Поградец (алб. Rrethi i Pogradecit) — один з 36 округів Албанії, розташований на сході країни.
Поградец | |||
---|---|---|---|
алб. Rrethi i Pogradecit | |||
| |||
місто | Поградец | ||
Країна | Албанія | ||
округ | Корча | ||
Населення | |||
- повне | 70 575 (2010) | ||
Площа | |||
- повна | 725 км² | ||
Висота | |||
- максимальна | 1257 м | ||
- мінімальна | 1257 м | ||
Часовий пояс | , влітку | ||
Код ISO 3166-2 | AL-PG | ||
|
Округ займає територію 725 км² і відноситься до області Корча. Адміністративний центр — місто Поградец.
Половина населення сповідує іслам (суніти і бекташи), що залишилася, — православні або атеїсти.
Географічне положення
Округ Поградец розташований на березі Охридського озера, протилежний берег озера належить Північній Македонії. У південній частині озера лежить місто Поградец, за ним починається невелика рівнина. Озеро знаходиться на висоті 695 м над рівнем моря і оточене горами, що досягають 1500 м, а на південному сході гори піднімаються на висоту 2287 м. Кордони округу проходять по хребтах оточуючих озеро гір. Тільки на захід від міста Поградец межа йде по розгалужена верхній течії річки Шкумбіні. На крайньому південному заході округу в горах Мокра (Mokra) знаходиться найвища точка округу: гора Mali e Vallamarës (2373 м).
При соціалізмі в окрузі добувалися нікель, буре вугілля і хром. Особливо важливе значення мав рудник «Червоний камінь» (Gur i kuq) в 3 км північніше Поградца, одне з найважливіших рудно-нікелевих родовищ Європи. У 1994 році видобуток корисних копалин через нерентабельність була припинена. Про колишніх часи нагадують гори відвалів (350000 т), залишки будівель на схилі пагорба і перевалочна станція на березі озера. Екологічна система озера досі потерпає від промислових стоків важких металів. Екологія є важливою проблемою. Через залучення іноземних інвестицій ведеться будівництво очисних споруд Охридського озера, крім того, під загрозою знаходиться ендемічний вид Охридської форелі (алб. Korani).
Історія
В містечку Лін, розташованому на римській Егнатієвій дорозі, були знайдені предмети римської епохи. Назва «Поградец» сходить до назви сербської фортеці. На тому ж місці фортецю побудували і іллірійці. Ще одним пам'ятником часів іллірійців є царські гробниці в Сільці та Поштме, що датуються Недалеко від них знаходиться міст Голик через річку Шкумбіні, побудований османами в XVII столітті.
У 1924 році округ Поградец позбувся невеликої частини своєї території. Ахмет Зогу, що був тоді прем'єр-міністром Албанії, передав монастир Святого Наума Охридського Югославії, що лежав прямо на кордоні. Тепер це територія Македонії.
Економіка і промисловість
Поградец завжди був і залишається курортом. Хоча він розташований не на узбережжі, його теплий клімат приваблює сюди туристів. На схід Поградца великий відрізок берега займали дачі партійної номенклатури Енвера Ходжі. Охридське озеро відоме чистотою своїх вод і красою навколишньої природи, гірськими пейзажами і піщаними пляжами. Це найглибша прісна водойма на Балканах.
По берегу озера, особливо в невеликому селі Tushemisht, у 5 км від Поградца, побудовано кілька готелів і ресторанів.
Пам'ятки
- Ранньохристиянська церква і мозаїки в селі Лін, на північ від Подградца;
- Цілющі джерела і Парк лебедів в Дрілон, 5 км від Поградца;
- Османський міст Голик;
- Поховання іллірійських царів в містечку Нижня Сільця.
Подградец може становити інтерес і для гурманів. Це велика кількість страв з риби у місцевих ресторанах, насамперед зі знаменитої Охридської форелі, а також місцеві вина і міцна рака.
Транспорт
У соціалістичні часи до рудника «Червоний камінь» була прокладена залізниця, яка з'єднувала округ з долиною Шкумбіні через найдовший тунель Албанії. Зараз раз на день тут ходять потяги албанської залізниці. Від рудника від Поградца доводиться добиратися на автобусах.
В доброму стані знаходиться дорога з Ельбасана в Центральній Албанії до перевалу Qafa e Thanës на кордоні округу західніше Ліна, що відноситься до Пан'європейської коридору VIII, а також її продовження через Поградец в Корчу. Завдяки двом прикордонних переходів в Ліні і в Tushemisht на кордоні з Македонією округ добре з'єднаний з сусідніми країнами.
Адміністративний поділ
Округ Поградец складається з міста Поградец і семи громад: Buçimas, Черава (Çërrava), Dardhas, Hudenisht, Proptisht, Требіна, Velçan.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pogradec alb Rrethi i Pogradecit odin z 36 okrugiv Albaniyi roztashovanij na shodi krayini Pogradec alb Rrethi i Pogradecit misto Pogradec Krayina Albaniya okrug Korcha Naselennya povne 70 575 2010 Plosha povna 725 km Visota maksimalna 1257 m minimalna 1257 m Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2 Kod ISO 3166 2 AL PG Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pogradec Uzberezhzhya u r Pogradec Mozayiki drevnoyi cerkvi v Lini Okrug zajmaye teritoriyu 725 km i vidnositsya do oblasti Korcha Administrativnij centr misto Pogradec Polovina naselennya spoviduye islam suniti i bektashi sho zalishilasya pravoslavni abo ateyisti Geografichne polozhennyaOkrug Pogradec roztashovanij na berezi Ohridskogo ozera protilezhnij bereg ozera nalezhit Pivnichnij Makedoniyi U pivdennij chastini ozera lezhit misto Pogradec za nim pochinayetsya nevelika rivnina Ozero znahoditsya na visoti 695 m nad rivnem morya i otochene gorami sho dosyagayut 1500 m a na pivdennomu shodi gori pidnimayutsya na visotu 2287 m Kordoni okrugu prohodyat po hrebtah otochuyuchih ozero gir Tilki na zahid vid mista Pogradec mezha jde po rozgaluzhena verhnij techiyi richki Shkumbini Na krajnomu pivdennomu zahodi okrugu v gorah Mokra Mokra znahoditsya najvisha tochka okrugu gora Mali e Vallamares 2373 m Pri socializmi v okruzi dobuvalisya nikel bure vugillya i hrom Osoblivo vazhlive znachennya mav rudnik Chervonij kamin Gur i kuq v 3 km pivnichnishe Pogradca odne z najvazhlivishih rudno nikelevih rodovish Yevropi U 1994 roci vidobutok korisnih kopalin cherez nerentabelnist bula pripinena Pro kolishnih chasi nagaduyut gori vidvaliv 350000 t zalishki budivel na shili pagorba i perevalochna stanciya na berezi ozera Ekologichna sistema ozera dosi poterpaye vid promislovih stokiv vazhkih metaliv Ekologiya ye vazhlivoyu problemoyu Cherez zaluchennya inozemnih investicij vedetsya budivnictvo ochisnih sporud Ohridskogo ozera krim togo pid zagrozoyu znahoditsya endemichnij vid Ohridskoyi foreli alb Korani IstoriyaV mistechku Lin roztashovanomu na rimskij Egnatiyevij dorozi buli znajdeni predmeti rimskoyi epohi Nazva Pogradec shodit do nazvi serbskoyi forteci Na tomu zh misci fortecyu pobuduvali i illirijci She odnim pam yatnikom chasiv illirijciv ye carski grobnici v Silci ta Poshtme sho datuyutsya Nedaleko vid nih znahoditsya mist Golik cherez richku Shkumbini pobudovanij osmanami v XVII stolitti U 1924 roci okrug Pogradec pozbuvsya nevelikoyi chastini svoyeyi teritoriyi Ahmet Zogu sho buv todi prem yer ministrom Albaniyi peredav monastir Svyatogo Nauma Ohridskogo Yugoslaviyi sho lezhav pryamo na kordoni Teper ce teritoriya Makedoniyi Ekonomika i promislovistPogradec zavzhdi buv i zalishayetsya kurortom Hocha vin roztashovanij ne na uzberezhzhi jogo teplij klimat privablyuye syudi turistiv Na shid Pogradca velikij vidrizok berega zajmali dachi partijnoyi nomenklaturi Envera Hodzhi Ohridske ozero vidome chistotoyu svoyih vod i krasoyu navkolishnoyi prirodi girskimi pejzazhami i pishanimi plyazhami Ce najglibsha prisna vodojma na Balkanah Po beregu ozera osoblivo v nevelikomu seli Tushemisht u 5 km vid Pogradca pobudovano kilka goteliv i restoraniv Pam yatkiRannohristiyanska cerkva i mozayiki v seli Lin na pivnich vid Podgradca Cilyushi dzherela i Park lebediv v Drilon 5 km vid Pogradca Osmanskij mist Golik Pohovannya illirijskih cariv v mistechku Nizhnya Silcya Podgradec mozhe stanoviti interes i dlya gurmaniv Ce velika kilkist strav z ribi u miscevih restoranah nasampered zi znamenitoyi Ohridskoyi foreli a takozh miscevi vina i micna raka TransportU socialistichni chasi do rudnika Chervonij kamin bula prokladena zaliznicya yaka z yednuvala okrug z dolinoyu Shkumbini cherez najdovshij tunel Albaniyi Zaraz raz na den tut hodyat potyagi albanskoyi zaliznici Vid rudnika vid Pogradca dovoditsya dobiratisya na avtobusah V dobromu stani znahoditsya doroga z Elbasana v Centralnij Albaniyi do perevalu Qafa e Thanes na kordoni okrugu zahidnishe Lina sho vidnositsya do Pan yevropejskoyi koridoru VIII a takozh yiyi prodovzhennya cherez Pogradec v Korchu Zavdyaki dvom prikordonnih perehodiv v Lini i v Tushemisht na kordoni z Makedoniyeyu okrug dobre z yednanij z susidnimi krayinami Administrativnij podilOkrug Pogradec skladayetsya z mista Pogradec i semi gromad Bucimas Cherava Cerrava Dardhas Hudenisht Proptisht Trebina Velcan