Поля́ни — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 1608 осіб.
село Поляни | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район | Рівненський район | ||||
Громада | Малинська сільська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1350 | ||||
Населення | 1608 | ||||
Площа | 1,33 км² | ||||
Густота населення | 1111,28 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 34612 | ||||
Телефонний код | +380 3653 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 174 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 34612, Рівненська обл., Березнівський р-н, с. Поляни, вул. Л. Українки, 72 | ||||
Карта | |||||
Поляни | |||||
Поляни | |||||
Мапа | |||||
Історія
Вперше згадується в письмових джерелах з 1585 року. Село отримало свою назву від «поляни» (поле) — слов'янського племені.
В давні часи на території сучасного села Поляни росли ліси та чагарники. З усіх сторін була болотиста, майже непрохідна місцевість. Під час монголо-татарського нападу жителі втікали в ліси, де шукали надійний захист. Поляна була надійним захистом від ворожої навали. Земля, яку займала поляна, була родюча, легко піддавалась обробітку. Перші поселенці на поляні займалися скотарством, полюванням та землеробством. Кількість поселенців з кожним роком зростала, виникала необхідність розширяти земельну площу. Для цього необхідно було викорчовувати та спалювати ліс. Такі площі більш підходили з південної сторони. Поступово поляна перетворилась на велику земельну площу, виникає село.
З XIV ст. встановлюються зв'язки м. Степаня з м. Андріїв (Березне) на . Ці два міста сполучав шлях, який проходив біля села, він став його центральною вулицею. До XVII ст. с. Поляни належало до володінь Семаликів. У XVII ст. Поляни стало власністю корецького старшини Даниловича, в XIX ст. Корженівських, пізніше, аж до встановлення Радянської влади на Західноукраїнських землях — пану Емануїлу Малинському.
Пан Малинський у другій половині XIX ст. на території села започаткував фільварок. Фільварку належала найкраща земля в с. Поляни та частина землі в с. Бронне.
Село в роки Другої світової війни
6 липня 1941 року село було окуповано німцями. На базі колгоспу німці створили державний німецький фільварок, з площею 11 га, поміщиком став майор. Цей майор забрав у селян худобу, весь сільськогосподарський реманент, а колгоспників перетворив в безправних наймитів найгірших часів феодалізму. Він знущався над ними, садовив у льохи, продавав у німецьке рабство. Партизани під керівництвом Хочеткова вирішили провчити цього павука-копа. Було вирішено знищити гітлерівське гніздо. Розправившись з охороною підійшли до опричного будинку і запропонували майорові здатися, склавши зброю. Він почав стріляти з вікна, було кинуто гранати. Вибухом майор і його фрау були убиті. Будинок загорівся, партизани кинулись до хлівів і почали виводити коней, корів, виганяти табун свиней, отару овець за ворота маєтку. Побачивши пожежу прибігли люди. Вони розібрали свою худобу. Німці вже більше не відбудовували маєтку.
За роки війни в селі було знищено близько 600 дворів, хата-читальня. Залучено німцями до 12 осіб, забрано на каторжні роботи 115 осіб.
Село Поляни було визволено Радянською Армією 10 січня 1944 року. Більшість жителів села вступили в ряди Радянської Армії для боротьби проти фашистських загарбників. Після визволення з-під німецького гніту, місцеві жителі допомагали фронту продуктами харчування, заготовляли сухарі та ін.
Ветерани Німецько-радянської війни
Яловенко Іван Миколайович народився 10 березня 1924 року в селі Радіонівка Полтавської області, Великобогачанського району. В 1942 році був призваний на службу до лав Червоної Армії. Служив у ІІІ стройовій роті спочатку піхотинцем, пізніше був на посаді командира відділення мінометників. Під час мобілізації у 1944 році був знову призваний Великобогачанським РВК Полтавської області. Брав участь у боях з 23 грудня 1944 року по 9 травня 1945 року. Був тяжко поранений. Після одужання повернувся до своєї частини, яка вела бої вже в Латвії. Відзначився в боях при визволенні міста Шауляй (Латвія), міст Вітебськ і Рига. День Перемоги зустрів у Латвії, але в червні 1945 року був відправлений на Схід: з 9 серпня по 2 вересня воював на війні із Японією. Додому повернувся в 1947 році.
Трудова діяльність:
В 1950 році Івана Миколайовича направили працювати завклубом у село Поляни. В 1951—1955роках був головою сільської ради. В 1955 році направили працювати головою колгоспу села Яринівка Березнівського району. Довгий час працював завгоспом в місцевій ЗОШ . Помер Яловенко Іван Миколайович в 1995 році.
Нагороджений:
- Орденом Червоної Зірки
- Орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня
- Медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаллю «За відвагу»
- Медаллю «За бойові заслуги»
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.
