Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Погонич жовтоволий Жовтоволий погонич Арарі штат Мараньян Бразилія Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна

Погонич жовтоволий

Погонич жовтоволий
Погонич жовтоволий
image
Жовтоволий погонич (Арарі, штат Мараньян, Бразилія)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина: Пастушкові (Rallidae)
Рід: Неотропічний погонич (Laterallus)
Вид: Погонич жовтоволий
Біноміальна назва
Laterallus flaviventer
(Boddaert, 1783)
image
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Rallus flaviventer
Poliolimnas flaviventer
Micropygia flaviventer
Hapalocrex flaviventer
Porzana flaviventer
Посилання
image Вікісховище: Laterallus flaviventer
image Віківиди: Laterallus flaviventer
image ITIS: 176245
image NCBI: 1118831

Погонич жовтоволий (Laterallus flaviventer) — вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці та на Великих Антильських островах.

Опис

Довжина птаха становить 12,5-14 см. Через очі ідуть широкі білі смуги, а поверх них більш тонкі чорні смуги, які за очима роздвоюються. Верхня частина голови чорна. Спина і надхвістя переважно чорні, поцятковані білими смугами. Зовнішня поверхня крил коричнева, внутрішня чорна. Горло, щия з боків і груди блідо-охристо-сірі, горло більш світле, живіт білий. Нижня частина живота і гузка поцятковані чорними і білими смугами. Райдужки червонувато-карі, дзьоб темно-оливковий, лапи жовтуваті. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Систематика і таксономія

Жовтоволий погонич був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1780 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux». Науково вид був описаний в 1783 році, коли голландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Rallus flaviventer у своїй праці «Planches Enluminées».

Таксономічне положення жовтоволого погонича залишається невизначеним. Раніше цей вид поміщали до наразі розформованого роду Poliolimnas, об'єднували разом з венесуельським пастушком в роді Micropygia або виділяли до монотипового роду Hapalocrex. Філогенетичний аналіз мітохондріальної ДНК показав, що жовтоволий погонич не належить до роду Погонич (Porzana) і не є споріднений з Micropygia, а натомість належить до клади Coturnicops–Laterallus. Наразі Міжнародна спілка орнітологів відносить цей вид до роду Неотропічний погонич (Laterallus). Для більш точного встановлення таксономічного положення виду необхідні подальші дослідження.

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:

  • L. f. gossii (Bonaparte, 1856) — Куба і Ямайка;
  • L. f. hendersoni (Bartsch, 1917) — Гаїті і Пуерто-Рико;
  • L. f. woodi (Van Rossem, 1934) — від центральної Мексики до північно-західної Коста-Рики;
  • L. f. bangsi (Darlington, 1931) — північна Колумбія;
  • L. f. flaviventer (Boddaert, 1783) — від Панами до північної Аргентини.

Поширення і екологія

Жовтоволі погоничі мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Сальвадорі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Аргентині, Парагваї, Уругваї, Гаїті, Домініканській Республіці, на Тринідаді і Тобаго, Кубі, Пуерто-Рико і Ямайці. Вони живуть у прісноводних водно-болотних угіддях, віддають перевагу водоймам, де росте латаття або інша водна рослинність. Зустрічаються на висоті до 2500 м над рівнем моря.

Поведінка

Жовтоволі погоничі ведуть присмерковий спосіб життя. Вдень вони ховаються серед рослинності, іноді рано вранці або ближче до заходу сонця виходять на відкриту місцевість, щоб знайти їжу. Жовтоволих погоничів складно помітити через їх невеликі розміри і через густу рослинність, в якій вони мешкають. Вони переміщуються між трав і очерету, швидко бігають по плаваючій рослинності, іноді взмахуючи крилами, щоб не втонути у воді. Під час польоту голова і лапи звисають. Незабаром після світанку жовтоволі погоничі забирають на вершину трав'янистих рослин і груються на вранішньому сонці. В деяких районах вони збираються невеликими зграйками.

Жовтоволі погоничі живляться черевоногими молюсками, павуками і комахами, такими як личинки двокрилих, твердокрилих, перетинчастокрилих і прямокрилих. Іноді вони також поїдають насіння, особливо трав'янистих рослин. Їжу птахи шукають на мулистих мілинах або серед плаваючої рослинності, а також на більш відкритих ділянках боліт.

Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону. Гніздо кулеподібне, робиться з трави і рослинних волокон, розміщується на землі, серед трави. В кладці від 3 до 7 кремових або білуватих яєцЬ. поцяткованих коричневими або сірими плямками. За пташенятами доглядаюить і самиці, і самці.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Laterallus flaviventer: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 20 серпня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1781). Le petit râle de Cayenne. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 15. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 259—260.
  4. Buffon, Georges-Louis Leclerc de; ; ; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Petit râle, de Cayenne. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 9. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 847.
  5. Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 52, Number 847.
  6. Garcia-R, Juan C.; Gibb, Gillian C.; Trewick, Steve A. (December 2014). Deep global evolutionary radiation in birds: Diversification and trait evolution in the cosmopolitan bird family Rallidae. Molecular Phylogenetics and Evolution. 81: 96—108. doi:10.1016/j.ympev.2014.09.008. ISSN 1055-7903. PMID 25255711.
  7. Stervander, Martin; Ryan, Peter G.; Melo, Martim; Hansson, Bengt (2019). The origin of the world's smallest flightless bird, the Inaccessible Island Rail Atlantisia rogersi (Aves: Rallidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 130: 92—98. doi:10.1016/j.ympev.2018.10.007. ISSN 1055-7903. PMID 30321695.
  8. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finfoots, flufftails, rails, trumpeters, cranes, Limpkin. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 серпня 2022.

Джерела

  • Taylor, B., & van Perlo, B. (1998). Rails – A Guide to the Rails, Crakes, Gallinules and Coots of the World.
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pogonich zhovtovolij Zhovtovolij pogonich Arari shtat Maranyan Braziliya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zhuravlepodibni Gruiformes Rodina Pastushkovi Rallidae Rid Neotropichnij pogonich Laterallus Vid Pogonich zhovtovolij Binomialna nazva Laterallus flaviventer Boddaert 1783 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Rallus flaviventer Poliolimnas flaviventer Micropygia flaviventer Hapalocrex flaviventer Porzana flaviventer Posilannya Vikishovishe Laterallus flaviventer Vikividi Laterallus flaviventer ITIS 176245 NCBI 1118831 Pogonich zhovtovolij Laterallus flaviventer vid zhuravlepodibnih ptahiv rodini pastushkovih Rallidae Meshkaye v Meksici Centralnij i Pivdennij Americi ta na Velikih Antilskih ostrovah OpisDovzhina ptaha stanovit 12 5 14 sm Cherez ochi idut shiroki bili smugi a poverh nih bilsh tonki chorni smugi yaki za ochima rozdvoyuyutsya Verhnya chastina golovi chorna Spina i nadhvistya perevazhno chorni pocyatkovani bilimi smugami Zovnishnya poverhnya kril korichneva vnutrishnya chorna Gorlo shiya z bokiv i grudi blido ohristo siri gorlo bilsh svitle zhivit bilij Nizhnya chastina zhivota i guzka pocyatkovani chornimi i bilimi smugami Rajduzhki chervonuvato kari dzob temno olivkovij lapi zhovtuvati Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Sistematika i taksonomiyaZhovtovolij pogonich buv opisanij francuzkim naturalistom Zhorzhem Luyi Leklerkom de Byuffonom v 1780 roci v praci Histoire Naturelle des Oiseaux Naukovo vid buv opisanij v 1783 roci koli gollandskij naturalist Piter Boddert klasifikuvav jogo pid nazvoyu Rallus flaviventer u svoyij praci Planches Enluminees Taksonomichne polozhennya zhovtovologo pogonicha zalishayetsya neviznachenim Ranishe cej vid pomishali do narazi rozformovanogo rodu Poliolimnas ob yednuvali razom z venesuelskim pastushkom v rodi Micropygia abo vidilyali do monotipovogo rodu Hapalocrex Filogenetichnij analiz mitohondrialnoyi DNK pokazav sho zhovtovolij pogonich ne nalezhit do rodu Pogonich Porzana i ne ye sporidnenij z Micropygia a natomist nalezhit do kladi Coturnicops Laterallus Narazi Mizhnarodna spilka ornitologiv vidnosit cej vid do rodu Neotropichnij pogonich Laterallus Dlya bilsh tochnogo vstanovlennya taksonomichnogo polozhennya vidu neobhidni podalshi doslidzhennya PidvidiVidilyayut p yat pidvidiv L f gossii Bonaparte 1856 Kuba i Yamajka L f hendersoni Bartsch 1917 Gayiti i Puerto Riko L f woodi Van Rossem 1934 vid centralnoyi Meksiki do pivnichno zahidnoyi Kosta Riki L f bangsi Darlington 1931 pivnichna Kolumbiya L f flaviventer Boddaert 1783 vid Panami do pivnichnoyi Argentini Poshirennya i ekologiyaZhovtovoli pogonichi meshkayut v Meksici Gvatemali Belizi Salvadori Nikaragua Kosta Rici Panami Kolumbiyi Ekvadori Boliviyi Braziliyi Venesueli Gayani Surinami Francuzkij Gviani Argentini Paragvayi Urugvayi Gayiti Dominikanskij Respublici na Trinidadi i Tobago Kubi Puerto Riko i Yamajci Voni zhivut u prisnovodnih vodno bolotnih ugiddyah viddayut perevagu vodojmam de roste latattya abo insha vodna roslinnist Zustrichayutsya na visoti do 2500 m nad rivnem morya PovedinkaZhovtovoli pogonichi vedut prismerkovij sposib zhittya Vden voni hovayutsya sered roslinnosti inodi rano vranci abo blizhche do zahodu soncya vihodyat na vidkritu miscevist shob znajti yizhu Zhovtovolih pogonichiv skladno pomititi cherez yih neveliki rozmiri i cherez gustu roslinnist v yakij voni meshkayut Voni peremishuyutsya mizh trav i ocheretu shvidko bigayut po plavayuchij roslinnosti inodi vzmahuyuchi krilami shob ne vtonuti u vodi Pid chas polotu golova i lapi zvisayut Nezabarom pislya svitanku zhovtovoli pogonichi zabirayut na vershinu trav yanistih roslin i gruyutsya na vranishnomu sonci V deyakih rajonah voni zbirayutsya nevelikimi zgrajkami Zhovtovoli pogonichi zhivlyatsya cherevonogimi molyuskami pavukami i komahami takimi yak lichinki dvokrilih tverdokrilih peretinchastokrilih i pryamokrilih Inodi voni takozh poyidayut nasinnya osoblivo trav yanistih roslin Yizhu ptahi shukayut na mulistih milinah abo sered plavayuchoyi roslinnosti a takozh na bilsh vidkritih dilyankah bolit Pochatok sezonu rozmnozhennya riznitsya v zalezhnosti vid regionu Gnizdo kulepodibne robitsya z travi i roslinnih volokon rozmishuyetsya na zemli sered travi V kladci vid 3 do 7 kremovih abo biluvatih yayec pocyatkovanih korichnevimi abo sirimi plyamkami Za ptashenyatami doglyadayuit i samici i samci PrimitkiBirdLife International 2016 Laterallus flaviventer informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 20 serpnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Buffon Georges Louis Leclerc de 1781 Le petit rale de Cayenne Histoire Naturelle des Oiseaux fr T 15 Paris De L Imprimerie Royale s 259 260 Buffon Georges Louis Leclerc de Daubenton Louis Jean Marie 1765 1783 Petit rale de Cayenne Planches Enluminees D Histoire Naturelle T 9 Paris De L Imprimerie Royale Plate 847 Boddaert Pieter 1783 Table des planches enlumineez d histoire naturelle de M D Aubenton avec les denominations de M M de Buffon Brisson Edwards Linnaeus et Latham precede d une notice des principaux ouvrages zoologiques enlumines fr Utrecht s 52 Number 847 Garcia R Juan C Gibb Gillian C Trewick Steve A December 2014 Deep global evolutionary radiation in birds Diversification and trait evolution in the cosmopolitan bird family Rallidae Molecular Phylogenetics and Evolution 81 96 108 doi 10 1016 j ympev 2014 09 008 ISSN 1055 7903 PMID 25255711 Stervander Martin Ryan Peter G Melo Martim Hansson Bengt 2019 The origin of the world s smallest flightless bird the Inaccessible Island Rail Atlantisia rogersi Aves Rallidae Molecular Phylogenetics and Evolution 130 92 98 doi 10 1016 j ympev 2018 10 007 ISSN 1055 7903 PMID 30321695 Gill Frank Donsker David red 2022 Finfoots flufftails rails trumpeters cranes Limpkin IOC World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 20 serpnya 2022 DzherelaTaylor B amp van Perlo B 1998 Rails A Guide to the Rails Crakes Gallinules and Coots of the World ISBN 1 873403 59 3 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