Епітимія (грец. ἐπιτιμία, від грец. ἐπι — над, грец. τιμία — покарання) — церковна покута, що накладається на мирян. Головна мета епітимії полягає не в покаранні вірян за гріховні діяння або охороні їх від таких (хоча й такою є мета накладення епітимії), а в зціленні хворобливих станів душі грішників. У правилах св. отців покаяння розглядається як «лікування».
Зміст епітимії
«Сутність церковних покарань … полягає в тому, що порушник церковних канонів позбавляється всіх або тільки деяких прав і благ, що знаходяться у винятковому розпорядженні церкви. Звідси і загальна назва цих церковних покарань: „відлучення“. Воно може бути або повне виключення злочинця з числа членів церкви, або неповне, коли винний позбавляється тільки деяких прав і благ, що знаходяться в церковному розпорядженні». Покута, кара, що її накладає церква за гріхи. Духовні ліки, спосіб лікування грішника який кається, що полягає у виконанні ним справ благочестя які визначені його духівником. Епітимія — духовно-виправна міра, спрямована на виправлення людини, вона — засіб допомоги каяннику в боротьбі з гріхом. Під єпитимією в православній аскетичній літературі також прийнято розуміти Божественні покарання у вигляді скорбот і хвороб, перенесення яких звільняє людину від гріховних навичок.
Про епітимію згадується ще у священному писанні. :
Всюди ходять чутки, що у вас з’явилося блудодіяння‚ i то таке блудодіяння, якого немає навіть i у язичників, що хтось за жінку має жінку батька свого. А ви загордилися, замість того, щоб плакати, i того, хто вчинив таке, вилучити з середовища вашого. Та я, будучи відсутній тілом, але присутній духом, уже вирішив, ніби знаходячись у вас: того, хто вчинив таке діло, у зібранні вашому, в ім’я Господа нашого Ісуса Христа‚ разом з моїм духом, силою Господа нашого Ісуса Христа, віддати сатані на виснаження плоті, щоб дух спасся в день Господа нашого Ісуса Христа | ||
— Апостол Павло, Перше послання до Коринфян 1: 5, 5 |
З цих слів стає ясно що першим хто запропонував відлучати від церкви за гріхи був апостол Павло. Тому він вважається її встановлювачем.
В православ'ї
В окремих випадках священнослужитель може не відразу відпустити гріхи людині, яка сповідається. Якщо гріхи постійно повторюються або є найбільш тяжкими, вони, за рішенням духовника, можуть бути пробачені тільки після виконання особливого послуху — епитимії. У перекладі з грецької мови це слово означає «заборону». Але за своїм духом воно є не покаранням, а церковно-виховним засобом, що має не гнітити людину, покладаючи непосильні тяготи, а затвердити в ній покаянний настрій. Епитимія — це своєрідна пам'ятка, урок, вправа, що привчає до духовного самовдосконалення. На свій розсуд і залежно від ситуації, священик може накласти на людину деякі різновиди епитимій, визначивши термін їх здійснювання. Це можуть бути поклони під час богослужінь або домашнього молитовного правила, додаткові молитви, піст, милостиня, духовне читання тощо. Після того, як пройде строк приписаного послуху над людиною, яка добросовісно його виконає, священик традиційно читає особливу «розрішительну молитву».
Традиційно епитимію, тобто духовний послух після покаяння для подолання гріха, на людину покладає священик. Він бачить, яка саме за змістом має бути епитимія. Якщо людина духовно зріла, вона отримує один послух, якщо новоначальна у вірі — інший. Усе залежить від її готовності виконувати моральний подвиг, особистих якостей та здібностей. Щодо покладання на себе епитимії на свій вибір, то дійсно таке може бути.
Я видно, що прощені кому-небудь гріхи? З того, що він зненавидів гріх... Як узда для коня, так і епитимія для душі людини. Вона не дає їй знову братися за погані справи, від яких розкаюваний ще тільки очищається. Епітимія привчає його до праці і терпіння і допомагає бачити, чи до кінця він зненавидів гріх. Кажуть одужавшому "того не їж, цього не пий, туди не ходи". Як не послухає то його розпалить знову хвороба. Так і в духовному житті. Треба тверезитися, не спати, молитися і хвороба гріховна не вернеться. Чи не станеш слухати себе, все без розбору дозволиш собі і бачити, і чути, і говорити, і діяти, - як тут не піддатись гріхові і не взяти його знову? Господь велів прокаженому все виконати за законом. Це ось що: по сповіді треба брати епітемію і вірно її виконувати; в ній прихована велика запобіжна сила. Але чому інший каже: здолала мене гріховна звичка, не можу з собою впоратися. Від того, що або покаяння і сповідь були неповні, або після пересторог слабо тримається. Хоче без праці та не заставляти себе все зробити, і сміється з нього ворог. Зважся стояти до смерті і ділом це покажи: побачиш, яка в цьому сила. Правда, що у всякій непереборній пристрасті, ворог опановує душею, але це не виправдання, бо він одразу відбіжить, як тільки виробити, з Божою поміччю, поворот всередині. Епітимія буває єдиним засобом для зцілення хвороб душі, без якої вона може загинути. | ||
— Св. Феофан Затворник, |
Покаянням я називаю не те, щоб тільки відстати від колишніх худих справ, але ще більше те, щоб робити добрі справи. «Принесіть, - каже Іоан, Предтеча Христовий, - плоди достойні покаяння» (Лк. 3, 8). Як же нам створити їх? Поступаючи навпаки. Наприклад, ти викрадав чуже? - Тепер давай і своє. Довгий час жив в перелюбі? - Тепер утримуйся від спілкування зі своєю дружиною в певні дні і звикай до стриманості. ображав і навіть бив кого? - Спіши благословляти тих що кривдять тебе. Бо для зцілення нашого недостатньо тільки вийняти з тіла стрілу, але ще потрібно прикласти ліки до рани | ||
— Св. Іоан Золотоустий, |
Святий Василій Великий для Епітимії майже не використовує інші терміни, як тільки лікування; вся мета епитимії в тому, щоб тих, хто згрішив «витягти з сітки лукавого» (Василій Великий Правило 85) і щоб «гріх всіляко скидати і знищувати» (Василя Великого Правило 29).
Сучасна практика
Древні правила та вислови святих отців, наведені вище, практично не застосовуються в сучасному церковному житті. Винятком можуть бути випадки покарання кліриків, оскільки останні за замовчуванням повинні бути знайомі зі змістом юридичного боку церковного життя. По відношенню до мирян стародавні правила залишені і, найчастіше, священик діє на свій особистий розсуд, узгоджуючи їх з наявним досвідом, спілкуванням і т. д. Проте існують «підпірні» документи, які можуть допомогти священику в питанні накладення єпитимії і її якості, кількості і т. д. Прот. Владислав Ципін в своїй статті про покуту в рамках видавництва Православної Енциклопедії виділяє наступні тексти: «Звернення до кліру і парафіяльним радам міста Москви», «Положення про церковний суд» 2008 року, «Статут».
В одному з таких текстів Святійший патріарх Алексій II посилається на важливість звернення до стародавніх канонів, де можна відшукати прямі вказівки на вживання епитимії. Проте це посилання, як ми вже з'ясували не може мати фактично позитивного застосування в сучасних реаліях. Втім, сам патріарх Алексій в 1995 році на Зборах духовенства торкнувся цієї теми більш ґрунтовно. Він звертає увагу на певні моменти, які повинні розумітися в контексті 1990-х, коли Церква отримала повноправну свободу дій і все більша кількість людей входило у двір церковної огорожі. Патріарх попереджає, що при такому стані речей необхідно пам'ятати про небезпеку «всепрощення». Останнє поняття він визначає так: воно «є потурання гріху, профанація Таїнства, образа правди і святості Бога». Таким чином, справжня небезпека перетворення засобу і можливості для виправлення і морального відродження перетворюється в примноження гріха і, в кінцевому підсумку, призводить до теплохолодності. Однак, патріарх проглядає й іншу протилежну крайність, яка може стояти перепоною на шляху покаяння. Йдеться про надмірну суворість, ригоризм, буквальне ставленні до церковних правил. І ця сторона не має місця в церковному житті, оскільки вона її перекручує і псує вірну систему координат, при якій віруючі можуть вести зовні «духовну» життя, однак насправді це може виявитися обманом. Адже, покута не є ні покаранням, ані просто благочестивим дією, але спеціально спрямована на зцілення духовної хвороби. Наприклад, якщо той, хто кається порушив Восьму заповідь, вкрав щось, священик міг би наказати йому повернути те, що вони вкрали (якщо це можливо), і подавати милостиню бідним на більш регулярній основі. Якщо той, хто кається страждає від об'їдання, правило поста сповідника переглядається і, можливо, збільшується.
Важливим джерелом відомостей про епитимии є Положення про церковний суд, прийняте 2008 року на Архієрейському соборі РПЦ. 6-я стаття зазначеного тексту присвячена нашій темі. Як можна витягти з тексту, замітки про епитимії узгоджуються з висловленими нами словами: це засіб до покаяння і виправлення. При цьому засуджується нерозбірливість у скоєному злочині або недостатності підстав для того, щоб людина була покарана. В цілому документ апелює до ікономії в церковному житті. Наприклад, «при накладенні канонічної заборони (покарання) слід враховувати причини скоєння церковного правопорушення, спосіб життя винної особи, мотиви вчинення ним церковного правопорушення, діючи в дусі церковної ікономії, яка передбачає поблажливість до винної особи з метою його виправлення». Звичайно, є мова і про акривії, однак при явних випадках винності і коли це може привести до виправлення, а не погіршення ситуації.
Таким чином зазначені тексти говорять про різні випадки, при цьому, якщо спробувати підвести загальний знаменник для них, ми опинимося в площині стародавнього поділу ікономії та акривії. Важливу відмінність ставить Положення про церковний суд, який акцентує увагу на сукупність чинників скоєння злочину і бере до уваги весь контекст.
Примітки
- Василій Великийв 3; Григорій Ниський 8; Трульский собор 102.
- ἀφορισμός, excommunicatio
- ἀνάθεμα, excommunicatio major
- Павлов, А. С. (2002). Курс церковного права (російською) . СПб. с. 296—302.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 20 грудня 2013.
- . azbyka.ru. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 12 листопада 2015.
- Вера православная - Епитимья. www.verapravoslavnaya.ru. Процитовано 12 листопада 2015.
- Цыпин В., прот. Епитимия. Православная энциклопедия // Электронный ресурс http://www.pravenc.ru/text/190055.html
- Алексий, патр. Обращение Святейшего Патриарха Московского и всея Руси АЛЕКСИЯ II к клиру, Приходским советам храмов гор. Москвы, наместникам и настоятельницам ставропигиальных монастырей на Епархиальном собрании 2006 года // Электронный ресурс http://www.patriarchia.ru/db/text/173887.html
- Алексий, патр. Обращение Святейшего Патриарха Московского и всея Руси АЛЕКСИЯ II к клиру, Приходским советам храмов гор. Москвы, наместникам и настоятельницам ставропигиальных монастырей на Епархиальном собрании 1995. Цит. по: Смыкалин А. А. Каноническое право на примере Русской православной церкви XI—XXI вв . // Электронный ресурс https://azbyka.ru/otechnik/pravila/kanonicheskoe-pravo-na-primere-russkoj-pravoslavnoj-tserkvi-11-21-vv/7
- Положение о церковном суде Русской Православной Церкви (Московского Патриархата) // Электронный ресурс http://www.patriarchia.ru/db/text/428440.html
Це незавершена стаття про релігію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Посилання
- Епітимія [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Це незавершена стаття про православ'я. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Epitimiya grec ἐpitimia vid grec ἐpi nad grec timia pokarannya cerkovna pokuta sho nakladayetsya na miryan Golovna meta epitimiyi polyagaye ne v pokaranni viryan za grihovni diyannya abo ohoroni yih vid takih hocha j takoyu ye meta nakladennya epitimiyi a v zcilenni hvoroblivih staniv dushi grishnikiv U pravilah sv otciv pokayannya rozglyadayetsya yak likuvannya Zmist epitimiyi Sutnist cerkovnih pokaran polyagaye v tomu sho porushnik cerkovnih kanoniv pozbavlyayetsya vsih abo tilki deyakih prav i blag sho znahodyatsya u vinyatkovomu rozporyadzhenni cerkvi Zvidsi i zagalna nazva cih cerkovnih pokaran vidluchennya Vono mozhe buti abo povne viklyuchennya zlochincya z chisla chleniv cerkvi abo nepovne koli vinnij pozbavlyayetsya tilki deyakih prav i blag sho znahodyatsya v cerkovnomu rozporyadzhenni Pokuta kara sho yiyi nakladaye cerkva za grihi Duhovni liki sposib likuvannya grishnika yakij kayetsya sho polyagaye u vikonanni nim sprav blagochestya yaki viznacheni jogo duhivnikom Epitimiya duhovno vipravna mira spryamovana na vipravlennya lyudini vona zasib dopomogi kayanniku v borotbi z grihom Pid yepitimiyeyu v pravoslavnij asketichnij literaturi takozh prijnyato rozumiti Bozhestvenni pokarannya u viglyadi skorbot i hvorob perenesennya yakih zvilnyaye lyudinu vid grihovnih navichok Pro epitimiyu zgaduyetsya she u svyashennomu pisanni Vsyudi hodyat chutki sho u vas z yavilosya bludodiyannya i to take bludodiyannya yakogo nemaye navit i u yazichnikiv sho htos za zhinku maye zhinku batka svogo A vi zagordilisya zamist togo shob plakati i togo hto vchiniv take viluchiti z seredovisha vashogo Ta ya buduchi vidsutnij tilom ale prisutnij duhom uzhe virishiv nibi znahodyachis u vas togo hto vchiniv take dilo u zibranni vashomu v im ya Gospoda nashogo Isusa Hrista razom z moyim duhom siloyu Gospoda nashogo Isusa Hrista viddati satani na visnazhennya ploti shob duh spassya v den Gospoda nashogo Isusa Hrista Apostol Pavlo Pershe poslannya do Korinfyan 1 5 5 Z cih sliv staye yasno sho pershim hto zaproponuvav vidluchati vid cerkvi za grihi buv apostol Pavlo Tomu vin vvazhayetsya yiyi vstanovlyuvachem V pravoslav yiV okremih vipadkah svyashennosluzhitel mozhe ne vidrazu vidpustiti grihi lyudini yaka spovidayetsya Yaksho grihi postijno povtoryuyutsya abo ye najbilsh tyazhkimi voni za rishennyam duhovnika mozhut buti probacheni tilki pislya vikonannya osoblivogo posluhu epitimiyi U perekladi z greckoyi movi ce slovo oznachaye zaboronu Ale za svoyim duhom vono ye ne pokarannyam a cerkovno vihovnim zasobom sho maye ne gnititi lyudinu pokladayuchi neposilni tyagoti a zatverditi v nij pokayannij nastrij Epitimiya ce svoyeridna pam yatka urok vprava sho privchaye do duhovnogo samovdoskonalennya Na svij rozsud i zalezhno vid situaciyi svyashenik mozhe naklasti na lyudinu deyaki riznovidi epitimij viznachivshi termin yih zdijsnyuvannya Ce mozhut buti pokloni pid chas bogosluzhin abo domashnogo molitovnogo pravila dodatkovi molitvi pist milostinya duhovne chitannya tosho Pislya togo yak projde strok pripisanogo posluhu nad lyudinoyu yaka dobrosovisno jogo vikonaye svyashenik tradicijno chitaye osoblivu rozrishitelnu molitvu Tradicijno epitimiyu tobto duhovnij posluh pislya pokayannya dlya podolannya griha na lyudinu pokladaye svyashenik Vin bachit yaka same za zmistom maye buti epitimiya Yaksho lyudina duhovno zrila vona otrimuye odin posluh yaksho novonachalna u viri inshij Use zalezhit vid yiyi gotovnosti vikonuvati moralnij podvig osobistih yakostej ta zdibnostej Shodo pokladannya na sebe epitimiyi na svij vibir to dijsno take mozhe buti Ya vidno sho prosheni komu nebud grihi Z togo sho vin znenavidiv grih Yak uzda dlya konya tak i epitimiya dlya dushi lyudini Vona ne daye yij znovu bratisya za pogani spravi vid yakih rozkayuvanij she tilki ochishayetsya Epitimiya privchaye jogo do praci i terpinnya i dopomagaye bachiti chi do kincya vin znenavidiv grih Kazhut oduzhavshomu togo ne yizh cogo ne pij tudi ne hodi Yak ne posluhaye to jogo rozpalit znovu hvoroba Tak i v duhovnomu zhitti Treba tverezitisya ne spati molitisya i hvoroba grihovna ne vernetsya Chi ne stanesh sluhati sebe vse bez rozboru dozvolish sobi i bachiti i chuti i govoriti i diyati yak tut ne piddatis grihovi i ne vzyati jogo znovu Gospod veliv prokazhenomu vse vikonati za zakonom Ce os sho po spovidi treba brati epitemiyu i virno yiyi vikonuvati v nij prihovana velika zapobizhna sila Ale chomu inshij kazhe zdolala mene grihovna zvichka ne mozhu z soboyu vporatisya Vid togo sho abo pokayannya i spovid buli nepovni abo pislya perestorog slabo trimayetsya Hoche bez praci ta ne zastavlyati sebe vse zrobiti i smiyetsya z nogo vorog Zvazhsya stoyati do smerti i dilom ce pokazhi pobachish yaka v comu sila Pravda sho u vsyakij neperebornij pristrasti vorog opanovuye dusheyu ale ce ne vipravdannya bo vin odrazu vidbizhit yak tilki virobiti z Bozhoyu pomichchyu povorot vseredini Epitimiya buvaye yedinim zasobom dlya zcilennya hvorob dushi bez yakoyi vona mozhe zaginuti Sv Feofan Zatvornik Pokayannyam ya nazivayu ne te shob tilki vidstati vid kolishnih hudih sprav ale she bilshe te shob robiti dobri spravi Prinesit kazhe Ioan Predtecha Hristovij plodi dostojni pokayannya Lk 3 8 Yak zhe nam stvoriti yih Postupayuchi navpaki Napriklad ti vikradav chuzhe Teper davaj i svoye Dovgij chas zhiv v perelyubi Teper utrimujsya vid spilkuvannya zi svoyeyu druzhinoyu v pevni dni i zvikaj do strimanosti obrazhav i navit biv kogo Spishi blagoslovlyati tih sho krivdyat tebe Bo dlya zcilennya nashogo nedostatno tilki vijnyati z tila strilu ale she potribno priklasti liki do rani Sv Ioan Zolotoustij Svyatij Vasilij Velikij dlya Epitimiyi majzhe ne vikoristovuye inshi termini yak tilki likuvannya vsya meta epitimiyi v tomu shob tih hto zgrishiv vityagti z sitki lukavogo Vasilij Velikij Pravilo 85 i shob grih vsilyako skidati i znishuvati Vasilya Velikogo Pravilo 29 Suchasna praktika Drevni pravila ta vislovi svyatih otciv navedeni vishe praktichno ne zastosovuyutsya v suchasnomu cerkovnomu zhitti Vinyatkom mozhut buti vipadki pokarannya klirikiv oskilki ostanni za zamovchuvannyam povinni buti znajomi zi zmistom yuridichnogo boku cerkovnogo zhittya Po vidnoshennyu do miryan starodavni pravila zalisheni i najchastishe svyashenik diye na svij osobistij rozsud uzgodzhuyuchi yih z nayavnim dosvidom spilkuvannyam i t d Prote isnuyut pidpirni dokumenti yaki mozhut dopomogti svyasheniku v pitanni nakladennya yepitimiyi i yiyi yakosti kilkosti i t d Prot Vladislav Cipin v svoyij statti pro pokutu v ramkah vidavnictva Pravoslavnoyi Enciklopediyi vidilyaye nastupni teksti Zvernennya do kliru i parafiyalnim radam mista Moskvi Polozhennya pro cerkovnij sud 2008 roku Statut V odnomu z takih tekstiv Svyatijshij patriarh Aleksij II posilayetsya na vazhlivist zvernennya do starodavnih kanoniv de mozhna vidshukati pryami vkazivki na vzhivannya epitimiyi Prote ce posilannya yak mi vzhe z yasuvali ne mozhe mati faktichno pozitivnogo zastosuvannya v suchasnih realiyah Vtim sam patriarh Aleksij v 1995 roci na Zborah duhovenstva torknuvsya ciyeyi temi bilsh gruntovno Vin zvertaye uvagu na pevni momenti yaki povinni rozumitisya v konteksti 1990 h koli Cerkva otrimala povnopravnu svobodu dij i vse bilsha kilkist lyudej vhodilo u dvir cerkovnoyi ogorozhi Patriarh poperedzhaye sho pri takomu stani rechej neobhidno pam yatati pro nebezpeku vseproshennya Ostannye ponyattya vin viznachaye tak vono ye poturannya grihu profanaciya Tayinstva obraza pravdi i svyatosti Boga Takim chinom spravzhnya nebezpeka peretvorennya zasobu i mozhlivosti dlya vipravlennya i moralnogo vidrodzhennya peretvoryuyetsya v primnozhennya griha i v kincevomu pidsumku prizvodit do teploholodnosti Odnak patriarh proglyadaye j inshu protilezhnu krajnist yaka mozhe stoyati pereponoyu na shlyahu pokayannya Jdetsya pro nadmirnu suvorist rigorizm bukvalne stavlenni do cerkovnih pravil I cya storona ne maye miscya v cerkovnomu zhitti oskilki vona yiyi perekruchuye i psuye virnu sistemu koordinat pri yakij viruyuchi mozhut vesti zovni duhovnu zhittya odnak naspravdi ce mozhe viyavitisya obmanom Adzhe pokuta ne ye ni pokarannyam ani prosto blagochestivim diyeyu ale specialno spryamovana na zcilennya duhovnoyi hvorobi Napriklad yaksho toj hto kayetsya porushiv Vosmu zapovid vkrav shos svyashenik mig bi nakazati jomu povernuti te sho voni vkrali yaksho ce mozhlivo i podavati milostinyu bidnim na bilsh regulyarnij osnovi Yaksho toj hto kayetsya strazhdaye vid ob yidannya pravilo posta spovidnika pereglyadayetsya i mozhlivo zbilshuyetsya Vazhlivim dzherelom vidomostej pro epitimii ye Polozhennya pro cerkovnij sud prijnyate 2008 roku na Arhiyerejskomu sobori RPC 6 ya stattya zaznachenogo tekstu prisvyachena nashij temi Yak mozhna vityagti z tekstu zamitki pro epitimiyi uzgodzhuyutsya z vislovlenimi nami slovami ce zasib do pokayannya i vipravlennya Pri comu zasudzhuyetsya nerozbirlivist u skoyenomu zlochini abo nedostatnosti pidstav dlya togo shob lyudina bula pokarana V cilomu dokument apelyuye do ikonomiyi v cerkovnomu zhitti Napriklad pri nakladenni kanonichnoyi zaboroni pokarannya slid vrahovuvati prichini skoyennya cerkovnogo pravoporushennya sposib zhittya vinnoyi osobi motivi vchinennya nim cerkovnogo pravoporushennya diyuchi v dusi cerkovnoyi ikonomiyi yaka peredbachaye poblazhlivist do vinnoyi osobi z metoyu jogo vipravlennya Zvichajno ye mova i pro akriviyi odnak pri yavnih vipadkah vinnosti i koli ce mozhe privesti do vipravlennya a ne pogirshennya situaciyi Takim chinom zaznacheni teksti govoryat pro rizni vipadki pri comu yaksho sprobuvati pidvesti zagalnij znamennik dlya nih mi opinimosya v ploshini starodavnogo podilu ikonomiyi ta akriviyi Vazhlivu vidminnist stavit Polozhennya pro cerkovnij sud yakij akcentuye uvagu na sukupnist chinnikiv skoyennya zlochinu i bere do uvagi ves kontekst PrimitkiVasilij Velikijv 3 Grigorij Niskij 8 Trulskij sobor 102 ἀforismos excommunicatio ἀna8ema excommunicatio major Pavlov A S 2002 Kurs cerkovnogo prava rosijskoyu SPb s 296 302 Arhiv originalu za 20 grudnya 2013 Procitovano 20 grudnya 2013 azbyka ru Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2015 Procitovano 12 listopada 2015 Vera pravoslavnaya Epitimya www verapravoslavnaya ru Procitovano 12 listopada 2015 Cypin V prot Epitimiya Pravoslavnaya enciklopediya Elektronnyj resurs http www pravenc ru text 190055 html Aleksij patr Obrashenie Svyatejshego Patriarha Moskovskogo i vseya Rusi ALEKSIYa II k kliru Prihodskim sovetam hramov gor Moskvy namestnikam i nastoyatelnicam stavropigialnyh monastyrej na Eparhialnom sobranii 2006 goda Elektronnyj resurs http www patriarchia ru db text 173887 html Aleksij patr Obrashenie Svyatejshego Patriarha Moskovskogo i vseya Rusi ALEKSIYa II k kliru Prihodskim sovetam hramov gor Moskvy namestnikam i nastoyatelnicam stavropigialnyh monastyrej na Eparhialnom sobranii 1995 Cit po Smykalin A A Kanonicheskoe pravo na primere Russkoj pravoslavnoj cerkvi XI XXI vv Elektronnyj resurs https azbyka ru otechnik pravila kanonicheskoe pravo na primere russkoj pravoslavnoj tserkvi 11 21 vv 7 Polozhenie o cerkovnom sude Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi Moskovskogo Patriarhata Elektronnyj resurs http www patriarchia ru db text 428440 html Ce nezavershena stattya pro religiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi PosilannyaEpitimiya 19 sichnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Ce nezavershena stattya pro pravoslav ya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi