Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петропавлівська церква (Ярославль) — церква в стилі російського бароко, створена в місті Ярославль в садибі купців Затрапезнових поряд з полотняною мануфактурою та ставками.
| Петропавлівська церква | |
|---|---|
 Петропавлівська церква (Ярославль, фото 2012 року.) | |
| 57°36′09″ пн. ш. 39°50′37″ сх. д. / 57.60250° пн. ш. 39.84361° сх. д.Координати: 57°36′09″ пн. ш. 39°50′37″ сх. д. / 57.60250° пн. ш. 39.84361° сх. д. | |
| Тип споруди | православний храм і пам'ятка архітектури[d] |
| Розташування |  Росія,, Ярославль |
| Архітектор | невідомий |
| Засновник | купці Затрапезнови |
| Початок будівництва | 1730-ті |
| Кінець будівництва | 1740-ві |
| Стиль | російське бароко |
| Належність | православна |
| Єпархія | d |
| Стан | d[1] |
| Епонім | Петро |
| Вебсайт | hram-petrapavla.ru |
  Петропавлівська церква (Ярославль) (Росія) | |
 Петропавлівська церква у Вікісховищі | |
Історія
Новітні ідеї приходять в Ярославль разом з реформами царя Петра І. Ярославль ще в 17 столітті відігравав значну роль транзитного купецького міста. Бо Московія, позбавлена виходу до берегів Балтики Швецією, мала лише один великий порт для торгівлі з закордонними країнами — в місті Архангельськ. На шляху до Архангельська і був розташований Ярославль.
Ярославський купець і підприємець Іван Максимович Затрапезнов в липні 1722 року розпочав будівництво полотняної мануфактури на південному заході від міста за річкою . Місцина і зараз дещо віддалена від історичного центру міста. Цар привітно поставився до ініціативи купця і надав землю під садибу, мануфактуру і ставки безкоштовно, попіклувався про пільги для нового підприємства. Мануфактура випускала від скатертин і фламандського полотна до грубих полотен для бідних верств населення. Для робітників зростаючого підприємства і розпочато будівництво кам'яної церкви в ім'я Апостолів Петра і Павла, закінчене в 1740-ві роки.
1764 року полотняна мануфактура була продана онуком Івана Максимовича Затрапезнова — підприємцю Савві Яковичу Яковлеву. 1844 року комплекс споруд полотняної мануфактури значно постраждав від пожежі, але Петропавівська церква не була пошкоджена. Однак виробництво продукції значно скоротилось. Оновлення прийшлося на 1858 рік, коли було засноване Товариство Ярославської Великої мануфактури. Стародавні і пошкоджені пожежею будівлі мануфактури 18 століття розібрали на будівельні матеріали, а все гідне використали на побудову нових споруд.
Ще 1857 року «Ярославську Велику мануфактуру» придбав підприємець буржуазного зразка Карзинкін І. А. і розпочав будівництво нового великого виробництва.
З цього періоду полотняна мануфактура постійно добудовувалась і збільшувала виробництво. Кількість прядильних верстатів досягла 1 912 в 1914 році. Продукції продавали приблизно на 18 000 000 рублів. Кількість працівників дійшла до 11 300.
Прийшов час і для оновлення старої Петропавлівської церкви. 1880 року в теплій нижній церкві проведені значні оновлювальні роботи коштом тодішніх володарів Ярославської Великої мануфактури Андрія Олександровича Карзинкіна та Миколая Васильовича Ігумнова, які витратили на оновлення шістнадцять тисяч (16 000) рублів. Стіни храму були розфарбовані «під вигляд дикого мармуру», наново визолотили іконостас, придбані нові ікони, новий срібний літургічний посуд, паникадило, в храмі створили нові кахляні печи, підлогу вистлали плитками з чавуну. На пожертву в 4 500 рублів був наново відтворений шпиль храму, що значно постраждав від сильного буревію 1884 року. 1887 року дійшла черга і до старих дерев'яних сходів на другий поверх : за проектом архітектора Н. І. Поздєєва колишні дерев'яні сходи замінили на мармурові. В період 1887–1888 років склепіння верхнього храму прикрашені стінописами художників Н. Егорова та Катасьова.
У 20 столітті
1918 року — за переворотом більшовиків підприємство було націоналізоване.
1920 року назву змінили на Ярославську прядильно-ткацьку фабрику Головного управління текстильної промисловості ВСНХ. 1929 року Петропавлівську церкву зачинили. Два її поверхи використовували як клуб робітників та як кінотеатр. Пізніше в храмі доби російського бароко обладнали спортивний зал.
Ще 1922 року, на честь перемоги Червоної Армії на Перекопі, фабрика отримала назву (російською) "Красный Перекоп". В роки Вітчизняної війни підприємство не зупинялося і було переведене на випуск технічного полотна. З 1962 року переведене на випуск штучного полотна з хімволокон.
Після розпаду СРСР в період 1992–1997 років величний двоповерховий храм використовувала одна з ярославських бірж. 1997 року храм повернули Російській православній церкві.
Опис храму
Церква — цегляна, потинькована, двоповерхова, тринавна, фасади розфарбовані у два кольори. Належить до храмів зального типу, де бічні нави тої ж висоти, що і головна. Довжина храму — сорок два (42) метри, споруда завширшки дванадцять (12) метрів. На західному фасаді височить єдина вежа — дзвіниця, в нижніх ярусах якої розташовані сходи на другий поверх. Використаний тип світських сходів, притаманний парадним сходам палаців 18 століття.
Єдина вежа храму західного фасаду має два яруси для дзвонів і увінчана шпилем, висота якого сімдесят три (73) метри. Первісно храм мав куранти. Десятиліттями це була найбільша за висотою споруда історичного Ярославля. Дах — двосхилий, прикрашений люкарнами. Первісно дах мав сигнатурку у вигляді маленької бані, що копіювало силует Петропавлівського собору в Санкт-Петербурзі. На 2010 рік сигнатурка у вигляді маленької бані не була відновлена, що збіднило сучасний силует храмової споруди.
Храм входив в комплекс виробничих споруд зі сторожкою, ставками і млинами, регулярними парком, будинком управління мануфактурою, прихистком для вбогих. За часів СРСР за Петропавлівською церквою побудували стадіон.
Джерела
- Грязнов А. Ф. Ярославская Большая мануфактура за время 1722–1856. — Ярославль, 1910.
- Фабрика «Красный Перекоп», бывшая Ярославская большая мануфактура (1722–1933 гг.): Сборник документов. — М., 1936.
- Балуева Н. Н. Ярославская Большая мануфактура. Страницы истории. — Ярославль: Нюанс, 2002.
- Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Petra i Pavla Petropavlivska cerkva Yaroslavl cerkva v stili rosijskogo baroko stvorena v misti Yaroslavl v sadibi kupciv Zatrapeznovih poryad z polotnyanoyu manufakturoyu ta stavkami Petropavlivska cerkvaPetropavlivska cerkva Yaroslavl foto 2012 roku 57 36 09 pn sh 39 50 37 sh d 57 60250 pn sh 39 84361 sh d 57 60250 39 84361 Koordinati 57 36 09 pn sh 39 50 37 sh d 57 60250 pn sh 39 84361 sh d 57 60250 39 84361Tip sporudipravoslavnij hram i pam yatka arhitekturi d Roztashuvannya Rosiya YaroslavlArhitektornevidomijZasnovnikkupci ZatrapeznoviPochatok budivnictva1730 tiKinec budivnictva1740 viStilrosijske barokoNalezhnistpravoslavnaYeparhiyadStand 1 EponimPetroVebsajthram petrapavla ruPetropavlivska cerkva Yaroslavl Rosiya Petropavlivska cerkva u VikishovishiIstoriyaNovitni ideyi prihodyat v Yaroslavl razom z reformami carya Petra I Yaroslavl she v 17 stolitti vidigravav znachnu rol tranzitnogo kupeckogo mista Bo Moskoviya pozbavlena vihodu do beregiv Baltiki Shveciyeyu mala lishe odin velikij port dlya torgivli z zakordonnimi krayinami v misti Arhangelsk Na shlyahu do Arhangelska i buv roztashovanij Yaroslavl Yaroslavskij kupec i pidpriyemec Ivan Maksimovich Zatrapeznov v lipni 1722 roku rozpochav budivnictvo polotnyanoyi manufakturi na pivdennomu zahodi vid mista za richkoyu Miscina i zaraz desho viddalena vid istorichnogo centru mista Car privitno postavivsya do iniciativi kupcya i nadav zemlyu pid sadibu manufakturu i stavki bezkoshtovno popikluvavsya pro pilgi dlya novogo pidpriyemstva Manufaktura vipuskala vid skatertin i flamandskogo polotna do grubih poloten dlya bidnih verstv naselennya Dlya robitnikiv zrostayuchogo pidpriyemstva i rozpochato budivnictvo kam yanoyi cerkvi v im ya Apostoliv Petra i Pavla zakinchene v 1740 vi roki 1764 roku polotnyana manufaktura bula prodana onukom Ivana Maksimovicha Zatrapeznova pidpriyemcyu Savvi Yakovichu Yakovlevu 1844 roku kompleks sporud polotnyanoyi manufakturi znachno postrazhdav vid pozhezhi ale Petropavivska cerkva ne bula poshkodzhena Odnak virobnictvo produkciyi znachno skorotilos Onovlennya prijshlosya na 1858 rik koli bulo zasnovane Tovaristvo Yaroslavskoyi Velikoyi manufakturi Starodavni i poshkodzheni pozhezheyu budivli manufakturi 18 stolittya rozibrali na budivelni materiali a vse gidne vikoristali na pobudovu novih sporud She 1857 roku Yaroslavsku Veliku manufakturu pridbav pidpriyemec burzhuaznogo zrazka Karzinkin I A i rozpochav budivnictvo novogo velikogo virobnictva Z cogo periodu polotnyana manufaktura postijno dobudovuvalas i zbilshuvala virobnictvo Kilkist pryadilnih verstativ dosyagla 1 912 v 1914 roci Produkciyi prodavali priblizno na 18 000 000 rubliv Kilkist pracivnikiv dijshla do 11 300 Hud Ivan Bilonogov Polotnyana manufaktura z shpilyastoyu Petropavlivskoyu cerkvoyu seredina 19 st Prijshov chas i dlya onovlennya staroyi Petropavlivskoyi cerkvi 1880 roku v teplij nizhnij cerkvi provedeni znachni onovlyuvalni roboti koshtom todishnih volodariv Yaroslavskoyi Velikoyi manufakturi Andriya Oleksandrovicha Karzinkina ta Mikolaya Vasilovicha Igumnova yaki vitratili na onovlennya shistnadcyat tisyach 16 000 rubliv Stini hramu buli rozfarbovani pid viglyad dikogo marmuru nanovo vizolotili ikonostas pridbani novi ikoni novij sribnij liturgichnij posud panikadilo v hrami stvorili novi kahlyani pechi pidlogu vistlali plitkami z chavunu Na pozhertvu v 4 500 rubliv buv nanovo vidtvorenij shpil hramu sho znachno postrazhdav vid silnogo bureviyu 1884 roku 1887 roku dijshla cherga i do starih derev yanih shodiv na drugij poverh za proektom arhitektora N I Pozdyeyeva kolishni derev yani shodi zaminili na marmurovi V period 1887 1888 rokiv sklepinnya verhnogo hramu prikrasheni stinopisami hudozhnikiv N Egorova ta Katasova U 20 stolitti1918 roku za perevorotom bilshovikiv pidpriyemstvo bulo nacionalizovane 1920 roku nazvu zminili na Yaroslavsku pryadilno tkacku fabriku Golovnogo upravlinnya tekstilnoyi promislovosti VSNH 1929 roku Petropavlivsku cerkvu zachinili Dva yiyi poverhi vikoristovuvali yak klub robitnikiv ta yak kinoteatr Piznishe v hrami dobi rosijskogo baroko obladnali sportivnij zal She 1922 roku na chest peremogi Chervonoyi Armiyi na Perekopi fabrika otrimala nazvu rosijskoyu Krasnyj Perekop V roki Vitchiznyanoyi vijni pidpriyemstvo ne zupinyalosya i bulo perevedene na vipusk tehnichnogo polotna Z 1962 roku perevedene na vipusk shtuchnogo polotna z himvolokon Pislya rozpadu SRSR v period 1992 1997 rokiv velichnij dvopoverhovij hram vikoristovuvala odna z yaroslavskih birzh 1997 roku hram povernuli Rosijskij pravoslavnij cerkvi Opis hramuCerkva ceglyana potinkovana dvopoverhova trinavna fasadi rozfarbovani u dva kolori Nalezhit do hramiv zalnogo tipu de bichni navi toyi zh visoti sho i golovna Dovzhina hramu sorok dva 42 metri sporuda zavshirshki dvanadcyat 12 metriv Na zahidnomu fasadi visochit yedina vezha dzvinicya v nizhnih yarusah yakoyi roztashovani shodi na drugij poverh Vikoristanij tip svitskih shodiv pritamannij paradnim shodam palaciv 18 stolittya Yedina vezha hramu zahidnogo fasadu maye dva yarusi dlya dzvoniv i uvinchana shpilem visota yakogo simdesyat tri 73 metri Pervisno hram mav kuranti Desyatilittyami ce bula najbilsha za visotoyu sporuda istorichnogo Yaroslavlya Dah dvoshilij prikrashenij lyukarnami Pervisno dah mav signaturku u viglyadi malenkoyi bani sho kopiyuvalo siluet Petropavlivskogo soboru v Sankt Peterburzi Na 2010 rik signaturka u viglyadi malenkoyi bani ne bula vidnovlena sho zbidnilo suchasnij siluet hramovoyi sporudi Hram vhodiv v kompleks virobnichih sporud zi storozhkoyu stavkami i mlinami regulyarnimi parkom budinkom upravlinnya manufakturoyu prihistkom dlya vbogih Za chasiv SRSR za Petropavlivskoyu cerkvoyu pobuduvali stadion DzherelaGryaznov A F Yaroslavskaya Bolshaya manufaktura za vremya 1722 1856 Yaroslavl 1910 Fabrika Krasnyj Perekop byvshaya Yaroslavskaya bolshaya manufaktura 1722 1933 gg Sbornik dokumentov M 1936 Balueva N N Yaroslavskaya Bolshaya manufaktura Stranicy istorii Yaroslavl Nyuans 2002 Postanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 1327 ot 30 08 1960