Правило де Кандоля — Воллеса (географічна зумовленість зміни різноманітності; Дедю, 1990) — у міру просування з півночі на південь, як правило, спостерігається збільшення видової різноманітності біоценозів. Збільшення загального біологічного різноманіття при просуванні від полюсів до тропіків пов'язане зі зростанням в цьому ж напрямі ролі біотичних факторів в організації спільнот (поліпшення умов місцеперебування збільшує значимість взаємодії видів) і зниженням ролі абіотичних (для заполярних екосистем головну роль грає екстремальність факторів середовища). Правило незалежно один від одного сформулювали Альфонс Декандоль в 1855 році і Альфред Рассел Воллес у 1859 році.
Багато переконливих прикладів, що підтверджують справедливість цього правила, можна знайти в монографії французького географа Е. Реклю (E. Reclus) «Земля. Опис життя земної кулі. Том Х. Життя на Землі» (1872).
Ще одну особливість прояву цього правила підкреслює Ю. І. Чернов (1991, с. 503), зазначаючи, що за градієнтом північ-південь у формуванні біологічного різноманіття наростає роль еволюційно більш просунутих таксонів і падає питома вага відносно примітивних груп;
… Ймовірно, в самій сутності життя та його еволюції закладено те, що примітивні групи в принципі не здатні давати настільки високі рівні видового різноманіття як прогресивніші там, де для них сприятливі умови. |
Слід врахувати, що зоогеографічне районування дуже залежить від великих таксономічних груп, покладених в їх основу (Неронов и др., 1993): наприклад, значно різняться зоогеографічні поділи Земної кулі, отримані по бабках (Белышев, Харитонов, 1981, 1983) і по фауні птахів і ссавців А. Воллеса (Wallece, 1876).
Див. також
Примітки
- Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Гл. ред. Молд. сов. энцикл., 1990. — 406 с.
- Реклю Э. Земля: Описание жизни земного шара. Вып. 1-6. Спб., 1895, 1898–1901
- Чернов Ю. И. Биологическое разнообразие, сущность и проблемы //Успехи соврем. биологии. — 1991. — Т. 111. — Вып.4. — С. 499–507
- Неронов В. М., Букварева Е. И., Бобров В. В. Зоогеография и современные задачи сохранения биоразнообразия //Успехи совр. Биол. 1993. — Т. 113, вып. 6. — С. 643–651
- Цит. по: Розенберг Г. С., Мозговой Д. П., Гелашвили Д. Б. Экология. Элементы теоретических конструкций современной экологии. — Самара: СамНЦ РАН, 1999. — 396 с.
Ця стаття не має . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravilo de Kandolya Vollesa geografichna zumovlenist zmini riznomanitnosti Dedyu 1990 u miru prosuvannya z pivnochi na pivden yak pravilo sposterigayetsya zbilshennya vidovoyi riznomanitnosti biocenoziv Zbilshennya zagalnogo biologichnogo riznomanittya pri prosuvanni vid polyusiv do tropikiv pov yazane zi zrostannyam v comu zh napryami roli biotichnih faktoriv v organizaciyi spilnot polipshennya umov misceperebuvannya zbilshuye znachimist vzayemodiyi vidiv i znizhennyam roli abiotichnih dlya zapolyarnih ekosistem golovnu rol graye ekstremalnist faktoriv seredovisha Pravilo nezalezhno odin vid odnogo sformulyuvali Alfons Dekandol v 1855 roci i Alfred Rassel Volles u 1859 roci Alfons Pirame de KandolAlfred Rassel VollesFrontispis knigi Alfreda Rassela Vollesa The Geographical Distribution of Animals Bagato perekonlivih prikladiv sho pidtverdzhuyut spravedlivist cogo pravila mozhna znajti v monografiyi francuzkogo geografa E Reklyu E Reclus Zemlya Opis zhittya zemnoyi kuli Tom H Zhittya na Zemli 1872 She odnu osoblivist proyavu cogo pravila pidkreslyuye Yu I Chernov 1991 s 503 zaznachayuchi sho za gradiyentom pivnich pivden u formuvanni biologichnogo riznomanittya narostaye rol evolyucijno bilsh prosunutih taksoniv i padaye pitoma vaga vidnosno primitivnih grup Jmovirno v samij sutnosti zhittya ta jogo evolyuciyi zakladeno te sho primitivni grupi v principi ne zdatni davati nastilki visoki rivni vidovogo riznomanittya yak progresivnishi tam de dlya nih spriyatlivi umovi Slid vrahuvati sho zoogeografichne rajonuvannya duzhe zalezhit vid velikih taksonomichnih grup pokladenih v yih osnovu Neronov i dr 1993 napriklad znachno riznyatsya zoogeografichni podili Zemnoyi kuli otrimani po babkah Belyshev Haritonov 1981 1983 i po fauni ptahiv i ssavciv A Vollesa Wallece 1876 Div takozhBioriznomanittya Biogeografiya Faunistichne rajonuvannyaPrimitkiDedyu I I Ekologicheskij enciklopedicheskij slovar Kishinev Gl red Mold sov encikl 1990 406 s Reklyu E Zemlya Opisanie zhizni zemnogo shara Vyp 1 6 Spb 1895 1898 1901 Chernov Yu I Biologicheskoe raznoobrazie sushnost i problemy Uspehi sovrem biologii 1991 T 111 Vyp 4 S 499 507 Neronov V M Bukvareva E I Bobrov V V Zoogeografiya i sovremennye zadachi sohraneniya bioraznoobraziya Uspehi sovr Biol 1993 T 113 vyp 6 S 643 651 Cit po Rozenberg G S Mozgovoj D P Gelashvili D B Ekologiya Elementy teoreticheskih konstrukcij sovremennoj ekologii Samara SamNC RAN 1999 396 s Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih