Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віта́лій Андрі́йович Постола́кі (20 лютого 1965, Ужгород — 12 лютого 2015) — командир розвідувального підрозділу 128-ї гірсько-піхотної бригади, підполковник (посмертно), учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Життєпис
Батько, Андрій Федорович Постолакі, був етнічним закарпатським румуном, відомим в Ужгороді радіожурналістом. Мама, Калина Миколаївна, викладала іноземну мову, любов до якої прищепила і сину.
Віталій закінчив Ужгородську середню школу № 6 та факультет романо-германської філології Ужгородського державного університету (1989 р.), отримав спеціальність викладача німецької мови. Під час навчання пройшов службу в армії — в танковій розвідроті.
Працював на митниці, по тому — керував відділом внутрішньої політики Ужгородської міськради, після Помаранчевої революції — управлінням внутрішньої політики Закарпатської ОДА. Був членом Ради крайового товариства «Просвіта», головою ГО «Карпатська Батьківщина».
| Постолакі Віталій Андрійович | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 20 лютого 1965 Ужгород | |
| Смерть | 12 лютого 2015 (49 років) Дебальцеве | |
| Alma Mater | Ужгородський національний університет | |
| Псевдо | «Апостол» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Командування | ||
 | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Обирався депутатом Закарпатської облради 5-го скликання, був секретарем депутатської комісії із взаємодії з правоохоронними органами. Протягом останніх років перед війною зайнявся підприємництвом, тримав у новому районі Ужгорода невеличкий магазин будівельних та господарських матеріалів.
Після анексії Криму, незважаючи на спротив родини, як офіцер запасу кілька разів звертався до військового комісаріату з проханням про призов на військову службу, але отримував відмови через граничний вік — 49 років. Після 3-ї відмови написав звернення до міністра оборони й начальника Генштабу. Врахувавши послужний список, Постолакі доручили очолювати розвідку 128-ї бригади. Під час одного з боїв він врятував життя Олегу Бондаренку — військовослужбовцю 51-го окремого розвідувального батальйону з позивним «Птах» — особисто виніс пораненого з-під обстрілу.
Останні кілька місяців Постолакі з бригадою утримував позиції біля селища Чорнухіно неподалік Дебальцева. 12 лютого 2015-го загинув у бою на спостережному пункті базового табору бригади — підчас артобстрілу міна 120-го калібру розірвалася практично в нього під ногами. Тоді ж полягли ще 7 захисників, серед них— Василь Бондар, Ярослав Кость.
Під час евакуації тіл загиблих з Дебальцевого в автомобіль «Урал» влучив снаряд біля села Новогригорівка Артемівського району. У вантажівці були тіла 12 військових, серед них і майора Віталія Постолакі. Тіла «вдруге» убитих українських військових викрали бойовики. Лише через два тижні, за допомогою волонтерів їх вдалося розшукати в морзі Луганська і обміняти їх на тіла бойовиків.
12 березня Віталія Постолакі провели в останню путь, похований на Пагорбі Слави на кладовищі «Кальварія» в Ужгороді.
Без Віталія лишилися мама, дружина, дві доньки.
Нагороди та вшанування
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (15.05.2015, посмертно) — Указ Президента України № 270/2015.
- Ужгородські кінематографісти відзняли документальну стрічку, яка розповідає про життєвий шлях майора-розвідника «Мовчать слова коли говорять кулі»
- в Ужгороді є площа імені Віталія Постолакі
Примітки
- Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Постолакі Віталій Андрійович [ 22 травня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- «Ми сподіваємося лише самі на себе» [ 27 січня 2019 у Wayback Machine.] // «День»
- 1965 — народився Віталій Постолакі («Апостол».), загиблий герой російсько-української війни — Український інститут національної пам'яті.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vita lij Andri jovich Postola ki 20 lyutogo 1965 19650220 Uzhgorod 12 lyutogo 2015 komandir rozviduvalnogo pidrozdilu 128 yi girsko pihotnoyi brigadi pidpolkovnik posmertno uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni nagorodzhenij ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya ZhittyepisBatko Andrij Fedorovich Postolaki buv etnichnim zakarpatskim rumunom vidomim v Uzhgorodi radiozhurnalistom Mama Kalina Mikolayivna vikladala inozemnu movu lyubov do yakoyi prishepila i sinu Vitalij zakinchiv Uzhgorodsku serednyu shkolu 6 ta fakultet romano germanskoyi filologiyi Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu 1989 r otrimav specialnist vikladacha nimeckoyi movi Pid chas navchannya projshov sluzhbu v armiyi v tankovij rozvidroti Pracyuvav na mitnici po tomu keruvav viddilom vnutrishnoyi politiki Uzhgorodskoyi miskradi pislya Pomaranchevoyi revolyuciyi upravlinnyam vnutrishnoyi politiki Zakarpatskoyi ODA Buv chlenom Radi krajovogo tovaristva Prosvita golovoyu GO Karpatska Batkivshina Postolaki Vitalij Andrijovich MajorZagalna informaciyaNarodzhennya20 lyutogo 1965 1965 02 20 UzhgorodSmert12 lyutogo 2015 2015 02 12 49 rokiv DebalceveAlma MaterUzhgorodskij nacionalnij universitetPsevdo Apostol Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaFormuvannya 128 OGPBrVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za DebalceveKomanduvannya 128 OGPBr nachalnik rozvidkiNagorodi ta vidznaki Obiravsya deputatom Zakarpatskoyi oblradi 5 go sklikannya buv sekretarem deputatskoyi komisiyi iz vzayemodiyi z pravoohoronnimi organami Protyagom ostannih rokiv pered vijnoyu zajnyavsya pidpriyemnictvom trimav u novomu rajoni Uzhgoroda nevelichkij magazin budivelnih ta gospodarskih materialiv Pislya aneksiyi Krimu nezvazhayuchi na sprotiv rodini yak oficer zapasu kilka raziv zvertavsya do vijskovogo komisariatu z prohannyam pro prizov na vijskovu sluzhbu ale otrimuvav vidmovi cherez granichnij vik 49 rokiv Pislya 3 yi vidmovi napisav zvernennya do ministra oboroni j nachalnika Genshtabu Vrahuvavshi posluzhnij spisok Postolaki doruchili ocholyuvati rozvidku 128 yi brigadi Pid chas odnogo z boyiv vin vryatuvav zhittya Olegu Bondarenku vijskovosluzhbovcyu 51 go okremogo rozviduvalnogo bataljonu z pozivnim Ptah osobisto vinis poranenogo z pid obstrilu Ostanni kilka misyaciv Postolaki z brigadoyu utrimuvav poziciyi bilya selisha Chornuhino nepodalik Debalceva 12 lyutogo 2015 go zaginuv u boyu na sposterezhnomu punkti bazovogo taboru brigadi pidchas artobstrilu mina 120 go kalibru rozirvalasya praktichno v nogo pid nogami Todi zh polyagli she 7 zahisnikiv sered nih Vasil Bondar Yaroslav Kost Pid chas evakuaciyi til zagiblih z Debalcevogo v avtomobil Ural vluchiv snaryad bilya sela Novogrigorivka Artemivskogo rajonu U vantazhivci buli tila 12 vijskovih sered nih i majora Vitaliya Postolaki Tila vdruge ubitih ukrayinskih vijskovih vikrali bojoviki Lishe cherez dva tizhni za dopomogoyu volonteriv yih vdalosya rozshukati v morzi Luganska i obminyati yih na tila bojovikiv 12 bereznya Vitaliya Postolaki proveli v ostannyu put pohovanij na Pagorbi Slavi na kladovishi Kalvariya v Uzhgorodi Bez Vitaliya lishilisya mama druzhina dvi donki Nagorodi ta vshanuvannyaOrden Bogdana Hmelnickogo III stupenya 15 05 2015 posmertno Ukaz Prezidenta Ukrayini 270 2015 Uzhgorodski kinematografisti vidznyali dokumentalnu strichku yaka rozpovidaye pro zhittyevij shlyah majora rozvidnika Movchat slova koli govoryat kuli v Uzhgorodi ye plosha imeni Vitaliya PostolakiPrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 15 travnya roku 270 2015 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini DzherelaPostolaki Vitalij Andrijovich 22 travnya 2017 u Wayback Machine Kniga pam yati poleglih za Ukrayinu Mi spodivayemosya lishe sami na sebe 27 sichnya 2019 u Wayback Machine Den 1965 narodivsya Vitalij Postolaki Apostol zagiblij geroj rosijsko ukrayinskoyi vijni Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati