Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Площа Незалежності (біл. Плошча Незалежнасці, рос. Площадь Независимости) — центральний та найбільший майдан у столиці Білорусі міста Мінськ.
Площа Незалежності Білорусь | |
|---|---|
| біл. Плошча Незалежнасці | |
 | |
| Населений пункт | Мінськ |
| Місцевість | центр |
| Район | |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | незалежності Республіки Білорусь (1991) |
| Колишні назви | площа Леніна |
| Дата початку забудови | 2002 |
| Загальні відомості | |
| Координати | 53°53′44″ пн. ш. 27°32′52″ сх. д. / 53.89556° пн. ш. 27.54778° сх. д. |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Площа Леніна» |
| Інфраструктура | |
| Пам'ятники | В. І. Леніну |
| Храми | Костел Святих Симона та Олени («Червоний костел») |
| Державні установи | Будинок Уряду |
| Навчальні заклади | Білоруський державний університет Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑59208 ·R (Московський район) |
|
| |
| Мапа | |
 Площа Незалежності у Вікісховищі | |
Розташування і об'єкти
Площа Незалежності розташована на початку проспекту Незалежності (раніше — проспект Скорини). До останньої реконструкції (2000-х років) мала прямокутну форму (450х150 м). Формування ансамблю площі пов'язано з будівництвом Будинку Уряду та встановленням пам'ятника Леніну.
На північному боці майдану довгі роки був розташований сквер партерного типу, а відкрита частина навпроти Будинку Уряду викладена бетонними плитами й використовувалась як автостоянка. Поряд із Будинком Уряду стоїть собор святих Симона та Олени («Червоний костел»). Між вулицями Берсона та Свердлова збереглась будівля першого Будинку Рад. На протилежному боці міститься будівля Мінського міськвиконкому міської ради, Управління метрополітену та Білоруського державного університету. Поряд із площею розташований готель «Мінск», головпоштамт. На південному боці майдану — Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка.
Традиційно площа лишається місцем проведення значних санкціонованих масових заходів, в тому числі за доби СРСР святкових демонстрацій трудящих та військових парадів.
Після нещодавних реконструкцій у підземній частині майдану Незалежності розмістився 3-поверховий торговельний центр «Сталіца» і 4-поверховий паркінг на 500 машино-місць.
На площі зведений вихід станції метро «Площа Леніна».
Історія
Майдан почав забудовуватися на початку 1930-х років за проєктом архітектора Йосипа Лангбарда як головна площа столиці і спершу мав назву площа Леніна. У цей час на площі був зведений Будинок Уряду та встановлений пам'ятник Леніну.
Починаючи від 1934 року на майдані відбувалися паради Червоної армії.
Під час окупації Мінська німецькими військами пам'ятник Леніну було знищено (відновлено у 1945 році). Будинок Уряду та Червоний костел виявились тими нечисленними будівлями Мінська довоєнної забудови, що не були зруйновані під час Другої світової війни.
У повоєнний час площа Леніна забудовувалась за новим генеральним планом Мінська. Від неї починалась головна вулиця столиці БРСР — проспект Сталіна (згодом Ленінський, Франциска Скорини, нині — проспект Незалежності). Притому функції центрального майдану Мінська перебрала на себе Центральна площа, на ній від 1950-х років проходили паради та демонстрації.
У 1960-х роках площа Леніна мала вигляд прямокутника, а довкола неї був зорганізований круговий рух автотранспорту. На площі на той час містились автомобільна стоянка та сквер.
З 1984 року із початком будівельних робіт на Жовтневій площі зі зведення Палацу Республіки, площа Леніна знову стала місцем проведення демонстрацій та інших масових заходів.
Починаючи від 1991 року майдан отримав сучасну назву — площа Незалежності.
