Іва́н Іллі́ч Петрункевич (10 листопада 1843—†14 червня 1928) — великий український політик, видатний представник української національної аристократії, послідовний борець з російським самодержавством, засновник та лідер земського ліберального руху в українських губерніях Російської імперії.
Іван Ілліч Петрункевич | |
---|---|
Народився | 10 листопада 1843 року село Плиски Борзенського повіту Чернігівської губернії |
Помер | 14 червня 1928 року Прага, Чехословаччина |
Поховання | Ольшанський некрополь |
Підданство | Російська імперія |
Національність | українець |
Діяльність | професійний політик |
Галузь | політика[1] і право[1] |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
Знання мов | російська[1] |
Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] |
Партія | Конституційно - демократична партія(партія Народної свободи) |
Батько | Ілля Якович Петрункевич |
Автограф | |
|
Життєпис
Народився 10 листопада 1843 року у селі Плиски Борзнянського повіту Чернігівської губернії, у родині козацько-старшинського походження. Освіту здобував у І Київській гімназії (1853 - 1855), Володимирському Київському кадетському корпусі (1856 - 1861), Чернігівській гімназії (1861 - 1863). У 1863 - 65рр. навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету. У силу фінансових проблем родини не зміг завершити курс навчання в університеті. Був принциповим прихильником ліквідації рабовласницького ладу у Російській імперії, переконаним лібералом за ідеологічними поглядами, свідомим політичним опонентом російського самодержавства, симпатиком українського національно - визвольного руху. Мав дружні стосунки з Іваном та Володимиром Вернадськими. У 1866 році повернувся на Чернігівщину, у першому шлюбі був одружений з Ганною Петрівною Кандибою, представницею відомої козацько-старшинської родини. Маючи опозиційне ставлення до російського абсолютизму, принципово відмовися від дуже привабливих перспектив офіцерської кар'єри у російській імператорській армії та блискучого майбутнього на посадах державної служби. В умовах фінансового банкрутства династії, яка була пов'язана з наслідками скасування кріпацтва у Російській імперії, з 1867р. заробляв на життя працею канцелярського корпоративного службовця в апараті Предводителя дворянства Борзенського повіту Чернігівської губернії. З 1868 по 1886рр. обирався депутатом (гласним) Борзенського повітового та Чернігівського губернського земського зібрань. З 1869 по 1879рр. обирався на посаду мирового судді у Борзенському повіті, що також дозволяло заробляти на життя в іпостасі службовця місцевого самоврядування. Влітку 1866р. І.Петрункевич очолив нелегальний політичний клуб у Борзенському повіті, членами якого стали репрезентанти українського національного панства, а ідеологія грунтувалась на філософії американського і західно-європейського лібералізму. У 1868р. члени клубу були обрані гласними Борзенського повітового та Чернігівського губернського земства. У 1868р. у Чернігівському губернському земському зібранні була створена ліберальна опозиційна партія, членами якої стали як вже обрані представники політичного клубу І.Петрункевича, так й інші репрезентанти української національної аристократії та демократичної прогресивної інтелігенції. Кінцевою метою діяльності організації були: перетворення імперії Романових на конституційну монархію західного зразка, ухвалення Конституції, скликання Установчих Зборів - демократично обраного парламенту держави,принципова капіталістична модернізація економіки, демократична трансформація устрою Російської імперії, з остаточною ліквідацією станової стратифікації суспільства. За час подвижницької діяльності у земських інституціях Чернігівської губернії, І.Петрункевич розробив, публічно ініціював та впровадив на практиці у життя комплекс перетворень у галузі народної освіти, громадської медицини, оподаткування, аграрному секторі економіки, системі мирових судів, формуванні корпорації найманих земських службовців та ін. Стратегічним завданням вказаних реформ була радикальна буржуазно-демократична трансформація Російської імперії, побудова правової держави, імплантація до суспільного організму країни імперативів Західної цивілізації - громадянських прав та свобод, завоювання національного та конфесійного рівноправ'я. Розчарувавшись у "щирості" російської монархії щодо внутрішньополітичного курсу та усвідомивши, що Російську імперію неможливо реформувати еволюційним шляхом, І.