Посилання
- Облікова картка с. Поляни. Верховна Рада України.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Polyani Polya ni selo v Ukrayini u Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 1608 osib selo Polyani Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Rivnenskij rajon Gromada Malinska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1350 Naselennya 1608 Plosha 1 33 km Gustota naselennya 1111 28 osib km Poshtovij indeks 34612 Telefonnij kod 380 3653 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 03 12 pn sh 26 39 06 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 174 m Misceva vlada Adresa radi 34612 Rivnenska obl Bereznivskij r n s Polyani vul L Ukrayinki 72 Karta Polyani Polyani MapaIstoriyaVpershe zgaduyetsya v pismovih dzherelah z 1585 roku Selo otrimalo svoyu nazvu vid polyani pole slov yanskogo plemeni V davni chasi na teritoriyi suchasnogo sela Polyani rosli lisi ta chagarniki Z usih storin bula bolotista majzhe neprohidna miscevist Pid chas mongolo tatarskogo napadu zhiteli vtikali v lisi de shukali nadijnij zahist Polyana bula nadijnim zahistom vid vorozhoyi navali Zemlya yaku zajmala polyana bula rodyucha legko piddavalas obrobitku Pershi poselenci na polyani zajmalisya skotarstvom polyuvannyam ta zemlerobstvom Kilkist poselenciv z kozhnim rokom zrostala vinikala neobhidnist rozshiryati zemelnu ploshu Dlya cogo neobhidno bulo vikorchovuvati ta spalyuvati lis Taki ploshi bilsh pidhodili z pivdennoyi storoni Postupovo polyana peretvorilas na veliku zemelnu ploshu vinikaye selo Z XIV st vstanovlyuyutsya zv yazki m Stepanya z m Andriyiv Berezne na Ci dva mista spoluchav shlyah yakij prohodiv bilya sela vin stav jogo centralnoyu vuliceyu Do XVII st s Polyani nalezhalo do volodin Semalikiv U XVII st Polyani stalo vlasnistyu koreckogo starshini Danilovicha v XIX st Korzhenivskih piznishe azh do vstanovlennya Radyanskoyi vladi na Zahidnoukrayinskih zemlyah panu Emanuyilu Malinskomu Pan Malinskij u drugij polovini XIX st na teritoriyi sela zapochatkuvav filvarok Filvarku nalezhala najkrasha zemlya v s Polyani ta chastina zemli v s Bronne Selo v roki Drugoyi svitovoyi vijni6 lipnya 1941 roku selo bulo okupovano nimcyami Na bazi kolgospu nimci stvorili derzhavnij nimeckij filvarok z plosheyu 11 ga pomishikom stav major Cej major zabrav u selyan hudobu ves silskogospodarskij remanent a kolgospnikiv peretvoriv v bezpravnih najmitiv najgirshih chasiv feodalizmu Vin znushavsya nad nimi sadoviv u lohi prodavav u nimecke rabstvo Partizani pid kerivnictvom Hochetkova virishili provchiti cogo pavuka kopa Bulo virisheno znishiti gitlerivske gnizdo Rozpravivshis z ohoronoyu pidijshli do oprichnogo budinku i zaproponuvali majorovi zdatisya sklavshi zbroyu Vin pochav strilyati z vikna bulo kinuto granati Vibuhom major i jogo frau buli ubiti Budinok zagorivsya partizani kinulis do hliviv i pochali vivoditi konej koriv viganyati tabun svinej otaru ovec za vorota mayetku Pobachivshi pozhezhu pribigli lyudi Voni rozibrali svoyu hudobu Nimci vzhe bilshe ne vidbudovuvali mayetku Za roki vijni v seli bulo znisheno blizko 600 dvoriv hata chitalnya Zalucheno nimcyami do 12 osib zabrano na katorzhni roboti 115 osib Selo Polyani bulo vizvoleno Radyanskoyu Armiyeyu 10 sichnya 1944 roku Bilshist zhiteliv sela vstupili v ryadi Radyanskoyi Armiyi dlya borotbi proti fashistskih zagarbnikiv Pislya vizvolennya z pid nimeckogo gnitu miscevi zhiteli dopomagali frontu produktami harchuvannya zagotovlyali suhari ta in Veterani Nimecko radyanskoyi vijni Yalovenko Ivan Mikolajovich narodivsya 10 bereznya 1924 roku v seli Radionivka Poltavskoyi oblasti Velikobogachanskogo rajonu V 1942 roci buv prizvanij na sluzhbu do lav Chervonoyi Armiyi Sluzhiv u III strojovij roti spochatku pihotincem piznishe buv na posadi komandira viddilennya minometnikiv Pid chas mobilizaciyi u 1944 roci buv znovu prizvanij Velikobogachanskim RVK Poltavskoyi oblasti Brav uchast u boyah z 23 grudnya 1944 roku po 9 travnya 1945 roku Buv tyazhko poranenij Pislya oduzhannya povernuvsya do svoyeyi chastini yaka vela boyi vzhe v Latviyi Vidznachivsya v boyah pri vizvolenni mista Shaulyaj Latviya mist Vitebsk i Riga Den Peremogi zustriv u Latviyi ale v chervni 1945 roku buv vidpravlenij na Shid z 9 serpnya po 2 veresnya voyuvav na vijni iz Yaponiyeyu Dodomu povernuvsya v 1947 roci Trudova diyalnist V 1950 roci Ivana Mikolajovicha napravili pracyuvati zavklubom u selo Polyani V 1951 1955rokah buv golovoyu silskoyi radi V 1955 roci napravili pracyuvati golovoyu kolgospu sela Yarinivka Bereznivskogo rajonu Dovgij chas pracyuvav zavgospom v miscevij ZOSh Pomer Yalovenko Ivan Mikolajovich v 1995 roci Nagorodzhenij Ordenom Chervonoyi Zirki Ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya Medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medallyu Za vidvagu Medallyu Za bojovi zaslugi Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 27 lyutogo 2019 section PosilannyaOblikova kartka s Polyani Verhovna Rada Ukrayini a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya