Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (квітень 2020) |
Площа Шандора Петефі розташована в центрі міста Ужгорода, на лівому березі річки Уж. Названа ім'ям відомого угорського поета Шандора Петефі.
Історія
Площа була зведена фактично на болоті, яке постійно затоплювало водами Ужа. Ще у XVII столітті будинків там не було взагалі.
Перша письмова згадка про площу Шандора Петефі походить із 1631 року, в часи коли Ужгород носив назву Унґвар (Ungvár) і входив до складу Угорського королівства. В ті часи площа мала назву Нове місто.
Саме тоді в урбаріальному переписі фігурує й тутешня панська корчма, навколо якої власне і розпочалося формування лівобережної частини Ужгорода. Розвивалося Нове місто повільно. Причиною цього було його розташування на низькому лівому березі Ужа, якому постійно загрожувала вода.
Ця заболочена місцина також була зручним місцем для проведення ярмарків. Оскільки на в’їзді до Великого (нині ) мосту стояли спеціальні люди, котрі брали мито за проїзд у місто, торгувати на болоті було вигідніше. Торгівля поступово стала такою великою, що перша назва площі з’явилася сама собою – Торгова.
Друга назва – площа Орлина – поширилася у XIX столітті, коли Ужгород, а з’явилася вона все через ту ж знамениту корчму. Ще у 1780 році старе приміщення знесли, а на її місці новий власник звів постоялий двір з корчмою. Спочатку він називався “До орла”, а потім змінив назву на “Чорний орел”. Загалом, судячи з описів, площа довгий час була місцем не надто приємним: під ногами завжди був бруд, а навкруги стояв сморід від болота та тварин, якими тут таки торгували.
У кінці XIX століття, під владою Австро-Угорщини, площі присвоїли ім’я угорського революціонера Лайоша Кошута.
У добу коли Ужгород був столицею Підкарпатської Русі у складі Чехословаччини, площу звісно ж перейменували, й вона стала носити ім’я Томаша Масарика. Завдяки Масарику, за час перебування Закарпаття в складі Чехословаччини значно зріс рівень економічного і культурного розвитку, покращився життєвий рівень місцевого населення. За часи президентства, Масарик двічі відвідав Підкарпатську Русь. Саме в цей час площа дуже змінила вигляд, зокрема, посеред неї розбили сквер, який зберігся донині.
У радянські часи цю частину міста називали площею Сталіна (у сквері якийсь час навіть стояло погруддя Сталіна), а потім – Возз’єднання.
Нині ж ми знаємо її, як площу Петефі. Названа в честь революціонер Шандор Петефі, який ввечері 11 липня 1847 року, зупинився на нічліг в Ужгороді. Ніч проведена в "Чорному орлі" й враження від побаченого дали йому привід написати у своїх "Дорожніх листах" про місто над Ужем такі слова:
“А втім, Ужгород надзвичайно погане місто. Брудне й неохайне. Якраз таке, як п' яна людина, котра впала в калюжу і тепер брудна, хитаючись, іде додому". Хоч слова всесвітньо відомого поета були дещо різкі, однак відображали в цілому дійсний стан справ.
Сьогодні пам'ять про перебування Шандора Петефі в Ужгороді, у “Чорному орлі”, зберігає бронзовий пам'ятник поета, який стоїть у сквері, неподалік місця, де колись знаходився заїжджий двір (пам'ятник відкрито 29 вересня 1990 р., автор ).
Примітки
- Панов, Ален. . http://www.alenpanov.org.ua/ (українською) . Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- Літераті, Тетяна. Втрачений Ужгород: як змінювалася площа Петефі. "Про Захід" (українською) .
- Кобаль, Йосип (2008). Ужгород відомий і невідомий (українською) . Львів: Відавництво "Світ". с. 166. ISBN .
