Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Подільське товариство Просвіта громадська організація заснована в січні 1906 в м Кам янець Подільський Організатори та н

Подільське товариство «Просвіта»

Подільське товариство «Просвіта»

Подільське товариство «Просвіта» — громадська організація, заснована в січні 1906 в м. Кам'янець-Подільський. Організатори та найактивніші члени — О. Білоусов, С. Іваницький, Т. Павловський, К. Солуха, Ю. Сіцінський, В. Стиранкевич, М. Трублаєвич. На перших установчих зборах обрано раду товариства, до якої увійшли: голова К. Солуха, заступник С. Іваницький, секретар В. Стиранкевич, юрисконсульт М.Трублаєвич. Очолювали товариство протягом його діяльності лікар К. Солуха, учителі — Є. Шманкевич, Є. Кондрацький, А. Шумлянський. Товариство налічувало понад 300 активних членів. Почесними членами обрано В. Антоновича, єпископа Парфенія (Левицького).

У перший рік роботи товариство відкрило канцелярію, бібліотеку, книгарню, налагодило організаційну мережу. Поширювало діяльність на Подільську губернію. Започатковано філії в м. Могилів-Подільський (голова — І. Волошиновський), м. Печера Брацлавського повіту (нині село Тульчинського району Вінницької області; голова — І. Кульматицький). Могилів-Подільська філія 1906 заснувала 8 бібліотек-читалень у селах губернії.

Займалося видавничою, культурно-освітньою, мистецькою діяльністю. Поширювало українські видання, пересувні бібліотеки, організовувало літературно-музичні вечори, концерти, українські вечорниці, читання рефератів з актуальних питань українства, ставило вистави на українську тематику, відкривало книгарні, бібліотеки, читальні. Проводились вечори пам’яті Т. Шевченка. Товариством ініційовано впровадження у двокласних школах української мови, історії, літератури, здійснювалося навчання українською мовою. Із жовтня 1906 працювало над підготовкою програм для українських початкових і недільних шкіл та вечірніх лекцій для дорослих. Активна діяльність «Просвіти» підтримувалася членами Української думської громади 1-ї та 2-ї Державних дум Російської імперії. Отримано дозвіл на викладання української мови в початкових та церковно-парафіяльних школах на Поділлі. Незважаючи на перешкоди царської адміністрації, 1907 в губернії відкрито ще 24 бібліотеки-читальні.

Діячі товариства брали участь у перекладі українською мовою Євангелія (єпископ Парфеній — редактор, С. Іваницький, Ю. Сіцінський), яке вийшло 1907 й сприяло утвердженню українського правопису. Це видання поширювалося через власну книгарню. Укладено «Український катехизм» (1911—1912), де висвітлювалось «українське питання».

Члени товариства брали участь у діяльності різних громадських організацій, політичних партій, що призвело до його закриття (липень 1907). Діяльність у лютому 1908 відновлено на підставі нового статуту. Окремі діячі товариства виразно дотримувалися самостійницьких поглядів (Н. Григоріїв, Е. Ковальов, В. Приходько, В. Сочинський), обстоювали ідею незалежності української держави.

«Просвіта» продовжувала функціонувати до мобілізації 1916 активних членів на фронт.

По Лютневій революції 1917 діяльність товариства було відновлено. Надзвичайні губернські збори на підставі доповіді від товариства ухвалили постанови про навчання учнів українською мовою, організацію курсів української мови.

Діячі товариства стали активістами українського державотворення 1917—1920. Делегатом товариства на Всеукраїнському національному конгресі 1917 був В.Приходько. До Української Центральної Ради обрано П. Блонського, Г. Голоскевича, Н. Григорієва, В. Дудича, А. Животка, П. Куцяка, М. Литвицького, Д. Марковича, А. Мельника, О. Пащенко, В. Приходька, І. Рижія, , В. Чехівського. Міністром освіти першої Української Народної Республіки став Н. Григоріїв. В урядових структурах УНР працювали Г. Голоскевич, Х. Лебідь-Юрчик, В. Чехівський, К. Широцький, Ю. Щириця. У міністерстві віросповідань Української Держави — А. Гриневич, О. Маричів.

1918 «Просвіта» мала: господарську, лекційну, народної освіти, артистично-мистецьку (у складі співочого, музичного, мистецького гуртків), видавничо-книгарську, етнографічну, організаційні комісії. Товариство брало активну участь в організації в місті українського університету, до відкриття якого випущено одноденну газету «Свято Поділля» та відкрито виставку (1918).

Товариство відкрило дитячі садочки, вечірню школу змішаного типу з безплатним навчанням для дорослих, гімназію ім. С.Руданського (перейшла до держави), мало у своєму віданні Шевченківський дім та театр. Національний хор і дитсадок стали самостійними закладами.

Міністром освіти другої УНР став І.Огієнко, у МВС працював І.Сторожук.

Див. також

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Podilske tovaristvo Prosvita gromadska organizaciya zasnovana v sichni 1906 v m Kam yanec Podilskij Organizatori ta najaktivnishi chleni O Bilousov S Ivanickij T Pavlovskij K Soluha Yu Sicinskij V Stirankevich M Trublayevich Na pershih ustanovchih zborah obrano radu tovaristva do yakoyi uvijshli golova K Soluha zastupnik S Ivanickij sekretar V Stirankevich yuriskonsult M Trublayevich Ocholyuvali tovaristvo protyagom jogo diyalnosti likar K Soluha uchiteli Ye Shmankevich Ye Kondrackij A Shumlyanskij Tovaristvo nalichuvalo ponad 300 aktivnih chleniv Pochesnimi chlenami obrano V Antonovicha yepiskopa Parfeniya Levickogo U pershij rik roboti tovaristvo vidkrilo kancelyariyu biblioteku knigarnyu nalagodilo organizacijnu merezhu Poshiryuvalo diyalnist na Podilsku guberniyu Zapochatkovano filiyi v m Mogiliv Podilskij golova I Voloshinovskij m Pechera Braclavskogo povitu nini selo Tulchinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti golova I Kulmatickij Mogiliv Podilska filiya 1906 zasnuvala 8 bibliotek chitalen u selah guberniyi Zajmalosya vidavnichoyu kulturno osvitnoyu misteckoyu diyalnistyu Poshiryuvalo ukrayinski vidannya peresuvni biblioteki organizovuvalo literaturno muzichni vechori koncerti ukrayinski vechornici chitannya referativ z aktualnih pitan ukrayinstva stavilo vistavi na ukrayinsku tematiku vidkrivalo knigarni biblioteki chitalni Provodilis vechori pam yati T Shevchenka Tovaristvom inicijovano vprovadzhennya u dvoklasnih shkolah ukrayinskoyi movi istoriyi literaturi zdijsnyuvalosya navchannya ukrayinskoyu movoyu Iz zhovtnya 1906 pracyuvalo nad pidgotovkoyu program dlya ukrayinskih pochatkovih i nedilnih shkil ta vechirnih lekcij dlya doroslih Aktivna diyalnist Prosviti pidtrimuvalasya chlenami Ukrayinskoyi dumskoyi gromadi 1 yi ta 2 yi Derzhavnih dum Rosijskoyi imperiyi Otrimano dozvil na vikladannya ukrayinskoyi movi v pochatkovih ta cerkovno parafiyalnih shkolah na Podilli Nezvazhayuchi na pereshkodi carskoyi administraciyi 1907 v guberniyi vidkrito she 24 biblioteki chitalni Diyachi tovaristva brali uchast u perekladi ukrayinskoyu movoyu Yevangeliya yepiskop Parfenij redaktor S Ivanickij Yu Sicinskij yake vijshlo 1907 j spriyalo utverdzhennyu ukrayinskogo pravopisu Ce vidannya poshiryuvalosya cherez vlasnu knigarnyu Ukladeno Ukrayinskij katehizm 1911 1912 de visvitlyuvalos ukrayinske pitannya Chleni tovaristva brali uchast u diyalnosti riznih gromadskih organizacij politichnih partij sho prizvelo do jogo zakrittya lipen 1907 Diyalnist u lyutomu 1908 vidnovleno na pidstavi novogo statutu Okremi diyachi tovaristva virazno dotrimuvalisya samostijnickih poglyadiv N Grigoriyiv E Kovalov V Prihodko V Sochinskij obstoyuvali ideyu nezalezhnosti ukrayinskoyi derzhavi Prosvita prodovzhuvala funkcionuvati do mobilizaciyi 1916 aktivnih chleniv na front Po Lyutnevij revolyuciyi 1917 diyalnist tovaristva bulo vidnovleno Nadzvichajni gubernski zbori na pidstavi dopovidi vid tovaristva uhvalili postanovi pro navchannya uchniv ukrayinskoyu movoyu organizaciyu kursiv ukrayinskoyi movi Diyachi tovaristva stali aktivistami ukrayinskogo derzhavotvorennya 1917 1920 Delegatom tovaristva na Vseukrayinskomu nacionalnomu kongresi 1917 buv V Prihodko Do Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi obrano P Blonskogo G Goloskevicha N Grigoriyeva V Dudicha A Zhivotka P Kucyaka M Litvickogo D Markovicha A Melnika O Pashenko V Prihodka I Rizhiya V Chehivskogo Ministrom osviti pershoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki stav N Grigoriyiv V uryadovih strukturah UNR pracyuvali G Goloskevich H Lebid Yurchik V Chehivskij K Shirockij Yu Shiricya U ministerstvi virospovidan Ukrayinskoyi Derzhavi A Grinevich O Marichiv 1918 Prosvita mala gospodarsku lekcijnu narodnoyi osviti artistichno mistecku u skladi spivochogo muzichnogo misteckogo gurtkiv vidavnicho knigarsku etnografichnu organizacijni komisiyi Tovaristvo bralo aktivnu uchast v organizaciyi v misti ukrayinskogo universitetu do vidkrittya yakogo vipusheno odnodennu gazetu Svyato Podillya ta vidkrito vistavku 1918 Tovaristvo vidkrilo dityachi sadochki vechirnyu shkolu zmishanogo tipu z bezplatnim navchannyam dlya doroslih gimnaziyu im S Rudanskogo perejshla do derzhavi malo u svoyemu vidanni Shevchenkivskij dim ta teatr Nacionalnij hor i ditsadok stali samostijnimi zakladami Ministrom osviti drugoyi UNR stav I Ogiyenko u MVS pracyuvav I Storozhuk Div takozhVseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa ShevchenkaDzherela ta literaturaMalyuta O V Podilske tovaristvo Prosvita Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 306 ISBN 978 966 00 1142 7

Дата публікації:
Топ