Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Площа Республіки (нім. Platz der Republik) розташована в берлінському районі Тіргартен в окрузі Мітте в новому урядовому кварталі німецької столиці перед Рейхстагом. У безпосередній близькості протікає Шпрее. На площі розміром в 36 900 м², прилеглої до парку Тіргартен, розбитий газон з боскетами.
Площа Республіки Німеччина | |
|---|---|
| нім. Platz der Republik | |
 Площа Республіки — площа перед Рейхстагом | |
| Населений пункт | Берлін |
| Місцевість | Тіргартен Урядовий квартал |
| Назва на честь | d |
| Дата початку забудови | 1730 |
| Загальні відомості | |
| Координати | 52°31′07″ пн. ш. 13°22′21″ сх. д. / 52.51861° пн. ш. 13.37250° сх. д.Координати: 52°31′07″ пн. ш. 13°22′21″ сх. д. / 52.51861° пн. ш. 13.37250° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑16347 ·R (Мітте) |
| Мапа | |
 Площа Республіки у Вікісховищі | |
Поруч з площею розташовано Рейхстаг, , , будівля швейцарського посольства, Будинок культур світу та Відомство федерального канцлера Німеччини.
Площа з'явилася у 1735 році після перенесення берлінської митної стіни, використовувалася при королі Фрідріху Вільгельму I для стройової підготовки прусських солдатів і називалася плацом біля Бранденбурзьких воріт. У 1867 році площа стала міською та отримала назву Королівської (Кенігсплац, нім. Königsplatz). До зведення Рейхстагу в 1884—1894 роках на його місці розташовувався палац польського графа і прусського дипломата (пол. Atanazy Raczyński).
У 1873 році в пам'ять про три переможні військові походи була споруджена , перед урочистим відкриттям якої була закладена , що вела до пам'ятника. На західній стороні площі розташовувалася , в північно-західній частині — будівля генерального штабу, а в північній частині — палаци посольського кварталу , один з яких зберігся досі й використовується швейцарським посольством.
У 1901 році перед будівлею Рейхстагу був встановлений національний пам'ятник Бісмарку роботи , у зв'язку з чим вигляд площі знову змінився: з'явилася бруківка та круглий газон з кількома доріжками, які вели до колони Перемоги, що стояла посередині. У 1904 і 1906 роках вигляд площі змінили: встановили пам'ятник військовому міністру Альбрехту фон Роону та мармуровий пам'ятник генерал-фельдмаршалу Мольтке. Всі три пам'ятники в 1938 році були перенесені з тодішньої Кенігсплац на площу Велика Зірка, в північній частині якої вони й знаходяться до сьогодні, вже на нових постаментах.
У період Веймарської республіки (1926—1933) площа мала свою сучасну назву, нагадуючи про ліквідацію монархії в Німеччині. З приходом до влади націонал-соціалісти дали площі колишню назву Королівської площі. Республіканська назва повернулася до площі після падіння третього рейху в 1948 році.
В ході останніх боїв Другої світової війни Рейхстаг і прилегла до нього площа були сильно зруйновані. Після війни площа опинилася на території західного Берліна. Берлінська стіна, зведена в 1961 році, проходила в декількох метрах за Рейхстагом. За часів розділеного Берліна площа Республіки втратила своє центральне значення, перетворившись на луг, який мав успіх як місце для відпочинку і в особливості приготування шашлику в жителів Західного Берліна турецького походження. Частина площі використовувалася під стоянку і майданчик для навчання водіння.
У ніч з 2 на 3 жовтня 1990 року на честь об'єднання Німеччини на площі Республіки був піднятий прапор Єдності, ймовірно, найбільший прапор ФРН розміром 6 на 10 м.
У 1996—1997 роках у зв'язку з реконструкцією урядового кварталу Берліна проводився міжнародний архітектурний конкурс, у двох етапах якого взяли участь понад 300 проєктів, а перемогли два проєкти ландшафтних архітектурних бюро з Берліна (проєкт площі Республіки) і з Золотурна (проєкт парку в закруті Шпрее). Проєкти були реалізовані у 1998—2009 роки.
Література
- Wolfgang Ribbe, Jürgen Schmädicke: Kleine Berlin-Geschichte, Stapp-Verlag, Berlin 1994,
- Heinz Ohff und Rainer Höynck (Hrsg.): Das BerlinBuch, Stapp-Verlag, Berlin 1987,
- Berliner Plätze von Hans-Werner Klünner, Fotografien von Max Missmann, Nicolaische Verlagsbuchhandlung Beuermann GmbH, Seiten 76-79, Berlin 1996;
Посилання
- Панорама площі Республіки і Рейхстагу [ 8 червня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Plosha Respubliki Plosha Respubliki nim Platz der Republik roztashovana v berlinskomu rajoni Tirgarten v okruzi Mitte v novomu uryadovomu kvartali nimeckoyi stolici pered Rejhstagom U bezposerednij blizkosti protikaye Shpree Na ploshi rozmirom v 36 900 m prilegloyi do parku Tirgarten rozbitij gazon z bosketami Plosha Respubliki Nimechchinanim Platz der RepublikPlosha Respubliki plosha pered RejhstagomNaselenij punktBerlinMiscevistTirgarten Uryadovij kvartalNazva na chestdData pochatku zabudovi1730Zagalni vidomostiKoordinati52 31 07 pn sh 13 22 21 sh d 52 51861 pn sh 13 37250 sh d 52 51861 13 37250 Koordinati 52 31 07 pn sh 13 22 21 sh d 52 51861 pn sh 13 37250 sh d 52 51861 13 37250Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 16347 R Mitte Mapa Plosha Respubliki u Vikishovishi Kenigsplac z palacom Rachinskogo 1880 Vid z na shid Kenigsplac z Rejhstagom 1900 Kenigsplac z Rejhstagom i 1900 Poruch z plosheyu roztashovano Rejhstag budivlya shvejcarskogo posolstva Budinok kultur svitu ta Vidomstvo federalnogo kanclera Nimechchini Plosha z yavilasya u 1735 roci pislya perenesennya berlinskoyi mitnoyi stini vikoristovuvalasya pri koroli Fridrihu Vilgelmu I dlya strojovoyi pidgotovki prusskih soldativ i nazivalasya placom bilya Brandenburzkih vorit U 1867 roci plosha stala miskoyu ta otrimala nazvu Korolivskoyi Kenigsplac nim Konigsplatz Do zvedennya Rejhstagu v 1884 1894 rokah na jogo misci roztashovuvavsya palac polskogo grafa i prusskogo diplomata pol Atanazy Raczynski U 1873 roci v pam yat pro tri peremozhni vijskovi pohodi bula sporudzhena pered urochistim vidkrittyam yakoyi bula zakladena sho vela do pam yatnika Na zahidnij storoni ploshi roztashovuvalasya v pivnichno zahidnij chastini budivlya generalnogo shtabu a v pivnichnij chastini palaci posolskogo kvartalu odin z yakih zberigsya dosi j vikoristovuyetsya shvejcarskim posolstvom U 1901 roci pered budivleyu Rejhstagu buv vstanovlenij nacionalnij pam yatnik Bismarku roboti u zv yazku z chim viglyad ploshi znovu zminivsya z yavilasya brukivka ta kruglij gazon z kilkoma dorizhkami yaki veli do koloni Peremogi sho stoyala poseredini U 1904 i 1906 rokah viglyad ploshi zminili vstanovili pam yatnik vijskovomu ministru Albrehtu fon Roonu ta marmurovij pam yatnik general feldmarshalu Moltke Vsi tri pam yatniki v 1938 roci buli pereneseni z todishnoyi Kenigsplac na ploshu Velika Zirka v pivnichnij chastini yakoyi voni j znahodyatsya do sogodni vzhe na novih postamentah U period Vejmarskoyi respubliki 1926 1933 plosha mala svoyu suchasnu nazvu nagaduyuchi pro likvidaciyu monarhiyi v Nimechchini Z prihodom do vladi nacional socialisti dali ploshi kolishnyu nazvu Korolivskoyi ploshi Respublikanska nazva povernulasya do ploshi pislya padinnya tretogo rejhu v 1948 roci V hodi ostannih boyiv Drugoyi svitovoyi vijni Rejhstag i prilegla do nogo plosha buli silno zrujnovani Pislya vijni plosha opinilasya na teritoriyi zahidnogo Berlina Berlinska stina zvedena v 1961 roci prohodila v dekilkoh metrah za Rejhstagom Za chasiv rozdilenogo Berlina plosha Respubliki vtratila svoye centralne znachennya peretvorivshis na lug yakij mav uspih yak misce dlya vidpochinku i v osoblivosti prigotuvannya shashliku v zhiteliv Zahidnogo Berlina tureckogo pohodzhennya Chastina ploshi vikoristovuvalasya pid stoyanku i majdanchik dlya navchannya vodinnya U nich z 2 na 3 zhovtnya 1990 roku na chest ob yednannya Nimechchini na ploshi Respubliki buv pidnyatij prapor Yednosti jmovirno najbilshij prapor FRN rozmirom 6 na 10 m U 1996 1997 rokah u zv yazku z rekonstrukciyeyu uryadovogo kvartalu Berlina provodivsya mizhnarodnij arhitekturnij konkurs u dvoh etapah yakogo vzyali uchast ponad 300 proyektiv a peremogli dva proyekti landshaftnih arhitekturnih byuro z Berlina proyekt ploshi Respubliki i z Zoloturna proyekt parku v zakruti Shpree Proyekti buli realizovani u 1998 2009 roki LiteraturaWolfgang Ribbe Jurgen Schmadicke Kleine Berlin Geschichte Stapp Verlag Berlin 1994 ISBN 3 87776 222 0 Heinz Ohff und Rainer Hoynck Hrsg Das BerlinBuch Stapp Verlag Berlin 1987 ISBN 3 87776 231 X Berliner Platze von Hans Werner Klunner Fotografien von Max Missmann Nicolaische Verlagsbuchhandlung Beuermann GmbH Seiten 76 79 Berlin 1996 ISBN 3 87584 610 9PosilannyaPanorama ploshi Respubliki i Rejhstagu 8 chervnya 2019 u Wayback Machine