Правило Каші — емпіричне правило в молекулярній фотохімії, згідно з яким для органічних молекул у конденсованій фазі (тобто в кристалі, склі або рідині, в тому числі розчині) рівень, з якого відбувається випромінювання (люмінесценція), є найнижчим збудженим рівнем даної мультиплетності. Таким чином, при випромінюванні без зміни мультиплетності (флюоресценція) можна спостерігати лише перехід S1→S0, а при випромінюванні зі зміною мультиплетності (фосфоресценція) — лише T1→S0 (квінтетні, септетні та вищі стани, як правило, не розглядаються, бо існує дуже мало випадків, де їх взагалі можна спостерігати в конденсованій фазі, на відміну від газової). При цьому зворотний процес — поглинання світла — може відбуватися як перехід до будь-якого збудженого стану. Це правило не має теоретичного обґрунтування і просто відображує той факт, що швидкість невипромінювальних переходів з вищих коливальних та електронних станів (, … , …) на найнижчий рівень (коливальне квантове число ) станів або настільки велика порівняно зі швидкістю випромінювальних переходів із цих верхніх станів, що випромінювання відбувається лише з нульового коливального стану електронних станів або .
Правило Каші наочно ілюструється так званою діаграмою Яблонського.
На діаграмі показано послідовності перших синглетних та триплетних станів з їхніми коливальними підрівнями. Прямими стрілками позначено випромінювальні переходи, хвилястими — невипромінювальні. Перші три стрілки зліва (спрямовані догори й позначені літерою a) означають поглинання світла; стрілки, позначені fl,— флюоресценцію, стрілки, позначені ph,— фосфоресценцію. Докладніше про позначення див. у статті Діаграма Яблонського.
З діаграми можна бачити, що переходів, які відповідали б люмінесценції (випромінюванню) Si→Sj, Si→Tj, Ti→Sj, Ti→Tj для i>1, не існує.
Майже єдиний достовірний виняток із правила Каші — флюоресценція азулену, де випромінювальним станом є .
Правило було вперше сформульовано в 1950 році американським фізиком українського походження Михайлом (Майклом) Кашею.
Джерела
- Н. Турро. Молекулярная фотохимия. Москва: Мир, 1967, с. 66.
- С. Мак-Глинн, Т. Адзуми, М. Киносита. Молекулярная спектроскопия триплетного состояния. Москва: Мир, 1972, с. 17–19.
- Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — .
Виноски
- Послідовність мультиплетів для звичайних молекул — непарна (синглет, триплет, квінтет…), для молекул з неспарованим електроном (радикалів) — парна (дублет, квартет, секстет…).
- M. Kasha. Characterization of electronic transitions in complex molecules // Discussions of the Faraday Society, 1950, No. 9, p. 14–19.
Примітка. В російськомовній літературі часто зустрічається неправильна назва «правило Каша́»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravilo Kashi empirichne pravilo v molekulyarnij fotohimiyi zgidno z yakim dlya organichnih molekul u kondensovanij fazi tobto v kristali skli abo ridini v tomu chisli rozchini riven z yakogo vidbuvayetsya viprominyuvannya lyuminescenciya ye najnizhchim zbudzhenim rivnem danoyi multipletnosti Takim chinom pri viprominyuvanni bez zmini multipletnosti flyuorescenciya mozhna sposterigati lishe perehid S1 S0 a pri viprominyuvanni zi zminoyu multipletnosti fosforescenciya lishe T1 S0 kvintetni septetni ta vishi stani yak pravilo ne rozglyadayutsya bo isnuye duzhe malo vipadkiv de yih vzagali mozhna sposterigati v kondensovanij fazi na vidminu vid gazovoyi Pri comu zvorotnij proces poglinannya svitla mozhe vidbuvatisya yak perehid do bud yakogo zbudzhenogo stanu Ce pravilo ne maye teoretichnogo obgruntuvannya i prosto vidobrazhuye toj fakt sho shvidkist neviprominyuvalnih perehodiv z vishih kolivalnih ta elektronnih staniv S 2 displaystyle S 2 S 3 displaystyle S 3 T 2 displaystyle T 2 T 3 displaystyle T 3 na najnizhchij riven kolivalne kvantove chislo v 0 displaystyle v 0 staniv S 1 displaystyle S 1 abo T 1 displaystyle T 1 nastilki velika porivnyano zi shvidkistyu viprominyuvalnih perehodiv iz cih verhnih staniv sho viprominyuvannya vidbuvayetsya lishe z nulovogo kolivalnogo stanu elektronnih staniv S 1 displaystyle S 1 abo T 1 displaystyle T 1 Pravilo Kashi naochno ilyustruyetsya tak zvanoyu diagramoyu Yablonskogo Na diagrami pokazano poslidovnosti pershih singletnih ta tripletnih staniv z yihnimi kolivalnimi pidrivnyami Pryamimi strilkami poznacheno viprominyuvalni perehodi hvilyastimi neviprominyuvalni Pershi tri strilki zliva spryamovani dogori j poznacheni literoyu a oznachayut poglinannya svitla strilki poznacheni fl flyuorescenciyu strilki poznacheni ph fosforescenciyu Dokladnishe pro poznachennya div u statti Diagrama Yablonskogo Z diagrami mozhna bachiti sho perehodiv yaki vidpovidali b lyuminescenciyi viprominyuvannyu Si Sj Si Tj Ti Sj Ti Tj dlya i gt 1 ne isnuye Majzhe yedinij dostovirnij vinyatok iz pravila Kashi flyuorescenciya azulenu de viprominyuvalnim stanom ye S 2 displaystyle S 2 Pravilo bulo vpershe sformulovano v 1950 roci amerikanskim fizikom ukrayinskogo pohodzhennya Mihajlom Majklom Kasheyu DzherelaN Turro Molekulyarnaya fotohimiya Moskva Mir 1967 s 66 S Mak Glinn T Adzumi M Kinosita Molekulyarnaya spektroskopiya tripletnogo sostoyaniya Moskva Mir 1972 s 17 19 Glosarij terminiv z himiyi ukladachi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 VinoskiPoslidovnist multipletiv dlya zvichajnih molekul neparna singlet triplet kvintet dlya molekul z nesparovanim elektronom radikaliv parna dublet kvartet sekstet M Kasha Characterization of electronic transitions in complex molecules Discussions of the Faraday Society 1950 No 9 p 14 19 Primitka V rosijskomovnij literaturi chasto zustrichayetsya nepravilna nazva pravilo Kasha