Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Походи в Тьосю (яп. 長州征伐, ちょうしゅうせいばつ) — каральні експедиції японського сьоґунату Токуґава проти автономного уділу Тьосю-хан. Перший похід проходив 1864 року, другий — у 1865—1866 роках.
Перший похід
| Перший похід в Тьосю | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 150 000 вояків | |||||||||
| Втрати | |||||||||
| відсутні | страта винних в інциденті Хамаґурі | ||||||||
В липні 1864 року, у зв'язку з інцидентом біля Імператорських воріт, сьоґунат Токуґава отримав привід для покарання Тьосю-хану. Останній відігравав роль антиурядового осередку ще з кінця 1850-х років. Сьоґунат сподівався завдати удару по цьому осердку і, водночас, притамувати антиурядові настрої в країні. Під прапори уряду зібралося 150 тисяч самураїв з 36 ханів, які в серпні вирушили на захід до Тьосю під командуванням , володаря . Обов'язки заступника командира виконував , володар , а обов'язки головного радника — Сайґо Такаморі, представник Сацума-хану. Сьоґунат не планував масштабних воєнних операцій, сподіваючись на швидку капітуляцію нечисленного противника.
Між тим Тьосю-хан не був підготовлений для ведення війни. Його загони були розбиті під час інциденту біля Імператорських воріт, а основні сили зазнали поразки в ході Сімоносекської війни. Керівництво також хану змінилося: радикальних антиурядових реформаторів заступили помірковані прибічники аристократично-самурайського союзу. В результаті Тьосю-хан був змушений капітулювати перед сьоґунатом ще до початку воєнних дій. Нові керівники скарали сімох високопосадовців, винуватців інциденту 1864 року, а , володар хану, прибув до ставки урядових військ із сином, де офіційно вибачився перед урядом. Капітулянти зруйнували власний та пообіцяли видати сьоґунату 5 аристократів на чолі з Сандзьо Санетомі, які переховувалися від уряду. Сьоґунат був задоволений капітуляцію Тьосю-хану і наприкінці 1864 року видав своїм наказ про демобілізацію.
Другий похід
| Другий похід в Тьосю. | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Токуґава Іємоті | Такасуґі Сінсаку | ||||||||
Наступного 1865 року в Тьосю-хані стався переворот. Представник радикальних реформаторів Такасуґі Сінсаку підняв війська в Сімоносекі, переміг загони поміркованого керівництва у боях при Ота та Кайдо, і захопив владу. Тьосю-хан знову повернувся на антиурядові позиції та розпочав швидко реформувати свою армію за західним взірецем. Для цього Такасуґі взяв на службу незнатного, але талановитого організатора Омуру Масудзіро. Останній заходився скуповувати новітню зброю і кораблі, оновив тактику ведення бою і всіляко підготувався для протистояння з всеяпонським урядом.
Сьоґунат уважно слідкував за подіями в Тьосю-хані. Сьоґун Токуґава Іємоті особисто виїхав з Едо до Кіото із військом аби розпитати і покарати нове керівництво хану. В червні 1866 року він виставив ультиматум, що пробачить винних за умови конфіскації земель Тьосю-хану доходом у 100 тисяч коку. У відповідь керівництво Тьосю-хану відмовилося і дало привід для розв'язання війни.
Сьоґунат розпочав наступ з чотирьох фронтів: Осіми, провінції Акі, провінції Івамі та Кокури. Незважаючи на чисельну перевагу наступаючих, малочисельне, але реорганізоване та добре оснащене військо Тьосю-хану, розбило їх в основних боях.
Між тим в серпні 1866 року сьоґун раптово помер у Осацькому замку. Це зупинило збройний конфлікт. Тьосю-хан виявися переможцем, а престиж сьоґунату як уряду та найбільшої в країні воєнної потуги було остаточно підірвано. За два роки новий сьоґун відмовився від свого титулу і передав усі важелі влади Імператору Японії.
Примітки
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. —
Посилання
- (яп.)
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pohodi v Tosyu yap 長州征伐 ちょうしゅうせいばつ karalni ekspediciyi yaponskogo sogunatu Tokugava proti avtonomnogo udilu Tosyu han Pershij pohid prohodiv 1864 roku drugij u 1865 1866 rokah Vijska sogunatu pid chas drugogo pohoduPershij pohidPershij pohid v Tosyu Data lipen listopad 1864 Misce Zahidna Yaponiya Privid Incident Hamaguri Rezultat Peremoga sogunatu Storoni Sogunat Tokugava Tosyu han Komanduvachi Vijskovi sili 150 000 voyakiv Vtrati vidsutni strata vinnih v incidenti Hamaguri V lipni 1864 roku u zv yazku z incidentom bilya Imperatorskih vorit sogunat Tokugava otrimav privid dlya pokarannya Tosyu hanu Ostannij vidigravav rol antiuryadovogo oseredku she z kincya 1850 h rokiv Sogunat spodivavsya zavdati udaru po comu oserdku i vodnochas pritamuvati antiuryadovi nastroyi v krayini Pid prapori uryadu zibralosya 150 tisyach samurayiv z 36 haniv yaki v serpni virushili na zahid do Tosyu pid komanduvannyam volodarya Obov yazki zastupnika komandira vikonuvav volodar a obov yazki golovnogo radnika Sajgo Takamori predstavnik Sacuma hanu Sogunat ne planuvav masshtabnih voyennih operacij spodivayuchis na shvidku kapitulyaciyu nechislennogo protivnika Mizh tim Tosyu han ne buv pidgotovlenij dlya vedennya vijni Jogo zagoni buli rozbiti pid chas incidentu bilya Imperatorskih vorit a osnovni sili zaznali porazki v hodi Simonosekskoyi vijni Kerivnictvo takozh hanu zminilosya radikalnih antiuryadovih reformatoriv zastupili pomirkovani pribichniki aristokratichno samurajskogo soyuzu V rezultati Tosyu han buv zmushenij kapitulyuvati pered sogunatom she do pochatku voyennih dij Novi kerivniki skarali simoh visokoposadovciv vinuvatciv incidentu 1864 roku a volodar hanu pribuv do stavki uryadovih vijsk iz sinom de oficijno vibachivsya pered uryadom Kapitulyanti zrujnuvali vlasnij ta poobicyali vidati sogunatu 5 aristokrativ na choli z Sandzo Sanetomi yaki perehovuvalisya vid uryadu Sogunat buv zadovolenij kapitulyaciyu Tosyu hanu i naprikinci 1864 roku vidav svoyim nakaz pro demobilizaciyu Drugij pohidDrugij pohid v Tosyu Data 1865 1866 Misce Zahidna Yaponiya Privid Perevorot v Tosyu hani Rezultat Porazka sogunatu Storoni Sogunat Tokugava Tosyu han Komanduvachi Tokugava Iyemoti Takasugi Sinsaku Nastupnogo 1865 roku v Tosyu hani stavsya perevorot Predstavnik radikalnih reformatoriv Takasugi Sinsaku pidnyav vijska v Simonoseki peremig zagoni pomirkovanogo kerivnictva u boyah pri Ota ta Kajdo i zahopiv vladu Tosyu han znovu povernuvsya na antiuryadovi poziciyi ta rozpochav shvidko reformuvati svoyu armiyu za zahidnim vzirecem Dlya cogo Takasugi vzyav na sluzhbu neznatnogo ale talanovitogo organizatora Omuru Masudziro Ostannij zahodivsya skupovuvati novitnyu zbroyu i korabli onoviv taktiku vedennya boyu i vsilyako pidgotuvavsya dlya protistoyannya z vseyaponskim uryadom Sogunat uvazhno slidkuvav za podiyami v Tosyu hani Sogun Tokugava Iyemoti osobisto viyihav z Edo do Kioto iz vijskom abi rozpitati i pokarati nove kerivnictvo hanu V chervni 1866 roku vin vistaviv ultimatum sho probachit vinnih za umovi konfiskaciyi zemel Tosyu hanu dohodom u 100 tisyach koku U vidpovid kerivnictvo Tosyu hanu vidmovilosya i dalo privid dlya rozv yazannya vijni Sogunat rozpochav nastup z chotiroh frontiv Osimi provinciyi Aki provinciyi Ivami ta Kokuri Nezvazhayuchi na chiselnu perevagu nastupayuchih malochiselne ale reorganizovane ta dobre osnashene vijsko Tosyu hanu rozbilo yih v osnovnih boyah Mizh tim v serpni 1866 roku sogun raptovo pomer u Osackomu zamku Ce zupinilo zbrojnij konflikt Tosyu han viyavisya peremozhcem a prestizh sogunatu yak uryadu ta najbilshoyi v krayini voyennoyi potugi bulo ostatochno pidirvano Za dva roki novij sogun vidmovivsya vid svogo titulu i peredav usi vazheli vladi Imperatoru Yaponiyi PrimitkiInshi nazvi vijna Tosyu 長州戦争 karalni pohodi v Tosyu 長州征討 tosho V Tosyu hani drugij pohid otrimav nazvu Prikordonna vijna 四境戦争 yap 第一次長州征討 yap 第二次長州征討Dzherela ta literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9Posilannya yap yap