Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Повстання Карпоша — антитурецьке повстання на території сучасних Болгарії та Північної Македонії, підняте в жовтні 1689 року. Вождем повстання був Петро на прізвисько «Карпош», уродженець села Войниця (нині община Чашка Північної Македонії). В молодості він втік на шахту у Валахії, але потім перебрався в Родопські гори, де жив у місті Доспат. Карпош став відомим гайдуком і після вступу військ Священної Римської Імперії у війну проти Туреччини перебрався в Знеполе (сучасний сербсько-болгарський кордон), де зібрав загони борців проти турецького ярма.
| Повстання Карпоша | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Передісторія
В 1683 році була утворена Священна ліга, куди увійшли Австрія, Польща і Венеція, а пізніше приєдналася й Московія. Метою ліги була боротьба проти Туреччини. У тому ж році у Віденській битві турки були розгромлені і покинули Центральну Європу, а перемога християн над Османською імперією дала привід християнам Балканського півострова, які перебувають під турецьким пануванням, почати війну за звільнення своїх земель. Особливо запеклими були виступи в Скоп'є і Ниші. 25 жовтня 1689 року австрійські війська з генералом Енеа Сільвіо Пікколоміні вийшли до Скоп'є і з'єдналися з місцевими гайдуками, але в місті вибухнула чума. Пікколоміні наказав військам відступити і 26 жовтня підпалив Скоп'є. Пожежа тривала два дні, однак сам Пікколоміні заразився чумою і помер, попри свої прагнення зупинити поширення зарази.
Повстання
У жовтні 1689 року повстання було піднято в регіоні між Кюстендилом, Піротом та Скоп'є. Згідно турецького історика Сілахдаром Фіндіклі Мегмед-ага, очолив повстання Карпош був воєводою або гайдуком в Доспатському районі. Гайдуки і войнуки, якими керував воєвода Страхіл, збирали зброю і війська в Північній Фракії між Пловдивом і Пазарджиком. Карпоша спочатку турки призначили головою християнських військ, що діяли між Софією, Велесом, Дойраном, Кюстендилом і Неврокопом, щоб придушити повстання Страхіла, але Карпош перейшов на бік повстанців, розоривши фортецю Крива-Паланка й набрав там нових добровольців. Повстанці зміцнилися в цитаделі у Куманово. Невідомо, чи допомагали австрійці повстанцям, але, згідно з турецьким літописам, імператор Леопольд I коронував Карпоша як «короля Куманово» і направив йому в подарунок гусарський ковпак:
Останні кілька років з'явився і якийсь невірний на прізвисько Карпош, який, керує розбійниками-гайдуками, проголосив себе королем Куманова і за його бажанням імператор Австрії відправив йому ковпак.
Придушення повстання
У зв'язку з військовими і політичними потрясіннями повсталі не змогли використати свої ресурси для розвитку повстання. Турецькі війська звернулися за допомогою до кримського хана Селім-Гірея, а 14 листопада 1689 року на військовій раді у Софії вирішили атакувати повстанців з боку Кюстендила. Їм потрібно було захопити Криву-Паланку для успішної атаки, проте повстанці спалили фортецю й відступили у Куманово для підготовки до оборони. На жаль, повстанцям не вистачило часу: турки і татари завдяки чисельній перевазі розбили болгарських гайдуків і взяли в полон лідерів повстання, перебивши всіх, хто чинив опір. Карпош потрапив у полон і невдовзі був страчений у Скоп'є: за переказами, його смерть настала на Кам'яному мосту в Скоп'є. Вижвші дивом гайдуки пішли до річок Сава та Дунай.
Пам'ять
- Карпош вважається національним героєм і в Північній Македонії і у Болгарії.
- Ім'я Карпоша носить громада, що входить до складу міста Скоп'є.
- Ім'я «Карпош» взяв македонський партизан Народно-визвольної війни в Югославії і Народний герой Югославії Християн Тодоровський (1921—1944).
