Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пища тинці село в Україні Тернопільська область Чортківський район Борщівська міська громада Розташоване на річці Нічлав

Пищатинці

Пищатинці

Пища́тинці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на річці Нічлава та на її притоках Драпака (з допливом Жолобок) і Ярміка, у центральній частині району.

село Пищатинці
image
Країна image Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Борщівська міська громада
Код КАТОТТГ UA61060050170063949
Основні дані
Населення 744
Територія 3.467 км²
Густота населення 214.59 осіб/км²
Поштовий індекс 48734
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°46′57″ пн. ш. 25°59′21″ сх. д. / 48.78250° пн. ш. 25.98917° сх. д. / 48.78250; 25.98917Координати: 48°46′57″ пн. ш. 25°59′21″ сх. д. / 48.78250° пн. ш. 25.98917° сх. д. / 48.78250; 25.98917
Середня висота
над рівнем моря 		207 м
Водойми Нічлава, Драпака, Жолобок, Ярміка
Відстань до
районного центру 		5 км
Найближча залізнична станція Борщів
Відстань до
залізничної станції 		7 км
Місцева влада
Адреса ради 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2
Карта
image
image
Пищатинці
image
image
Пищатинці
Мапа

image Пищатинці у Вікісховищі

Було центром сільради.

Населення — 705 осіб (2007).

Географія

image
Вид на село з узвишшя замку

Село лежить у зоні помірно континентального клімату. Пищатинці розташовані у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.

Село розташоване на відстані 375 км від Києва, 90 км — від обласного центру міста Тернополя та 4 км від міста Борщів.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1494 як П'ятничани. Нинішня назва, ймовірно, походить від староукраїнського прізвища Пищата, стара назва, за М.Крищуком — від П'ятниці, язичницької богині, покровительки жінок та домашньої роботи.

1959 року внаслідок пожежі згоріли 15 господарств.

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

Хутір Сажівки

Сажівки – хутір, приєднаний до с. Пищатинці; розташований за 400 м від нього. У лютому 1952 р. на хуторі був 1 двір (4 осіб); тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів у Пищатинці.

15-17 століття

Перша письмова згадка датована 1494 р. — як про П'ятничани; за версіями М.Крищука, назва походить, ймовірно, від слова «П'ятниця» — язичницька богиня, покровителька жінок і домашньої роботи. Пищатинці — очевидно, від старослов'янського прізвища Пищата. На підставі дослідження архівних матеріалів сучасний польський учений, професор встановив, що у 16–17 ст. Пищатинці мали статус містечка. У 1518 р. Вікторин Подфіліпський отримав для Пищатинців локаційний привілей на німецькому праві. Невдовзі, очевидно, міський статус було втрачено, бо в податковому реєстрі середини 16 ст. Пищатинці зафіксовані як село. У 1564 р. населений пункт належав шляхтянці Наталії Подфіліпській, діяла церква. У 1598 р. у документах, щодо фундації костелу з ініціативи та його дружини Анни, статус Пищатинців як містечка був підтверджений повторно. Зберігалися міські права й у 17 ст.

19 століття

За статистикою 1810 р., село було власністю кількох поміщиків і налічувало 105 дворів, де проживало 122 родини (544 особи). 1862 р. в Пищатинцях заснована тривіальна (трикласна) школа. Попереднім власником села був Голейовський, дочка якого, вийшовши заміж за Чарковського, отримала у власність Пищатинці.

У 1875—1878 рр. в урочищі Могилки біля Пищатинців археологи Адам Ґонорій Кіркор і С.Козібродський виявили залишки городища часів Київської Русі 11–13 ст. В 1890 р. Чарковському належало: 600 морґів орної землі, 860–лугів та городів і пасовиськ, лісів; селянам: 1251 морґ орної землі, лугів і городів. 1896 р. в селі — 217 господарств, серед яких 12 заможних, 55 середніх, 130 малоземельних, 20 безземельних, так званих халупників, які мали 1,5 морґа поля або хату. У 1890 р. в Пищатинцях відкрита читальня «Просвіти», 1924 р. читальний дім розширено; 1929 р. при читальні «Просвіти» організовано самоосвітні курси для неписьменних, аматорський і театральний гуртки; діяли філії товариств «Сільський господар», «Луг» (у 1931 р. ліквідовано) та ін.; кооператива. На честь скасування панщини в селі встановлено пам'ятний хрест (1898 р.), що зберігся донині.

У другій половині ХІХ ст. село мало власну символіку — печатку з зображенням граблів, коси, серпа й колісного плуга (Центральний державний історичний архів України у м. Львові. — Ф. 146. — Оп. 4. — Спр. 4441. — Арк. 131).

20 століття

1900—1939

За австрійською статистикою 1900 р., у громаді було: 883 греко-католики, 111 римо-католиків, 17 євреїв; мова: 925 осіб — українська, 86 — польська; в дворі: 36 греко-католиків, 27 римо-католиків, 55 євреїв; мова: 31 особа — українська, 81 — польська, 6 — німецька. За польською статистикою, у селі: у 1921 р. — 215 дворів (1104 особи), 1931 р. — 267 дворів (1181 особа). Загальна поверхня — 1611 га (у тому числі 922 двірської посілості), з того орного поля — 901 га. Школа спільна із с. Висічка, за Австро-Угорщини і Польщі — з польською мовою навчання.

У 1914 р. за кошти фундатора Анатоля Смолінського побудовано костел.

1922 р. в селі діяли спиртозавод власників Чарковського і Голейовського, млин власника Чарковського. За даними польської поліції, 1929 р. в селі проживало 54 рядових та підофіцерів — учасників колишніх українських військових формувань, членів УВО, ОУН, за якими було встановлено нагляд. Національний склад населення в Стрілківцях і Пищатинцях у 1938 р.: 1448 осіб — українці, 200 — поляки (8,2 %), 20 — євреї (0,8 %).

1939—1941

Від вересня 1939 р. село — під радянською владою, яка почала «полювання» за членами ОУН, інтеліґенцією, просвітянами, національно свідомою молоддю; зокрема, у м. Умань на Черкащині органи НКВС 21. 07.1941 р. розстріляли братів Дмитра (1908 р.н.) та Івана (1903 р.н.) Виспінських, 1.07.1941 в м. Чортків братів Івана (1913 р.н.) та Михайла (1916 р.н.) Мельничуків, також страчений був Микола Галяс (1908—1941; усі члени ОУН); в ув'язненні померли зв'язкова УПА Марія (1923—1954) і Михайло (1900—1941) Мантики, членка ОУН Ганна Мельничук (1919—1947). У списку загиблих борців ОУН і УПА із Пищатинців: Іван Білецький (псевдо «Горіх»), Михайло Білик, Василь Галяс (псевдо «Турчин»), Петро Глухий (псевдо «Пісня»), Григорій Іванишин (псевдо «Граб»), Петро Капуста (псевдо «Горішній»), Василь і Григорій (псевдо «Зорян») Кормиші, Микола Осадчук (псевдо «Крук»), Михайло Стефішин (псевдо «Береза»), Василь Стрільчук; членів їхніх сімей було заарештовано і засуджено до різних термінів ув'язнення у сибірських концтаборах.

1941—1944

Від 6 липня 1941 до 6 квітня 1944 р. село — під нацистською окупацією. На фронтах Другої світової війни загинули 50 вихідців із села, у тому числі 27 пропали безвісти. Після війни репресії тривали. У книзі «Реабілітовані історією» (Тернопіль, 2008 р.) зафіксована 21 особа із Пищатинців.

1945—1993

Протягом 1945—1946 рр. у село переселили 9 родин із Лемківщини, Підляшшя і Холмщини (Польща). У 1948 р. в селі був заснований колгосп, згодом його об'єднали з господарствами с. Стрілківці й с. Королівка в колгосп з центральною садибою у Стрілківцях. У господарстві було 3,2 тис. га сільськогосподарських угідь, із яких 2,9 тис. га орної землі. У 1990-х рр. майно та землі розпайовані. 1959 р. внаслідок великої пожежі у селі згоріло 15 господарств.

У Пищатинцях є церква святого Архістратига Михаїла (за «Церковним інвентарем», «Церков є збудована з каміня стараннєм властителя Пищатинець Шимановского в році 1759»; приналежність до УГКЦ), дві каплички Матері Божої (одна з них — 1994 р.), Фіґура Ісуса Христа (2000 р.); встановлено пам'ятні хрести на честь Незалежності України (1991 р.), на честь заснування Братства тверезості, на захист від чуми (відновлений 1991 р.), воякам УПА (1992 р.), на пам'ять про тих, хто виїхав до Канади (1993 р.); насипано символічну могилу жертвам Голодомору (1993 р.).

Наприкінці 1989 року відкрили церкву у конфесійній приналежності до УГКЦ.

21 століття

З 30 червня 2016 року належить до Борщівської міської громади.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 781 особа, з яких 342 чоловіки та 439 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 730 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,33 %
молдовська 0,54 %
російська 0,13 %

Пам'ятки

image
Костел (1914)
  • церква святого архистратига Михаїла (1823, мурована, УГКЦ),
  • костел (1914)
  • старий цвинтар (18 ст.),
  • фундамент і стіни нової церкви (посвячення наріжного каменя відбулося наприкінці серпня 1937 р., нині будинок культури),
  • капличка (1994),
  • «фіґура» Ісуса Христа (2000),
  • дерев'яний водогін-самодоплив в урочищі Жолобок (19-20 ст.),
  • ґуральня (початок 20 ст.).

Встановлено пам'ятні хрести: Парубоцький (1885, відновлено 1990), на честь скасування панщини 1848 р. (1898), незалежності України (1991), воякам УПА (1992), на пам'ять про тих, хто виїхав до Канади (1993), на захист від чуми (відновлено 1991), насипано символічну могилу жертвам голодомору (1993).

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, комп'ютеризована бібліотека, ФАП, дитячий садок.

Відомі люди

Народилися

  • геолог, журналіст, літератор, книговидавець, автор книжки про Пищатинці «Вічна Нічлава» Володимир Герман
  • фольклорист, кобзар, композитор Іван Виспінський
  • громадська діячка Е. Гикава (Чорнейко)
  • громадський діяч, економіст, адвокат, почесний член Товариства «Просвіта» з 1904 року Ярослав Кулачковський
  • доктор фізико-математичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2011) Василь Осадчук
  • громадські діячі в Канаді Василь Станґрет і Теодор Станґрет
  • педагог, ботанік, директор Тернопільської вчительської семінарії Владислав Боберський (1846—1891)

Примітки

  1. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 132.
  2. ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. PSB. — T. 2. — S. 150—151. (пол.)

Джерела

У Вікісловнику є сторінка Пищатинці.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pisha tinci selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Borshivska miska gromada Roztashovane na richci Nichlava ta na yiyi pritokah Drapaka z doplivom Zholobok i Yarmika u centralnij chastini rajonu selo Pishatinci Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Borshivska miska gromada Kod KATOTTG UA61060050170063949 Osnovni dani Naselennya 744 Teritoriya 3 467 km Gustota naselennya 214 59 osib km Poshtovij indeks 48734 Telefonnij kod 380 3541 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 46 57 pn sh 25 59 21 sh d 48 78250 pn sh 25 98917 sh d 48 78250 25 98917 Koordinati 48 46 57 pn sh 25 59 21 sh d 48 78250 pn sh 25 98917 sh d 48 78250 25 98917 Serednya visota nad rivnem morya 207 m Vodojmi Nichlava Drapaka Zholobok Yarmika Vidstan do rajonnogo centru 5 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Borshiv Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 7 km Misceva vlada Adresa radi 48702 Ternopilska obl Chortkivskij r n m Borshiv vul Grushevskogo 2 Karta Pishatinci Pishatinci Mapa Pishatinci u Vikishovishi Bulo centrom silradi Naselennya 705 osib 2007 GeografiyaVid na selo z uzvishshya zamku Selo lezhit u zoni pomirno kontinentalnogo klimatu Pishatinci roztashovani u teplomu Podilli najteplishomu regioni Ternopilskoyi oblasti Selo roztashovane na vidstani 375 km vid Kiyeva 90 km vid oblasnogo centru mista Ternopolya ta 4 km vid mista Borshiv IstoriyaPoblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki tripilskoyi chernyahivskoyi i davnoruskoyi kultur Persha pisemna zgadka 1494 yak P yatnichani Ninishnya nazva jmovirno pohodit vid staroukrayinskogo prizvisha Pishata stara nazva za M Krishukom vid P yatnici yazichnickoyi bogini pokrovitelki zhinok ta domashnoyi roboti 1959 roku vnaslidok pozhezhi zgorili 15 gospodarstv Diyali Prosvita Lug Silskij gospodar ta inshi tovaristva kooperativa Hutir Sazhivki Sazhivki hutir priyednanij do s Pishatinci roztashovanij za 400 m vid nogo U lyutomu 1952 r na hutori buv 1 dvir 4 osib todi zh vivedenij iz oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam zhiteliv u Pishatinci 15 17 stolittya Persha pismova zgadka datovana 1494 r yak pro P yatnichani za versiyami M Krishuka nazva pohodit jmovirno vid slova P yatnicya yazichnicka boginya pokrovitelka zhinok i domashnoyi roboti Pishatinci ochevidno vid staroslov yanskogo prizvisha Pishata Na pidstavi doslidzhennya arhivnih materialiv suchasnij polskij uchenij profesor vstanoviv sho u 16 17 st Pishatinci mali status mistechka U 1518 r Viktorin Podfilipskij otrimav dlya Pishatinciv lokacijnij privilej na nimeckomu pravi Nevdovzi ochevidno miskij status bulo vtracheno bo v podatkovomu reyestri seredini 16 st Pishatinci zafiksovani yak selo U 1564 r naselenij punkt nalezhav shlyahtyanci Nataliyi Podfilipskij diyala cerkva U 1598 r u dokumentah shodo fundaciyi kostelu z iniciativi ta jogo druzhini Anni status Pishatinciv yak mistechka buv pidtverdzhenij povtorno Zberigalisya miski prava j u 17 st 19 stolittya Za statistikoyu 1810 r selo bulo vlasnistyu kilkoh pomishikiv i nalichuvalo 105 dvoriv de prozhivalo 122 rodini 544 osobi 1862 r v Pishatincyah zasnovana trivialna triklasna shkola Poperednim vlasnikom sela buv Golejovskij dochka yakogo vijshovshi zamizh za Charkovskogo otrimala u vlasnist Pishatinci U 1875 1878 rr v urochishi Mogilki bilya Pishatinciv arheologi Adam Gonorij Kirkor i S Kozibrodskij viyavili zalishki gorodisha chasiv Kiyivskoyi Rusi 11 13 st V 1890 r Charkovskomu nalezhalo 600 morgiv ornoyi zemli 860 lugiv ta gorodiv i pasovisk lisiv selyanam 1251 morg ornoyi zemli lugiv i gorodiv 1896 r v seli 217 gospodarstv sered yakih 12 zamozhnih 55 serednih 130 malozemelnih 20 bezzemelnih tak zvanih halupnikiv yaki mali 1 5 morga polya abo hatu U 1890 r v Pishatincyah vidkrita chitalnya Prosviti 1924 r chitalnij dim rozshireno 1929 r pri chitalni Prosviti organizovano samoosvitni kursi dlya nepismennih amatorskij i teatralnij gurtki diyali filiyi tovaristv Silskij gospodar Lug u 1931 r likvidovano ta in kooperativa Na chest skasuvannya panshini v seli vstanovleno pam yatnij hrest 1898 r sho zberigsya donini U drugij polovini HIH st selo malo vlasnu simvoliku pechatku z zobrazhennyam grabliv kosi serpa j kolisnogo pluga Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini u m Lvovi F 146 Op 4 Spr 4441 Ark 131 20 stolittya 1900 1939 Za avstrijskoyu statistikoyu 1900 r u gromadi bulo 883 greko katoliki 111 rimo katolikiv 17 yevreyiv mova 925 osib ukrayinska 86 polska v dvori 36 greko katolikiv 27 rimo katolikiv 55 yevreyiv mova 31 osoba ukrayinska 81 polska 6 nimecka Za polskoyu statistikoyu u seli u 1921 r 215 dvoriv 1104 osobi 1931 r 267 dvoriv 1181 osoba Zagalna poverhnya 1611 ga u tomu chisli 922 dvirskoyi posilosti z togo ornogo polya 901 ga Shkola spilna iz s Visichka za Avstro Ugorshini i Polshi z polskoyu movoyu navchannya U 1914 r za koshti fundatora Anatolya Smolinskogo pobudovano kostel 1922 r v seli diyali spirtozavod vlasnikiv Charkovskogo i Golejovskogo mlin vlasnika Charkovskogo Za danimi polskoyi policiyi 1929 r v seli prozhivalo 54 ryadovih ta pidoficeriv uchasnikiv kolishnih ukrayinskih vijskovih formuvan chleniv UVO OUN za yakimi bulo vstanovleno naglyad Nacionalnij sklad naselennya v Strilkivcyah i Pishatincyah u 1938 r 1448 osib ukrayinci 200 polyaki 8 2 20 yevreyi 0 8 1939 1941 Vid veresnya 1939 r selo pid radyanskoyu vladoyu yaka pochala polyuvannya za chlenami OUN inteligenciyeyu prosvityanami nacionalno svidomoyu moloddyu zokrema u m Uman na Cherkashini organi NKVS 21 07 1941 r rozstrilyali brativ Dmitra 1908 r n ta Ivana 1903 r n Vispinskih 1 07 1941 v m Chortkiv brativ Ivana 1913 r n ta Mihajla 1916 r n Melnichukiv takozh strachenij buv Mikola Galyas 1908 1941 usi chleni OUN v uv yaznenni pomerli zv yazkova UPA Mariya 1923 1954 i Mihajlo 1900 1941 Mantiki chlenka OUN Ganna Melnichuk 1919 1947 U spisku zagiblih borciv OUN i UPA iz Pishatinciv Ivan Bileckij psevdo Gorih Mihajlo Bilik Vasil Galyas psevdo Turchin Petro Gluhij psevdo Pisnya Grigorij Ivanishin psevdo Grab Petro Kapusta psevdo Gorishnij Vasil i Grigorij psevdo Zoryan Kormishi Mikola Osadchuk psevdo Kruk Mihajlo Stefishin psevdo Bereza Vasil Strilchuk chleniv yihnih simej bulo zaareshtovano i zasudzheno do riznih terminiv uv yaznennya u sibirskih konctaborah 1941 1944 Vid 6 lipnya 1941 do 6 kvitnya 1944 r selo pid nacistskoyu okupaciyeyu Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni zaginuli 50 vihidciv iz sela u tomu chisli 27 propali bezvisti Pislya vijni represiyi trivali U knizi Reabilitovani istoriyeyu Ternopil 2008 r zafiksovana 21 osoba iz Pishatinciv 1945 1993 Protyagom 1945 1946 rr u selo pereselili 9 rodin iz Lemkivshini Pidlyashshya i Holmshini Polsha U 1948 r v seli buv zasnovanij kolgosp zgodom jogo ob yednali z gospodarstvami s Strilkivci j s Korolivka v kolgosp z centralnoyu sadiboyu u Strilkivcyah U gospodarstvi bulo 3 2 tis ga silskogospodarskih ugid iz yakih 2 9 tis ga ornoyi zemli U 1990 h rr majno ta zemli rozpajovani 1959 r vnaslidok velikoyi pozhezhi u seli zgorilo 15 gospodarstv U Pishatincyah ye cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila za Cerkovnim inventarem Cerkov ye zbudovana z kaminya starannyem vlastitelya Pishatinec Shimanovskogo v roci 1759 prinalezhnist do UGKC dvi kaplichki Materi Bozhoyi odna z nih 1994 r Figura Isusa Hrista 2000 r vstanovleno pam yatni hresti na chest Nezalezhnosti Ukrayini 1991 r na chest zasnuvannya Bratstva tverezosti na zahist vid chumi vidnovlenij 1991 r voyakam UPA 1992 r na pam yat pro tih hto viyihav do Kanadi 1993 r nasipano simvolichnu mogilu zhertvam Golodomoru 1993 r Naprikinci 1989 roku vidkrili cerkvu u konfesijnij prinalezhnosti do UGKC 21 stolittya Z 30 chervnya 2016 roku nalezhit do Borshivskoyi miskoyi gromadi Do 19 lipnya 2020 r nalezhalo do Borshivskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 781 osoba z yakih 342 choloviki ta 439 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 730 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 33 moldovska 0 54 rosijska 0 13 Pam yatkiKostel 1914 cerkva svyatogo arhistratiga Mihayila 1823 murovana UGKC kostel 1914 starij cvintar 18 st fundament i stini novoyi cerkvi posvyachennya narizhnogo kamenya vidbulosya naprikinci serpnya 1937 r nini budinok kulturi kaplichka 1994 figura Isusa Hrista 2000 derev yanij vodogin samodopliv v urochishi Zholobok 19 20 st guralnya pochatok 20 st Vstanovleno pam yatni hresti Parubockij 1885 vidnovleno 1990 na chest skasuvannya panshini 1848 r 1898 nezalezhnosti Ukrayini 1991 voyakam UPA 1992 na pam yat pro tih hto viyihav do Kanadi 1993 na zahist vid chumi vidnovleno 1991 nasipano simvolichnu mogilu zhertvam golodomoru 1993 Socialna sferaPracyuyut zagalnoosvitnya shkola I stupenya klub komp yuterizovana biblioteka FAP dityachij sadok Vidomi lyudiNarodilisya geolog zhurnalist literator knigovidavec avtor knizhki pro Pishatinci Vichna Nichlava Volodimir German folklorist kobzar kompozitor Ivan Vispinskij gromadska diyachka E Gikava Chornejko gromadskij diyach ekonomist advokat pochesnij chlen Tovaristva Prosvita z 1904 roku Yaroslav Kulachkovskij doktor fiziko matematichnih nauk laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2011 Vasil Osadchuk gromadski diyachi v Kanadi Vasil Stangret i Teodor Stangret pedagog botanik direktor Ternopilskoyi vchitelskoyi seminariyi Vladislav Boberskij 1846 1891 PrimitkiKrishuk M Toponimika Ternopilshini navchalno metodichnij posibnik Ternopil 2011 S 132 VVRU 2017 9 stor 35 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PSB T 2 S 150 151 pol DzherelaPortal Ternopilshina U Vikislovniku ye storinka Pishatinci Gucal P Kovalkov Yu Kolach M Pishatinci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 69 ISBN 978 966 528 279 2

Дата публікації:
Топ