Поскотін Адольф Федорович

Адо́льф Фе́дорович Поско́тін (нар. 11 липня 1937, Іваново, СРСР — пом. 31 січня 2015) — радянський футболіст, півзахисник, відомий насамперед завдяки виступам у складі сімферопольського «Авангарда» та харківського «Металіста». Після завершення активних виступів розпочав тренерську кар'єру. Майстер спорту СРСР.

Адольф Поскотін
Адольф Поскотін
Особисті дані
Повне ім'я	Поскотін Адольф Федорович
Народження	11 липня 1937(1937-07-11)
	Іваново, СРСР
Смерть	31 січня 2015(2015-01-31) (77 років)
	Сочі, Росія
Зріст	174 см
Громадянство	СРСР →  Росія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1957—1958 «Текстильник» І 46 (1) 1959—1962 «Авангард» С 122 (2) 1963—1968 «Металіст» 180 (5)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1976 «Металіст» 1980 «Кривбас» 1984 «Маяк» 1985 «Океан» 1986 «Кривбас» 1993 «Колос» К 1998 «Кубань» 2003 (в.о.)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Адольф Поскотін народився в Іванові, де й почав займатися футболом під керівництвом . У 20-річному віці потрапив до місцевого «Текстильника», у складі якого провів два сезони. У 1959 році Поскотін із низкою молодих і маловідомих футболістів, серед яких були зокрема Микола Гостєв та Костянтин Цимбалюк, перейшов до складу сімферопольського «Авангарда», що вважався одним з провідних клубів класу «Б». Місце у чільній «одинадцятці» нової команди вдалося завоювати лише після зміни позиції — відтепер Поскотіна дедалі більше використовували у центральній частині поля, аніж у захисті. У 1962 році «Авангарду» вдалося здобути «бронзу» української зони класу «Б». Цей сезон став для Поскотіна останнім у формі сімферопольського клубу.

Вже наступного року півзахисник уклав угоду з іншим «Авангардом» — харківським, що згодом було перейменовано на «Металіст». У 1965 році харків'яни з Поскотіним у складі здобули «бронзу» другої групи класу «А», а за три роки посіли 2-ге місце у другій підгрупі цього ж турніру. По завершенні 1968 року Адольф Поскотін вирішив завершити кар'єру гравця. У складі «Металіста» в чемпіонатах СРСР він провів 180 матчів, відзначившись 5 забитими у ворота суперників м'ячами.

Після закінчення активних виступів Адольф Федорович вступив до , яку закінчив з відзнакою та отримав звання тренера найвищої кваліфікації. Стажування проходив у київському «Динамо» під керівництвом Валерія Лобановського, Олега Базилевича та Анатолія Зеленцова. Тренерський шлях розпочав з роботи наставником колективів фізкультури — протягом декількох років очолював студентську команду Харківського авіаційного інституту, з якою став чемпіоном України та СРСР серед студентських колективів. Згодом Поскотін повернувся до «Металіста», увійшовши до тренерського штабу команди, а у 1976 році, після відставки Олега Ошенкова, очолив харківський клуб. Під його керівництвом харків'яни стали срібними призерами чемпіонату УРСР.

Після роботи з «Металістом» Адольф Федорович двічі очолював «Кривбас», тренував харківський «Маяк» та керченський «Океан», однак серйозних успіхів з жодним з клубів не досяг. Значно більшими його досягнення виявилися на ниві роботи з молодіжними командами — Поскотін приклав руку до становлення таких футболістів, як Сергій Балтача, Юрій Сивуха, Віктор Каплун, Валентин Крячко та Володимир Безсонов, що стали році.

У 1990 році Адольф Поскотін перебрався до Краснодарського краю, де увійшов до тренерського штабу місцевої «Кубані». Наступного року він знову повернувся до України заради роботи в сумському «Автомобілісті», очолюваному Михайлом Фоменком, однак ця співпраця виявилася нетривалою і Поскотін знову вирушив до Росії. У травні-червні 1993 року він очолював краснодарський «Колос», а згодом зосередився на дитячо-юнацькому футболі, відкривши училище олімпійського резерву на базі сочинської «Жемчужини». Наступним викликом для Поскотіна стало відкриття у Краснодарі шкіл «Центр-Р» та «Краснодар-2000», футболістів яких він приводив до звання найсильніших у країні.

У 1997 році Адольф Федорович повертається до тренерського штабу «Кубані», а у травні наступного року очолює клуб. Втім, йому не вдалося виконати поставлене завдання та врятувати команду від вильоту з першого дивізіону. Останнім клубом, у якому працював Поскотін, став черкеський . Після того він вийшов на пенсію та мешкав у місті Сочі. Помер 31 січня 2015 року.

Досягнення

Кар'єра гравця

• Бронзовий призер другої групи класу «А» чемпіонату СРСР (1): 1965
• Срібний призер 2-ї підгрупи другої групи класу «А» чемпіонату СРСР (1): 1968
• Бронзовий призер зони УРСР класу «Б» чемпіонату СРСР (1): 1962

Тренерські здобутки

• Срібний призер чемпіонату УРСР (1): 1976

Індивідуальні відзнаки

• Майстер спорту СРСР

Цікаві факти

• Після переходу до складу сімферопольського «Авангарда» Поскотін став представлятися Андрієм, хоча в документах, як і раніше, було зазначене ім'я, дане йому при народженні — Адольф.

Примітки

1. Гарринальд Немировский (2002). (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 червня 2015.

Посилання

• . «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 липня 2015.
• Профіль тренера. «Історія та статистика українського футболу». Процитовано 18 липня 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Ровесник клуба (рос.) . Офіційний сайт ФК «Текстильник». Процитовано 18 липня 2015.^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}