Петрункевич у 1878р. перейшов до нелегальної загальноімперської опозиційної політичної діяльності, головна сутність якої полягала в емісарській роботі, спрямованій на консолідацію та об'єднання усіх демократичних опозиційних сил Російської імперії. За підготовку і публічне оприлюднення "Черниговского адреса" до імператора Олександра ІІ та уряду Російської імперії, у якому конструктивно критикувалася внутрішня політика монархії Романових та містився заклик до скликання Земського Собору(січень 1879р.); за написання і опублікування у столиці українських земель Австро - Угорської імперії - м.Львові авторського політичного трактату "Ближайшие задачи земства", який став першим опублікованим програмним документом українського земського лібералізму і закликав до створення парламентського ладу у Російській імперії, вимагав економічних свобод та недоторканості приватної власності, законодавчих гарантій прав і свобод громадян(лютий1879р.); за ініціювання, організацію та проведення у м.Москва І нелегального загальноземського з'їзду у Російській імперії, який інституціоналізував українську земську ліберальну фронду у загальноімперському масштабі та ухвалив рішення про необхідність боротьби за конституційний парламентський лад у державі(березень - квітень 1879р.), 27 квітня 1879р. Іван Ілліч, за вказівкою верховної влади, був заарештований у власному маєтку с.Плиски і на протязі двох годин, без оголошення будь-яких офіційних звинувачень та будь-яких судових процесів, адміністративно інтернований з території Чернігівської губернії терміном на 7 років. Заслання відбував в етнічно російських Костромській, Смоленській та Тверській губерніях. Повернувся на Чернігівщину у серпні 1886 року, після чого обраний населенням гласним Борзенського повітового земського зібрання. Був викликаний "на розмову" до чернігівського губернатора, який повідомив діяча про те, що якщо він відмовиться від своїх поглядів та земської діяльності, верховна влада Російської імперії залишить його у спокої. Іван Ілліч з обуренням відкинув ганебну пропозицію. У відповідь губернатор показав політику письмове розпорядження верховної влади про чергове вислання І.Петрункевича з усіх українських губерній Російської імперії та фактичну заборону проживати на Батьківщині. У вересні 1886р. Іван Ілліч був змушений назавжди залишити Україну. Емігрувавши до Тверської губернії у 1886 році, був земським, губернським та повітовим гласним Тверського губернського та Новоторжзького повітового земського зібрань, де продовжив втілювати у життя прогресивні реформи. У 90рр.ХІХст. - активний учасник земського ліберального руху у загальноімперському масштабі. З 1903 - 1904 рр. — лідер "Союзу земців - конституціоналістів" та організатор і голова «Союзу визволення». У січні 1904 року висланий за антиурядову діяльність із Твері разом з іншими земськими діячами. У 1905 році став одним із засновників партії кадетів, член її ЦК. У 1909—1915 роках обирається головою партії, після 1915 року є почесним головою. Депутат 1-ї Державної думи, голова кадетської фракції, голова бюджетної комісії. Був удостоєний високої честі, як старший за віком депутат, відкрити роботу парламенту та першим виступити з промовою з думської трибуни. Після дуже нетривалого функціонування та розгону Думи підписав «Виборзьку відозву до народу», яка закликала до громадянської непокори урядові, зокрема до відмови від сплати податків, призова на військову службу тощо. Разом із 183 депутатами Думи був заарештований, засуджений на три місяці. Йому заборонялося обіймати будь - які громадські посади. І.Петрункевича позбавили виборних політичних прав - він не міг обиратися ні до парламенту, ні до інституцій місцевого самоврядування. В 1908—1917 роках займався партійною публіцистикою та журналістикою - був редактором та видавцем газети «Речь». І. Петрункевича називали «совістю партії» та "патріархом лібералізму". Після Лютневої революції 1917 року на 8-му з'їзді партії вийшов зі складу ЦК через вік та хворобу. У липні писав: «Якої небезпеки, якого ризику уникнула би Росія, якби 16 травня було віддано наказ про арешт Леніна і всієї його К˚ і призначення смертної кари на фронті…» Ще до Жовтневої революції Петрункевич виїхав до Криму. Брав участь у нараді 15 жовтня 1918 року на своїй дачі в Гаспрі. На ній були присутні також , С. В. Паніна, М. М. Вінавер, А. В. Тесленко, . На ній кадетські лідери обговорювали план спільних дій з представниками російських промисловців П. Рябушинським і Д. Сироткіним. Брав участь у другій зустрічі партійних лідерів 17 жовтня в м. Ялта (Крим), де обговорювалося питання про створення кримського уряду, одночасно «визнано було, що до організації власної військової сили доведеться мати справу з німцями і спиратися на них». У квітні 1919 році емігрував за кордон, де займався літературною діяльністю. Помер 14 червня 1928 року в Празі.
Примітки
- Czech National Authority Database
Джерела та література
- Любченко В. Б. Петрункевич Іван Ілліч // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 196. — .
- Политические партии России. Конец XIX — первая треть XX века. М., 1996.
- Котельницкий Н.А. Иван Ильич Петрункевич: жизнь и деятельность на Черниговщине. Историко-биографический очерк. М.: Летний сад, 2015. 124с.
- Котельницький Н.А. Іван Ілліч Петрункевич(1843-1928): життя та діяльність в Україні. Riga:Globe Edit, 2019. 197р.
Посилання
- Петрункевич // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — С. 518. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Petrunkevich Iva n Illi ch Petrunkevich 10 listopada 1843 14 chervnya 1928 velikij ukrayinskij politik vidatnij predstavnik ukrayinskoyi nacionalnoyi aristokratiyi poslidovnij borec z rosijskim samoderzhavstvom zasnovnik ta lider zemskogo liberalnogo ruhu v ukrayinskih guberniyah Rosijskoyi imperiyi Ivan Illich PetrunkevichNarodivsya10 listopada 1843 roku selo Pliski Borzenskogo povitu Chernigivskoyi guberniyiPomer14 chervnya 1928 roku Praga ChehoslovachchinaPohovannyaOlshanskij nekropolPiddanstvoRosijska imperiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistprofesijnij politikGaluzpolitika 1 i pravo 1 Alma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitetZnannya movrosijska 1 Posadadeputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi d PartiyaKonstitucijno demokratichna partiya partiya Narodnoyi svobodi BatkoIllya Yakovich PetrunkevichAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 10 listopada 1843 roku u seli Pliski Borznyanskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi u rodini kozacko starshinskogo pohodzhennya Osvitu zdobuvav u I Kiyivskij gimnaziyi 1853 1855 Volodimirskomu Kiyivskomu kadetskomu korpusi 1856 1861 Chernigivskij gimnaziyi 1861 1863 U 1863 65rr navchavsya na yuridichnomu fakulteti Peterburzkogo universitetu U silu finansovih problem rodini ne zmig zavershiti kurs navchannya v universiteti Buv principovim prihilnikom likvidaciyi rabovlasnickogo ladu u Rosijskij imperiyi perekonanim liberalom za ideologichnimi poglyadami svidomim politichnim oponentom rosijskogo samoderzhavstva simpatikom ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu Mav druzhni stosunki z Ivanom ta Volodimirom Vernadskimi U 1866 roci povernuvsya na Chernigivshinu u pershomu shlyubi buv odruzhenij z Gannoyu Petrivnoyu Kandiboyu predstavniceyu vidomoyi kozacko starshinskoyi rodini Mayuchi opozicijne stavlennya do rosijskogo absolyutizmu principovo vidmovisya vid duzhe privablivih perspektiv oficerskoyi kar yeri u rosijskij imperatorskij armiyi ta bliskuchogo majbutnogo na posadah derzhavnoyi sluzhbi V umovah finansovogo bankrutstva dinastiyi yaka bula pov yazana z naslidkami skasuvannya kripactva u Rosijskij imperiyi z 1867r zaroblyav na zhittya praceyu kancelyarskogo korporativnogo sluzhbovcya v aparati Predvoditelya dvoryanstva Borzenskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi Z 1868 po 1886rr obiravsya deputatom glasnim Borzenskogo povitovogo ta Chernigivskogo gubernskogo zemskogo zibran Z 1869 po 1879rr obiravsya na posadu mirovogo suddi u Borzenskomu poviti sho takozh dozvolyalo zaroblyati na zhittya v ipostasi sluzhbovcya miscevogo samovryaduvannya Vlitku 1866r I Petrunkevich ocholiv nelegalnij politichnij klub u Borzenskomu poviti chlenami yakogo stali reprezentanti ukrayinskogo nacionalnogo panstva a ideologiya gruntuvalas na filosofiyi amerikanskogo i zahidno yevropejskogo liberalizmu U 1868r chleni klubu buli obrani glasnimi Borzenskogo povitovogo ta Chernigivskogo gubernskogo zemstva U 1868r u Chernigivskomu gubernskomu zemskomu zibranni bula stvorena liberalna opozicijna partiya chlenami yakoyi stali yak vzhe obrani predstavniki politichnogo klubu I Petrunkevicha tak j inshi reprezentanti ukrayinskoyi nacionalnoyi aristokratiyi ta demokratichnoyi progresivnoyi inteligenciyi Kincevoyu metoyu diyalnosti organizaciyi buli peretvorennya imperiyi Romanovih na konstitucijnu monarhiyu zahidnogo zrazka uhvalennya Konstituciyi sklikannya Ustanovchih Zboriv demokratichno obranogo parlamentu derzhavi principova kapitalistichna modernizaciya ekonomiki demokratichna transformaciya ustroyu Rosijskoyi imperiyi z ostatochnoyu likvidaciyeyu stanovoyi stratifikaciyi suspilstva Za chas podvizhnickoyi diyalnosti u zemskih instituciyah Chernigivskoyi guberniyi I Petrunkevich rozrobiv publichno iniciyuvav ta vprovadiv na praktici u zhittya kompleks peretvoren u galuzi narodnoyi osviti gromadskoyi medicini opodatkuvannya agrarnomu sektori ekonomiki sistemi mirovih sudiv formuvanni korporaciyi najmanih zemskih sluzhbovciv ta in Strategichnim zavdannyam vkazanih reform bula radikalna burzhuazno demokratichna transformaciya Rosijskoyi imperiyi pobudova pravovoyi derzhavi implantaciya do suspilnogo organizmu krayini imperativiv Zahidnoyi civilizaciyi gromadyanskih prav ta svobod zavoyuvannya nacionalnogo ta konfesijnogo rivnoprav ya Rozcharuvavshis u shirosti rosijskoyi monarhiyi shodo vnutrishnopolitichnogo kursu ta usvidomivshi sho Rosijsku imperiyu nemozhlivo reformuvati evolyucijnim shlyahom I Petrunkevich u 1878r perejshov do nelegalnoyi zagalnoimperskoyi opozicijnoyi politichnoyi diyalnosti golovna sutnist yakoyi polyagala v emisarskij roboti spryamovanij na konsolidaciyu ta ob yednannya usih demokratichnih opozicijnih sil Rosijskoyi imperiyi Za pidgotovku i publichne oprilyudnennya Chernigovskogo adresa do imperatora Oleksandra II ta uryadu Rosijskoyi imperiyi u yakomu konstruktivno kritikuvalasya vnutrishnya politika monarhiyi Romanovih ta mistivsya zaklik do sklikannya Zemskogo Soboru sichen 1879r za napisannya i opublikuvannya u stolici ukrayinskih zemel Avstro Ugorskoyi imperiyi m Lvovi avtorskogo politichnogo traktatu Blizhajshie zadachi zemstva yakij stav pershim opublikovanim programnim dokumentom ukrayinskogo zemskogo liberalizmu i zaklikav do stvorennya parlamentskogo ladu u Rosijskij imperiyi vimagav ekonomichnih svobod ta nedotorkanosti privatnoyi vlasnosti zakonodavchih garantij prav i svobod gromadyan lyutij1879r za iniciyuvannya organizaciyu ta provedennya u m Moskva I nelegalnogo zagalnozemskogo z yizdu u Rosijskij imperiyi yakij institucionalizuvav ukrayinsku zemsku liberalnu frondu u zagalnoimperskomu masshtabi ta uhvaliv rishennya pro neobhidnist borotbi za konstitucijnij parlamentskij lad u derzhavi berezen kviten 1879r 27 kvitnya 1879r Ivan Illich za vkazivkoyu verhovnoyi vladi buv zaareshtovanij u vlasnomu mayetku s Pliski i na protyazi dvoh godin bez ogoloshennya bud yakih oficijnih zvinuvachen ta bud yakih sudovih procesiv administrativno internovanij z teritoriyi Chernigivskoyi guberniyi terminom na 7 rokiv Zaslannya vidbuvav v etnichno rosijskih Kostromskij Smolenskij ta Tverskij guberniyah Povernuvsya na Chernigivshinu u serpni 1886 roku pislya chogo obranij naselennyam glasnim Borzenskogo povitovogo zemskogo zibrannya Buv viklikanij na rozmovu do chernigivskogo gubernatora yakij povidomiv diyacha pro te sho yaksho vin vidmovitsya vid svoyih poglyadiv ta zemskoyi diyalnosti verhovna vlada Rosijskoyi imperiyi zalishit jogo u spokoyi Ivan Illich z oburennyam vidkinuv ganebnu propoziciyu U vidpovid gubernator pokazav politiku pismove rozporyadzhennya verhovnoyi vladi pro chergove vislannya I Petrunkevicha z usih ukrayinskih gubernij Rosijskoyi imperiyi ta faktichnu zaboronu prozhivati na Batkivshini U veresni 1886r Ivan Illich buv zmushenij nazavzhdi zalishiti Ukrayinu Emigruvavshi do Tverskoyi guberniyi u 1886 roci buv zemskim gubernskim ta povitovim glasnim Tverskogo gubernskogo ta Novotorzhzkogo povitovogo zemskogo zibran de prodovzhiv vtilyuvati u zhittya progresivni reformi U 90rr HIHst aktivnij uchasnik zemskogo liberalnogo ruhu u zagalnoimperskomu masshtabi Z 1903 1904 rr lider Soyuzu zemciv konstitucionalistiv ta organizator i golova Soyuzu vizvolennya U sichni 1904 roku vislanij za antiuryadovu diyalnist iz Tveri razom z inshimi zemskimi diyachami U 1905 roci stav odnim iz zasnovnikiv partiyi kadetiv chlen yiyi CK U 1909 1915 rokah obirayetsya golovoyu partiyi pislya 1915 roku ye pochesnim golovoyu Deputat 1 yi Derzhavnoyi dumi golova kadetskoyi frakciyi golova byudzhetnoyi komisiyi Buv udostoyenij visokoyi chesti yak starshij za vikom deputat vidkriti robotu parlamentu ta pershim vistupiti z promovoyu z dumskoyi tribuni Pislya duzhe netrivalogo funkcionuvannya ta rozgonu Dumi pidpisav Viborzku vidozvu do narodu yaka zaklikala do gromadyanskoyi nepokori uryadovi zokrema do vidmovi vid splati podatkiv prizova na vijskovu sluzhbu tosho Razom iz 183 deputatami Dumi buv zaareshtovanij zasudzhenij na tri misyaci Jomu zaboronyalosya obijmati bud yaki gromadski posadi I Petrunkevicha pozbavili vibornih politichnih prav vin ne mig obiratisya ni do parlamentu ni do institucij miscevogo samovryaduvannya V 1908 1917 rokah zajmavsya partijnoyu publicistikoyu ta zhurnalistikoyu buv redaktorom ta vidavcem gazeti Rech I Petrunkevicha nazivali sovistyu partiyi ta patriarhom liberalizmu Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku na 8 mu z yizdi partiyi vijshov zi skladu CK cherez vik ta hvorobu U lipni pisav Yakoyi nebezpeki yakogo riziku uniknula bi Rosiya yakbi 16 travnya bulo viddano nakaz pro aresht Lenina i vsiyeyi jogo K i priznachennya smertnoyi kari na fronti She do Zhovtnevoyi revolyuciyi Petrunkevich viyihav do Krimu Brav uchast u naradi 15 zhovtnya 1918 roku na svoyij dachi v Gaspri Na nij buli prisutni takozh S V Panina M M Vinaver A V Teslenko Na nij kadetski lideri obgovoryuvali plan spilnih dij z predstavnikami rosijskih promislovciv P Ryabushinskim i D Sirotkinim Brav uchast u drugij zustrichi partijnih lideriv 17 zhovtnya v m Yalta Krim de obgovoryuvalosya pitannya pro stvorennya krimskogo uryadu odnochasno viznano bulo sho do organizaciyi vlasnoyi vijskovoyi sili dovedetsya mati spravu z nimcyami i spiratisya na nih U kvitni 1919 roci emigruvav za kordon de zajmavsya literaturnoyu diyalnistyu Pomer 14 chervnya 1928 roku v Prazi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863Dzherela ta literaturaLyubchenko V B Petrunkevich Ivan Illich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 196 ISBN 978 966 00 1142 7 Politicheskie partii Rossii Konec XIX pervaya tret XX veka M 1996 Kotelnickij N A Ivan Ilich Petrunkevich zhizn i deyatelnost na Chernigovshine Istoriko biograficheskij ocherk M Letnij sad 2015 124s Kotelnickij N A Ivan Illich Petrunkevich 1843 1928 zhittya ta diyalnist v Ukrayini Riga Globe Edit 2019 197r PosilannyaPetrunkevich Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P S 518 ISBN 966 7492 04 4