4. Про основи національної безпеки України: Верховна Рада України; Закон від 19.06.2003 № 964-IV
5. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави: Верховна Рада України; Закон від 19.06.2003 № 975-IV
6. Про затвердження Положення про державну лісову охорону: Кабінет Міністрів України; Постанова, Положення від 16.09.2009 № 976

Посилання

• Перелік легальних аспектів поняття на сайті НАУ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Опорний конспект лекцій по правоохоронним органам України

Література

• Кельман М. С. Теорія держави: Навч. посіб. — Тернопіль, 1997
• Куліш А. М. Організаційно-правові засади функціонування правоохоронної системи України: Моногр. — Ч. 1. — Х., 2007
• Марочкін І. Є., Сибільова Н. В. та ін. Організація судових та правоохоронних органів: Навч. посіб. — Х., 1996
• Мельник М. І., Хавронюк М. І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність: Навч. посіб. — К., 2002
• Маляренко В. Т. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2007
• Судові та правоохоронні органи України: навч. посіб. / М. В. Ковалів, С. С. Єсімов, Ю. С. Назар, М. Т. Гаврильців, Г. Ю. Лук'янова; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Львів: ЛьвДУВС, 2016. — 386 c.

Посилання

• Правоохоронні органи // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .