Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (липень 2021) |
| Частина інформації в цій статті застаріла. (липень 2021) |
Нижче наведений список почесних громадян Ковеля.
Почесні громадяни міста Ковеля
| № | Фото | П. І. Б. | Коротка біографічна довідка | Дата присвоєння |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Народився 1 січня 1910 р. у селі Крестище Тимського повіту Курської губернії. У 1930 р. закінчив Іваново-Вознесенську піхотну школу імені Фрунзе. Командував 260-ю стрілецькою дивізією Червоної Армії, яка у липні 1944 р. звільнила Ковель від німців і на своїх багнетах принесла в місто радянську владу. Дивізії було присвоєно звання «Ковельської», а Василю Булгакову – звання генерал-майора. З відзнакою закінчив у 1950 р. Вищу військову академію імені Ворошилова. Командував 45-м армійським корпусом на Далекому Сході. Генерал-лейтенант. У відставці – з 1968 р. Обирався членом Сімферопольського міськкому КПРС, депутатом міської ради народних депутатів, головою міської ради ветеранів компартії. Нагороджений орденами Леніна, чотирма орденами Червоного Знамені, орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни І ступеня, багатьма медалями. Помер 4 березня 1994 р. Похований у Сімферополі. | 23 червня 1969 | ||
| 2 | Водолазька Тамара Карпівна | Народилася 23 березня 1919 р. у селі Шамівка Знаменського району Кіровоградської області у бідній сім'ї. В період окупації виконувала доручення партизанського загону, потім була медичною сестрою у військовому шпиталі. Закінчила Кіровоградський учительський інститут, з 1949 р. – у Ковелі. Працювала вчителем, завучем, директором шкіл № 5, № 7, № 1. У березні 1955 р. обрана депутатом Верховної Ради УРСР. За її клопотанням у Ковелі було збудовано міст через Турію на теперішній вулиці Сагайдачного, добудовано і реконструйовано готель на вулиці Театральній, розпочато будівництво банно-прального комбінату, було виділено кошти на будівництво лікарні, благоустрій міста, збудовано Палац культури в селищі Луків. Тричі обиралась депутатом міської ради. Нагороджена орденом Вітчизняної війни II ступеня, орденом «За мужність», десятьма медалями та нагрудним знаком «Відмінник народної освіти УРСР». Померла 17 січня 2009 р. Похована у Ковелі. | 9 червня 2005 | |
| 3 | Народився 13 вересня 1967 р. в селищі Шилово Рязанської області (Росія). Закінчив Кам’янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище імені маршала інженерних військ імені Харченка та військово-інженерний інститут при Подільському державному аграрно-технічному університеті. Брав участь у ліквідації наслідків повені в Угорщині (2000 р.), ліквідації наслідків буревію в селі Пробіжна Тернопільської області (2000 р.), ліквідації наслідків повені в Закарпатській області (2001 р), ліквідації наслідків буревію на Волині (2006 р.), ліквідації наслідків вибуху на 275 АБРБ селі Новобогданівка Запорізької області (2007-2008 р.р.). Неодноразово брав участь в проведенні аварійно-рятувальних робіт, а саме розмінуванні територій Рівненської і Волинської областей. Особисто знешкодив більше 5000 вибухонебезпечних предметів. Полковник служби цивільного захисту. Нагороджений орденами «За мужність» ІІІ ступеня, «Мужність» РФ, «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня, медаллю «За бездоганну службу» ІІІ ступеня, «Почесна відзнака МНС України», відзнаки «За відвагу в надзвичайній ситуації» І та ІІ ступеня, нагрудним знаком «За розмінування» ІІ ступеня, знаком «Почесний сапер Повітряно-десантних військ», Дипломом всеукраїнської акції «Герой — рятівник 2004 року», має статус учасника бойових дій за розмінування. | 6 липня 2004 | ||
| 4 | Народився 3 квітня 1909 р. в місті Людиново Жиздринського повіту Калузької губернії в робітничій сім’ї. П’ятнадцятирічним юнаком розпочав свою трудову біографію на великому машинобудівному заводі, де працювало понад 9 тисяч робітників, ставши учнем слюсаря. Через кілька місяців пішов навчатися на фабрично-заводське училище у Брянській області. Брав участь у розбудові народного господарства, довгий час працював на залізниці. З 1931 р. Анатолій Григорович проходить службу в армії: командир танкетки, старшина 54-го кавалерійського прикордонного загону. З перших і до останніх днів війни перебував на фронті, був учасником взяття Берліна, дійшов до річки Ельби, де і зустрів Перемогу. У післявоєнний час працював на різних посадах у Ковелі, був активістом громадського життя, багато сил і вміння віддав вихованню підростаючого покоління. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І і II ступенів, «Червоної Зірки», багатьма медалями. Помер в 1992 р. Похований у Ковелі. | 20 жовтня 1987 | ||
| 5 | Кірпа Георгій Миколайович | Народився 20 липня 1946 р. у селі Клубівка Ізяславського району Хмельницької області. Український державний діяч, інженер-транспортник. Міністр транспорту України (2002-2003 рр.), міністр транспорту та зв'язку України (2004 р.), кандидат технічних наук (1997 р.), генеральний директор Державної адміністрації залізничного транспорту України (2000-2004 рр.). Найзначиміше для ковельчан, що зініціював і реалізував у життя Георгій Миколайович, це – реконструкція залізничного вузла у зв'язку з переведенням залізничної станції на електротягу. Зроблено це у стислі строки (7 місяців), яких залізнична будівельна практика ще не знала. 29 жовтня 2001 р. до ладу введено реконструйований залізничний комплекс, а по 72-кілометровій колії пройшов перший електропоїзд з Ківерець до Ковеля. Його нагороджено орденами Дружби народів, «За заслуги» III ступеня, орденом Князя Ярослава Мудрого V ступеня. Георгій Миколайович – Заслужений працівник транспорту України, почесний залізничник. Загинув від вогнепального поранення 27 грудня 2004 р. Офіційна причина смерті – ймовірне самогубство. | 4 липня 2001 | |
| 6 | Народився 3 листопада 1925 в селі Ново-Нікольське Сталінградської області (нині Волгоградська) в сім’ї селянина. Досить рано залишився сиротою. В 1933 р. помер батько. На руках матері залишилося четверо дітей. Рано довелося пізнати злидні, холод і голод. Доля його тісно пов’язана з армією. Він, 20-річний юнак, який у неповні сімнадцять став солдатом, визволяв Україну, Білорусь, Польщу, Східну Прусію, Німеччину. Перемогу зустрів на острові Рюген (Німеччина). Закінчив офіцерське училищі, а в 1968 р. – військово-політичну Академію імені Леніна. У 1973 р. пішов у відставку. У 1974-1991 роках був головою міськрайонної ради ветеранів війни та праці, очолював у місті Фонд милосердя та Фонд Миру, керував міським методоб’єднанням військових керівників, працював лектором міськрайонної організації товариства «Знання», обирався депутатом Ковельської міської ради, членом президії міськкому ДТСААФ. Нагороджений орденами «Вітчизняної війни» ІІ ступеня, «За мужність» І та ІІ ступенів, медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», грамотами Міністерства освіти, Президії Верховної Ради СРСР, нагрудним знаком «Відмінник народної освіти УРСР», «Відмінник народної освіти СРСР». Помер 1 липня 2016 р. | 29 грудня 2011 | ||
| 7 | Народився у 1920 р. в селі Семеновці Липово-Долинського району Сумської області в сім’ї селянина. У 1940 р. пов’язує свою долю з Червоною Армією. З перших і до останніх днів Другої світової війни перебував на фронті. Пройшов шлях від рядового червоноармійця до командира роти. У липні 1944 р. у складі 1281-го стрілецького полку 60-ї Севської стрілецької діивізї брав участь у захопленні Ковеля. У післявоєнний час працював у військовому комісаріаті міста, начальником автобусної станції. З 1982 р. перебував на пенсії. Брав активну участь у житті міста, багато сил і вміння віддавав вихованню підростаючого покоління. Нагороджений трьома орденами Червоної Зірки, двома орденами Вітчизняної війни ІІ-го ступеня, багатьма медалями. Майор у відставці. Помер у березні 1988 р. Похований у Ковелі. | 19 червня 1984 | ||
| 8 | У липні 1944 р. брав участь у захопленні міста Ковеля, будучи командиром 3-го батальйону 93-го полку 76-ї Туркменської стрілецької дивізії Червоної Армії. У запас звільнився полковником. Проживав у Туркменістані. | 23 червня 1969 | ||
| 9 | Народилась 14 вересня 1930 р. в селі Мизове Старовижівського району Волинської області в сім’ї малоземельного селянина. В їхній сім`ї було семеро дітей, Ганна була третьою. Жили в страшних злиднях, на всіх були одні калоші. Закінчила лише п’ять класів. Щоб допомогти сім’ї вижити, влаштувалася у 1949 р. стрілочницею на станцію Ковель. У 1954 р. разом у складі групи із 49 комсомольців-ковельчан приїхала в пустельну Кокчетавську область на Цілину. Працювала тут офіціанткою, на будівництві, в городній бригаді, місила саман... і навіть кізяки для опалення. Була нагороджена медаллю «За трудову доблесть» та відзнакою за 10-й цілинний врожай. Як найкраща цілинниця взяла участь в Москву на ВДНГ. Повернувшись з Казахстану в 1965 р., працювала стрілочницею на залізниці незмінно 20 років. І тут ходила в передовиках і активістах, п’ять скликань була депутатом міської ради. Працелюбна вдача її була відзначена відзначена двома орденами Трудової слави. Померла 2 грудня 2015 р. | 20 жовтня 1987 | ||
| 10 | Народився 3 липня 1942 р. в селі Підсинівка Старовижівського району Волинської області. Мешкає у Києві, очолює Науково-виробниче підприємство «Квант-Ефір», першу компанію в Україні, яка почала розробку та виробництво сучасного телевізійного радіомовного передавального обладнання. Але його серце тут на рідній Волині, де він народився і виріс. У 2008 році створив благодійний фонд «Майбутнє Волині». Понад 200 учнів стали його стипендіатами. За кошти фонду споруджено у Ковелі меморіальну стелу «Хрест пам’яті жертвам більшовицького терору». Матеріальну допомогу отримують найкращі спортсмени Ковеля, спортсмени-інваліди, спортивні школи та організації. Значна частина коштів спрямовується на лікування та реабілітацію важкохворих ковельчан. Благодійний фонд «Майбутнє Волині» підтримує ковельську філію «Союзу Українок», літературознавців рідного краю. | 26 червня 2012 | ||
| 11 | Народився 7 січня 1942 р. в селі Годовичі Турійського району Волинської області. Розпочав трудову діяльність у 1959 р. на посаді слюсаря Долинської ремонтно-тракторної станції Івано-Франківської області. З 1964 по 1969 – навчався у Львівському сільськогосподарському інституті. Понад 15 років працював на Ковельському заводі сільськогосподарських машин, де пройшов шлях від інженера-конструктора до головного інженера підприємства. З 1984 по 1988 р. був другим секретарем Ковельського міському Компартії України. Наступні три роки – голова виконавчого комітету Ковельської міської ради. На сьогодні є головою товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпорт Ковель». Він багато зусиль приділяв забезпеченню економічного та соціального розвитку міста, введенню в дію виробничих потужностей та об’єктів соціальної інфраструктури. | 28 травня 2009 | ||
| 12 | Народився 25 липня 1912 р. у місті Знаменка Кіровоградської області в сім’ї залізничників. Тут закінчив школу, вступив на навчання у Знаменське ФЗУ. Після закінчення працював оглядачем вагонів на станції Знаменка. У 1935 р. закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту, був призначений заступником начальника дистанції колії станції Основа Південної залізниці. У жовтні 1939 р. призначається начальником Ковельської дистанції колії. З початком війни у червні 1941 р. його відряджають на Оренбурзьку залізницю, куди була евакуйована і Ковельська залізниця. Там він також трудився начальником дистанції. З 1944 по 1976 р. очолював колектив Ковельської дистанції колії. Саме у Ковелі розкрився його талант як вмілого, чуйного і вдумливого керівника, організатора залізничного господарства, громадського активіста, який завжди проявляв ініціативу, рішучість і наполегливість у досягненні державних завдань. Удостоєний звання Почесного залізничника, нагороджений кількома орденами і багатьма медалями. Помер в 1995 р. Похований у Ковелі. | 23 червня 1969 | ||
| 13 | При безпосередній участі Олександра Олексійовича побудовано завод «Ковельсільмаш», м’ясокомбінат, хлібзавод, сирзавод, проведено реконструкції ДОКу. У ті роки було збудовано та реконструйовано цілу низку житлово-комунальних, освітніх, спортивних об’єктів міста. Здавалося в експлуатаціювід 400 – 700 квартир кожного року. Помер 13 червня 2017 р. | 27 червня 2013 | ||
| 14 | Федоров Олексій Федорович | Народився 30 березня 1901 р. в станиці Лоцманська Кам'янка (нині в складі Дніпропетровська) в селянській сім’ї. Закінчив чотири класи початкової школи. 1920 р. добровольцем пішов в Червону армію, брав участь в Громадянській війні на боці російських більшовиків. З 1924 р. – будівельник на залізниці. Член ВКП(б) з 1927 р. 1932 – закінчив Чернігівський будівельний технікум. 1932-1938 – на профспілковій і партійній роботі, з 1938 до німецько-радянської війни – перший секретар Чернігівського обкому КП(б)У. Залишений у підпіллі, організував партизанський загін, який підпорядковувався НКВС СРСР. Генерал-майор, двічі Герой Радянського Союзу, радянський партійний і державний діяч, в роки Німецько-радянської війни командир Чернігівсько-волинського партизанського з’єднання, перший секретар Чернігівського і Волинського підпільних обкомів КПРС. Обіймав високі партійні посади. З 1957 до 1979 р. – міністр соціального забезпечення УРСР. Член президії Радянського комітету ветеранів війни, голова комісії у справах колишніх партизан при Президії ВР УРСР, яка виконувала, зокрема, «фільтраційні» функції проти людей, що перебували на окупованій території. Депутат Верховної Ради СРСР 1-11 скликань. Помер 9 вересня 1989 р. Похований в Києві. | 23 червня 1969 |
Джерела
- Почесні громадяни. Офіційний сайт ковельської міської ради
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2021 Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2021 Nizhche navedenij spisok pochesnih gromadyan Kovelya Pochesni gromadyani mista Kovelya Foto P I B Korotka biografichna dovidka Data prisvoyennya 1 Narodivsya 1 sichnya 1910 r u seli Krestishe Timskogo povitu Kurskoyi guberniyi U 1930 r zakinchiv Ivanovo Voznesensku pihotnu shkolu imeni Frunze Komanduvav 260 yu strileckoyu diviziyeyu Chervonoyi Armiyi yaka u lipni 1944 r zvilnila Kovel vid nimciv i na svoyih bagnetah prinesla v misto radyansku vladu Diviziyi bulo prisvoyeno zvannya Kovelskoyi a Vasilyu Bulgakovu zvannya general majora Z vidznakoyu zakinchiv u 1950 r Vishu vijskovu akademiyu imeni Voroshilova Komanduvav 45 m armijskim korpusom na Dalekomu Shodi General lejtenant U vidstavci z 1968 r Obiravsya chlenom Simferopolskogo miskkomu KPRS deputatom miskoyi radi narodnih deputativ golovoyu miskoyi radi veteraniv kompartiyi Nagorodzhenij ordenami Lenina chotirma ordenami Chervonogo Znameni ordenom Chervonoyi Zirki ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya bagatma medalyami Pomer 4 bereznya 1994 r Pohovanij u Simferopoli 23 chervnya 1969 2 Vodolazka Tamara Karpivna Narodilasya 23 bereznya 1919 r u seli Shamivka Znamenskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti u bidnij sim yi V period okupaciyi vikonuvala doruchennya partizanskogo zagonu potim bula medichnoyu sestroyu u vijskovomu shpitali Zakinchila Kirovogradskij uchitelskij institut z 1949 r u Koveli Pracyuvala vchitelem zavuchem direktorom shkil 5 7 1 U berezni 1955 r obrana deputatom Verhovnoyi Radi URSR Za yiyi klopotannyam u Koveli bulo zbudovano mist cherez Turiyu na teperishnij vulici Sagajdachnogo dobudovano i rekonstrujovano gotel na vulici Teatralnij rozpochato budivnictvo banno pralnogo kombinatu bulo vidileno koshti na budivnictvo likarni blagoustrij mista zbudovano Palac kulturi v selishi Lukiv Trichi obiralas deputatom miskoyi radi Nagorodzhena ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya ordenom Za muzhnist desyatma medalyami ta nagrudnim znakom Vidminnik narodnoyi osviti URSR Pomerla 17 sichnya 2009 r Pohovana u Koveli 9 chervnya 2005 3 Narodivsya 13 veresnya 1967 r v selishi Shilovo Ryazanskoyi oblasti Rosiya Zakinchiv Kam yanec Podilske vishe vijskovo inzhenerne komandne uchilishe imeni marshala inzhenernih vijsk imeni Harchenka ta vijskovo inzhenernij institut pri Podilskomu derzhavnomu agrarno tehnichnomu universiteti Brav uchast u likvidaciyi naslidkiv poveni v Ugorshini 2000 r likvidaciyi naslidkiv bureviyu v seli Probizhna Ternopilskoyi oblasti 2000 r likvidaciyi naslidkiv poveni v Zakarpatskij oblasti 2001 r likvidaciyi naslidkiv bureviyu na Volini 2006 r likvidaciyi naslidkiv vibuhu na 275 ABRB seli Novobogdanivka Zaporizkoyi oblasti 2007 2008 r r Neodnorazovo brav uchast v provedenni avarijno ryatuvalnih robit a same rozminuvanni teritorij Rivnenskoyi i Volinskoyi oblastej Osobisto zneshkodiv bilshe 5000 vibuhonebezpechnih predmetiv Polkovnik sluzhbi civilnogo zahistu Nagorodzhenij ordenami Za muzhnist III stupenya Muzhnist RF Za zaslugi pered Zaporizkim krayem III stupenya medallyu Za bezdogannu sluzhbu III stupenya Pochesna vidznaka MNS Ukrayini vidznaki Za vidvagu v nadzvichajnij situaciyi I ta II stupenya nagrudnim znakom Za rozminuvannya II stupenya znakom Pochesnij saper Povitryano desantnih vijsk Diplomom vseukrayinskoyi akciyi Geroj ryativnik 2004 roku maye status uchasnika bojovih dij za rozminuvannya 6 lipnya 2004 4 Narodivsya 3 kvitnya 1909 r v misti Lyudinovo Zhizdrinskogo povitu Kaluzkoyi guberniyi v robitnichij sim yi P yatnadcyatirichnim yunakom rozpochav svoyu trudovu biografiyu na velikomu mashinobudivnomu zavodi de pracyuvalo ponad 9 tisyach robitnikiv stavshi uchnem slyusarya Cherez kilka misyaciv pishov navchatisya na fabrichno zavodske uchilishe u Bryanskij oblasti Brav uchast u rozbudovi narodnogo gospodarstva dovgij chas pracyuvav na zaliznici Z 1931 r Anatolij Grigorovich prohodit sluzhbu v armiyi komandir tanketki starshina 54 go kavalerijskogo prikordonnogo zagonu Z pershih i do ostannih dniv vijni perebuvav na fronti buv uchasnikom vzyattya Berlina dijshov do richki Elbi de i zustriv Peremogu U pislyavoyennij chas pracyuvav na riznih posadah u Koveli buv aktivistom gromadskogo zhittya bagato sil i vminnya viddav vihovannyu pidrostayuchogo pokolinnya Nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni I i II stupeniv Chervonoyi Zirki bagatma medalyami Pomer v 1992 r Pohovanij u Koveli 20 zhovtnya 1987 5 Kirpa Georgij Mikolajovich Narodivsya 20 lipnya 1946 r u seli Klubivka Izyaslavskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Ukrayinskij derzhavnij diyach inzhener transportnik Ministr transportu Ukrayini 2002 2003 rr ministr transportu ta zv yazku Ukrayini 2004 r kandidat tehnichnih nauk 1997 r generalnij direktor Derzhavnoyi administraciyi zaliznichnogo transportu Ukrayini 2000 2004 rr Najznachimishe dlya kovelchan sho ziniciyuvav i realizuvav u zhittya Georgij Mikolajovich ce rekonstrukciya zaliznichnogo vuzla u zv yazku z perevedennyam zaliznichnoyi stanciyi na elektrotyagu Zrobleno ce u stisli stroki 7 misyaciv yakih zaliznichna budivelna praktika she ne znala 29 zhovtnya 2001 r do ladu vvedeno rekonstrujovanij zaliznichnij kompleks a po 72 kilometrovij koliyi projshov pershij elektropoyizd z Kiverec do Kovelya Jogo nagorodzheno ordenami Druzhbi narodiv Za zaslugi III stupenya ordenom Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Georgij Mikolajovich Zasluzhenij pracivnik transportu Ukrayini pochesnij zaliznichnik Zaginuv vid vognepalnogo poranennya 27 grudnya 2004 r Oficijna prichina smerti jmovirne samogubstvo 4 lipnya 2001 6 Narodivsya 3 listopada 1925 v seli Novo Nikolske Stalingradskoyi oblasti nini Volgogradska v sim yi selyanina Dosit rano zalishivsya sirotoyu V 1933 r pomer batko Na rukah materi zalishilosya chetvero ditej Rano dovelosya piznati zlidni holod i golod Dolya jogo tisno pov yazana z armiyeyu Vin 20 richnij yunak yakij u nepovni simnadcyat stav soldatom vizvolyav Ukrayinu Bilorus Polshu Shidnu Prusiyu Nimechchinu Peremogu zustriv na ostrovi Ryugen Nimechchina Zakinchiv oficerske uchilishi a v 1968 r vijskovo politichnu Akademiyu imeni Lenina U 1973 r pishov u vidstavku U 1974 1991 rokah buv golovoyu miskrajonnoyi radi veteraniv vijni ta praci ocholyuvav u misti Fond miloserdya ta Fond Miru keruvav miskim metodob yednannyam vijskovih kerivnikiv pracyuvav lektorom miskrajonnoyi organizaciyi tovaristva Znannya obiravsya deputatom Kovelskoyi miskoyi radi chlenom prezidiyi miskkomu DTSAAF Nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni II stupenya Za muzhnist I ta II stupeniv medalyami Za vidvagu Za bojovi zaslugi gramotami Ministerstva osviti Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR nagrudnim znakom Vidminnik narodnoyi osviti URSR Vidminnik narodnoyi osviti SRSR Pomer 1 lipnya 2016 r 29 grudnya 2011 7 Narodivsya u 1920 r v seli Semenovci Lipovo Dolinskogo rajonu Sumskoyi oblasti v sim yi selyanina U 1940 r pov yazuye svoyu dolyu z Chervonoyu Armiyeyu Z pershih i do ostannih dniv Drugoyi svitovoyi vijni perebuvav na fronti Projshov shlyah vid ryadovogo chervonoarmijcya do komandira roti U lipni 1944 r u skladi 1281 go strileckogo polku 60 yi Sevskoyi strileckoyi diivizyi brav uchast u zahoplenni Kovelya U pislyavoyennij chas pracyuvav u vijskovomu komisariati mista nachalnikom avtobusnoyi stanciyi Z 1982 r perebuvav na pensiyi Brav aktivnu uchast u zhitti mista bagato sil i vminnya viddavav vihovannyu pidrostayuchogo pokolinnya Nagorodzhenij troma ordenami Chervonoyi Zirki dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni II go stupenya bagatma medalyami Major u vidstavci Pomer u berezni 1988 r Pohovanij u Koveli 19 chervnya 1984 8 U lipni 1944 r brav uchast u zahoplenni mista Kovelya buduchi komandirom 3 go bataljonu 93 go polku 76 yi Turkmenskoyi strileckoyi diviziyi Chervonoyi Armiyi U zapas zvilnivsya polkovnikom Prozhivav u Turkmenistani 23 chervnya 1969 9 Narodilas 14 veresnya 1930 r v seli Mizove Starovizhivskogo rajonu Volinskoyi oblasti v sim yi malozemelnogo selyanina V yihnij sim yi bulo semero ditej Ganna bula tretoyu Zhili v strashnih zlidnyah na vsih buli odni kaloshi Zakinchila lishe p yat klasiv Shob dopomogti sim yi vizhiti vlashtuvalasya u 1949 r strilochniceyu na stanciyu Kovel U 1954 r razom u skladi grupi iz 49 komsomolciv kovelchan priyihala v pustelnu Kokchetavsku oblast na Cilinu Pracyuvala tut oficiantkoyu na budivnictvi v gorodnij brigadi misila saman i navit kizyaki dlya opalennya Bula nagorodzhena medallyu Za trudovu doblest ta vidznakoyu za 10 j cilinnij vrozhaj Yak najkrasha cilinnicya vzyala uchast v Moskvu na VDNG Povernuvshis z Kazahstanu v 1965 r pracyuvala strilochniceyu na zaliznici nezminno 20 rokiv I tut hodila v peredovikah i aktivistah p yat sklikan bula deputatom miskoyi radi Pracelyubna vdacha yiyi bula vidznachena vidznachena dvoma ordenami Trudovoyi slavi Pomerla 2 grudnya 2015 r 20 zhovtnya 1987 10 Narodivsya 3 lipnya 1942 r v seli Pidsinivka Starovizhivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Meshkaye u Kiyevi ocholyuye Naukovo virobniche pidpriyemstvo Kvant Efir pershu kompaniyu v Ukrayini yaka pochala rozrobku ta virobnictvo suchasnogo televizijnogo radiomovnogo peredavalnogo obladnannya Ale jogo serce tut na ridnij Volini de vin narodivsya i viris U 2008 roci stvoriv blagodijnij fond Majbutnye Volini Ponad 200 uchniv stali jogo stipendiatami Za koshti fondu sporudzheno u Koveli memorialnu stelu Hrest pam yati zhertvam bilshovickogo teroru Materialnu dopomogu otrimuyut najkrashi sportsmeni Kovelya sportsmeni invalidi sportivni shkoli ta organizaciyi Znachna chastina koshtiv spryamovuyetsya na likuvannya ta reabilitaciyu vazhkohvorih kovelchan Blagodijnij fond Majbutnye Volini pidtrimuye kovelsku filiyu Soyuzu Ukrayinok literaturoznavciv ridnogo krayu 26 chervnya 2012 11 Narodivsya 7 sichnya 1942 r v seli Godovichi Turijskogo rajonu Volinskoyi oblasti Rozpochav trudovu diyalnist u 1959 r na posadi slyusarya Dolinskoyi remontno traktornoyi stanciyi Ivano Frankivskoyi oblasti Z 1964 po 1969 navchavsya u Lvivskomu silskogospodarskomu instituti Ponad 15 rokiv pracyuvav na Kovelskomu zavodi silskogospodarskih mashin de projshov shlyah vid inzhenera konstruktora do golovnogo inzhenera pidpriyemstva Z 1984 po 1988 r buv drugim sekretarem Kovelskogo miskomu Kompartiyi Ukrayini Nastupni tri roki golova vikonavchogo komitetu Kovelskoyi miskoyi radi Na sogodni ye golovoyu tovaristva z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Interport Kovel Vin bagato zusil pridilyav zabezpechennyu ekonomichnogo ta socialnogo rozvitku mista vvedennyu v diyu virobnichih potuzhnostej ta ob yektiv socialnoyi infrastrukturi 28 travnya 2009 12 Narodivsya 25 lipnya 1912 r u misti Znamenka Kirovogradskoyi oblasti v sim yi zaliznichnikiv Tut zakinchiv shkolu vstupiv na navchannya u Znamenske FZU Pislya zakinchennya pracyuvav oglyadachem vagoniv na stanciyi Znamenka U 1935 r zakinchiv Dnipropetrovskij institut inzheneriv zaliznichnogo transportu buv priznachenij zastupnikom nachalnika distanciyi koliyi stanciyi Osnova Pivdennoyi zaliznici U zhovtni 1939 r priznachayetsya nachalnikom Kovelskoyi distanciyi koliyi Z pochatkom vijni u chervni 1941 r jogo vidryadzhayut na Orenburzku zaliznicyu kudi bula evakujovana i Kovelska zaliznicya Tam vin takozh trudivsya nachalnikom distanciyi Z 1944 po 1976 r ocholyuvav kolektiv Kovelskoyi distanciyi koliyi Same u Koveli rozkrivsya jogo talant yak vmilogo chujnogo i vdumlivogo kerivnika organizatora zaliznichnogo gospodarstva gromadskogo aktivista yakij zavzhdi proyavlyav iniciativu rishuchist i napoleglivist u dosyagnenni derzhavnih zavdan Udostoyenij zvannya Pochesnogo zaliznichnika nagorodzhenij kilkoma ordenami i bagatma medalyami Pomer v 1995 r Pohovanij u Koveli 23 chervnya 1969 13 Pri bezposerednij uchasti Oleksandra Oleksijovicha pobudovano zavod Kovelsilmash m yasokombinat hlibzavod sirzavod provedeno rekonstrukciyi DOKu U ti roki bulo zbudovano ta rekonstrujovano cilu nizku zhitlovo komunalnih osvitnih sportivnih ob yektiv mista Zdavalosya v ekspluataciyuvid 400 700 kvartir kozhnogo roku Pomer 13 chervnya 2017 r 27 chervnya 2013 14 Fedorov Oleksij Fedorovich Narodivsya 30 bereznya 1901 r v stanici Locmanska Kam yanka nini v skladi Dnipropetrovska v selyanskij sim yi Zakinchiv chotiri klasi pochatkovoyi shkoli 1920 r dobrovolcem pishov v Chervonu armiyu brav uchast v Gromadyanskij vijni na boci rosijskih bilshovikiv Z 1924 r budivelnik na zaliznici Chlen VKP b z 1927 r 1932 zakinchiv Chernigivskij budivelnij tehnikum 1932 1938 na profspilkovij i partijnij roboti z 1938 do nimecko radyanskoyi vijni pershij sekretar Chernigivskogo obkomu KP b U Zalishenij u pidpilli organizuvav partizanskij zagin yakij pidporyadkovuvavsya NKVS SRSR General major dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu radyanskij partijnij i derzhavnij diyach v roki Nimecko radyanskoyi vijni komandir Chernigivsko volinskogo partizanskogo z yednannya pershij sekretar Chernigivskogo i Volinskogo pidpilnih obkomiv KPRS Obijmav visoki partijni posadi Z 1957 do 1979 r ministr socialnogo zabezpechennya URSR Chlen prezidiyi Radyanskogo komitetu veteraniv vijni golova komisiyi u spravah kolishnih partizan pri Prezidiyi VR URSR yaka vikonuvala zokrema filtracijni funkciyi proti lyudej sho perebuvali na okupovanij teritoriyi Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 11 sklikan Pomer 9 veresnya 1989 r Pohovanij v Kiyevi 23 chervnya 1969DzherelaPochesni gromadyani Oficijnij sajt kovelskoyi miskoyi radi