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2020 Plosha Shandora Petefi roztashovana v centri mista Uzhgoroda na livomu berezi richki Uzh Nazvana im yam vidomogo ugorskogo poeta Shandora Petefi IstoriyaPlosha bula zvedena faktichno na boloti yake postijno zatoplyuvalo vodami Uzha She u XVII stolitti budinkiv tam ne bulo vzagali Persha pismova zgadka pro ploshu Shandora Petefi pohodit iz 1631 roku v chasi koli Uzhgorod nosiv nazvu Ungvar Ungvar i vhodiv do skladu Ugorskogo korolivstva V ti chasi plosha mala nazvu Nove misto Same todi v urbarialnomu perepisi figuruye j tuteshnya panska korchma navkolo yakoyi vlasne i rozpochalosya formuvannya livoberezhnoyi chastini Uzhgoroda Rozvivalosya Nove misto povilno Prichinoyu cogo bulo jogo roztashuvannya na nizkomu livomu berezi Uzha yakomu postijno zagrozhuvala voda Cya zabolochena miscina takozh bula zruchnim miscem dlya provedennya yarmarkiv Oskilki na v yizdi do Velikogo nini mostu stoyali specialni lyudi kotri brali mito za proyizd u misto torguvati na boloti bulo vigidnishe Torgivlya postupovo stala takoyu velikoyu sho persha nazva ploshi z yavilasya sama soboyu Torgova Pam yatnik Shandoru Petefi Uzhgorod Druga nazva plosha Orlina poshirilasya u XIX stolitti koli Uzhgorod a z yavilasya vona vse cherez tu zh znamenitu korchmu She u 1780 roci stare primishennya znesli a na yiyi misci novij vlasnik zviv postoyalij dvir z korchmoyu Spochatku vin nazivavsya Do orla a potim zminiv nazvu na Chornij orel Zagalom sudyachi z opisiv plosha dovgij chas bula miscem ne nadto priyemnim pid nogami zavzhdi buv brud a navkrugi stoyav smorid vid bolota ta tvarin yakimi tut taki torguvali U kinci XIX stolittya pid vladoyu Avstro Ugorshini ploshi prisvoyili im ya ugorskogo revolyucionera Lajosha Koshuta U dobu koli Uzhgorod buv stoliceyu Pidkarpatskoyi Rusi u skladi Chehoslovachchini ploshu zvisno zh perejmenuvali j vona stala nositi im ya Tomasha Masarika Zavdyaki Masariku za chas perebuvannya Zakarpattya v skladi Chehoslovachchini znachno zris riven ekonomichnogo i kulturnogo rozvitku pokrashivsya zhittyevij riven miscevogo naselennya Za chasi prezidentstva Masarik dvichi vidvidav Pidkarpatsku Rus Same v cej chas plosha duzhe zminila viglyad zokrema posered neyi rozbili skver yakij zberigsya donini Skver posered ploshi Shandora Petefi stvorenij za chasiv Chehoslovachchini U radyanski chasi cyu chastinu mista nazivali plosheyu Stalina u skveri yakijs chas navit stoyalo pogruddya Stalina a potim Vozz yednannya Nini zh mi znayemo yiyi yak ploshu Petefi Nazvana v chest revolyucioner Shandor Petefi yakij vvecheri 11 lipnya 1847 roku zupinivsya na nichlig v Uzhgorodi Nich provedena v Chornomu orli j vrazhennya vid pobachenogo dali jomu privid napisati u svoyih Dorozhnih listah pro misto nad Uzhem taki slova A vtim Uzhgorod nadzvichajno pogane misto Brudne j neohajne Yakraz take yak p yana lyudina kotra vpala v kalyuzhu i teper brudna hitayuchis ide dodomu Hoch slova vsesvitno vidomogo poeta buli desho rizki odnak vidobrazhali v cilomu dijsnij stan sprav Sogodni pam yat pro perebuvannya Shandora Petefi v Uzhgorodi u Chornomu orli zberigaye bronzovij pam yatnik poeta yakij stoyit u skveri nepodalik miscya de kolis znahodivsya zayizhdzhij dvir pam yatnik vidkrito 29 veresnya 1990 r avtor PrimitkiPanov Alen http www alenpanov org ua ukrayinskoyu Arhiv originalu za 25 travnya 2020 Procitovano 26 kvitnya 2020 Literati Tetyana Vtrachenij Uzhgorod yak zminyuvalasya plosha Petefi Pro Zahid ukrayinskoyu Kobal Josip 2008 Uzhgorod vidomij i nevidomij ukrayinskoyu Lviv Vidavnictvo Svit s 166 ISBN 978 966 603 555 7 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij