Васи́ль Іва́нович Петро́в (2 (15) січня 1917 село Чорноліське, тепер Новоселицького району Ставропольського краю — 1 лютого 2014, місто Москва) — радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (25.03.1983), головнокомандувач Сухопутних військ СРСР — заступник міністра оборони СРСР (1980—1985), 1-й заступник міністра оборони СРСР (1985—1986). Член ЦК КПРС у 1976—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань. Герой Радянського Союзу (16.02.1982).
Петров Василь Іванович | |
---|---|
рос. Василий Иванович Петров | |
Ім'я при народженні | Петров Василий Иванович |
Народження | 2 (15) січня 1917 с. Чорноліське, Ставропольський край Російська імперія |
Смерть | 1 лютого 2014 (97 років) м.Москва |
Поховання | d |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія 1939–1992 |
Рід військ | Сухопутні війська СРСР |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1939–1992 |
Партія | КПРС |
Член | ЦК КПРС |
Звання | Маршал Радянського Союзу |
Командування | Перший заступник міністра оборони СРСР, Головнокомандувач Сухопутними військами СРСР, Командувач Далекосхідним військовим округами, Командувач армією |
Війни / битви | Друга Світова війна |
Нагороди | |
Петров Василь Іванович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 2 (15) січня 1917 року в селі Чорноліському Ставропольської губернії. У 1935 році закінчив 10 класів середньої школи, в 1937 році — два курси Орджонікідзевського педагогічного інституту.
У Червоній армії з 22 листопада 1939 року. Служив у полковій школі. У 1941 році закінчив двомісячні курси молодших лейтенантів, після чого командував кавалерійським взводом.
У роки німецько-радянської війни: командир кавалерійського взводу, заступник командира ескадрону (серпень 1941 — березень 1942); на штабній роботі: помічник начальника штабу полку з розвідки, ад'ютант старшого окремого батальйону (березень — грудень 1942); командир батальйону автоматників, заступник начальника штабу з оперативної частини 40-ї окремої мотострілецької бригади (грудень 1942 — березень 1943). З березня 1943 по грудень 1944 року — начальник оперативного відділення штабу бригади, потім стрілецької дивізії.
Воював на Південному, Кримському, Північно-Кавказькому, Закавказькому, Степовому, Воронезькому, 1-м і 2-му Українських фронтах. Брав участь в обороні Одеси, Севастополя і Кавказу, форсував Дніпро і Дністер, воював в Україні, Румунії та Угорщині.
1945 року закінчив пришвидшений курс Військової академії імені Фрунзе, 1948 року — основний курс Військової академії імені Фрунзе.
Служив у Далекосхідному військовому окрузі. У 1948—1953 роках — заступник начальника, начальник оперативного відділу штабу 1-ї окремої Червонопрапорної армії; з червня 1953 по грудень 1955 року — командир 50-го стрілецького полку, з грудня 1955 по січень 1957 року — начальник штабу 39-ї стрілецької дивізії, з січня 1957 по липень 1961 року — командир 129-ї навчальної мотострілецької дивізії в Хабаровську.
З липня 1961 по червень 1964 року — начальник штабу армії, з червня 1964 по січень 1966 року — командувач 5-ї армії Далекосхідного військового округу.
З січня 1966 по квітень 1972 року — начальник штабу — 1-й заступник командувача військ Далекосхідного військового округу. У 1969 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу СРСР.
У квітні 1972 — травні 1976 року — командувач військ Далекосхідного військового округу.
З травня 1976 по грудень 1978 року — 1-й заступник головнокомандувача Сухопутних військ СРСР. Під час ефіопсько-сомалійської війни (1977—1978) очолював оперативну групу Міністерства оборони СРСР в Ефіопії і займався плануванням бойових операцій ефіопських військ.
З грудня 1978 по листопад 1980 року — головнокомандувач військ Далекого Сходу (штаб — в місті УЛН-Уде).
З листопада 1980 по січень 1985 року — головнокомандувач Сухопутних військ СРСР — заступник міністра оборони СРСР.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 лютого 1982 року за успішне виконання завдань уряду і проявлені при цьому мужність і відвагу, генералу армії Петрову Василю Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
З січня 1985 по липень 1986 року — 1-й заступник міністра оборони СРСР.
З липня 1986 по січень 1992 року — генеральний інспектор Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР, в січні — вересні 1992 року — радник начальника Генерального штабу Об'єднаних Збройних Сил Співдружності Незалежних Держав. З вересня 1992 року — радник при Міністерстві оборони Російської Федерації.
Помер 1 лютого 2014 року. Похований на Федеральному військовому меморіальному кладовищі в Митищинському районі Московської області.
Військові звання
- полковник (29.04.1952)
- генерал-майор (9.05.1961)
- генерал-лейтенант (16.06.1965)
- генерал-полковник (29.04.1970)
- генерал армії (15.12.1972)
- Маршал Радянського Союзу (25.03.1983)
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (16.02.1982)
- чотири ордени Леніна (31.10.1967; 21.02.1978; 16.02.1982; 14.01.1987)
- орден Жовтневої Революції (21.02.1974)
- два ордени Вітчизняної війни І ст. (8.07.1944; 11.03.1985)
- орден Вітчизняної війни ІІ ст. (31.10.1943)
- орден Червоного Прапора (28.10.1944)
- два ордени Червоної Зірки (6.11.1942; 26.10.1955)
- орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ст. (17.02.1976)
- орден Олександра Невського (Російська Федерація) (24.02.2012)
- іноземні ордени: ордени Сухе-Батора (1981), Бойового Червоного Прапора (1980), «За бойові заслуги» (1971, Монголія); ордени Тудора Владимиреску 1-го ступеня (1974), «За військові заслуги» (1985, Румунія); ордени Червоного Прапора (1982), Переможного лютого (1985, Чехословаччина); орден Державного Прапора (1982, Ефіопія); орден «За військову доблесть» 1-го ступеня (1983, В'єтнам); орден Шарнхорста (1983, НДР); орден «Ернесто Че Гевара» 1-го ступеня (1985, Куба); орден Прапора Угорської Народної Республіки з алмазами (1985); орден Національного прапора (1985, КНДР); орден Народної Республіки Болгарія 1-го ступеня (1985).
- медалі
- Почесний громадянин Новоселицького району Ставропольського краю (26.12.2006)
Література
- Маршалы Советского Союза: личные дела рассказывают. М., 1996
Посилання
- Петров Василий Иванович
- Патриарх Дальнего Востока
- ПЕТРОВ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Petrov Vasi l Iva novich Petro v 2 15 sichnya 1917 19170115 selo Chornoliske teper Novoselickogo rajonu Stavropolskogo krayu 1 lyutogo 2014 misto Moskva radyanskij voyenachalnik Marshal Radyanskogo Soyuzu 25 03 1983 golovnokomanduvach Suhoputnih vijsk SRSR zastupnik ministra oboroni SRSR 1980 1985 1 j zastupnik ministra oboroni SRSR 1985 1986 Chlen CK KPRS u 1976 1989 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 9 11 go sklikan Geroj Radyanskogo Soyuzu 16 02 1982 Petrov Vasil Ivanovichros Vasilij Ivanovich PetrovIm ya pri narodzhenniPetrov Vasilij IvanovichNarodzhennya2 15 sichnya 1917 1917 01 15 s Chornoliske Stavropolskij kraj Rosijska imperiyaSmert1 lyutogo 2014 2014 02 01 97 rokiv m MoskvaPohovannyadKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiya 1939 1992Rid vijskSuhoputni vijska SRSROsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1939 1992PartiyaKPRSChlenCK KPRSZvannya Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannyaPershij zastupnik ministra oboroni SRSR Golovnokomanduvach Suhoputnimi vijskami SRSR Komanduvach Dalekoshidnim vijskovim okrugami Komanduvach armiyeyuVijni bitviDruga Svitova vijnaNagorodiOrden Oleksandra Nevskogo Nagorodi inshih krayin Orden Peremozhnogo lyutogo Petrov Vasil Ivanovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 2 15 sichnya 1917 roku v seli Chornoliskomu Stavropolskoyi guberniyi U 1935 roci zakinchiv 10 klasiv serednoyi shkoli v 1937 roci dva kursi Ordzhonikidzevskogo pedagogichnogo institutu U Chervonij armiyi z 22 listopada 1939 roku Sluzhiv u polkovij shkoli U 1941 roci zakinchiv dvomisyachni kursi molodshih lejtenantiv pislya chogo komanduvav kavalerijskim vzvodom U roki nimecko radyanskoyi vijni komandir kavalerijskogo vzvodu zastupnik komandira eskadronu serpen 1941 berezen 1942 na shtabnij roboti pomichnik nachalnika shtabu polku z rozvidki ad yutant starshogo okremogo bataljonu berezen gruden 1942 komandir bataljonu avtomatnikiv zastupnik nachalnika shtabu z operativnoyi chastini 40 yi okremoyi motostrileckoyi brigadi gruden 1942 berezen 1943 Z bereznya 1943 po gruden 1944 roku nachalnik operativnogo viddilennya shtabu brigadi potim strileckoyi diviziyi Voyuvav na Pivdennomu Krimskomu Pivnichno Kavkazkomu Zakavkazkomu Stepovomu Voronezkomu 1 m i 2 mu Ukrayinskih frontah Brav uchast v oboroni Odesi Sevastopolya i Kavkazu forsuvav Dnipro i Dnister voyuvav v Ukrayini Rumuniyi ta Ugorshini Chlen VKP b z 1944 roku 1945 roku zakinchiv prishvidshenij kurs Vijskovoyi akademiyi imeni Frunze 1948 roku osnovnij kurs Vijskovoyi akademiyi imeni Frunze Sluzhiv u Dalekoshidnomu vijskovomu okruzi U 1948 1953 rokah zastupnik nachalnika nachalnik operativnogo viddilu shtabu 1 yi okremoyi Chervonoprapornoyi armiyi z chervnya 1953 po gruden 1955 roku komandir 50 go strileckogo polku z grudnya 1955 po sichen 1957 roku nachalnik shtabu 39 yi strileckoyi diviziyi z sichnya 1957 po lipen 1961 roku komandir 129 yi navchalnoyi motostrileckoyi diviziyi v Habarovsku Z lipnya 1961 po cherven 1964 roku nachalnik shtabu armiyi z chervnya 1964 po sichen 1966 roku komanduvach 5 yi armiyi Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu Z sichnya 1966 po kviten 1972 roku nachalnik shtabu 1 j zastupnik komanduvacha vijsk Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu U 1969 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi Generalnogo shtabu SRSR U kvitni 1972 travni 1976 roku komanduvach vijsk Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu Z travnya 1976 po gruden 1978 roku 1 j zastupnik golovnokomanduvacha Suhoputnih vijsk SRSR Pid chas efiopsko somalijskoyi vijni 1977 1978 ocholyuvav operativnu grupu Ministerstva oboroni SRSR v Efiopiyi i zajmavsya planuvannyam bojovih operacij efiopskih vijsk Z grudnya 1978 po listopad 1980 roku golovnokomanduvach vijsk Dalekogo Shodu shtab v misti ULN Ude Z listopada 1980 po sichen 1985 roku golovnokomanduvach Suhoputnih vijsk SRSR zastupnik ministra oboroni SRSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 lyutogo 1982 roku za uspishne vikonannya zavdan uryadu i proyavleni pri comu muzhnist i vidvagu generalu armiyi Petrovu Vasilyu Ivanovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Z sichnya 1985 po lipen 1986 roku 1 j zastupnik ministra oboroni SRSR Z lipnya 1986 po sichen 1992 roku generalnij inspektor Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR v sichni veresni 1992 roku radnik nachalnika Generalnogo shtabu Ob yednanih Zbrojnih Sil Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav Z veresnya 1992 roku radnik pri Ministerstvi oboroni Rosijskoyi Federaciyi Pomer 1 lyutogo 2014 roku Pohovanij na Federalnomu vijskovomu memorialnomu kladovishi v Mitishinskomu rajoni Moskovskoyi oblasti Vijskovi zvannyapolkovnik 29 04 1952 general major 9 05 1961 general lejtenant 16 06 1965 general polkovnik 29 04 1970 general armiyi 15 12 1972 Marshal Radyanskogo Soyuzu 25 03 1983 NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 16 02 1982 chotiri ordeni Lenina 31 10 1967 21 02 1978 16 02 1982 14 01 1987 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 21 02 1974 dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni I st 8 07 1944 11 03 1985 orden Vitchiznyanoyi vijni II st 31 10 1943 orden Chervonogo Prapora 28 10 1944 dva ordeni Chervonoyi Zirki 6 11 1942 26 10 1955 orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR III st 17 02 1976 orden Oleksandra Nevskogo Rosijska Federaciya 24 02 2012 inozemni ordeni ordeni Suhe Batora 1981 Bojovogo Chervonogo Prapora 1980 Za bojovi zaslugi 1971 Mongoliya ordeni Tudora Vladimiresku 1 go stupenya 1974 Za vijskovi zaslugi 1985 Rumuniya ordeni Chervonogo Prapora 1982 Peremozhnogo lyutogo 1985 Chehoslovachchina orden Derzhavnogo Prapora 1982 Efiopiya orden Za vijskovu doblest 1 go stupenya 1983 V yetnam orden Sharnhorsta 1983 NDR orden Ernesto Che Gevara 1 go stupenya 1985 Kuba orden Prapora Ugorskoyi Narodnoyi Respubliki z almazami 1985 orden Nacionalnogo prapora 1985 KNDR orden Narodnoyi Respubliki Bolgariya 1 go stupenya 1985 medali Pochesnij gromadyanin Novoselickogo rajonu Stavropolskogo krayu 26 12 2006 LiteraturaMarshaly Sovetskogo Soyuza lichnye dela rasskazyvayut M 1996PosilannyaPetrov Vasilij Ivanovich Patriarh Dalnego Vostoka PETROV Poperednik Pavlovskij Ivan Grigorovich 1967 1980 Golovnokomanduvach Suhoputnih vijsk SRSR 1980 1985 Nastupnik Ivanovskij Yevgen Pilipovich 1985 1989