У 2002—2006 роках площа була реконструйована. Рух автотранспорту був випрямлений, а у підземній частині звели великий торговельний центр «Сталіца» і влаштували паркінг. Надземна частина площі стала зоною відпочинку зі світломузичним фонтаном.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Площа Незалежності (Мінськ) |
- Площа Незалежності в Мінську на сайті minsk-old-new.com [ 16 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Панорама
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plosha Nezalezhnosti bil Ploshcha Nezalezhnasci ros Ploshad Nezavisimosti centralnij ta najbilshij majdan u stolici Bilorusi mista Minsk Plosha Nezalezhnosti Bilorusbil Ploshcha NezalezhnasciNaselenij punkt MinskMiscevist centrRajonIstorichni vidomostiNazva na chest nezalezhnosti Respubliki Bilorus 1991 Kolishni nazvi plosha LeninaData pochatku zabudovi 2002Zagalni vidomostiKoordinati 53 53 44 pn sh 27 32 52 sh d 53 89556 pn sh 27 54778 sh d 53 89556 27 54778TransportNajblizhchi stanciyi metro Plosha Lenina InfrastrukturaPam yatniki V I LeninuHrami Kostel Svyatih Simona ta Oleni Chervonij kostel Derzhavni ustanovi Budinok UryaduNavchalni zakladi Biloruskij derzhavnij universitet Biloruskij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Maksima TankaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 59208 R Moskovskij rajon Na karti mistaMapa Plosha Nezalezhnosti u VikishovishiRoztashuvannya i ob yektiPlosha Nezalezhnosti roztashovana na pochatku prospektu Nezalezhnosti ranishe prospekt Skorini Do ostannoyi rekonstrukciyi 2000 h rokiv mala pryamokutnu formu 450h150 m Formuvannya ansamblyu ploshi pov yazano z budivnictvom Budinku Uryadu ta vstanovlennyam pam yatnika Leninu Viglyad z ploshi na Budinok Uryadu Na pivnichnomu boci majdanu dovgi roki buv roztashovanij skver parternogo tipu a vidkrita chastina navproti Budinku Uryadu vikladena betonnimi plitami j vikoristovuvalas yak avtostoyanka Poryad iz Budinkom Uryadu stoyit sobor svyatih Simona ta Oleni Chervonij kostel Mizh vulicyami Bersona ta Sverdlova zbereglas budivlya pershogo Budinku Rad Na protilezhnomu boci mistitsya budivlya Minskogo miskvikonkomu miskoyi radi Upravlinnya metropolitenu ta Biloruskogo derzhavnogo universitetu Poryad iz plosheyu roztashovanij gotel Minsk golovposhtamt Na pivdennomu boci majdanu Biloruskij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Maksima Tanka Tradicijno plosha lishayetsya miscem provedennya znachnih sankcionovanih masovih zahodiv v tomu chisli za dobi SRSR svyatkovih demonstracij trudyashih ta vijskovih paradiv Pislya neshodavnih rekonstrukcij u pidzemnij chastini majdanu Nezalezhnosti rozmistivsya 3 poverhovij torgovelnij centr Stalica i 4 poverhovij parking na 500 mashino misc Na ploshi zvedenij vihid stanciyi metro Plosha Lenina IstoriyaMajdan pochav zabudovuvatisya na pochatku 1930 h rokiv za proyektom arhitektora Josipa Langbarda yak golovna plosha stolici i spershu mav nazvu plosha Lenina U cej chas na ploshi buv zvedenij Budinok Uryadu ta vstanovlenij pam yatnik Leninu Pochinayuchi vid 1934 roku na majdani vidbuvalisya paradi Chervonoyi armiyi Pid chas okupaciyi Minska nimeckimi vijskami pam yatnik Leninu bulo znisheno vidnovleno u 1945 roci Budinok Uryadu ta Chervonij kostel viyavilis timi nechislennimi budivlyami Minska dovoyennoyi zabudovi sho ne buli zrujnovani pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U povoyennij chas plosha Lenina zabudovuvalas za novim generalnim planom Minska Vid neyi pochinalas golovna vulicya stolici BRSR prospekt Stalina zgodom Leninskij Franciska Skorini nini prospekt Nezalezhnosti Pritomu funkciyi centralnogo majdanu Minska perebrala na sebe Centralna plosha na nij vid 1950 h rokiv prohodili paradi ta demonstraciyi U 1960 h rokah plosha Lenina mala viglyad pryamokutnika a dovkola neyi buv zorganizovanij krugovij ruh avtotransportu Na ploshi na toj chas mistilis avtomobilna stoyanka ta skver Z 1984 roku iz pochatkom budivelnih robit na Zhovtnevij ploshi zi zvedennya Palacu Respubliki plosha Lenina znovu stala miscem provedennya demonstracij ta inshih masovih zahodiv Pochinayuchi vid 1991 roku majdan otrimav suchasnu nazvu plosha Nezalezhnosti Pam yatnij znak na ploshi U 2002 2006 rokah plosha bula rekonstrujovana Ruh avtotransportu buv vipryamlenij a u pidzemnij chastini zveli velikij torgovelnij centr Stalica i vlashtuvali parking Nadzemna chastina ploshi stala zonoyu vidpochinku zi svitlomuzichnim fontanom PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Plosha Nezalezhnosti Minsk Plosha Nezalezhnosti v Minsku na sajti minsk old new com 16 travnya 2010 u Wayback Machine ros PanoramaFragment ploshi Nezalezhnosti v Minsku