- У Скоп'є є площа Карпоша з пам'ятником і пам'ятною табличкою на місці страти Карпоша біля Кам'яного мосту.
- Мис Карпоша з'явився на картах світу на острові Сноу, що входить до складу Південних Шетландських островів.
Примітки
- Карпошовото въстание (1689 г.) проф. д-р Петър Петров (Македонски Научен Институт — София, 1994) Македонска Библиотека No 25.
- Historical Dictionary of the Republic of Macedonia, Dimitar Bechev, Scarecrow Press, 2009, BookSources/0810862956 , p. 114.
- Katardzhiev, Ivan (1979). A History of the Macedonian People. Переклад: Graham W. Reid. Skopje: Macedonian Review. с. 96.
- Mihailo Apostolski, Istorija na makedonskiot narod, Institut za nacionalna istorija, Skopje, Macedonia, 1969 p. 279
- . www.novamakedonija.com.mk. Архів оригіналу за 19 December 2014. Процитовано 27 грудня 2015.
- War and Society in East Central Europe: East Central European Society and War in the Pre-Revolutionary Eighteenth Century, Béla K. Király, Gunther Erich Rothenberg, Brooklyn College Press, 1982, pp. 319—320.
- Habsburgs and Ottomans between Vienna and Belgrade (1683—1739) Ivan Părvev p. 92
- Карпошовото въстание (1689 г.) — Петър Петров, София, 1994 (доступна электронная версия)
- Karposh Point. SCAR Composite Gazetteer of Antarctica.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya Karposha antiturecke povstannya na teritoriyi suchasnih Bolgariyi ta Pivnichnoyi Makedoniyi pidnyate v zhovtni 1689 roku Vozhdem povstannya buv Petro na prizvisko Karposh urodzhenec sela Vojnicya nini obshina Chashka Pivnichnoyi Makedoniyi V molodosti vin vtik na shahtu u Valahiyi ale potim perebravsya v Rodopski gori de zhiv u misti Dospat Karposh stav vidomim gajdukom i pislya vstupu vijsk Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi u vijnu proti Turechchini perebravsya v Znepole suchasnij serbsko bolgarskij kordon de zibrav zagoni borciv proti tureckogo yarma Povstannya KarposhaData zhovten 1689 rokuMisce Rezultat pridushennya povstannyaPeredistoriyaV 1683 roci bula utvorena Svyashenna liga kudi uvijshli Avstriya Polsha i Veneciya a piznishe priyednalasya j Moskoviya Metoyu ligi bula borotba proti Turechchini U tomu zh roci u Videnskij bitvi turki buli rozgromleni i pokinuli Centralnu Yevropu a peremoga hristiyan nad Osmanskoyu imperiyeyu dala privid hristiyanam Balkanskogo pivostrova yaki perebuvayut pid tureckim panuvannyam pochati vijnu za zvilnennya svoyih zemel Osoblivo zapeklimi buli vistupi v Skop ye i Nishi 25 zhovtnya 1689 roku avstrijski vijska z generalom Enea Silvio Pikkolomini vijshli do Skop ye i z yednalisya z miscevimi gajdukami ale v misti vibuhnula chuma Pikkolomini nakazav vijskam vidstupiti i 26 zhovtnya pidpaliv Skop ye Pozhezha trivala dva dni odnak sam Pikkolomini zarazivsya chumoyu i pomer popri svoyi pragnennya zupiniti poshirennya zarazi PovstannyaPovstannya na teritoriyi suchasnih Bolgariyi ta Pivnichnoyi Makedoniyi proti turkiv u XVII stolitti U zhovtni 1689 roku povstannya bulo pidnyato v regioni mizh Kyustendilom Pirotom ta Skop ye Zgidno tureckogo istorika Silahdarom Findikli Megmed aga ocholiv povstannya Karposh buv voyevodoyu abo gajdukom v Dospatskomu rajoni Gajduki i vojnuki yakimi keruvav voyevoda Strahil zbirali zbroyu