Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пи лява село в Україні у Старосинявській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області село ПиляваЦерква в

Пилява (Хмельницький район)

Пилява (Хмельницький район)

Пи́лява — село в Україні, у Старосинявській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області.

село Пилява
imageЦерква в Пилявцях
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Громада Старосинявська селищна громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1420
Населення 672
Площа 4,501 км²
Густота населення 149,3 осіб/км²
Поштовий індекс 31421
Телефонний код +380 3850
Географічні дані
Географічні координати 49°36′10″ пн. ш. 27°27′12″ сх. д. / 49.60278° пн. ш. 27.45333° сх. д. / 49.60278; 27.45333Координати: 49°36′10″ пн. ш. 27°27′12″ сх. д. / 49.60278° пн. ш. 27.45333° сх. д. / 49.60278; 27.45333
Середня висота
над рівнем моря 		288 м
Водойми р. Іква
Місцева влада
Адреса ради 31400, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Стара Синява, вул. І. Франка, 8
Карта
image
image
Пилява
image
image
Пилява
Мапа

image Пилява у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Пилява.

Назва

По одній з версій назву села пов'язують з давньою назвою ріки Іква — Пилява.

Географія

Розташоване на заході Старосинявського району і межує зі Старокостянтинівським районом. Лежить на річці Іква, яка має протяжність близько 90 км. Сільській раді підпорядковується ціла низка сіл: Пилява, Миколаївка, Олексіївка, Олександрівка. Загальна кількість населення становить близько 2 тисяч осіб.

Історія

Село існувало досить давно, перша назва — Пилявці.

У податкових списках Пилявці значились у 1530 році, а в 1566 мало 11 плугів та декілька млинів.

У першій половині XVII ст. за 5 км від Пилявців були рештки села Старі Галичинці (Stare Galichyńce), яке знищили татари.

Село належало Ядвізі Белжецькій на Бучачі — дочці коронного гетьмана Єжи Язловецького, фундаторці домініканського кляштору в місті Мурафа. По кляшторній фундації голинчанські ґрунти перейшли до мурафських домініканів. За проханням о.домініканців, особливо о. Августіна Петриковського, прокуратора монастиря, король Владислав IV Ваза у 1640 році дає право закласти на голинчанських ґрунтах місто Пиляву і для кращої охорони від татарських набігів, збудувати замок. Війт мав та уряд міста мали звітувати у всіх справах перед настоятелем монастиря та вирішувати усі справи у т.ч. карні. Місту надали магдебурзьке право, запровадили 4 ярмарки на рік, та торги кожен понеділок та четвер. Мешканці міста на 8 років звільнялися від податків, мит та поборів-подимного, чопового та інших. Це призвело до швидкого розвитку міста.

Пилявецька битва

Докладніше: Пилявецька битва

21 вересня 1648 року під Пилявою розпочалась одна з найбільших в історії України битв — Пилявецька битва, у якій козацьке військо під командуванням Богдана Хмельницького розгромило польську армію. В результаті цього Поділля та більша частина Волині були визволені від коронної шляхти. Також у результаті битви містечко Пилява було знищено. Околиці Пилявців були ареною боїв з шляхтою у 1649 і 1651 роках.

У часи Руїни, у складі РП та Російської імперії.

Після закінчення визвольної війни містечко залишилось у складі Речі Посполитої. У результаті руйнування оборони замку, у другій половині XVII ст, містечко зазнавало спустошливих набігів татар. Після кількох нападів, 1667 року села навколо Пиляви опустіли. За подимними списками 1668 року в містечку налічувалося 6 димів (дворів).

У першій половині XVIII ст. Пилявці стали маєтністю князів Любомирських, пізніше місто належало Чарторийським, від нього перейшло до , каштеляна брацлавського. У 1778 році місто налічувало 262 будинки.

Після Другого розділу Польщі — містечко Літинського повіту Подільської губернії.

У ХІХ ст. — власність Чарнецьких та Мєжвінських. У 1887 році мало 306 буд., 2200 мешк., дві церкви — св.Юрія-Георгія та Успіння, єврейський дім молитви, млин, 28 ремісників. Центр волості, мало відділення сільського банку, який надавав позики селянам. 1898 року почала діяти церковно-парафіяльна школа.

Протягом 1910—1912 рр. з Пилявської волості до Іркутської губернії переселилося 33 родини, до Томської — 2, на Далекій Схід — 49 родин.

В 1913 році правобережна частина Пиляви була виділена в самостійний населений пункт і названа Олексіївкою.

У складі СРСР.

З червня 1919 року по листопад 1920 Пилява перебувала в зоні бойових дій між польськими, більшовицькими та українськими військами. З березня 1923 року Пилява ввійшла до складу Старосинявського району Проскурівського округу УРСР. Колективізація 1929-1930 р.р. викликала спротив частини селян, які вчинили замах на більшовицьких активістів. У 1930 році з села було вислано сім'ї т.зв. «куркулів». Обрана на загальних зборах села комісія вилучила з їхніх господарств тягло і реманент і передала їх новоствореним колгоспам.

У 30-ті р.р.в Пиляві було закрито церкви й молитовні будинки. 1935 року відкрито дитячі ясла, амбулаторію, наступного — пологовий будинок.

11 липня 1941 року Пилява була зайнята німецькими військами. 19 серпня 1941 року в кар’єрі поблизу с. Олексіївки було розстріляно 180 євреїв.

В ніч з 7 на 8 березня 1944 року частини 1-ї гвардійської армії, якою командував генерал-полковник А. А. Гречко, зайняли Пиляву.

У червні 1950 року пилявський колгосп об’єднався з артілями сіл Олександрівни та Вишневого у господарство ім. Жданова, а в жовтні до нього приєднався колгосп «Зоря соціалізму» с. Пиляви. В 1960 році відбулося об’єднання артілей ім. Жданова (с. Пилява), ім. Червоної Армії (с. Олексіївка) та ім. Богдана Хмельницького (села Пилявка і Карпівці) в одне господарство, яке стало називатися «Дружба». Тільки у 1965 року колгосп перейшов на грошову оплату праці.

З жовтня 1970 року в Пиляві почав працювати філіал Грицівського сільського профтехучилища № 8. На початку 70-х р.р ХХ ст. в селі діяли будинок побутового обслуговування, універмаг, 4 спеціалізовані магазини, їдальня, пекарня, поштове відділення, радіовузол, дільнична лікарня на 25 ліжок, амбулаторія, середня та 8-річна школи, 2 дошкільні дитячі заклади, будинок культури, бібліотека.

Незалежна Україна

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Старосинявської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Старосинявського району, село увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району.

Визначні пам'ятки

Пилявський замок

image
Пилява. Замок. 1640 р. Гравюра 1864 р.

Замок містився на правому боці річки Іква. На початку 20 сторіччя тут були руїни двох башт і будинку між ними з брамою. Дослідник Юхим Сіцинський пише, що замок був квадратний у плані, з довжиною боків 50 м.

Восени 1648 р. Б. Хмельницький здобув Пилявський замок, у якому проводив переговори з поляками, чекаючи на кримську допомогу. Замок був узятий хитрощами.

У наш час від замку не залишилось навіть каменя.

Церква Успіння

Церква Успіння збудована у 1799 р., була дерев'яною триверхою. Нова церква збудована у 1890—1895 р. р. — кам'яна одноверха, разом із дзвіницею. Шанований старовинний образ на дереві — Божа мати з Антонієм і Феодосієм Печерськими. Парафія — на південному березі річки Іква. Церква існує і досі. За радянських часів у ній був склад мінеральних добрив, потім — пилорама. У 1990-х роках церкву відреставрували і в ній відновились богослужіння. Тепер це — село Олексіївка, яке лежить на правому березі р. Іква навпроти села Пилява, розташованої на лівому березі. Раніше це було одне містечко.

Церква святого Георгія

Церква св. Георгія збудована 1720 р. як уніатський храм, була дерев'яною. Нова церква збудована у 1824—1834 р. р. за декілька сажнів на схід від старої — уже кам'яна одноверха. 1886 року прибудована дзвіниця. Парафія — на північному березі р. Іква, у західній частині.

  • image
  • image
  • image

Костел Йосифа Обручника

Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2019)

Відомі люди

Народилися

Світлини

  • image
    Дорожній знак при в'їзді в село
  • image
    Церква Святого Георгія
  • image
    Старий млин
  • image
    Автобусна зупинка
  • image
    Став біля села

Примітки

  1. (ru-RU) . Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 3 серпня 2019.
  2. . dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 3 серпня 2019.
  3. wyd.), Lewental Salomon ( Red i (15 листопада 1879). Kłosy: czasopismo ilustrowane, tygodniowe, poświęcone literaturze, nauce i sztuce 1879.11.15(27) T.29 Nr752. Lewental S.
  4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. . castles.com.ua. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.
  7. Boleslaw z Ukrainy (1864). . www.bilp.uw.edu.pl (пол) . Архів оригіналу за 2 травня 2008. Процитовано 3 серпня 2019.
  8. Історичні помилки Хмельницького та Мазепи. Битва під Пилявою. Російська окупація України.

Джерела

Посилання

  • Пилявці // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1366. — 1000 екз.
  • Погода в с. Пилява [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • Пам'ятки України. Пилява [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Храми Поділля. Містечко Пилява [ 20 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pi lyava selo v Ukrayini u Starosinyavskij selishnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo PilyavaCerkva v PilyavcyahKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Hmelnickij rajonGromada Starosinyavska selishna gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1420Naselennya 672Plosha 4 501 km Gustota naselennya 149 3 osib km Poshtovij indeks 31421Telefonnij kod 380 3850Geografichni daniGeografichni koordinati 49 36 10 pn sh 27 27 12 sh d 49 60278 pn sh 27 45333 sh d 49 60278 27 45333 Koordinati 49 36 10 pn sh 27 27 12 sh d 49 60278 pn sh 27 45333 sh d 49 60278 27 45333Serednya visota nad rivnem morya 288 mVodojmi r IkvaMisceva vladaAdresa radi 31400 Hmelnicka obl Hmelnickij r n smt Stara Sinyava vul I Franka 8KartaPilyavaPilyavaMapa Pilyava u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Pilyava NazvaPo odnij z versij nazvu sela pov yazuyut z davnoyu nazvoyu riki Ikva Pilyava GeografiyaRoztashovane na zahodi Starosinyavskogo rajonu i mezhuye zi Starokostyantinivskim rajonom Lezhit na richci Ikva yaka maye protyazhnist blizko 90 km Silskij radi pidporyadkovuyetsya cila nizka sil Pilyava Mikolayivka Oleksiyivka Oleksandrivka Zagalna kilkist naselennya stanovit blizko 2 tisyach osib IstoriyaSelo isnuvalo dosit davno persha nazva Pilyavci U podatkovih spiskah Pilyavci znachilis u 1530 roci a v 1566 malo 11 plugiv ta dekilka mliniv U pershij polovini XVII st za 5 km vid Pilyavciv buli reshtki sela Stari Galichinci Stare Galichynce yake znishili tatari Selo nalezhalo Yadvizi Belzheckij na Buchachi dochci koronnogo getmana Yezhi Yazloveckogo fundatorci dominikanskogo klyashtoru v misti Murafa Po klyashtornij fundaciyi golinchanski grunti perejshli do murafskih dominikaniv Za prohannyam o dominikanciv osoblivo o Avgustina Petrikovskogo prokuratora monastirya korol Vladislav IV Vaza u 1640 roci daye pravo zaklasti na golinchanskih gruntah misto Pilyavu i dlya krashoyi ohoroni vid tatarskih nabigiv zbuduvati zamok Vijt mav ta uryad mista mali zvituvati u vsih spravah pered nastoyatelem monastirya ta virishuvati usi spravi u t ch karni Mistu nadali magdeburzke pravo zaprovadili 4 yarmarki na rik ta torgi kozhen ponedilok ta chetver Meshkanci mista na 8 rokiv zvilnyalisya vid podatkiv mit ta poboriv podimnogo chopovogo ta inshih Ce prizvelo do shvidkogo rozvitku mista Pilyavecka bitva Dokladnishe Pilyavecka bitva 21 veresnya 1648 roku pid Pilyavoyu rozpochalas odna z najbilshih v istoriyi Ukrayini bitv Pilyavecka bitva u yakij kozacke vijsko pid komanduvannyam Bogdana Hmelnickogo rozgromilo polsku armiyu V rezultati cogo Podillya ta bilsha chastina Volini buli vizvoleni vid koronnoyi shlyahti Takozh u rezultati bitvi mistechko Pilyava bulo znisheno Okolici Pilyavciv buli arenoyu boyiv z shlyahtoyu u 1649 i 1651 rokah U chasi Ruyini u skladi RP ta Rosijskoyi imperiyi Pislya zakinchennya vizvolnoyi vijni mistechko zalishilos u skladi Rechi Pospolitoyi U rezultati rujnuvannya oboroni zamku u drugij polovini XVII st mistechko zaznavalo spustoshlivih nabigiv tatar Pislya kilkoh napadiv 1667 roku sela navkolo Pilyavi opustili Za podimnimi spiskami 1668 roku v mistechku nalichuvalosya 6 dimiv dvoriv U pershij polovini XVIII st Pilyavci stali mayetnistyu knyaziv Lyubomirskih piznishe misto nalezhalo Chartorijskim vid nogo perejshlo do kashtelyana braclavskogo U 1778 roci misto nalichuvalo 262 budinki Pislya Drugogo rozdilu Polshi mistechko Litinskogo povitu Podilskoyi guberniyi U HIH st vlasnist Charneckih ta Myezhvinskih U 1887 roci malo 306 bud 2200 meshk dvi cerkvi sv Yuriya Georgiya ta Uspinnya yevrejskij dim molitvi mlin 28 remisnikiv Centr volosti malo viddilennya silskogo banku yakij nadavav poziki selyanam 1898 roku pochala diyati cerkovno parafiyalna shkola Protyagom 1910 1912 rr z Pilyavskoyi volosti do Irkutskoyi guberniyi pereselilosya 33 rodini do Tomskoyi 2 na Dalekij Shid 49 rodin V 1913 roci pravoberezhna chastina Pilyavi bula vidilena v samostijnij naselenij punkt i nazvana Oleksiyivkoyu U skladi SRSR Z chervnya 1919 roku po listopad 1920 Pilyava perebuvala v zoni bojovih dij mizh polskimi bilshovickimi ta ukrayinskimi vijskami Z bereznya 1923 roku Pilyava vvijshla do skladu Starosinyavskogo rajonu Proskurivskogo okrugu URSR Kolektivizaciya 1929 1930 r r viklikala sprotiv chastini selyan yaki vchinili zamah na bilshovickih aktivistiv U 1930 roci z sela bulo vislano sim yi t zv kurkuliv Obrana na zagalnih zborah sela komisiya viluchila z yihnih gospodarstv tyaglo i remanent i peredala yih novostvorenim kolgospam U 30 ti r r v Pilyavi bulo zakrito cerkvi j molitovni budinki 1935 roku vidkrito dityachi yasla ambulatoriyu nastupnogo pologovij budinok 11 lipnya 1941 roku Pilyava bula zajnyata nimeckimi vijskami 19 serpnya 1941 roku v kar yeri poblizu s Oleksiyivki bulo rozstrilyano 180 yevreyiv V nich z 7 na 8 bereznya 1944 roku chastini 1 yi gvardijskoyi armiyi yakoyu komanduvav general polkovnik A A Grechko zajnyali Pilyavu U chervni 1950 roku pilyavskij kolgosp ob yednavsya z artilyami sil Oleksandrivni ta Vishnevogo u gospodarstvo im Zhdanova a v zhovtni do nogo priyednavsya kolgosp Zorya socializmu s Pilyavi V 1960 roci vidbulosya ob yednannya artilej im Zhdanova s Pilyava im Chervonoyi Armiyi s Oleksiyivka ta im Bogdana Hmelnickogo sela Pilyavka i Karpivci v odne gospodarstvo yake stalo nazivatisya Druzhba Tilki u 1965 roku kolgosp perejshov na groshovu oplatu praci Z zhovtnya 1970 roku v Pilyavi pochav pracyuvati filial Gricivskogo silskogo proftehuchilisha 8 Na pochatku 70 h r r HH st v seli diyali budinok pobutovogo obslugovuvannya univermag 4 specializovani magazini yidalnya pekarnya poshtove viddilennya radiovuzol dilnichna likarnya na 25 lizhok ambulatoriya serednya ta 8 richna shkoli 2 doshkilni dityachi zakladi budinok kulturi biblioteka Nezalezhna Ukrayina 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Starosinyavskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Starosinyavskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Hmelnickogo rajonu Viznachni pam yatkiPilyavskij zamok Pilyava Zamok 1640 r Gravyura 1864 r Zamok mistivsya na pravomu boci richki Ikva Na pochatku 20 storichchya tut buli ruyini dvoh basht i budinku mizh nimi z bramoyu Doslidnik Yuhim Sicinskij pishe sho zamok buv kvadratnij u plani z dovzhinoyu bokiv 50 m Voseni 1648 r B Hmelnickij zdobuv Pilyavskij zamok u yakomu provodiv peregovori z polyakami chekayuchi na krimsku dopomogu Zamok buv uzyatij hitroshami U nash chas vid zamku ne zalishilos navit kamenya Cerkva Uspinnya Cerkva Uspinnya zbudovana u 1799 r bula derev yanoyu triverhoyu Nova cerkva zbudovana u 1890 1895 r r kam yana odnoverha razom iz dzviniceyu Shanovanij starovinnij obraz na derevi Bozha mati z Antoniyem i Feodosiyem Pecherskimi Parafiya na pivdennomu berezi richki Ikva Cerkva isnuye i dosi Za radyanskih chasiv u nij buv sklad mineralnih dobriv potim pilorama U 1990 h rokah cerkvu vidrestavruvali i v nij vidnovilis bogosluzhinnya Teper ce selo Oleksiyivka yake lezhit na pravomu berezi r Ikva navproti sela Pilyava roztashovanoyi na livomu berezi Ranishe ce bulo odne mistechko Cerkva svyatogo Georgiya Cerkva sv Georgiya zbudovana 1720 r yak uniatskij hram bula derev yanoyu Nova cerkva zbudovana u 1824 1834 r r za dekilka sazhniv na shid vid staroyi uzhe kam yana odnoverha 1886 roku pribudovana dzvinicya Parafiya na pivnichnomu berezi r Ikva u zahidnij chastini Kostel Josifa Obruchnika Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2019 Vidomi lyudiNarodilisya Belke Gustav polskij zoolog SvitliniDorozhnij znak pri v yizdi v selo Cerkva Svyatogo Georgiya Starij mlin Avtobusna zupinka Stav bilya selaPrimitki ru RU Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2015 Procitovano 3 serpnya 2019 dir icm edu pl Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 3 serpnya 2019 wyd Lewental Salomon Red i 15 listopada 1879 Klosy czasopismo ilustrowane tygodniowe poswiecone literaturze nauce i sztuce 1879 11 15 27 T 29 Nr752 Lewental S Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv castles com ua Arhiv originalu za 3 serpnya 2019 Procitovano 3 serpnya 2019 Boleslaw z Ukrainy 1864 www bilp uw edu pl pol Arhiv originalu za 2 travnya 2008 Procitovano 3 serpnya 2019 Istorichni pomilki Hmelnickogo ta Mazepi Bitva pid Pilyavoyu Rosijska okupaciya Ukrayini DzherelaPilawa 2 male miasteczko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 130 pol S 130 131 Pilawce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 131 pol S 131 133 PosilannyaPilyavci Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1366 1000 ekz Pogoda v s Pilyava 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Pam yatki Ukrayini Pilyava 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Hrami Podillya Mistechko Pilyava 20 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