Олександр Петрович Сердюк нар 1906 Миколаїв Російська імперія пом лютий 1965 Москва СРСР радянський футболіст нападник О

Роки	Клуб	І (г)
1923	МСК	?	(?)
1924	«Профінтерн»	?	(?)
1925	«Залдор»	?	(?)
1926—1928	«Райком металістів»	?	(?)
1925—1928	→ збірна Миколаєва	?	(?)
1927—1928	→ збірна України	?	(?)
1928—1929	«Динамо» (Тбілісі)	?	(?)
1929—1933	«Динамо» (Київ)	?	(?)
1931	→ збірна Києва	?	(?)
1933—1935	→ збірна Одеської області	?	(?)
1937	«Суднобудівник»	7	(3)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
1939	«Спартак» (Миколаїв)
1948	«Суднобудівник»
1954—1955	«Будівельник» (Миколаїв)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сердюк.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Сердюк Олександр.

Кар'єра гравця

Київське «Динамо» перед матчем із дніпропетровським. Зліва направо: Пржепольський, Сердюк, Бардадим, Малхасов, Синиця, Тютчев, Піонтковський, Печений, Бланк, Денисов, Ідзковський

Виступав за миколаївські команди «МСК», «Профінтерн», «Желдор», «Райком металістів». Виступав у збірній міста. У 1927 році в складі миколаївської команди став срібним призером чемпіонату УРСР. За підсумками турніру був включений до складу символічної другої збірної України. У наступному році Сердюк у складі миколаївців став бронзовим призером. У тому ж році на запрошення колишнього миколаївця Ассира Гальперіна відправився з іншими гравцями збірної міста Михайлом Печеним і Михайлом Денисовим у Тбілісі в напередодні створений клуб «Динамо».

В серпня 1928 роки після одного з перших матчів київського «Динамо», програного московським одноклубникам 2:6, кияни вирішили шукати посилення в клубах інших міст. Так Денисов, Печений і Сердюк одягли футболки київського клубу. У травні-червні 1931 року дев'ять динамівців були залучені до складу збірної Києва для участі в черговому чемпіонаті Української РСР, який відбувся в столиці радянської України — Харкові. У турнірі брали участь команди восьми міст. Кияни обіграли футболістів Дніпропетровська — 4:0, Кадіївки — 3:1, а в фіналі — збірну Харкова, чемпіона попередніх 6 розіграшів турніру, — 3:1. Вперше чемпіонами України стали кияни, а в їх складі Сердюк і Денисов.

У 1933 році в рамках першості ДСТ «Динамо» в Києві відбувся матч відкриття стадіону «Динамо». Сердюк був одним з учасників цієї історичної події.

На початку 1934 року повернувся до Миколаєва. У 1937 році в складі «Суднобудівника» дебютував у Кубку і в чемпіонаті СРСР. 24 серпня 1937 року в місті Іваново забив місцевому «Спартаку» перший гол «Суднобудівника» в чемпіонатах СРСР.

Перейшов на тренерську роботу. Очолював місцеву команду «Спартак». У 1948 році — «Суднобудівник». Як тренер «корабелів» не досяг успіху — під його керівництвом команда програла 6 матчів з 6, після чого Олександр Петрович був звільнений. Продовжив роботу в ДЮСШ міста Миколаєва. У 50-их роках тренував миколаївський «Будівельник», який завоював в 1954 році бронзу чемпіонату УРСР.

Досягнення

Чемпіонат Української РСР
- Чемпіон (1): 1931
- Срібний призер (1): 1927
- Бронзовий призер (2): 1928, 1954 (як головний тренер)

Смерть

Проживав в Миколаєві. Помер під час одної з тренерських нарад у Москві. Похований у Миколаєві.

Прізвисько

За однією з версій, прізвисько «Шульц» Олександр отримав після виступу в миколаєвському цирку латиського борця середньої ваги Крістіана Вейланда-Шульца, який відзначався блискучою технікою.

Примітки

На прізвисько Шульц
. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 1 травня 2017.
. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 1 травня 2017.
. Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
. Архів оригіналу за 11 липня 2016. Процитовано 1 травня 2017.

Посилання

Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Профіль на сайті footbook.ru
К. В. Щегоцький. У грі та поза грою. Спогади футболіста. — К.: Здоров'я, 1972. — с. 56 [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.]

[name-1] На прізвисько Шульц

[2] . Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 1 травня 2017.

[3] . Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 1 травня 2017.

[4] . Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 1 травня 2017.

[5] . Архів оригіналу за 11 липня 2016. Процитовано 1 травня 2017.