i vijska v Pivnichnij Frakiyi mizh Plovdivom i Pazardzhikom Karposha spochatku turki priznachili golovoyu hristiyanskih vijsk sho diyali mizh Sofiyeyu Velesom Dojranom Kyustendilom i Nevrokopom shob pridushiti povstannya Strahila ale Karposh perejshov na bik povstanciv rozorivshi fortecyu Kriva Palanka j nabrav tam novih dobrovolciv Povstanci zmicnilisya v citadeli u Kumanovo Nevidomo chi dopomagali avstrijci povstancyam ale zgidno z tureckim litopisam imperator Leopold I koronuvav Karposha yak korolya Kumanovo i napraviv jomu v podarunok gusarskij kovpak Ostanni kilka rokiv z yavivsya i yakijs nevirnij na prizvisko Karposh yakij keruye rozbijnikami gajdukami progolosiv sebe korolem Kumanova i za jogo bazhannyam imperator Avstriyi vidpraviv jomu kovpak Pridushennya povstannyaNakaz pro znishennya Karposha U zv yazku z vijskovimi i politichnimi potryasinnyami povstali ne zmogli vikoristati svoyi resursi dlya rozvitku povstannya Turecki vijska zvernulisya za dopomogoyu do krimskogo hana Selim Gireya a 14 listopada 1689 roku na vijskovij radi u Sofiyi virishili atakuvati povstanciv z boku Kyustendila Yim potribno bulo zahopiti Krivu Palanku dlya uspishnoyi ataki prote povstanci spalili fortecyu j vidstupili u Kumanovo dlya pidgotovki do oboroni Na zhal povstancyam ne vistachilo chasu turki i tatari zavdyaki chiselnij perevazi rozbili bolgarskih gajdukiv i vzyali v polon lideriv povstannya perebivshi vsih hto chiniv opir Karposh potrapiv u polon i nevdovzi buv strachenij u Skop ye za perekazami jogo smert nastala na Kam yanomu mostu v Skop ye Vizhvshi divom gajduki pishli do richok Sava ta Dunaj Pam yatPam yatna tablichka na misci strati KarposhaPam yatnik Karposhu v Skop ye v ramkah proektu Skop ye 2014Karposh vvazhayetsya nacionalnim geroyem i v Pivnichnij Makedoniyi i u Bolgariyi Im ya Karposha nosit gromada sho vhodit do skladu mista Skop ye Im ya Karposh vzyav makedonskij partizan Narodno vizvolnoyi vijni v Yugoslaviyi i Narodnij geroj Yugoslaviyi Hristiyan Todorovskij 1921 1944 U Skop ye ye plosha Karposha z pam yatnikom i pam yatnoyu tablichkoyu na misci strati Karposha bilya Kam yanogo mostu Mis Karposha z yavivsya na kartah svitu na ostrovi Snou sho vhodit do skladu Pivdennih Shetlandskih ostroviv PrimitkiKarposhovoto vstanie 1689 g prof d r Petr Petrov Makedonski Nauchen Institut Sofiya 1994 Makedonska Biblioteka No 25 Historical Dictionary of the Republic of Macedonia Dimitar Bechev Scarecrow Press 2009 BookSources 0810862956 ISBN 0810862956 p 114 Katardzhiev Ivan 1979 A History of the Macedonian People Pereklad Graham W Reid Skopje Macedonian Review s 96 Mihailo Apostolski Istorija na makedonskiot narod Institut za nacionalna istorija Skopje Macedonia 1969 p 279 www novamakedonija com mk Arhiv originalu za 19 December 2014 Procitovano 27 grudnya 2015 War and Society in East Central Europe East Central European Society and War in the Pre Revolutionary Eighteenth Century Bela K Kiraly Gunther Erich Rothenberg Brooklyn College Press 1982 pp 319 320 Habsburgs and Ottomans between Vienna and Belgrade 1683 1739 Ivan Părvev p 92 Karposhovoto vstanie 1689 g Petr Petrov Sofiya 1994 dostupna elektronnaya versiya Karposh Point SCAR Composite Gazetteer of Antarctica