Полюс | ||
---|---|---|
Скіф-ДМ, виріб 17Ф19ДМ | ||
Опис | ||
Індекс: | 17Ф19ДМ | |
Призначення: | Демонстраційний макет прототипу космічної лазерної станції | |
Габаритні розміри | ||
Довжина: | 37 м | |
Діаметр: | 4,1 м | |
Маса | ||
Загальна (без модулів): | 77 т | |
Експлуатація | ||
Носій виведення | Енергія | |
Місце запуску | Байконур | |
Запуск | 15 травня 1987 |
Космічний апарат «Полюс» (Скіф-ДМ, виріб 17Ф19ДМ) — прототип безпілотної бойової лазерної орбітальної станції, використовувався як корисний вантаж під час першого запуску ракети-носія «Енергія» 15 травня 1987 року
«Скіф» — назва проекту бойової лазерної орбітальної платформи масою понад 80 тонн, розробка якого почалася в кінці 1970-х у НВО «Енергія» (1981 року у зв'язку з великою завантаженістю об'єднання тему «Скіф» передали КБ «Салют»).
Історія проекту
18 серпня 1983 року Генеральний секретар ЦК КПРС Юрій Андропов заявив, що СРСР в односторонньому порядку припиняє випробування комплексу протикосмічної оборони. Однак з оголошенням у США програми «СОІ» роботи над «Скіфом» продовжились.
Спочатку запуск системи «Енергія-Скіф-ДМ» планувався у вересні 1986 року. Однак через затримку виготовлення апарата, підготовки пускової установки та інших систем космодрому запуск відклали майже на півроку — на 15 травня 1987 року. В кінці січня 1987 року апарат перевезли з монтажно-випробувального корпусу на 92-му майданчику космодрому, де відбувалась підготовка, в будівлю монтажно-заправного комплексу. У МЗК 3 лютого 1987 року «Скіф-ДМ» зістикували з ракетою-носієм «Енергія». Наступного дня комплекс вивезли на універсальний комплексний стенд-старт на 250-му майданчику. Комплекс «Енергія-Скіф-ДМ» був готовий до запуску лише в кінці квітня.
Запуск комплексу «Енергія-Скіф-ДМ» відбувся 15 травня 1987 року із затримкою на 5 годин. Два ступеня «Енергії» відпрацювали успішно. Через 460 секунд після старту «Скіф-ДМ» відокремився від ракети-носія на висоті 110 кілометрів.
Після від'єднання від ракети-носія розворот космічного апарата через помилку комутації електричної схеми тривав довше розрахункового, в результаті чого він не вийшов на орбіту і по балістичній траєкторії впав у Тихий океан. Незважаючи на це, за оцінкою, зазначеною у звіті, понад 80 % запланованих експериментів вдалося виконати.
Конструкція
Станція «Скіф-ДМ» мала довжину 37 метрів, максимальний діаметр 4,1 метра і масу близько 80 тонн. Вона складалась з двох основних відсіків: меншого — функціонально-службового блоку та більшого — цільового модуля.
Функціонально-службовий блок був створений на базі космічного корабля постачання орбітальної станції «Салют». Тут розміщувались системи керування рухом та бортовим комплексом, телеметричного контролю, командного радіозв'язку, забезпечення теплового режиму, енергоживлення, розділення та скидання обтічників, антенні пристрої, система управління науковими експериментами. Усі прилади і системи, не призначені для роботи у вакуумі, розташовувались у герметичному приладно-вантажному відсіку.
У відсіку рушійної установки розміщувались 4 маршові двигуни, 20 двигунів орієнтації та стабілізації і 16 двигунів точної стабілізації, а також баки, трубопроводи та клапани пневмогідросистеми двигунів. На бічних поверхнях рушійної установки розміщувались сонячні батареї, що розкривались після виходу на орбіту.
Програма польоту
Програма польоту «Скіфа-ДМ» складалась з 10 експериментів: чотирьох прикладних і шести геофізичних:
- Експеримент ВП1: відпрацювання схеми виведення великогабаритного космічного апарата за безконтейнерною схемою.
- Експеримент ВП2: дослідження умов виведення великогабаритного космічного апарата, елементів його конструкції і систем.
- Експеримент ВП3: перевірка принципів створення великогабаритного і надважкого космічного апарата (уніфікований модуль, системи управління, терморегулювання, електроживлення, питання електромагнітної сумісності).
- Експеримент ВП11: відпрацювання схеми і технології польоту.
Програма геофізичних експериментів «Міраж» досліджувала вплив продуктів згоряння на верхні шари атмосфери і іоносфери: експеримент «Міраж-1» (А1) мав відбуватись до висоти 120 км на етапі виведення, експеримент «Міраж-2» (А2) — на висотах від 120 до 280 км при дорозгінному імпульсі, експеримент «Міраж-3» (А3) — на висотах від 280 до 0 км при гальмуванні.
Геофізичні експерименти ГФ-1/1, ГФ-1/2 і ГФ-1/3 планувалось здійснювати при роботі рушійної установки «Скіфа-ДМ». Експеримент ГФ-1/1 був присвячений генерації штучних внутрішніх гравітаційних хвиль верхньої атмосфери. Метою експерименту ГФ-1/2 було створення штучного «динамо-ефекту» в земній іоносфері. Експеримент ГФ-1/3 планувався для створення великомасштабних іоноутворень в іоно-і плазмосферах (дірок і дактів).
«Полюс» мав багато (420 кг) газової суміші ксенона з криптоном (42 балони, кожен ємністю 36 л) і системою випуску його в іоносферу.
Схема виведення апарата «Скіф-ДМ»
15 травня 1987 року через 212 с після контакту підйому на висоті 90 км було скинуто головний обтічник: Т 212 с: підірвались приводи поздовжнього роз'єму обтічника, через 0,3 с підірвались замки першої групи поперечного роз'єму ГО, ще через 0,3 с підірвались замки другої групи.
Т 214,1 с: розірвались механічні зв'язки головного обтічника і він відокремився.
Т 456,4 с: надійшла команда переходу чотирьох маршових двигунів РН на проміжний рівень тяги. Перехід тривав 0,15 с.
Т 459,4 с: надійшла основна команда відключення маршових двигунів. Через 0,4 с команду продубльовано.
Т 460 с: на висоті 117 км надійшла команда відокремлення «Скіфа-ДМ». Через 0,2 с після цього увімкнулись 16 твердопаливних ракетних двигунів відведення.
Т 461,2 с: відбулось перше вмикання твердопаливних ракетних двигунів системи компенсації кутових швидкостей СКУС (за каналами тангажа, рискання і крену). Друге вмикання твердопаливних ракетних двигунів СКУС, при потребі відбувалось в Т 463,4 с (канал крену), третє — в Т 464,0 с (за каналами тангажа і рискання).
Т 511 с (51 с після відокремлення), між «Скіф-ДМ» і «Енергією» 120 м: почався розворот апарата для видачі першого імпульсу. Оскільки «Скіф-ДМ» стартував двигунами уперед, то знадобився його розворот на 180 градусів навколо поперечної осі Z, щоб летіти двигунами назад. До цього розвороту на 180 градусів через особливості системи управління апарату потрібний ще «доворот» навколо поздовжньої осі Х на 90 градусів. Тільки після такого маневру, прозваного фахівцями «перевертоном», можна було продовжувати розганяти «Скіф-ДМ» для виходу його на орбіту.
«Перевертон» мав тривати 200 с. Під час цього розвороту в Т 565 с надійшла команда відокремлення донного обтічника «Скіфа-ДМ» (швидкість відокремлення 1,5 м / с).
Т 568 с (через 3 с)Ж видавались команди відокремлення кришок бічних блоків (швидкість відокремлення 2 м / с) і кришки системи безмоментного вихлопу (1,3 м / с). В кінці маневру розвороту розкривались замки антен бортового радіолокаційного комплексу, відкривались кришки датчиків інфрачервоної вертикалі.
Т 925 с, висота 155 км: перше вмикання чотирьох двигунів корекції і стабілізації ДКС тягою 417 кг. Очікувана тривалість роботи двигунів становила 384 с, перший імпульс 87 м / с.
Т 2220 с: почалось розкриття сонячних батарей на функціонально-службовому блоці «Скіфа-ДМ». Максимальна тривалість розкриття СБ становила 60 с.
Т 3605 с (3145 с після відокремлення від РН), висота 280 км: друге вмикання чотирьох ДКС. Тривалість роботи двигунів 172 с, імпульс — 40 м / с.
Розрахункова орбіта апарата планувалась круговою з висотою 280 км і нахилом 64,6 градусів.
Політ
Через 460 секунд після старту «Скіф ДМ» відокремився від ракети-носія на висоті 110 км. При цьому орбіта, точніше — балістична траєкторія мала такі параметри: максимальна висота 155 км, мінімальна висота мінус 15 км (тобто перицентр орбіти був під поверхнею Землі), нахил площини траєкторії до земного екватора 64,61 градусів.
При розділенні, без зауважень спрацювала система відведення апарата за допомогою 16 твердопаливних ракетних двигунів. Збурення при цьому були мінімальні. Тому за даними телеметричної інформації спрацював лише один твердопаливний ракетний двигун системи компенсації кутових швидкостей за каналом крену, що забезпечило компенсацію кутової швидкості 0,1 град/с за креном. Через 52 секунди після розділення почався маневр «перевертона» апарата. В Т 565 с відстрелено донний обтічник. Через 568 с надійшла команда відстрілу кришок бічних блоків і захисної кришки СБВ, виникла несправність — двигуни стабілізації та орієнтації ДЗГ не зупинили обертання апарата після його штатного розвороту на 180 градусів.
Під час «перевертону», за логікою роботи програмно-часового пристрою, відбулось відокремлення кришок бічних блоків і системи безмоментного вихлопу, розкриття антен системи «Куб», відстріл кришок датчиків інфрачервоної вертикалі. Потім, на «Скіф-ДМ», що обертався, увімкнулись двигуни ДКС.
Не набравши необхідної орбітальної швидкості, космічний апарат за балістичною траєкторією слідом за центральним блоком ракети-носія «Енергія» впав у води Тихого океану.
Результати
Невдалий політ «Скіфа-ДМ» дав дуже багато результатів. Найперше було отримано весь необхідний матеріал з уточнення навантажень на орбітальний корабель 11Ф35ОК «Буран» для забезпечення льотних випробувань комплексу 11Ф36 (індекс комплексу, що складався з ракети-носія 11К25 і орбітального корабля 11Ф35ОК «Буран»). При запуску і автономному польоті апарата були виконані всі чотири прикладні експерименти (ВП-1, ВП-2, ВП-3 і ВП-11), а також частина геофізичних експериментів («Міраж-1» і частково ГФ-1/1 і ГФ-1/3).
У Висновку за підсумками запуску говорилося: «… Тим самим, спільні завдання запуску виробу…, визначені завданнями пуску, затвердженими МЗМ та УНКС, з урахуванням „Рішення“ від 13 травня 1987 року з обмеження обсягу цільових експериментів, були виконані за кількістю вирішених завдань більш ніж на 80 %.
Вирішені завдання охоплюють практично весь обсяг нових і проблемних рішень, перевірка яких планувалася при першому пуску комплексу …
Льотними випробуваннями комплексу … у складі РН 11К25 N6СЛ і КА „Скіф-ДМ“ було вперше:
- Підтверджено працездатність РН надважкого класу з асиметричним боковим розташуванням виведеного об'єкта;
- Отримано значний досвід наземної експлуатації на всіх етапах підготовки до старту надважкого ракетно-космічного комплексу;
- Отримано на основі телеметричної інформації КА … обширний і достовірний експериментальний матеріал за умовами виведення, який буде використаний при створенні КА різного призначення і МКС „Буран“;
- Розпочато випробування космічної платформи 100-тонного класу для вирішення широкого кола завдань, при створенні якої був використаний ряд нових прогресивних компонувальних, конструктивних і технологічних рішень.»
При запуску комплекса відбулись випробування багатьох елементів конструкції, які використовувались потім для інших апаратів і ракет-носіїв. Так, вуглепластиковий головний обтічник, вперше випробуваний в натурних умовах 15 травня 1987 року, використовувався потім при запуску модулів «Квант-2», «Кристал», «Спектр» та «Природа», а також першого елемента Міжнародної космічної станції — енергетичного блоку ФГБ «Заря».
Офіційне повідомлення
15 травня 1987 року ТАСС опублікував повідомлення, в якому зазначалось:
У Радянському Союзі розпочато льотно-конструкторські випробування нової потужної універсальної ракети-носія «Енергія», призначеної для виведення на навколоземні орбіти як багаторазових орбітальних кораблів, так і великогабаритних космічних апаратів наукового та народногосподарського призначення. Двоступенева універсальна ракета-носій... здатна виводити на орбіту понад 100 тонн корисного вантажу... 15 травня 1987-го року о 21 годині 30 хвилин московського часу з космодрому Байконур здійснено перший запуск цієї ракети ... Другий ступінь ракети-носія ... вивів у розрахункову точку габаритно-ваговий макет супутника. Габаритно-ваговий макет після розділення з другим ступенем мав за допомогою власного двигуна вийти на кругову навколоземну орбіту. Однак через нештатну роботу його бортових систем макет на визначену орбіту не вийшов і приводнився в акваторії Тихого океану... |
Посилання
- Полюс Енциклопедія крилатого космосу(рос.)
- Полюс Енциклопедія астронавтики(англ.)
Джерела
- Глушко В. П. Штурм космоса ракетными системами // Развитие ракетостроения и космонавтики в СССР. — 3-е изд., перераб. и доп. — Машиностроение, 1987. — С. 304.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polyus Skif DM virib 17F19DM Opis Indeks 17F19DM Priznachennya Demonstracijnij maket prototipu kosmichnoyi lazernoyi stanciyi Gabaritni rozmiri Dovzhina 37 m Diametr 4 1 m Masa Zagalna bez moduliv 77 t Ekspluataciya Nosij vivedennya Energiya Misce zapusku Bajkonur Zapusk 15 travnya 1987 Kosmichnij aparat Polyus Skif DM virib 17F19DM prototip bezpilotnoyi bojovoyi lazernoyi orbitalnoyi stanciyi vikoristovuvavsya yak korisnij vantazh pid chas pershogo zapusku raketi nosiya Energiya 15 travnya 1987 roku Skif nazva proektu bojovoyi lazernoyi orbitalnoyi platformi masoyu ponad 80 tonn rozrobka yakogo pochalasya v kinci 1970 h u NVO Energiya 1981 roku u zv yazku z velikoyu zavantazhenistyu ob yednannya temu Skif peredali KB Salyut Istoriya proektu18 serpnya 1983 roku Generalnij sekretar CK KPRS Yurij Andropov zayaviv sho SRSR v odnostoronnomu poryadku pripinyaye viprobuvannya kompleksu protikosmichnoyi oboroni Odnak z ogoloshennyam u SShA programi SOI roboti nad Skifom prodovzhilis Spochatku zapusk sistemi Energiya Skif DM planuvavsya u veresni 1986 roku Odnak cherez zatrimku vigotovlennya aparata pidgotovki puskovoyi ustanovki ta inshih sistem kosmodromu zapusk vidklali majzhe na pivroku na 15 travnya 1987 roku V kinci sichnya 1987 roku aparat perevezli z montazhno viprobuvalnogo korpusu na 92 mu majdanchiku kosmodromu de vidbuvalas pidgotovka v budivlyu montazhno zapravnogo kompleksu U MZK 3 lyutogo 1987 roku Skif DM zistikuvali z raketoyu nosiyem Energiya Nastupnogo dnya kompleks vivezli na universalnij kompleksnij stend start na 250 mu majdanchiku Kompleks Energiya Skif DM buv gotovij do zapusku lishe v kinci kvitnya Zapusk kompleksu Energiya Skif DM vidbuvsya 15 travnya 1987 roku iz zatrimkoyu na 5 godin Dva stupenya Energiyi vidpracyuvali uspishno Cherez 460 sekund pislya startu Skif DM vidokremivsya vid raketi nosiya na visoti 110 kilometriv Pislya vid yednannya vid raketi nosiya rozvorot kosmichnogo aparata cherez pomilku komutaciyi elektrichnoyi shemi trivav dovshe rozrahunkovogo v rezultati chogo vin ne vijshov na orbitu i po balistichnij trayektoriyi vpav u Tihij okean Nezvazhayuchi na ce za ocinkoyu zaznachenoyu u zviti ponad 80 zaplanovanih eksperimentiv vdalosya vikonati KonstrukciyaStanciya Skif DM mala dovzhinu 37 metriv maksimalnij diametr 4 1 metra i masu blizko 80 tonn Vona skladalas z dvoh osnovnih vidsikiv menshogo funkcionalno sluzhbovogo bloku ta bilshogo cilovogo modulya Funkcionalno sluzhbovij blok buv stvorenij na bazi kosmichnogo korablya postachannya orbitalnoyi stanciyi Salyut Tut rozmishuvalis sistemi keruvannya ruhom ta bortovim kompleksom telemetrichnogo kontrolyu komandnogo radiozv yazku zabezpechennya teplovogo rezhimu energozhivlennya rozdilennya ta skidannya obtichnikiv antenni pristroyi sistema upravlinnya naukovimi eksperimentami Usi priladi i sistemi ne priznacheni dlya roboti u vakuumi roztashovuvalis u germetichnomu priladno vantazhnomu vidsiku U vidsiku rushijnoyi ustanovki rozmishuvalis 4 marshovi dviguni 20 dviguniv oriyentaciyi ta stabilizaciyi i 16 dviguniv tochnoyi stabilizaciyi a takozh baki truboprovodi ta klapani pnevmogidrosistemi dviguniv Na bichnih poverhnyah rushijnoyi ustanovki rozmishuvalis sonyachni batareyi sho rozkrivalis pislya vihodu na orbitu Programa polotuPrograma polotu Skifa DM skladalas z 10 eksperimentiv chotiroh prikladnih i shesti geofizichnih Eksperiment VP1 vidpracyuvannya shemi vivedennya velikogabaritnogo kosmichnogo aparata za bezkontejnernoyu shemoyu Eksperiment VP2 doslidzhennya umov vivedennya velikogabaritnogo kosmichnogo aparata elementiv jogo konstrukciyi i sistem Eksperiment VP3 perevirka principiv stvorennya velikogabaritnogo i nadvazhkogo kosmichnogo aparata unifikovanij modul sistemi upravlinnya termoregulyuvannya elektrozhivlennya pitannya elektromagnitnoyi sumisnosti Eksperiment VP11 vidpracyuvannya shemi i tehnologiyi polotu Programa geofizichnih eksperimentiv Mirazh doslidzhuvala vpliv produktiv zgoryannya na verhni shari atmosferi i ionosferi eksperiment Mirazh 1 A1 mav vidbuvatis do visoti 120 km na etapi vivedennya eksperiment Mirazh 2 A2 na visotah vid 120 do 280 km pri dorozginnomu impulsi eksperiment Mirazh 3 A3 na visotah vid 280 do 0 km pri galmuvanni Geofizichni eksperimenti GF 1 1 GF 1 2 i GF 1 3 planuvalos zdijsnyuvati pri roboti rushijnoyi ustanovki Skifa DM Eksperiment GF 1 1 buv prisvyachenij generaciyi shtuchnih vnutrishnih gravitacijnih hvil verhnoyi atmosferi Metoyu eksperimentu GF 1 2 bulo stvorennya shtuchnogo dinamo efektu v zemnij ionosferi Eksperiment GF 1 3 planuvavsya dlya stvorennya velikomasshtabnih ionoutvoren v iono i plazmosferah dirok i daktiv Polyus mav bagato 420 kg gazovoyi sumishi ksenona z kriptonom 42 baloni kozhen yemnistyu 36 l i sistemoyu vipusku jogo v ionosferu Shema vivedennya aparata Skif DM 15 travnya 1987 roku cherez 212 s pislya kontaktu pidjomu na visoti 90 km bulo skinuto golovnij obtichnik T 212 s pidirvalis privodi pozdovzhnogo roz yemu obtichnika cherez 0 3 s pidirvalis zamki pershoyi grupi poperechnogo roz yemu GO she cherez 0 3 s pidirvalis zamki drugoyi grupi T 214 1 s rozirvalis mehanichni zv yazki golovnogo obtichnika i vin vidokremivsya T 456 4 s nadijshla komanda perehodu chotiroh marshovih dviguniv RN na promizhnij riven tyagi Perehid trivav 0 15 s T 459 4 s nadijshla osnovna komanda vidklyuchennya marshovih dviguniv Cherez 0 4 s komandu produblovano T 460 s na visoti 117 km nadijshla komanda vidokremlennya Skifa DM Cherez 0 2 s pislya cogo uvimknulis 16 tverdopalivnih raketnih dviguniv vidvedennya T 461 2 s vidbulos pershe vmikannya tverdopalivnih raketnih dviguniv sistemi kompensaciyi kutovih shvidkostej SKUS za kanalami tangazha riskannya i krenu Druge vmikannya tverdopalivnih raketnih dviguniv SKUS pri potrebi vidbuvalos v T 463 4 s kanal krenu tretye v T 464 0 s za kanalami tangazha i riskannya T 511 s 51 s pislya vidokremlennya mizh Skif DM i Energiyeyu 120 m pochavsya rozvorot aparata dlya vidachi pershogo impulsu Oskilki Skif DM startuvav dvigunami upered to znadobivsya jogo rozvorot na 180 gradusiv navkolo poperechnoyi osi Z shob letiti dvigunami nazad Do cogo rozvorotu na 180 gradusiv cherez osoblivosti sistemi upravlinnya aparatu potribnij she dovorot navkolo pozdovzhnoyi osi H na 90 gradusiv Tilki pislya takogo manevru prozvanogo fahivcyami perevertonom mozhna bulo prodovzhuvati rozganyati Skif DM dlya vihodu jogo na orbitu Pereverton mav trivati 200 s Pid chas cogo rozvorotu v T 565 s nadijshla komanda vidokremlennya donnogo obtichnika Skifa DM shvidkist vidokremlennya 1 5 m s T 568 s cherez 3 s Zh vidavalis komandi vidokremlennya krishok bichnih blokiv shvidkist vidokremlennya 2 m s i krishki sistemi bezmomentnogo vihlopu 1 3 m s V kinci manevru rozvorotu rozkrivalis zamki anten bortovogo radiolokacijnogo kompleksu vidkrivalis krishki datchikiv infrachervonoyi vertikali T 925 s visota 155 km pershe vmikannya chotiroh dviguniv korekciyi i stabilizaciyi DKS tyagoyu 417 kg Ochikuvana trivalist roboti dviguniv stanovila 384 s pershij impuls 87 m s T 2220 s pochalos rozkrittya sonyachnih batarej na funkcionalno sluzhbovomu bloci Skifa DM Maksimalna trivalist rozkrittya SB stanovila 60 s T 3605 s 3145 s pislya vidokremlennya vid RN visota 280 km druge vmikannya chotiroh DKS Trivalist roboti dviguniv 172 s impuls 40 m s Rozrahunkova orbita aparata planuvalas krugovoyu z visotoyu 280 km i nahilom 64 6 gradusiv Polit Cherez 460 sekund pislya startu Skif DM vidokremivsya vid raketi nosiya na visoti 110 km Pri comu orbita tochnishe balistichna trayektoriya mala taki parametri maksimalna visota 155 km minimalna visota minus 15 km tobto pericentr orbiti buv pid poverhneyu Zemli nahil ploshini trayektoriyi do zemnogo ekvatora 64 61 gradusiv Pri rozdilenni bez zauvazhen spracyuvala sistema vidvedennya aparata za dopomogoyu 16 tverdopalivnih raketnih dviguniv Zburennya pri comu buli minimalni Tomu za danimi telemetrichnoyi informaciyi spracyuvav lishe odin tverdopalivnij raketnij dvigun sistemi kompensaciyi kutovih shvidkostej za kanalom krenu sho zabezpechilo kompensaciyu kutovoyi shvidkosti 0 1 grad s za krenom Cherez 52 sekundi pislya rozdilennya pochavsya manevr perevertona aparata V T 565 s vidstreleno donnij obtichnik Cherez 568 s nadijshla komanda vidstrilu krishok bichnih blokiv i zahisnoyi krishki SBV vinikla nespravnist dviguni stabilizaciyi ta oriyentaciyi DZG ne zupinili obertannya aparata pislya jogo shtatnogo rozvorotu na 180 gradusiv Pid chas perevertonu za logikoyu roboti programno chasovogo pristroyu vidbulos vidokremlennya krishok bichnih blokiv i sistemi bezmomentnogo vihlopu rozkrittya anten sistemi Kub vidstril krishok datchikiv infrachervonoyi vertikali Potim na Skif DM sho obertavsya uvimknulis dviguni DKS Ne nabravshi neobhidnoyi orbitalnoyi shvidkosti kosmichnij aparat za balistichnoyu trayektoriyeyu slidom za centralnim blokom raketi nosiya Energiya vpav u vodi Tihogo okeanu RezultatiNevdalij polit Skifa DM dav duzhe bagato rezultativ Najpershe bulo otrimano ves neobhidnij material z utochnennya navantazhen na orbitalnij korabel 11F35OK Buran dlya zabezpechennya lotnih viprobuvan kompleksu 11F36 indeks kompleksu sho skladavsya z raketi nosiya 11K25 i orbitalnogo korablya 11F35OK Buran Pri zapusku i avtonomnomu poloti aparata buli vikonani vsi chotiri prikladni eksperimenti VP 1 VP 2 VP 3 i VP 11 a takozh chastina geofizichnih eksperimentiv Mirazh 1 i chastkovo GF 1 1 i GF 1 3 U Visnovku za pidsumkami zapusku govorilosya Tim samim spilni zavdannya zapusku virobu viznacheni zavdannyami pusku zatverdzhenimi MZM ta UNKS z urahuvannyam Rishennya vid 13 travnya 1987 roku z obmezhennya obsyagu cilovih eksperimentiv buli vikonani za kilkistyu virishenih zavdan bilsh nizh na 80 Virisheni zavdannya ohoplyuyut praktichno ves obsyag novih i problemnih rishen perevirka yakih planuvalasya pri pershomu pusku kompleksu Lotnimi viprobuvannyami kompleksu u skladi RN 11K25 N6SL i KA Skif DM bulo vpershe Pidtverdzheno pracezdatnist RN nadvazhkogo klasu z asimetrichnim bokovim roztashuvannyam vivedenogo ob yekta Otrimano znachnij dosvid nazemnoyi ekspluataciyi na vsih etapah pidgotovki do startu nadvazhkogo raketno kosmichnogo kompleksu Otrimano na osnovi telemetrichnoyi informaciyi KA obshirnij i dostovirnij eksperimentalnij material za umovami vivedennya yakij bude vikoristanij pri stvorenni KA riznogo priznachennya i MKS Buran Rozpochato viprobuvannya kosmichnoyi platformi 100 tonnogo klasu dlya virishennya shirokogo kola zavdan pri stvorenni yakoyi buv vikoristanij ryad novih progresivnih komponuvalnih konstruktivnih i tehnologichnih rishen Pri zapusku kompleksa vidbulis viprobuvannya bagatoh elementiv konstrukciyi yaki vikoristovuvalis potim dlya inshih aparativ i raket nosiyiv Tak vugleplastikovij golovnij obtichnik vpershe viprobuvanij v naturnih umovah 15 travnya 1987 roku vikoristovuvavsya potim pri zapusku moduliv Kvant 2 Kristal Spektr ta Priroda a takozh pershogo elementa Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi energetichnogo bloku FGB Zarya Oficijne povidomlennya 15 travnya 1987 roku TASS opublikuvav povidomlennya v yakomu zaznachalos U Radyanskomu Soyuzi rozpochato lotno konstruktorski viprobuvannya novoyi potuzhnoyi universalnoyi raketi nosiya Energiya priznachenoyi dlya vivedennya na navkolozemni orbiti yak bagatorazovih orbitalnih korabliv tak i velikogabaritnih kosmichnih aparativ naukovogo ta narodnogospodarskogo priznachennya Dvostupeneva universalna raketa nosij zdatna vivoditi na orbitu ponad 100 tonn korisnogo vantazhu 15 travnya 1987 go roku o 21 godini 30 hvilin moskovskogo chasu z kosmodromu Bajkonur zdijsneno pershij zapusk ciyeyi raketi Drugij stupin raketi nosiya viviv u rozrahunkovu tochku gabaritno vagovij maket suputnika Gabaritno vagovij maket pislya rozdilennya z drugim stupenem mav za dopomogoyu vlasnogo dviguna vijti na krugovu navkolozemnu orbitu Odnak cherez neshtatnu robotu jogo bortovih sistem maket na viznachenu orbitu ne vijshov i privodnivsya v akvatoriyi Tihogo okeanu PosilannyaPolyus Enciklopediya krilatogo kosmosu ros Polyus Enciklopediya astronavtiki angl DzherelaGlushko V P Shturm kosmosa raketnymi sistemami Razvitie raketostroeniya i kosmonavtiki v SSSR 3 e izd pererab i dop Mashinostroenie 1987 S 304