Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Плюсське перемир'я — перемир'я терміном на 3 роки (згодом продовжено ще на 4 роки), укладене між Швецією і Московською державою в 1583 на річці Плюсса. Один із дипломатичних актів, які завершили Лівонську війну 1558 — 1583 років.
| Плюсське перемир'я | |
|---|---|
| Тип | мирна угода |
| Підписано | 10 серпня 1583 |
Хід переговорів
Перший тур переговорів між Швецією та Московією був проведений у травні 1583 року і закінчився підписанням 26 травня прелімінарного мирного договору терміном на два місяці (випливав у квітні 1583 року).
Другий тур переговорів між державами розпочався у серпні того ж року. Шведськими представниками на них були барон Екхольм, намісник Ліфляндії та Інгерманландії Понтус Делагарді; королівський військовий комісар Естляндії та намісник Фінляндії Клас Окессон Тотт. Послами Московської держави були князь І. Лобанів-Ростовський ; думний дворянин І. Татищев; дяк Посольського приказу Д. Петелін.
Переговори між сторонами закінчилися підписанням 10 серпня 1583 першого Плюсського перемир'я терміном на три роки.
28 грудня 1585 між Швецією і Московською державою було підписано друге Плюсське перемир'я терміном на 4 роки, яке набуло чинності 6 січня 1586. Шведськими представниками на переговорах були Понтус Делагарді; Клас Окесон Тотт та військовий комісар Естляндії Клас Б'єлке. Послами нового царя Федора, який змінив помер 18 березня 1584 Івана IV, були князь Ф. Шестунов; думний дворянин І. Татищев.
Положення угоди
Положення першого Плюсського перемир'я
У ході переговорів сторонам вдалося дійти лише до заключення перемир'я, оскільки невирішеними залишалися територіальні суперечки.
Положення другого Плюсського перемир'я
Під час переговорів сторонам вдалося укласти нове перемир'я на 4 роки. Крім того, було досягнуто домовленості зібратися 20 липня 1586 для досягнення мирного договору. Проте шведська сторона всіма способами противилася підписанню договору, воліючи продовження перемир'я: Швеція не хотіла поступатися Московській державі землі, які були зайняті нею в кінці Лівонської війни, хоча протягом багатьох років більших успіхів досягла московська сторона.
У результаті зайняті (на тимчасовій основі) шведською стороною землі поступово окреслили новий кордон між двома державами, але вже на постійній основі. Таким чином, Швеція зберігала за собою захоплені в ході Лівонської війни міста Ям, Копор'є, Івангород та Корелу з їхніми повітами. За Московією залишився лише вузький вихід до Балтійського моря в гирлі Неви. Проте в жодному тексті мирного договору ці територіальні поступки зафіксовано не було.
Значення
Лівонська війна закінчилася важким поразкою, у результаті різко погіршилося міжнародне становище Московської держави. Попри те, що Московська держава фактично втратила в результаті захоплення Швецією значних територій, що погіршувало її стратегічні позиції, країна, однак зберегла за собою невелику, але дуже важливу ділянку узбережжя Балтійського моря — гирло Неви. До того ж територіальні поступки мали лише тимчасовий характер. Після закінчення Плюсського перемир'я в 1590 почалася нова війна між двома державами, розпочата Московською державою з метою повернення втрачених у роки Лівонської війни земель.
Див. також
Примітки
- Павленко Н. И. История России с древнейших времён до 1861 года. — 4-е изд. — М. : Высшая школа, 2006. — С. 151. — .
- Шаскольский И. П. Была ли Россия после Ливонской войны отрезана от Балтийского моря? // Исторические записки. — М. : АН СССР, 1950. — Т. 35 (12 липня). — С. 294—303. з джерела 23 квітня 2009.
Джерела
- Похлёбкин В. В. Внешняя политика Руси, России и СССР за 1000 лет в именах, датах, фактах. Вып. 2: Войны и мирные договоры. — М. : Международные отношения, 1998. — 672 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plyusske peremir ya peremir ya terminom na 3 roki zgodom prodovzheno she na 4 roki ukladene mizh Shveciyeyu i Moskovskoyu derzhavoyu v 1583 na richci Plyussa Odin iz diplomatichnih aktiv yaki zavershili Livonsku vijnu 1558 1583 rokiv Plyusske peremir yaTipmirna ugodaPidpisano10 serpnya 1583Hid peregovorivPershij tur peregovoriv mizh Shveciyeyu ta Moskoviyeyu buv provedenij u travni 1583 roku i zakinchivsya pidpisannyam 26 travnya preliminarnogo mirnogo dogovoru terminom na dva misyaci viplivav u kvitni 1583 roku Drugij tur peregovoriv mizh derzhavami rozpochavsya u serpni togo zh roku Shvedskimi predstavnikami na nih buli baron Ekholm namisnik Liflyandiyi ta Ingermanlandiyi Pontus Delagardi korolivskij vijskovij komisar Estlyandiyi ta namisnik Finlyandiyi Klas Okesson Tott Poslami Moskovskoyi derzhavi buli knyaz I Lobaniv Rostovskij dumnij dvoryanin I Tatishev dyak Posolskogo prikazu D Petelin Peregovori mizh storonami zakinchilisya pidpisannyam 10 serpnya 1583 pershogo Plyusskogo peremir ya terminom na tri roki 28 grudnya 1585 mizh Shveciyeyu i Moskovskoyu derzhavoyu bulo pidpisano druge Plyusske peremir ya terminom na 4 roki yake nabulo chinnosti 6 sichnya 1586 Shvedskimi predstavnikami na peregovorah buli Pontus Delagardi Klas Okeson Tott ta vijskovij komisar Estlyandiyi Klas B yelke Poslami novogo carya Fedora yakij zminiv pomer 18 bereznya 1584 Ivana IV buli knyaz F Shestunov dumnij dvoryanin I Tatishev Polozhennya ugodiPolozhennya pershogo Plyusskogo peremir ya U hodi peregovoriv storonam vdalosya dijti lishe do zaklyuchennya peremir ya oskilki nevirishenimi zalishalisya teritorialni superechki Polozhennya drugogo Plyusskogo peremir ya Pid chas peregovoriv storonam vdalosya uklasti nove peremir ya na 4 roki Krim togo bulo dosyagnuto domovlenosti zibratisya 20 lipnya 1586 dlya dosyagnennya mirnogo dogovoru Prote shvedska storona vsima sposobami protivilasya pidpisannyu dogovoru voliyuchi prodovzhennya peremir ya Shveciya ne hotila postupatisya Moskovskij derzhavi zemli yaki buli zajnyati neyu v kinci Livonskoyi vijni hocha protyagom bagatoh rokiv bilshih uspihiv dosyagla moskovska storona U rezultati zajnyati na timchasovij osnovi shvedskoyu storonoyu zemli postupovo okreslili novij kordon mizh dvoma derzhavami ale vzhe na postijnij osnovi Takim chinom Shveciya zberigala za soboyu zahopleni v hodi Livonskoyi vijni mista Yam Kopor ye Ivangorod ta Korelu z yihnimi povitami Za Moskoviyeyu zalishivsya lishe vuzkij vihid do Baltijskogo morya v girli Nevi Prote v zhodnomu teksti mirnogo dogovoru ci teritorialni postupki zafiksovano ne bulo ZnachennyaLivonska vijna zakinchilasya vazhkim porazkoyu u rezultati rizko pogirshilosya mizhnarodne stanovishe Moskovskoyi derzhavi Popri te sho Moskovska derzhava faktichno vtratila v rezultati zahoplennya Shveciyeyu znachnih teritorij sho pogirshuvalo yiyi strategichni poziciyi krayina odnak zberegla za soboyu neveliku ale duzhe vazhlivu dilyanku uzberezhzhya Baltijskogo morya girlo Nevi Do togo zh teritorialni postupki mali lishe timchasovij harakter Pislya zakinchennya Plyusskogo peremir ya v 1590 pochalasya nova vijna mizh dvoma derzhavami rozpochata Moskovskoyu derzhavoyu z metoyu povernennya vtrachenih u roki Livonskoyi vijni zemel Div takozhYam Zapolska ugodaPrimitkiPavlenko N I Istoriya Rossii s drevnejshih vremyon do 1861 goda 4 e izd M Vysshaya shkola 2006 S 151 ISBN 5 06 005130 7 Shaskolskij I P Byla li Rossiya posle Livonskoj vojny otrezana ot Baltijskogo morya Istoricheskie zapiski M AN SSSR 1950 T 35 12 lipnya S 294 303 z dzherela 23 kvitnya 2009 DzherelaPohlyobkin V V Vneshnyaya politika Rusi Rossii i SSSR za 1000 let v imenah datah faktah Vyp 2 Vojny i mirnye dogovory M Mezhdunarodnye otnosheniya 1998 672 s