Токуґава Іємоті

Токуґава Іємоті (яп. 徳川 家茂, 17 липня 1846 — 29 серпня 1866) — 14-й сьоґун сьоґунату Едо. Правив у 1858—1866.

Токуґава Іємоті
яп. 徳川家茂
Народився	17 липня 1846(1846-07-17) Район Мінато, Токіо, Японія
Помер	29 серпня 1866(1866-08-29) (20 років) Замок Осака, ^d, ^d, Осака, Японія ·^d
Поховання	^d
Країна	Сьоґунат Едо Японія
Діяльність	шьōґун
Знання мов	японська
Суспільний стан	аристократія
Титул	даймьо
Посада	шьōґун, Двірцевий міністр, ^d і Правий міністр
Військове звання	шьōґун
Рід	^d і ^d
Батько	^d
Мати	^d
Родичі	^d, Токуґава Ієсада, ^d, ^d і Токуґава Йосінобу
У шлюбі з	^d
Діти (0)	^d
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Другий син , даймьо Вакаяма=хана, і сина Токуґави Ієнарі, 11-го сьоґуна сьоґунату Едо. При народженні отримав ім'я Кікутійо. У 1847 році був усиновлений як спадкоємець даймьо і став його наступником 1850 року, з 1851 року прийняв ім'я Токуґава Йосітомі.

У 1858 році обраний наступником 13-го сьогуна Токуґава Ієсада. Вибір Йосітомі не оминув конфліктів, оскільки були ті, хто підтримував обрання на посаду сьогуна Токуґава Йосінобу або . Після здобуття влади змінив ім'я на Іємоті. Невдовзі за цим розпочав репресії проти очільників опозиції в бакуфу та прихильників інших претендентів на посаду сьогуна, які тривали до 1860 року.

Водночас бакуфу й далі укладала нерівні договори з європейцями: 1858 року — з Нідерландами, Російською імперією (Едоський договір), Великою Британією і Францією, що зрештою дістали загальну назву договори Ансей. 1861 року укладено подібний договір з королівством Пруссія.

Токуґава Іємоті взяв курс на співпрацю з імператором Нінко, оженившись 1862 року на його доньці. У 1863 році сьогун вперше з XVII століття відвідав Кіото, де перебував імператорський двір. Але 1866 року помер внаслідок хвороби бері-бері. Його наступником став Токуґава Йосінобу.

Див. також

• Сьоґунат Едо
• Період Едо

Джерела та література

• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
• Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .