Печений Михайло Федорович

Михайло Федорович Печений (8 листопада (21 листопада) 1906, Миколаїв — 14 листопада 1980, Львів) — радянський футболіст, тренер і спортивний арбітр, Заслужений тренер УРСР (1961), суддя республіканської категорії.

Михайло Печений
Особисті дані
Повне ім'я	Михайло Федорович Печений
Народження	8 (21) листопада 1906(1906-11-21)
	Миколаїв, Російська імп.
Смерть	14 листопада 1980(1980-11-14) (73 роки)
	Львів, УРСР
Зріст	181 см
Вага	83 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	Нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1923—1926 «Желдор» (Миколаїв) ? (?) 1927—1928 «Металісти» (Миколаїв) ? (?) 1929 «Динамо» (Тифліс) ? (?) 1929—1933 «Динамо» (Київ) ? (?) 1933 «Динамо» (Одеса) ? (?) 1934—1936 «Динамо» (Горький) ? (?) 1937 «Спартак» (Київ) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1939—1940 «Динамо» (Київ) 1942—1943 «Динамо» (Алма-Ата) 1945—1947 «Спартак» (Львів)
Звання, нагороди
Звання	Заслужений тренер УРСР
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Футбольна біографія

Київське «Динамо» перед матчем із дніпропетровським. Зліва направо: Пржепольський, Сердюк, Бардадим, Малхасов, Синиця, Тютчев, Піонтковський, Печений, Бланк, Денисов, Ідзковський

Кар'єра гравця

У футбол Михайло починав грати у рідному Миколаєві, беручи участь у дворових баталіях. На початку 1920-х років вуличні команди почали об'єднуватися за територіальним принципом. В одній з таких команд, що отримала гучну назву «Гладіатор», грав і Печений. Незабаром миколаївський окрвиконком прийняв спеціальну постанову про залучення молоді в спортклуби, після чого Михайло з товаришами почали грати за створений миколаївський спортивний клуб. З 1923 року грає за місцеву команду «Желдор», а в 1927–1928 роках за «Райком металістів».

У 1929 році талановитого нападника запрошує в тифліське «Динамо» відомий футболіст і тренер Ассір Гальперін. Втім надовго затриматися в грузинській команді лівому крайньому нападнику не судилося, вже в травні Печений перебирається в «Динамо» київське, де Михайло грав до липня 1933 року. 14 вересня 1929 нападник став учасником першого в історії київського «Динамо» міжнародного матчу, зіграного киянами проти робочої команди Нижньої Австрії. Поєдинок завершився поразкою динамівців з рахунком 3:4, а Михайло Печений в цьому матчі відзначився забитим голом.

З липня 1933 року Михайло виступав за одеське «Динамо», а в 1934–1936 роках був гравцем команди «Динамо» (Горький).

Завершив ігрову кар'єру в київському «Спартаку», де протягом 1937 року був граючим тренером команди.

Збірні

У 1926–1928 роках Печений виступає за збірну міста, яка вважалася однією з найсильніших команд півдня країни. У цей період миколаївці беруть участь у республіканських турнірах і спартакіадах, де займають призові місця. У травні 1928 року збірну Миколаєва запрошують на товариські матчі в Ленінград і Москву, де команда і її гравці добре себе зарекомендували. Програвши в першому матчі збірній Ленінграда 2:3, в другій вони з великим рахунком перемогли збірну Москви, яку представляли футболісти столичного «Харчовика». У тому ж році Михайло Печений взяв участь у першому міжнародному матчі миколаївців проти збірної робочого спортивного союзу Фінляндії — команди «ТУЛ». Поєдинок завершився перемогою радянського колективу з рахунком 3:1. Відзначився в цьому матчі і Михайло, забивши гол з пенальті.

З 1927 по 1933 роки Печений входив до складу збірної УРСР, а в 1929–1933 роках також був гравцем збірної Києва. У 1929 році входив до складу всесоюзної збірної ПСО «Динамо». У 1927 році був включений до списку збірної СРСР-2.

Кар'єра тренера

У 1939 році Михайло Федорович призначається старшим тренером київського «Динамо». Але істотних успіхів у грі і турнірному становищі команди домогтися не зміг, двічі поспіль кияни фінішували на 8 місці, і в кінці сезону 1940 року, Печеного на тренерському містку змінив, викликаний з Ленінграда Михайло Бутусов.

З початком Другої світової війни Печений опинився в евакуації в Казахстані, в 1942–1943 роках тренував динамівську команду з Алма-Ати. Після війни повернувся на Україну, де в 1945–1947 роках тренував львівський «Спартак». Надалі залишився жити у Львові, працював тренером дитячо-юнацьких команд.

Помер у Львові , похований на полі 7а Янівського цвинтаря.

Досягнення

• Срібний призер чемпіонату УРСР: 1927
• Бронзовий призер чемпіонату УРСР: 1928
• У списках «44 найкращих» в СРСР: (№ 3-1928)
• У списках «33 найкращих» в СРСР: (№ 3-1930)

Джерела

• Козак О. Г., Коломиец А. Ф., Чуйко А. И. Мультимедийная энциклопедия ФК «Динамо» (Киев) — 2005.

Література

• Двойнисюк А. П., Кутовой Б. И. «Футбольный Николаев»; Вспоминает Михаил Печёный. — Николаев: «Атолл», 2008. — с.446-447. —

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 12 квітня 2013.
2. . Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 12 квітня 2013.
3. Літопис «Динамо» Київ. 1939^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Посилання

• Печений Михайло Федорович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• К. В. Щегоцький. У грі та поза грою. Спогади футболіста. — К.: Здоров'я, 1972. — с. 56 [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.]