Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пиря́тинський націона́льний приро́дний парк — національний природний парк в Україні. Розташований у межах Лубенського району Полтавської області, в долині річки Удаю, в околицях м. Пирятин та сіл Грабарівка, Давидівка, Березова Рудка, Сасинівка, Гурбинці, Леляки, Усівка, Кейбалівка, Каплинці, Харківці, Дейманівка, Високе, Велика Круча, Повстин, Олександрівка, на території Пирятинського лісництва.
 | |
| 50°14′09″ пн. ш. 32°30′03″ сх. д. / 50.23611111002777818° пн. ш. 32.501111110027771645° сх. д.Координати: 50°14′09″ пн. ш. 32°30′03″ сх. д. / 50.23611111002777818° пн. ш. 32.501111110027771645° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаПолтавська область, Пирятинський район |
| Найближче місто | Пирятин |
| Площа | 12028,42 га |
| Засновано | 11 грудня 2009 р. |
  Пирятинський національний природний парк (Полтавська область) | |
 Пирятинський національний природний парк у Вікісховищі | |
Парк створено з метою зберегти, відтворити й ефективно використовувати природні комплекси та об'єкти, що мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню і естетичну цінність.
Історія створення
Природний парк створено 11 грудня 2009 року згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів. До території національного природного парку «Пирятинський» погоджено в установленому порядку включення 12028,42 гектара земель державної власності, у тому числі 5555,14 гектара земель запасу, які надаються національному природному парку в постійне користування, та 6473,28 гектара земель, які включаються до складу національного природного парку без вилучення.
Процес створення
Згідно з Указом Президента України повинен:
- забезпечити:
- вирішення питання щодо утворення адміністрації національного природного парку «Пирятинський» та забезпечення її функціонування;
- затвердження у тримісячний строк у встановленому порядку Положення про національний природний парк «Пирятинський»;
- підготовку протягом 2010–2011 років матеріалів та вирішення відповідно до законодавства питання щодо надання 5555,14 гектара земель у постійне користування національному природному парку «Пирятинський», а також розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками;
- розроблення протягом 2010–2012 років та затвердження в установленому порядку Проекту організації території національного природного парку «Пирятинський», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів;
- передбачати під час доопрацювання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та підготовки проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки кошти, необхідні для функціонування національного природного парку «Пирятинський».
Опис
Територія НПП «Пирятинський» репрезентує всі елементи долини р. Удай: ландшафти корінного берега, борової тераси та заплави. У рослинному покриві добре представлені різні типи слаботрансформованих фітоценозів природного та штучного (лісові культури, парки) походження.
Значні площі на території парку зайняті угрупованнями водної рослинності. Найнижчі ділянки рельєфу репрезентують угруповання водних і прибережно-водних рослин. Вони поширені в межах сучасних заплав. Найпоширенішими є ценози очерету звичайного, як сильно обводнені, так і болотного типу. Досить поширені угруповання з домінуванням рогозу широколистого, лепешняку великого, куги озерної. На плесах водойм поширені угруповання рдесників гребінчастого, блискучого, плаваючого, злаколистого, кучерявого, пронизанолистого, водопериці колосистої, жабурника звичайного.
На території парку сформовані болотні угруповання евтрофного і мезо- трофного типу. На евтрофних болотах домінують очерет звичайний, осока зближена, осока гостроподібна. У місцях безстічних знижень болота досягають мезотрофної стадії розвитку. Зазвичай тут формуються рідкісні для регіону ценози, в яких співдомінують очерет та осока шерстистоплода, а в моховому ярусі переважають рідкісні для Полтавщини сфагнові мохи. До таких екотопів приурочені рідкісні види рослин бореального походження, які в регіоні розташовані на південній межі суцільного поширення. Значні площі в межах цього типу місцевостей зайняті сінокісними свіжими, вологими та заболоченими луками, на яких, у результаті тривалої експлуатації, сформувався багатий лучними видами флористичний комплекс, що добре репрезентує лучний тип рослинності регіону. Головними домінантами на заболочених луках є гостра, гостроподібна та дворядна осоки, тонконіг болотний, мітлиця пагононосна. Основне флористичне ядро формують трав'янисті рослини гігрофільно-евтрофного екотипу. На вологих луках із низьким ступенем засолення представлені типові для Лівобережного Лісостепу лучні ценози із домінуванням костриці східної. На більш засолених місцевостях домінують тризубець морський, подорожник солончаковий, молочка приморська, ситник Жерарда.
На боровій терасі р. Удай на свіжих підзолистих ґрунтах поширені соснові різновікові культури та дубово-соснові ліси з досить багатими флористичними комплексами, у складі яких — рідкісні для регіону бореальні елементи. У зниженнях борової тераси з близьким заляганням ґрунтових вод (верховодки) трапляються популяції рідкісних лісових бореальних рослин: плауна булавоподібного, орляка звичайного, грушанки круглолистої, ортилії однобокої, перстача прямостоячого та ін.
На найвищому рівні профілю (корінний лівий берег), де ґрунтотвірною породою є лесовидні суглинки, представлені два типи природних фітоценозів: лучні степи та широколистяні ліси. Лучні степи представлені кількома фрагментами, приуроченими до схилів південної експозиції та плакору. Основними домінантами в угрупованнях є пирій середній, костриця валіська, куничник наземний, ковила волосиста та ковила периста.
Флора
Флора нараховує понад 700 видів вищих судинних рослин. Серед яких червонокнижні види: змієголовник Рюйша, зозулинець болотний, ковила волосиста, ковила пірчаста, ковила дніпровська, коручка болотна, коручка чемерникоподібна, лілія лісова, гніздівка звичайна, любка дволиста, любка зеленоквіткова, зозульки м'ясо- червоні, зозулині сльози яйцеподібні, зозульки Фукса, зозульки травневі, косарики тонкі, жировик Льозеля, півники сибірські, півники борові, підсніжник білосніжний, пухирник малий, рябчик руський, сальвінія плаваюча, сон розкритий, сон лучний, горицвіт весняний, шафран сітчастий, тюльпан дібровний.
Відмічені види рослин, занесені до регіонального списку: аденофора лілієцвіта, бобівник трилистий, валеріана висока, вовче тіло болотне, грушанка круглолиста, грушанка мала, зимолюбка зонтична, під'ялинник звичайний, дзвоники персиколисті, зеленчук жовтий, кизляк китицецвітий, конвалія звичайна, латаття сніжно-біле, орляк звичайний, ортилія однобока, первоцвіт весняний, півники угорські, плаун булавоподібний, проліска сибірська, пухирник звичайний, оман високий, родовик лікарський, хвощ лісовий, хвощ зимуючий, щитник гребенястий, багатоніжка звичайна, черешня, вишня степова, волошка сумська, юринея харківська, льон жовтий, пухівка струнка, вера розмаринолиста, образки болотні, перстач прямостоячий, білозір болотний.
Угруповання латаття сніжно-білого занесені до Зеленої книги України.
Фауна
Фауна визначається високим ступенем різноманітності. Серед червонокнижних видів відмічені: лунь польовий, журавель сірий, кульон великий, сорокопуд сірий, лелека чорний, гоголь, крех довгоносий, змієїд, кулик довгоніг, коловодник ставковий, сиворакша, нерозень, баранець великий, шуліка чорний, голуб-синяк, видра річкова, горностай, хом'як звичайний, хом'ячок сірий.
Відмічені види тварин, занесені до регіонального списку: норець малий, лебідь-шипун, чернь чубата, мухоловка мала, чапля біла велика, чапля біла мала, широконіска, шилохвіст, лунь луговий, боривітер звичайний, кібчик, куріпка сіра, мородунка, турухтан, вальдшнеп, веретенник великий, крячок білощокий, крячок світлокрилий, щеврик луговий, кропивник, чиж, просянка, гадюка звичайна, вуж водяний, часничниця звичайна, тритон гребінчастий, кажанок північний, бобер, вовчок лісовий.
Водні об'єкти та їхній гідрологічний режим
Територія НПП «Пирятинський» практично повністю зосереджена в межах басейну річки Удай , притоки другого порядку р. Дніпро (притока першого порядку р. Сула). Винятком є лише гідрологічний заказник «Пологи», який розташований у басейні р. Сліпорід. НПП «Пирятинський» розміщений у нижній течії річки Удай, яка протікає територією парку в центральній його частині. На 113,7 км від гирла р. Удай в межах парку до Удаю впадає найбільша його притока — р. Перевод. Річка Перевод] — друга за розмірами водна артерія нацпарку. До Переводу (на 5,8 км від гирла р. Перевод) впадає третя річка парку Руда.
Водотоки НПП «Пирятинський» та їх характеристики
| № | Назва | Впадає | Площа басейну, км2 | Довжина, км | Наявність у басейні, км2 | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| загальна** | в межах парку | ліси | болота | озера | ||||
| 1 | Удай | Сула | 7066 (4266 / 5976)* | 341 | 61,6 | 240 | 630 | 19 |
| 2 | Перевод | Удай | 1260 | 65 | 22,3 | 8 | 115 | 2 |
| 3 | Руда | Перевод | 515 | 42 | 14,4 | 0,8 | 26 | 0,8 |
- * у дужках наведені показники площі басейну р. Удай північніше парку (с. Нова Гребля) / південна межа парку (с. Повстин) ** уточнено за топографічною картою масштабу 1:100000
Водні об'єкти НПП «Пирятинський»
Річка Удай
Річка Удай — притока 2-го порядку річки Дніпро, 1-го порядку річки Сула. Площа басейну річки Удай становить 7066 км². Довжина річки 341 км (в межах парку 61,6 км). Річка Удай входить на територію парку та Пирятинського району на відстані 133,9 від гирла, витікає за їх межі на відстані 72,3 км від гирла. Площа прибережних захисних смуг у межах Пирятинського району — 620,5 га, площа водоохоронної зони — 3707,3 га. Водозбірна площа р. Удай до північної межі парку 4266 км² (с. Нова Гребля), до південної межі парку 5976 км² (с. Повстин). У басейні Удаю площа лісів становить 240 км², що становить 3,4% від площа басейну. Болота займають 8,92% площі басейну, а саме 630 км². Озерність басейну незначна. Площа озер менше 1% (0,27%) площі басейну Удаю, а саме 19 км². Річка Удай бере свій початок у с. Рожнівка Ічнянського району Чернігівської області. Абсолютна відмітка витоку 141 м. Впадає Удай в річку Сула на 171 км від її гирла поблизу с. Березоточа Лубенського району Полтавської області. Відмітка гирла 87,6 м абс. Загальне падіння русла Удаю становить 53,4 м, похил річки 0,157 м/км.
Басейн Удаю має неправильну, грушоподібну форму. Його довжина 140 км, середня ширина 50 км, максимальна ширина 100 км. Густота яружно-балкової мережі досягає 0,75–1,00 км/км². Річкова мережа розвинена добре. Густота річкової мережі становить 0,32 км/км² (0,15 км/км² без врахування водотоків довжиною менше 10 км). Враховуючи асиметричність басейну відносно р. Удай, густота лівобережної частини басейну (0,50–0,70 км/км²) суттєво перевищує правобережну (0,20–0,30 км/км²). Найбільша абсолютна відмітка басейну становить 190 м.
Річкова долина Удаю звивиста, до гирла р. Галка — неясно виражена, на іншому проміжку трапецієподібна. Середня ширина долини 4,0–6,0 км, найбільша 8,0 км (с. Варва, с. Повстин), найменша 3,0 км (м. Прилуки). Схили долини заввишки 30–50 м, іноді зменшуються до 10–15 м. Правий схил крутий та помірно крутий, лівий — помірно крутий та пологий. У середній та нижній течії біля підніжжя схилів долини наявні місця розвантаження ґрунтових вод.
Заплава річки Удай низька, двостороння, чергується берегами. Ширина заплави 1,5–2,0 км, іноді розширюється до 5,5 км (с. Заїзд) та звужується до 0,2 км (с. Нова Гребля, с. Велика Круча). Заплава Удаю переважно є очеретяним болотом, вкритим шаром води 0,1–0,5 м або сильно перезволоженою лукою. Винятком є верхів'я Удаю, де заплава суха, лучна, з рівною поверхнею. Навесні у верхній течії заплава затоплюється на 10–15 діб, у середній та нижній течії тривалість затоплення може становити 2–4 місяці. Шар затоплення в нижній течії іноді становить 1,00–1,25 м.
Території природно-заповідного фонду
Нерідко оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.
До складу території національного природного парку «Пирятинський» входять такі об'єкти ПЗФ України:
- Заказник загальнодержавного значення «Дейманівський», ландшафтний
- Заказник загальнодержавного значення «Куквинський», гідрологічний
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Березоворудський парк»
- Заказник місцевого значення «Харківецький», гідрологічний
- Заказник місцевого значення «Гурбинський», гідрологічний
- Заказник місцевого значення «Сасинівський», гідрологічний
- Заказник місцевого значення «Березоворудський», гідрологічний
- Заказник місцевого значення «Давидівський», гідрологічний
- Заказник місцевого значення «Леляківський», зоологічний
- Заказник місцевого значення «Лісопарк Острів Масальський», ландшафтний
- Заповідне урочище місцевого значення «Куквин»
Лелека Грицько
Науковці парку організували і здійснюють цілодобове спостереження за гніздом пари білих лелек — Грицька та Одарки — у селі Леляки Лубенського району. Вперше засоби стеження було встановлено у 2023 році, після того, як замість зруйнованого буревієм гнізда лелек встановили штучну платформу. Птахи живуть у Леляках вже не перший рік, камеру для спостереження мали встановити ще у 2022 році, але цим планам завадила російсько-українська війна — прилади на початок вторгнення перебували на окупованій території Харківщини. Після початку спостереження розпочалася цілодобова трансляція на Youtube-каналі «Лелека Грицько».
Науковці були змушені припинити трансляцію на прохання Служби Безпеки України, оскільки у поле зору камери потрапляла міжміська траса Р67.
10 березня 2024 року трансляцію було відновлено, але лелека ще не прилетів, з'явився він лише 19 березня.
Відзнятий відеоматеріал використовується вченими та студентами кафедри екології та зоології КНУ ім. Тараса Шевченка для вивчення гніздової поведінки лелек.
Галерея
Література
- Природа Національного природного парку "Пирятинський" : монографія / О.С. Абдулоєва, К.Ю. Данько, Ю.В. Проценко, А.В. Подобайло. – К. : Талком, 2017. – 179 с. – .
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пирятинський національний природний парк- НПП «Пирятинський» офіційний сайт
- Текст закону на вебсайті Верховної Ради України
- У СЕРЦІ УКРАЇНИ З серії «Новий злет природно-заповідної справи на Україні»
Виноски
- Національний природний парк "Пирятинський" офіційний сайт. www.npp-p.org.ua. Процитовано 28 липня 2022.
- Абдулоєва, Оксана; Данько, Костянтин; Проценко, Юрій; Подобайло, Анатолій (2017). Природа національного природного парку «Пирятинський»: монографія / Абдулоєва О.С., Данько К.Ю., Проценко Ю.В., Подобайло А.В. — К. : Талком, 2017. — 179 с. (Українська) . Київ: Талком. с. 179. ISBN .
- Кононенко, Олег, ред. (16 травня 2023). . nv.ua. Архів оригіналу за 16 травня 2023. Процитовано 23 березня 2024.
{{}}: Недійсний|deadurl=dead() - Душенко, Альона (15 березня 2023). На Полтавщині ведуть цілодобове відеоспостереження за гніздом лелек. Кременчуцький ТелеграфЪ. оригіналу за 23 березня 2024. Процитовано 23 березня 2024.
- Поліковська, Юлія (15 Травня 2023). . Детектор медіа. Архів оригіналу за 23 березня 2024. Процитовано 23 березня 2024.
{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Барсукова, Олена (15 травня 2023). Лелека Грицько: нацпарк на Полтавщині запустив цілодобовий стрім з лелечого гнізда. УП. Життя. оригіналу за 23 березня 2024. Процитовано 23 березня 2024.
- Стрім з гнізда лелеки Грицька на Полтавщині. Texty.org.ua. 16 травня 2023. оригіналу за 23 березня 2024. Процитовано 23 березня 2024.
-
![image]()
Канал «Лелека Грицько» на YouTube - Згура, Дарія (11 березня 2024). На Полтавщині науковці відновили стрим з гнізда лелеки Грицька. Кременчуцький ТелеграфЪ. оригіналу за 23 березня 2024. Процитовано 23 березня 2024.
- На Полтавщину повернувся лелека Грицько: з його гнізда вперше запустили стрим на YouTube. Букви. 20 березня 2024. оригіналу за 23 березня 2024. Процитовано 23 березня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pirya tinskij naciona lnij priro dnij park nacionalnij prirodnij park v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti v dolini richki Udayu v okolicyah m Piryatin ta sil Grabarivka Davidivka Berezova Rudka Sasinivka Gurbinci Lelyaki Usivka Kejbalivka Kaplinci Harkivci Dejmanivka Visoke Velika Krucha Povstin Oleksandrivka na teritoriyi Piryatinskogo lisnictva Nacionalnij prirodnij park Piryatinskij 50 14 09 pn sh 32 30 03 sh d 50 23611111002777818 pn sh 32 501111110027771645 sh d 50 23611111002777818 32 501111110027771645 Koordinati 50 14 09 pn sh 32 30 03 sh d 50 23611111002777818 pn sh 32 501111110027771645 sh d 50 23611111002777818 32 501111110027771645Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Poltavska oblast Piryatinskij rajonNajblizhche misto PiryatinPlosha 12028 42 gaZasnovano 11 grudnya 2009 r Piryatinskij nacionalnij prirodnij park Poltavska oblast Piryatinskij nacionalnij prirodnij park u Vikishovishi Park stvoreno z metoyu zberegti vidtvoriti j efektivno vikoristovuvati prirodni kompleksi ta ob yekti sho mayut osoblivu prirodoohoronnu ozdorovchu istoriko kulturnu naukovu osvitnyu i estetichnu cinnist Istoriya stvorennyaPrirodnij park stvoreno 11 grudnya 2009 roku zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka z metoyu zberezhennya cinnih prirodnih ta istoriko kulturnih kompleksiv i ob yektiv Do teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Piryatinskij pogodzheno v ustanovlenomu poryadku vklyuchennya 12028 42 gektara zemel derzhavnoyi vlasnosti u tomu chisli 5555 14 gektara zemel zapasu yaki nadayutsya nacionalnomu prirodnomu parku v postijne koristuvannya ta 6473 28 gektara zemel yaki vklyuchayutsya do skladu nacionalnogo prirodnogo parku bez viluchennya Proces stvorennyaZgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini povinen zabezpechiti virishennya pitannya shodo utvorennya administraciyi nacionalnogo prirodnogo parku Piryatinskij ta zabezpechennya yiyi funkcionuvannya zatverdzhennya u trimisyachnij strok u vstanovlenomu poryadku Polozhennya pro nacionalnij prirodnij park Piryatinskij pidgotovku protyagom 2010 2011 rokiv materialiv ta virishennya vidpovidno do zakonodavstva pitannya shodo nadannya 5555 14 gektara zemel u postijne koristuvannya nacionalnomu prirodnomu parku Piryatinskij a takozh rozroblennya proektu zemleustroyu shodo vidvedennya zemelnih dilyanok i proektu zemleustroyu z organizaciyi ta vstanovlennya mezh teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku otrimannya derzhavnih aktiv na pravo postijnogo koristuvannya zemelnimi dilyankami rozroblennya protyagom 2010 2012 rokiv ta zatverdzhennya v ustanovlenomu poryadku Proektu organizaciyi teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Piryatinskij ohoroni vidtvorennya ta rekreacijnogo vikoristannya jogo prirodnih kompleksiv i ob yektiv peredbachati pid chas doopracyuvannya proektu Zakonu Ukrayini Pro Derzhavnij byudzhet Ukrayini na 2010 rik ta pidgotovki proektiv zakoniv pro Derzhavnij byudzhet Ukrayini na nastupni roki koshti neobhidni dlya funkcionuvannya nacionalnogo prirodnogo parku Piryatinskij OpisTeritoriya NPP Piryatinskij reprezentuye vsi elementi dolini r Udaj landshafti korinnogo berega borovoyi terasi ta zaplavi U roslinnomu pokrivi dobre predstavleni rizni tipi slabotransformovanih fitocenoziv prirodnogo ta shtuchnogo lisovi kulturi parki pohodzhennya Znachni ploshi na teritoriyi parku zajnyati ugrupovannyami vodnoyi roslinnosti Najnizhchi dilyanki relyefu reprezentuyut ugrupovannya vodnih i priberezhno vodnih roslin Voni poshireni v mezhah suchasnih zaplav Najposhirenishimi ye cenozi ocheretu zvichajnogo yak silno obvodneni tak i bolotnogo tipu Dosit poshireni ugrupovannya z dominuvannyam rogozu shirokolistogo lepeshnyaku velikogo kugi ozernoyi Na plesah vodojm poshireni ugrupovannya rdesnikiv grebinchastogo bliskuchogo plavayuchogo zlakolistogo kucheryavogo pronizanolistogo vodoperici kolosistoyi zhaburnika zvichajnogo Na teritoriyi parku sformovani bolotni ugrupovannya evtrofnogo i mezo trofnogo tipu Na evtrofnih bolotah dominuyut ocheret zvichajnij osoka zblizhena osoka gostropodibna U miscyah bezstichnih znizhen bolota dosyagayut mezotrofnoyi stadiyi rozvitku Zazvichaj tut formuyutsya ridkisni dlya regionu cenozi v yakih spivdominuyut ocheret ta osoka sherstistoploda a v mohovomu yarusi perevazhayut ridkisni dlya Poltavshini sfagnovi mohi Do takih ekotopiv priurocheni ridkisni vidi roslin borealnogo pohodzhennya yaki v regioni roztashovani na pivdennij mezhi sucilnogo poshirennya Znachni ploshi v mezhah cogo tipu miscevostej zajnyati sinokisnimi svizhimi vologimi ta zabolochenimi lukami na yakih u rezultati trivaloyi ekspluataciyi sformuvavsya bagatij luchnimi vidami floristichnij kompleks sho dobre reprezentuye luchnij tip roslinnosti regionu Golovnimi dominantami na zabolochenih lukah ye gostra gostropodibna ta dvoryadna osoki tonkonig bolotnij mitlicya pagononosna Osnovne floristichne yadro formuyut trav yanisti roslini gigrofilno evtrofnogo ekotipu Na vologih lukah iz nizkim stupenem zasolennya predstavleni tipovi dlya Livoberezhnogo Lisostepu luchni cenozi iz dominuvannyam kostrici shidnoyi Na bilsh zasolenih miscevostyah dominuyut trizubec morskij podorozhnik solonchakovij molochka primorska sitnik Zherarda Na borovij terasi r Udaj na svizhih pidzolistih gruntah poshireni sosnovi riznovikovi kulturi ta dubovo sosnovi lisi z dosit bagatimi floristichnimi kompleksami u skladi yakih ridkisni dlya regionu borealni elementi U znizhennyah borovoyi terasi z blizkim zalyagannyam gruntovih vod verhovodki traplyayutsya populyaciyi ridkisnih lisovih borealnih roslin plauna bulavopodibnogo orlyaka zvichajnogo grushanki kruglolistoyi ortiliyi odnobokoyi perstacha pryamostoyachogo ta in Na najvishomu rivni profilyu korinnij livij bereg de gruntotvirnoyu porodoyu ye lesovidni suglinki predstavleni dva tipi prirodnih fitocenoziv luchni stepi ta shirokolistyani lisi Luchni stepi predstavleni kilkoma fragmentami priurochenimi do shiliv pivdennoyi ekspoziciyi ta plakoru Osnovnimi dominantami v ugrupovannyah ye pirij serednij kostricya valiska kunichnik nazemnij kovila volosista ta kovila perista Flora Flora narahovuye ponad 700 vidiv vishih sudinnih roslin Sered yakih chervonoknizhni vidi zmiyegolovnik Ryujsha zozulinec bolotnij kovila volosista kovila pirchasta kovila dniprovska koruchka bolotna koruchka chemernikopodibna liliya lisova gnizdivka zvichajna lyubka dvolista lyubka zelenokvitkova zozulki m yaso chervoni zozulini slozi yajcepodibni zozulki Fuksa zozulki travnevi kosariki tonki zhirovik Lozelya pivniki sibirski pivniki borovi pidsnizhnik bilosnizhnij puhirnik malij ryabchik ruskij salviniya plavayucha son rozkritij son luchnij goricvit vesnyanij shafran sitchastij tyulpan dibrovnij Vidmicheni vidi roslin zaneseni do regionalnogo spisku adenofora liliyecvita bobivnik trilistij valeriana visoka vovche tilo bolotne grushanka kruglolista grushanka mala zimolyubka zontichna pid yalinnik zvichajnij dzvoniki persikolisti zelenchuk zhovtij kizlyak kiticecvitij konvaliya zvichajna latattya snizhno bile orlyak zvichajnij ortiliya odnoboka pervocvit vesnyanij pivniki ugorski plaun bulavopodibnij proliska sibirska puhirnik zvichajnij oman visokij rodovik likarskij hvosh lisovij hvosh zimuyuchij shitnik grebenyastij bagatonizhka zvichajna chereshnya vishnya stepova voloshka sumska yurineya harkivska lon zhovtij puhivka strunka vera rozmarinolista obrazki bolotni perstach pryamostoyachij bilozir bolotnij Ugrupovannya latattya snizhno bilogo zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini Fauna Fauna viznachayetsya visokim stupenem riznomanitnosti Sered chervonoknizhnih vidiv vidmicheni lun polovij zhuravel sirij kulon velikij sorokopud sirij leleka chornij gogol kreh dovgonosij zmiyeyid kulik dovgonig kolovodnik stavkovij sivoraksha nerozen baranec velikij shulika chornij golub sinyak vidra richkova gornostaj hom yak zvichajnij hom yachok sirij Vidmicheni vidi tvarin zaneseni do regionalnogo spisku norec malij lebid shipun chern chubata muholovka mala chaplya bila velika chaplya bila mala shirokoniska shilohvist lun lugovij boriviter zvichajnij kibchik kuripka sira morodunka turuhtan valdshnep veretennik velikij kryachok biloshokij kryachok svitlokrilij shevrik lugovij kropivnik chizh prosyanka gadyuka zvichajna vuzh vodyanij chasnichnicya zvichajna triton grebinchastij kazhanok pivnichnij bober vovchok lisovij Podalirij zapovidne urochishe Kukvin Vodni ob yekti ta yihnij gidrologichnij rezhimRoztashuvannya nacionalnogo prirodnogo parku Piryatinskij ta jogo vodni ob yekti Teritoriya NPP Piryatinskij praktichno povnistyu zoseredzhena v mezhah basejnu richki Udaj pritoki drugogo poryadku r Dnipro pritoka pershogo poryadku r Sula Vinyatkom ye lishe gidrologichnij zakaznik Pologi yakij roztashovanij u basejni r Sliporid NPP Piryatinskij rozmishenij u nizhnij techiyi richki Udaj yaka protikaye teritoriyeyu parku v centralnij jogo chastini Na 113 7 km vid girla r Udaj v mezhah parku do Udayu vpadaye najbilsha jogo pritoka r Perevod Richka Perevod druga za rozmirami vodna arteriya nacparku Do Perevodu na 5 8 km vid girla r Perevod vpadaye tretya richka parku Ruda Vodotoki NPP Piryatinskij ta yih harakteristiki Nazva Vpadaye Plosha basejnu km2 Dovzhina km Nayavnist u basejni km2 zagalna v mezhah parku lisi bolota ozera 1 Udaj Sula 7066 4266 5976 341 61 6 240 630 19 2 Perevod Udaj 1260 65 22 3 8 115 2 3 Ruda Perevod 515 42 14 4 0 8 26 0 8 u duzhkah navedeni pokazniki ploshi basejnu r Udaj pivnichnishe parku s Nova Greblya pivdenna mezha parku s Povstin utochneno za topografichnoyu kartoyu masshtabu 1 100000 Vodni ob yekti NPP Piryatinskij Pozdovzhnij profil r Udaj Richka Udaj Richka Udaj pritoka 2 go poryadku richki Dnipro 1 go poryadku richki Sula Plosha basejnu richki Udaj stanovit 7066 km Dovzhina richki 341 km v mezhah parku 61 6 km Richka Udaj vhodit na teritoriyu parku ta Piryatinskogo rajonu na vidstani 133 9 vid girla vitikaye za yih mezhi na vidstani 72 3 km vid girla Plosha priberezhnih zahisnih smug u mezhah Piryatinskogo rajonu 620 5 ga plosha vodoohoronnoyi zoni 3707 3 ga Vodozbirna plosha r Udaj do pivnichnoyi mezhi parku 4266 km s Nova Greblya do pivdennoyi mezhi parku 5976 km s Povstin U basejni Udayu plosha lisiv stanovit 240 km sho stanovit 3 4 vid plosha basejnu Bolota zajmayut 8 92 ploshi basejnu a same 630 km Ozernist basejnu neznachna Plosha ozer menshe 1 0 27 ploshi basejnu Udayu a same 19 km Richka Udaj bere svij pochatok u s Rozhnivka Ichnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Absolyutna vidmitka vitoku 141 m Vpadaye Udaj v richku Sula na 171 km vid yiyi girla poblizu s Berezotocha Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Vidmitka girla 87 6 m abs Zagalne padinnya rusla Udayu stanovit 53 4 m pohil richki 0 157 m km Richka Udaj poblizu s Kejbalivka Basejn Udayu maye nepravilnu grushopodibnu formu Jogo dovzhina 140 km serednya shirina 50 km maksimalna shirina 100 km Gustota yaruzhno balkovoyi merezhi dosyagaye 0 75 1 00 km km Richkova merezha rozvinena dobre Gustota richkovoyi merezhi stanovit 0 32 km km 0 15 km km bez vrahuvannya vodotokiv dovzhinoyu menshe 10 km Vrahovuyuchi asimetrichnist basejnu vidnosno r Udaj gustota livoberezhnoyi chastini basejnu 0 50 0 70 km km suttyevo perevishuye pravoberezhnu 0 20 0 30 km km Najbilsha absolyutna vidmitka basejnu stanovit 190 m Roztashuvannya NPP Piryatinskij v basejni r Udaj ta merezha gidrometeorologichnih sposterezhen basejnu r Udaj Richkova dolina Udayu zvivista do girla r Galka neyasno virazhena na inshomu promizhku trapeciyepodibna Serednya shirina dolini 4 0 6 0 km najbilsha 8 0 km s Varva s Povstin najmensha 3 0 km m Priluki Shili dolini zavvishki 30 50 m inodi zmenshuyutsya do 10 15 m Pravij shil krutij ta pomirno krutij livij pomirno krutij ta pologij U serednij ta nizhnij techiyi bilya pidnizhzhya shiliv dolini nayavni miscya rozvantazhennya gruntovih vod Zaplava richki Udaj nizka dvostoronnya cherguyetsya beregami Shirina zaplavi 1 5 2 0 km inodi rozshiryuyetsya do 5 5 km s Zayizd ta zvuzhuyetsya do 0 2 km s Nova Greblya s Velika Krucha Zaplava Udayu perevazhno ye ocheretyanim bolotom vkritim sharom vodi 0 1 0 5 m abo silno perezvolozhenoyu lukoyu Vinyatkom ye verhiv ya Udayu de zaplava suha luchna z rivnoyu poverhneyu Navesni u verhnij techiyi zaplava zatoplyuyetsya na 10 15 dib u serednij ta nizhnij techiyi trivalist zatoplennya mozhe stanoviti 2 4 misyaci Shar zatoplennya v nizhnij techiyi inodi stanovit 1 00 1 25 m Teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu Neridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya V rezultati velikij NPP faktichno poglinaye ranishe stvoreni PZF Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Do skladu teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Piryatinskij vhodyat taki ob yekti PZF Ukrayini Zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Dejmanivskij landshaftnij Zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Kukvinskij gidrologichnij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya Berezovorudskij park Zakaznik miscevogo znachennya Harkiveckij gidrologichnij Zakaznik miscevogo znachennya Gurbinskij gidrologichnij Zakaznik miscevogo znachennya Sasinivskij gidrologichnij Zakaznik miscevogo znachennya Berezovorudskij gidrologichnij Zakaznik miscevogo znachennya Davidivskij gidrologichnij Zakaznik miscevogo znachennya Lelyakivskij zoologichnij Zakaznik miscevogo znachennya Lisopark Ostriv Masalskij landshaftnij Zapovidne urochishe miscevogo znachennya Kukvin Leleka GrickoNaukovci parku organizuvali i zdijsnyuyut cilodobove sposterezhennya za gnizdom pari bilih lelek Gricka ta Odarki u seli Lelyaki Lubenskogo rajonu Vpershe zasobi stezhennya bulo vstanovleno u 2023 roci pislya togo yak zamist zrujnovanogo bureviyem gnizda lelek vstanovili shtuchnu platformu Ptahi zhivut u Lelyakah vzhe ne pershij rik kameru dlya sposterezhennya mali vstanoviti she u 2022 roci ale cim planam zavadila rosijsko ukrayinska vijna priladi na pochatok vtorgnennya perebuvali na okupovanij teritoriyi Harkivshini Pislya pochatku sposterezhennya rozpochalasya cilodobova translyaciya na Youtube kanali Leleka Gricko Naukovci buli zmusheni pripiniti translyaciyu na prohannya Sluzhbi Bezpeki Ukrayini oskilki u pole zoru kameri potraplyala mizhmiska trasa R67 10 bereznya 2024 roku translyaciyu bulo vidnovleno ale leleka she ne priletiv z yavivsya vin lishe 19 bereznya Vidznyatij videomaterial vikoristovuyetsya vchenimi ta studentami kafedri ekologiyi ta zoologiyi KNU im Tarasa Shevchenka dlya vivchennya gnizdovoyi povedinki lelek GalereyaLiteraturaPriroda Nacionalnogo prirodnogo parku Piryatinskij monografiya O S Abduloyeva K Yu Danko Yu V Procenko A V Podobajlo K Talkom 2017 179 s ISBN 617 7397 35 8 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Piryatinskij nacionalnij prirodnij park NPP Piryatinskij oficijnij sajt Tekst zakonu na vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini U SERCI UKRAYiNI Z seriyi Novij zlet prirodno zapovidnoyi spravi na Ukrayini VinoskiNacionalnij prirodnij park Piryatinskij oficijnij sajt www npp p org ua Procitovano 28 lipnya 2022 Abduloyeva Oksana Danko Kostyantin Procenko Yurij Podobajlo Anatolij 2017 Priroda nacionalnogo prirodnogo parku Piryatinskij monografiya Abduloyeva O S Danko K Yu Procenko Yu V Podobajlo A V K Talkom 2017 179 s ISBN 978 617 7397 35 8 Ukrayinska Kiyiv Talkom s 179 ISBN 978 617 7397 35 8 Kononenko Oleg red 16 travnya 2023 nv ua Arhiv originalu za 16 travnya 2023 Procitovano 23 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl dead dovidka Dushenko Alona 15 bereznya 2023 Na Poltavshini vedut cilodobove videosposterezhennya za gnizdom lelek Kremenchuckij Telegraf originalu za 23 bereznya 2024 Procitovano 23 bereznya 2024 Polikovska Yuliya 15 Travnya 2023 Detektor media Arhiv originalu za 23 bereznya 2024 Procitovano 23 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Barsukova Olena 15 travnya 2023 Leleka Gricko nacpark na Poltavshini zapustiv cilodobovij strim z lelechogo gnizda UP Zhittya originalu za 23 bereznya 2024 Procitovano 23 bereznya 2024 Strim z gnizda leleki Gricka na Poltavshini Texty org ua 16 travnya 2023 originalu za 23 bereznya 2024 Procitovano 23 bereznya 2024 Kanal Leleka Gricko na YouTube Zgura Dariya 11 bereznya 2024 Na Poltavshini naukovci vidnovili strim z gnizda leleki Gricka Kremenchuckij Telegraf originalu za 23 bereznya 2024 Procitovano 23 bereznya 2024 Na Poltavshinu povernuvsya leleka Gricko z jogo gnizda vpershe zapustili strim na YouTube Bukvi 20 bereznya 2024 originalu za 23 bereznya 2024 Procitovano 23 bereznya 2024