Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поправка Ладлоу проект поправки до Конституції Сполучених Штатів який передбачав проведення загальнодержавного референду

Поправка Ладлоу

Поправка Ладлоу

Поправка Ладлоу — проект поправки до Конституції Сполучених Штатів, який передбачав проведення загальнодержавного референдуму щодо будь-якого оголошення війни Конгресом, за винятком випадків, коли якась держава першою напала на США.Конгресмен (Демократ з Індіани) кілька разів вносив поправку між 1935 і 1940 роками. Прихильники поправки стверджували, що звичайні люди, які були покликані воювати і вмирати під час війни, повинні мати прямий голос з питання участі їхньої країни у військових конфліктах.

Передумови

Історія концепції

Ідея загальнодержавного референдуму щодо оголошення війни була вперше запропонована в 1914 році та її підтримали такі відомі політики, як тричі кандидат у президенти від Демократичної партії Вільям Дженнінгс Брайан, сенатори Роберт М. Ла Фоллетт старший і Томас П. Гор . Під час президентської виборчої кампанії 1924 року як платформа Демократичної партії, так і платформа Прогресивної партії, підтримали ідею народного голосування з питання оголошення війни, «окрім як у випадку фактичного нападу» (демократи) або «окрім як у випадку фактичного вторгнення» (прогресисти).

Громадська підтримка і опозиція

Громадська підтримка поправки була дуже сильною протягом 1930-х років, періоду, коли в США переважали ізоляціоністські настрої, але почала слабшати, коли ситуація в Європі погіршилася наприкінці десятиліття. Опитування Gallup у вересні 1935 року виявило, що 75 % американців підтримували поправку; рівень підтримки становив 71 % у 1936 році та 73 % у 1937 році. У січні 1938 року, коли в Конгресі було голосування за поправку, 68 % населення США все ще її підтримували. Однак, вже в березні 1939 року підтримка впала до 61 %; а через шість місяців, після німецького вторгнення до Польщі, підтримка поправки впала до 51 %. Крім того, журнал Good Housekeeping, та Роджер Неш Болдвін, президент Американської спілки захисту громадянських свобод, Роуз Вайлдер Лейн, журналістка та письменниця, схвалювали поправку.

Були й ті, що виступали проти поправки. Сенатор від Мічигану , який зазвичай був ізоляціоністом, провів аналогію між ідеєю поправки та голосуванням у надзвичайних випадках. Він порівняв вимогу голосування щодо оголошення війни із вимогою скликати міські збори, перш ніж дозволити пожежній частині погасити вогонь. Журналіст Волтер Ліппманн стверджував, що поправка унеможливить «превентивну дипломатію» і, у випадку нестерпної провокації, створить ситуацію, коли не залишиться буде жодного засобу, окрім тотальної війни, яку доведеться вести, коли США опиниться в найневигіднішому становищі. Протестантський богослов Рейнгольд Нібур виступив проти поправки, заявивши, що війна є сферою політики, де чиста демократія є найбільш руйнівною.

Інцидент із кораблем USS Panay та голосування в Конгресі в 1938 році

Бомбардування судна USS Panay японськими літаками 12 грудня 1937 року дало імпульс дебатам в Конгресі щодо поправки. Канонерський човен Panay стояв на якорі в річці Янцзи поблизу Нанкіна, Китай, і ходив під американським прапором. Президент Франклін Д. Рузвельт обговорив зі своєю командою та вищим військовим командуванням можливість економічної або військової відповіді Японії. Однак Рузвельт відмовився від цієї ідеї, коли зрозумів, що не було загального обурення та вимоги помсти, і що, насправді, мирні настрої в країні фактично зміцнилися. «Нам слід зрозуміти, що настав час зайнятися своїми справами», — заявив демократ від Техасу у Палаті представників. Через два дні після затоплення USS Panay Конгрес розглянув поправку Ладлоу. Адміністрація Рузвельта намагалася продовжувати тримати законопроект у , де він був похований с тих пір, як Ладлоу вніс поправку в 1935 році; але наприкінці 1937 року поправка отримала достатню підтримку Конгресу, включаючи підписи майже половини демократів у Палаті представників, для голосування Палати представників щодо початку процедури обговорення запропонованої поправки в Палаті.

Ближче всього до успіху в справі просування в законодавчій процедурі поправка була 10 січня 1938 року. Однак, Конгрес відхилив її 209 голосами проти 188. Різниця в голосах могла бути забезпечена Міністром пошти та телеграфу , якого Рузвельт попросив схилити голоси конгресменів ірландського походження, які були ізоляціоністами, проти поправки. Незважаючи на побоювання Рузвельта, за поправку проголосувало значно менше необхідних для подальшого ухвалення конституційної поправки двох-третин конгресменів в обох палатах Конгресу (290 у Палаті представників).

Перед голосуванням щодо винесення поправки на обговорення спікер Палати представників зачитав листа президента Рузвельта, в якому той зазначав: «Мушу відверто заявити, що я вважаю, що запропонована поправка є непрактичною  та несумісною з нашою представницькою формою правління. Нашим урядом керує народ через представників, яких він сам обирає. З особливою одностайністю засновники США погодили таку вільну та представницьку форму правління як єдиний практичний засіб, що забезпечує, що джерелом влади є народ. Запропонована конституційна поправка зв'яже руки  будь-якому президенту в сфері зовнішніх відносин, і це призведе до того, що інші країни повірять в те, що вони можуть безкарно порушувати права Америки.»

Текст запропонованої поправки

РОЗДІЛ 1. За винятком випадків вторгнення в Сполучені Штати або їхні територіальні володіння та нападу на їхніх громадян, які там проживають, повноваження Конгресу оголошувати війну не набувають чинності, доки їх не буде підтверджено більшістю всіх голосів тих, хто взяв участь загальнодержавному референдумі з питання оголошення війни. Конгрес, якщо він вважає, що існує національна криза, може шляхом аналогічної резолюції [постанова Конгресу, що приймається окремо обома палатами] передати питання про війну чи мир на розгляд громадян США. Питання, яке підлягає голосуванню: чи мають Сполучені Штати оголосити війну ________? Конгрес може іншим чином за законом передбачити забезпечення виконання цього розділу.
РОЗДІЛ 2. Кожного разу, коли оголошується війна, Президент має негайно мобілізувати та взяти в користування Уряду все державне та приватне військове майно, двори, фабрики та запаси разом із працівниками, необхідними для їх експлуатації, визначивши компенсацію за приватне майно, тимчасово використане у воєнний період за ставкою, що не перевищує 4 відсотки на основі податкової вартості, визначеної в рік, що передував війні.

Посилання

  1. H.J. Res. 167, 74th Congress. Other peace resolutions included H.J. Res. 89 and H.J. Res. 158, 74th Congress.Goldman, Ralph M. (Summer 1950). The Advisory Referendum in America. The Public Opinion Quarterly. 14 (2): 303—315. doi:10.1086/266186. JSTOR 2745800.
  2. Поваскі, Рональд (1991). Toward an Entangling Alliance: American Isolationism, Internationalism, and Europe, 1901-1950 [До заплутаного альянсу: американський ізоляціонізм, інтернаціоналізм та Європа, 1901-1950] (англійською) . Bloomsbury Academic. с. 74. ISBN .
  3. Sherry, Michael S. (1997). In the Shadow of War: The United States Since the 1930s [У тіні війни: Сполучені Штати з 1930-х років] (англійською) . Yale University Press. с. 6. ISBN .
  4. Роудс, Бенджамін Д. (2001). United States Foreign Policy in the Interwar Period, 1918–1941: The Golden Age of American Diplomatic and Military Complacency [Політика США в міжвоєнний період, 1918-1941: золоте століття американської дипломатичної та військової самовпевненості] (англійською) . Praeger/Greenwood. с. 151. ISBN .
  5. Wiebe, Robert H. (1995). Self-rule: Cultural History of American Democracy [Самоуправління: Культурна історія американської демократії] (англійською) . University of Chicago. ISBN . Page 208
  6. Kauffman, Bill (2006-11-20) The Populist Patriotism of Gore Vidal [Популістський патріотизм Ґора Відала], The American Conservative (англійською)
  7. Шлезінґер, Артур Мейєр; Шлезінґер-молодший, Артур Мейєр (2004). The Imperial Presidency [Імператорське президентство] (англійською) . Houghton Mifflin Books. с. 97-98. ISBN .
  8. Ole R., Holsti (2004). Public Opinion and American Foreign Policy [Громадська думка та американська зовнішня політика] (англійською) . University of Michigan. ISBN . Page 17-18
  9. Robert C., Cottrell. Roger Nash Baldwin and the American Civil Liberties Union [Роджер Неш Болдвін та Американська спілка захисту громадянських прав] (англійською) . ISBN .Page 236
  10. Chatfield, Charles (May 1969). Pacifists and Their Publics: The Politics of a Peace Movement [Пацифісти та їх громадськість: політика руху за мир]. Midwest Journal of Political Science (англійська) . 13 (2): 298—312. doi:10.2307/2110180. JSTOR 2110180.
  11. Beito, D. T., & Beito, L. R. (2008). Isabel Paterson, Rose Wilder Lane, and Zora Neale Hurston on war, race, the state, and liberty. The Independent Review, 12(4), 553—573.[1]
  12. Bullert, Gary B. (22 березня 2002). Reinhold Niebuhr and the Christian century: World War II and the eclipse of the social gospel [Рейнгольд Нібур і християнське століття: Друга світова війна та затьмарення соціальної євангелії]. Journal of Church and State (англійська) . 44 (2): 271—290. doi:10.1093/jcs/44.2.271.
  13. Бьюкенен, Патрік Дж. (2002). A Republic, Not an Empire: Reclaiming America's Destiny [Республіка, а не імперія: повернення американської долі] (англійською) . Regnery Publishing. ISBN .
  14. Herring, George C.; John Martin Carroll (1996). Modern American Diplomacy [Сучасна американська дипломатія] (англійською) . Rowman & Littlefield. с. 90. ISBN .
  15. Kennedy, David M. (1999). Freedom from Fear: The American People in Depression and War, 1929-1945 [Свобода від страху: американський народ під час Депресії та Війни, 1929-1945] (англійською) . Oxford University Press. с. 402. ISBN .
  16. Parrish, Michael E. (1994). Anxious Decades: America in Prosperity and Depression 1920-1941 [Тривожні десятиліття: Америка в період процвітання та депресії 1920-1941] (англійською) . W. W. Norton & Company. с. 457. ISBN .
  17. War Referendum Recalled To House; Petition to Relieve the Rules Committee Signed by 218 Members, One Now Dead Will Reach Floor Jan. 10 Administration Leaders Say Amendment Will Be Defeated When Vote Is Taken War Referendum Recalled To House Signers Of Referendum Members of House Who Forced Out the War Curb Bill. The New York Times. 15 грудня 1937. с. 1.
  18. Bolt, Ernest. (англійською) . University of Richmond. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 5 вересня 2006.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Popravka Ladlou proekt popravki do Konstituciyi Spoluchenih Shtativ yakij peredbachav provedennya zagalnoderzhavnogo referendumu shodo bud yakogo ogoloshennya vijni Kongresom za vinyatkom vipadkiv koli yakas derzhava pershoyu napala na SShA Kongresmen Demokrat z Indiani kilka raziv vnosiv popravku mizh 1935 i 1940 rokami Prihilniki popravki stverdzhuvali sho zvichajni lyudi yaki buli poklikani voyuvati i vmirati pid chas vijni povinni mati pryamij golos z pitannya uchasti yihnoyi krayini u vijskovih konfliktah PeredumoviIstoriya koncepciyi Ideya zagalnoderzhavnogo referendumu shodo ogoloshennya vijni bula vpershe zaproponovana v 1914 roci ta yiyi pidtrimali taki vidomi politiki yak trichi kandidat u prezidenti vid Demokratichnoyi partiyi Vilyam Dzhennings Brajan senatori Robert M La Follett starshij i Tomas P Gor Pid chas prezidentskoyi viborchoyi kampaniyi 1924 roku yak platforma Demokratichnoyi partiyi tak i platforma Progresivnoyi partiyi pidtrimali ideyu narodnogo golosuvannya z pitannya ogoloshennya vijni okrim yak u vipadku faktichnogo napadu demokrati abo okrim yak u vipadku faktichnogo vtorgnennya progresisti Gromadska pidtrimka i opoziciya Gromadska pidtrimka popravki bula duzhe silnoyu protyagom 1930 h rokiv periodu koli v SShA perevazhali izolyacionistski nastroyi ale pochala slabshati koli situaciya v Yevropi pogirshilasya naprikinci desyatilittya Opituvannya Gallup u veresni 1935 roku viyavilo sho 75 amerikanciv pidtrimuvali popravku riven pidtrimki stanoviv 71 u 1936 roci ta 73 u 1937 roci U sichni 1938 roku koli v Kongresi bulo golosuvannya za popravku 68 naselennya SShA vse she yiyi pidtrimuvali Odnak vzhe v berezni 1939 roku pidtrimka vpala do 61 a cherez shist misyaciv pislya nimeckogo vtorgnennya do Polshi pidtrimka popravki vpala do 51 Krim togo zhurnal Good Housekeeping ta Rodzher Nesh Boldvin prezident Amerikanskoyi spilki zahistu gromadyanskih svobod Rouz Vajlder Lejn zhurnalistka ta pismennicya shvalyuvali popravku Buli j ti sho vistupali proti popravki Senator vid Michiganu yakij zazvichaj buv izolyacionistom proviv analogiyu mizh ideyeyu popravki ta golosuvannyam u nadzvichajnih vipadkah Vin porivnyav vimogu golosuvannya shodo ogoloshennya vijni iz vimogoyu sklikati miski zbori persh nizh dozvoliti pozhezhnij chastini pogasiti vogon Zhurnalist Volter Lippmann stverdzhuvav sho popravka unemozhlivit preventivnu diplomatiyu i u vipadku nesterpnoyi provokaciyi stvorit situaciyu koli ne zalishitsya bude zhodnogo zasobu okrim totalnoyi vijni yaku dovedetsya vesti koli SShA opinitsya v najnevigidnishomu stanovishi Protestantskij bogoslov Rejngold Nibur vistupiv proti popravki zayavivshi sho vijna ye sferoyu politiki de chista demokratiya ye najbilsh rujnivnoyu Incident iz korablem USS Panay ta golosuvannya v Kongresi v 1938 rociBombarduvannya sudna USS Panay yaponskimi litakami 12 grudnya 1937 roku dalo impuls debatam v Kongresi shodo popravki Kanonerskij choven Panay stoyav na yakori v richci Yanczi poblizu Nankina Kitaj i hodiv pid amerikanskim praporom Prezident Franklin D Ruzvelt obgovoriv zi svoyeyu komandoyu ta vishim vijskovim komanduvannyam mozhlivist ekonomichnoyi abo vijskovoyi vidpovidi Yaponiyi Odnak Ruzvelt vidmovivsya vid ciyeyi ideyi koli zrozumiv sho ne bulo zagalnogo oburennya ta vimogi pomsti i sho naspravdi mirni nastroyi v krayini faktichno zmicnilisya Nam slid zrozumiti sho nastav chas zajnyatisya svoyimi spravami zayaviv demokrat vid Tehasu u Palati predstavnikiv Cherez dva dni pislya zatoplennya USS Panay Kongres rozglyanuv popravku Ladlou Administraciya Ruzvelta namagalasya prodovzhuvati trimati zakonoproekt u de vin buv pohovanij s tih pir yak Ladlou vnis popravku v 1935 roci ale naprikinci 1937 roku popravka otrimala dostatnyu pidtrimku Kongresu vklyuchayuchi pidpisi majzhe polovini demokrativ u Palati predstavnikiv dlya golosuvannya Palati predstavnikiv shodo pochatku proceduri obgovorennya zaproponovanoyi popravki v Palati Blizhche vsogo do uspihu v spravi prosuvannya v zakonodavchij proceduri popravka bula 10 sichnya 1938 roku Odnak Kongres vidhiliv yiyi 209 golosami proti 188 Riznicya v golosah mogla buti zabezpechena Ministrom poshti ta telegrafu yakogo Ruzvelt poprosiv shiliti golosi kongresmeniv irlandskogo pohodzhennya yaki buli izolyacionistami proti popravki Nezvazhayuchi na poboyuvannya Ruzvelta za popravku progolosuvalo znachno menshe neobhidnih dlya podalshogo uhvalennya konstitucijnoyi popravki dvoh tretin kongresmeniv v oboh palatah Kongresu 290 u Palati predstavnikiv Pered golosuvannyam shodo vinesennya popravki na obgovorennya spiker Palati predstavnikiv zachitav lista prezidenta Ruzvelta v yakomu toj zaznachav Mushu vidverto zayaviti sho ya vvazhayu sho zaproponovana popravka ye nepraktichnoyu ta nesumisnoyu z nashoyu predstavnickoyu formoyu pravlinnya Nashim uryadom keruye narod cherez predstavnikiv yakih vin sam obiraye Z osoblivoyu odnostajnistyu zasnovniki SShA pogodili taku vilnu ta predstavnicku formu pravlinnya yak yedinij praktichnij zasib sho zabezpechuye sho dzherelom vladi ye narod Zaproponovana konstitucijna popravka zv yazhe ruki bud yakomu prezidentu v sferi zovnishnih vidnosin i ce prizvede do togo sho inshi krayini poviryat v te sho voni mozhut bezkarno porushuvati prava Ameriki Tekst zaproponovanoyi popravkiROZDIL 1 Za vinyatkom vipadkiv vtorgnennya v Spolucheni Shtati abo yihni teritorialni volodinnya ta napadu na yihnih gromadyan yaki tam prozhivayut povnovazhennya Kongresu ogoloshuvati vijnu ne nabuvayut chinnosti doki yih ne bude pidtverdzheno bilshistyu vsih golosiv tih hto vzyav uchast zagalnoderzhavnomu referendumi z pitannya ogoloshennya vijni Kongres yaksho vin vvazhaye sho isnuye nacionalna kriza mozhe shlyahom analogichnoyi rezolyuciyi postanova Kongresu sho prijmayetsya okremo oboma palatami peredati pitannya pro vijnu chi mir na rozglyad gromadyan SShA Pitannya yake pidlyagaye golosuvannyu chi mayut Spolucheni Shtati ogolositi vijnu Kongres mozhe inshim chinom za zakonom peredbachiti zabezpechennya vikonannya cogo rozdilu ROZDIL 2 Kozhnogo razu koli ogoloshuyetsya vijna Prezident maye negajno mobilizuvati ta vzyati v koristuvannya Uryadu vse derzhavne ta privatne vijskove majno dvori fabriki ta zapasi razom iz pracivnikami neobhidnimi dlya yih ekspluataciyi viznachivshi kompensaciyu za privatne majno timchasovo vikoristane u voyennij period za stavkoyu sho ne perevishuye 4 vidsotki na osnovi podatkovoyi vartosti viznachenoyi v rik sho pereduvav vijni PosilannyaH J Res 167 74th Congress Other peace resolutions included H J Res 89 and H J Res 158 74th Congress Goldman Ralph M Summer 1950 The Advisory Referendum in America The Public Opinion Quarterly 14 2 303 315 doi 10 1086 266186 JSTOR 2745800 Povaski Ronald 1991 Toward an Entangling Alliance American Isolationism Internationalism and Europe 1901 1950 Do zaplutanogo alyansu amerikanskij izolyacionizm internacionalizm ta Yevropa 1901 1950 anglijskoyu Bloomsbury Academic s 74 ISBN 0313272743 Sherry Michael S 1997 In the Shadow of War The United States Since the 1930s U tini vijni Spolucheni Shtati z 1930 h rokiv anglijskoyu Yale University Press s 6 ISBN 0 300 07263 5 Rouds Bendzhamin D 2001 United States Foreign Policy in the Interwar Period 1918 1941 The Golden Age of American Diplomatic and Military Complacency Politika SShA v mizhvoyennij period 1918 1941 zolote stolittya amerikanskoyi diplomatichnoyi ta vijskovoyi samovpevnenosti anglijskoyu Praeger Greenwood s 151 ISBN 0 275 94825 0 Wiebe Robert H 1995 Self rule Cultural History of American Democracy Samoupravlinnya Kulturna istoriya amerikanskoyi demokratiyi anglijskoyu University of Chicago ISBN 0 226 89562 9 Page 208 Kauffman Bill 2006 11 20 The Populist Patriotism of Gore Vidal Populistskij patriotizm Gora Vidala The American Conservative anglijskoyu Shlezinger Artur Mejyer Shlezinger molodshij Artur Mejyer 2004 The Imperial Presidency Imperatorske prezidentstvo anglijskoyu Houghton Mifflin Books s 97 98 ISBN 0 618 42001 0 Ole R Holsti 2004 Public Opinion and American Foreign Policy Gromadska dumka ta amerikanska zovnishnya politika anglijskoyu University of Michigan ISBN 0 472 03011 6 Page 17 18 Robert C Cottrell Roger Nash Baldwin and the American Civil Liberties Union Rodzher Nesh Boldvin ta Amerikanska spilka zahistu gromadyanskih prav anglijskoyu ISBN 0231119720 Page 236 Chatfield Charles May 1969 Pacifists and Their Publics The Politics of a Peace Movement Pacifisti ta yih gromadskist politika ruhu za mir Midwest Journal of Political Science anglijska 13 2 298 312 doi 10 2307 2110180 JSTOR 2110180 Beito D T amp Beito L R 2008 Isabel Paterson Rose Wilder Lane and Zora Neale Hurston on war race the state and liberty The Independent Review 12 4 553 573 1 Bullert Gary B 22 bereznya 2002 Reinhold Niebuhr and the Christian century World War II and the eclipse of the social gospel Rejngold Nibur i hristiyanske stolittya Druga svitova vijna ta zatmarennya socialnoyi yevangeliyi Journal of Church and State anglijska 44 2 271 290 doi 10 1093 jcs 44 2 271 Byukenen Patrik Dzh 2002 A Republic Not an Empire Reclaiming America s Destiny Respublika a ne imperiya povernennya amerikanskoyi doli anglijskoyu Regnery Publishing ISBN 0 89526 159 6 Herring George C John Martin Carroll 1996 Modern American Diplomacy Suchasna amerikanska diplomatiya anglijskoyu Rowman amp Littlefield s 90 ISBN 0 8420 2555 3 Kennedy David M 1999 Freedom from Fear The American People in Depression and War 1929 1945 Svoboda vid strahu amerikanskij narod pid chas Depresiyi ta Vijni 1929 1945 anglijskoyu Oxford University Press s 402 ISBN 0 19 503834 7 Parrish Michael E 1994 Anxious Decades America in Prosperity and Depression 1920 1941 Trivozhni desyatilittya Amerika v period procvitannya ta depresiyi 1920 1941 anglijskoyu W W Norton amp Company s 457 ISBN 0 393 31134 1 War Referendum Recalled To House Petition to Relieve the Rules Committee Signed by 218 Members One Now Dead Will Reach Floor Jan 10 Administration Leaders Say Amendment Will Be Defeated When Vote Is Taken War Referendum Recalled To House Signers Of Referendum Members of House Who Forced Out the War Curb Bill The New York Times 15 grudnya 1937 s 1 Bolt Ernest anglijskoyu University of Richmond Arhiv originalu za 10 lyutogo 2012 Procitovano 5 veresnya 2006

Дата публікації:
Топ