Сергій Володимирович Перхун (4 вересня 1977, Дніпропетровськ — 28 серпня 2001, Москва) — український футболіст, воротар, який трагічно загинув у 23-річному віці через травму, отриману на футбольному полі.
Сергій Перхун | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Сергій Володимирович Перхун | |
Народження | 4 вересня 1977 | |
Дніпропетровськ, УРСР | ||
Смерть | 28 серпня 2001 (23 роки) | |
Москва, Росія | ||
Зріст | 190 см | |
Вага | 85 кг | |
Громадянство | Україна | |
Позиція | воротар | |
Юнацькі клуби | ||
«Дніпро-75» | ||
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | І (г) |
1993—1998 1995 1999—2000 2001 | «Дніпро» Д → «Металург» Нм «Шериф» ЦСКА М | 23 (-31) 7 (-13) 35 (-11) 13 (-6) |
Національна збірна** | ||
Роки | Збірна | І (г) |
1997—1998 2001 | Україна (мол.) Україна | 2 (-1) 1 (0) |
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||
Сергій Перхун у Вікісховищі |
Клубна кар'єра
Вихованець дніпропетровської школи «Дніпро-75».
З 1993 року почав залучатися до складу головної команди дніпропетровського «Дніпра». У матчах вищої ліги чемпіонату України дебютував 8 жовтня 1993 року, провівши на полі всю гру проти криворізького «Кривбаса» (перемога 2:1). На момент дебюту у вищій лізі гравцеві виповнилося 16 років, 1 місяць та 4 дні, тобто він донині наймолодший гравець «Дніпра», що брав участь у матчах вищого дивізіону, а також наймолодший воротар в історії вищої (Прем'єр-) ліги української першості. У подальшому молодий воротар з'являвся на полі в основному складі «Дніпра» досить нерегулярно, переважно залишаючись дублером досвідченіших голкіперів команди. Усього за 6 сезонів, проведених у дніпропетровській команді, в рамках чемпіонату України зіграв лише у 23 матчах і пропустив 31 м'яч.
1999 року Сергій переїхав до Молдови, де захищав кольори тираспольського «Шерифа», попри те, що ще раніше отримав запрошення від київського «Динамо». У 2000 році Валерій Лобановський знову запропонував йому місце в київському клубі, однак Сергій так і не погодився і в 2001 перейшов до московського ЦСКА, у складі якого вже у першій частині дебютного сезону в чемпіонаті Росії поступово завоював місце в основі команди. До моменту трагічної загибелі у серпні 2001 року встиг виступити за головну команду ЦСКА у 13 матчах чемпіонату, причому пропустив лише шість голів (по одному голу в шести іграх, а сім ігор — без пропущених м'ячів). Невдовзі до Сергія стали придивлятися представники найкращих клубів Європи, а сам він завжди мріяв грати за «Барселону».
Виступи за збірні
Викликався до юнацьких збірних різних вікових категорій, у складі збірної України U-16 став бронзовим призером чемпіонату Європи 1994 року. З 1997 року долучався до складу молодіжної збірної України, за яку провів два офіційні матчі у 1998 році.
2001 року отримав виклик до національної збірної України, у складі якої дебютував 15 серпня 2001 року, провівши на полі другий тайм товариської гри проти збірної Латвії. То був єдиний виступ перспективного воротаря у формі головної команди країни.
Пам'ятаю, як після гри у Латвії до мене підходив Сергій. Він мене спитав: «На матчі з Білоруссю та Вірменією мене викличуть?» Його очі просто сяяли надією. Я сказав: «Звісно, викличуть, навіть не сумнівайся». Звідки мені було знати, що це наша остання зустріч... |
Трагічна загибель
Повернувшись до ЦСКА після свого першого збору з національною командою, Перхун почав готуватися до виїзного матчу чемпіонату Росії проти клубу «Анжі». Гра відбулася у Махачкалі 18 серпня 2001 року, через три дні після дебюту молодого воротаря у складі збірної України. На 78-й хвилині гри за рахунку 0:0 Перхун вийшов за межі власного штрафного майданчика, щоб перехопити м'яч, спрямований з глибини поля на форварда «Анжі» . І воротар ЦСКА, і нападник «Анжі» йшли на м'яч головами та зіткнулися ними у повітрі. Після зіткнення обох гравців з черепно-мозковими травмами доправили до лікарні.
У лікарні в Махачкалі Сергієві наклали шви, й він вирушив разом із командою до аеропорту, однак по дорозі знепритомнів. Довелося повернути його до реанімаційного відділення лікарні. Наступного дня Перхуна літаком переправили до Москви, де він ще більше тижня перебував у комі в інституті нейрохірургії імені М. М. Бурденка. Помер молодий воротар, не приходячи до тями, 28 серпня 2001 року.
Вшанування пам'яті
На прощання з Сергієм Перхуном, яке відбулось у Москві, прийшли тисячі вболівальників не лише ЦСКА, але й інших футбольних клубів міста. Згодом гравці та вболівальники ЦСКА супроводжували тіло футболіста до Дніпра, де до них приєдналися друзі та родичі Перхуна, а також уболівальники «Дніпра». Поховали гравця 30 серпня на центральній алеї Запорізького кладовища Дніпра.
На всіх матчах сезону 2001 року, що відбувалися після смерті Перхуна, гравці ЦСКА на знак пам'яті про свого воротаря виходили з чорним траурними стрічками на рукавах, а вболівальники команди розтягували на трибунах величезну футболку з 16-м номером та прізвищем померлого футболіста. Пізніше керівництво московського клубу ухвалило рішення про вилучення 16-го ігрового номера з вжитку, цей номер у складі ЦСКА навічно закріплений за Сергієм Перхуном.
2005 року батько воротаря Володимир Сергійович написав присвячену синові книгу «Мій син — воротар». У жовтні 2005 року відкрито пам'ятник Сергієві Перхуну біля Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту, у якому він свого часу навчався. Кошти на спорудження пам'ятника надійшли від фонду Федерації футболу України, мерії Дніпра, а також від уболівальників, які самотужки збирали гроші.
Під час зимових шкільних канікул у Дніпрі відбувається традиційний дитячий футбольний турнір пам'яті Сергія Перхуна, який організовують місцевий спортивний клуб «Вихор» і ДЮСШ «Дніпро-75». Також адміністрація клубу ЦСКА щороку влаштовує в Москві турнір пам'яті гравця. У цих змаганнях беруть участь корпоративні й аматорські команди.
Досягнення
- Володар Кубка Молдови: 1999;
- Бронзовий призер чемпіонату Європи U-16 1994 року;
- Включений до переліку «33 найкращі футболісти України»: 2001;
- Включений до переліку «33 найкращі футболісти чемпіонату Росії»: 2001;
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 19 вересня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Сергій Перхун [ 18 серпня 2009 у Wayback Machine.] на peoples.ru
Джерела
- Реєстр матчів гравця на офіційному сайті ФФУ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сергій Перхун: перерваний політ [ 10 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сайт-меморіал Сергія Перхуна [ 22 лютого 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Як проводжали Сергія Перхуна [ 21 квітня 2009 у Wayback Machine.] // . — 2005. — 16 лип.(рос.)
- Профіль [ 28 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Footballfacts.ru (рос.)
Література
- Перхун В. Мой сын — вратарь. — Дніпропетровськ, 2005. — 256 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Volodimirovich Perhun 4 veresnya 1977 Dnipropetrovsk 28 serpnya 2001 Moskva ukrayinskij futbolist vorotar yakij tragichno zaginuv u 23 richnomu vici cherez travmu otrimanu na futbolnomu poli Sergij PerhunSergij PerhunOsobisti daniPovne im ya Sergij Volodimirovich PerhunNarodzhennya 4 veresnya 1977 1977 09 04 Dnipropetrovsk URSRSmert 28 serpnya 2001 2001 08 28 23 roki Moskva RosiyaZrist 190 smVaga 85 kgGromadyanstvo UkrayinaPoziciya vorotarYunacki klubi Dnipro 75 Profesionalni klubi Roki Klub I g 1993 1998 1995 1999 2000 2001 Dnipro D Metalurg Nm Sherif CSKA M 23 31 7 13 35 11 13 6 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1997 1998 2001 Ukrayina mol Ukrayina 2 1 1 0 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Informaciyu onovleno 25 bereznya 2010 Informaciyu pro igri ta goli za nacionalnu zbirnu onovleno 25 bereznya 2010 Sergij Perhun u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Perhun Klubna kar yeraVihovanec dnipropetrovskoyi shkoli Dnipro 75 Z 1993 roku pochav zaluchatisya do skladu golovnoyi komandi dnipropetrovskogo Dnipra U matchah vishoyi ligi chempionatu Ukrayini debyutuvav 8 zhovtnya 1993 roku provivshi na poli vsyu gru proti krivorizkogo Krivbasa peremoga 2 1 Na moment debyutu u vishij lizi gravcevi vipovnilosya 16 rokiv 1 misyac ta 4 dni tobto vin donini najmolodshij gravec Dnipra sho brav uchast u matchah vishogo divizionu a takozh najmolodshij vorotar v istoriyi vishoyi Prem yer ligi ukrayinskoyi pershosti U podalshomu molodij vorotar z yavlyavsya na poli v osnovnomu skladi Dnipra dosit neregulyarno perevazhno zalishayuchis dublerom dosvidchenishih golkiperiv komandi Usogo za 6 sezoniv provedenih u dnipropetrovskij komandi v ramkah chempionatu Ukrayini zigrav lishe u 23 matchah i propustiv 31 m yach 1999 roku Sergij pereyihav do Moldovi de zahishav kolori tiraspolskogo Sherifa popri te sho she ranishe otrimav zaproshennya vid kiyivskogo Dinamo U 2000 roci Valerij Lobanovskij znovu zaproponuvav jomu misce v kiyivskomu klubi odnak Sergij tak i ne pogodivsya i v 2001 perejshov do moskovskogo CSKA u skladi yakogo vzhe u pershij chastini debyutnogo sezonu v chempionati Rosiyi postupovo zavoyuvav misce v osnovi komandi Do momentu tragichnoyi zagibeli u serpni 2001 roku vstig vistupiti za golovnu komandu CSKA u 13 matchah chempionatu prichomu propustiv lishe shist goliv po odnomu golu v shesti igrah a sim igor bez propushenih m yachiv Nevdovzi do Sergiya stali pridivlyatisya predstavniki najkrashih klubiv Yevropi a sam vin zavzhdi mriyav grati za Barselonu Vistupi za zbirniViklikavsya do yunackih zbirnih riznih vikovih kategorij u skladi zbirnoyi Ukrayini U 16 stav bronzovim prizerom chempionatu Yevropi 1994 roku Z 1997 roku doluchavsya do skladu molodizhnoyi zbirnoyi Ukrayini za yaku proviv dva oficijni matchi u 1998 roci 2001 roku otrimav viklik do nacionalnoyi zbirnoyi Ukrayini u skladi yakoyi debyutuvav 15 serpnya 2001 roku provivshi na poli drugij tajm tovariskoyi gri proti zbirnoyi Latviyi To buv yedinij vistup perspektivnogo vorotarya u formi golovnoyi komandi krayini Pam yatayu yak pislya gri u Latviyi do mene pidhodiv Sergij Vin mene spitav Na matchi z Bilorussyu ta Virmeniyeyu mene viklichut Jogo ochi prosto syayali nadiyeyu Ya skazav Zvisno viklichut navit ne sumnivajsya Zvidki meni bulo znati sho ce nasha ostannya zustrich asistent golovnogo trenera zbirnoyi Ukrayini Leonid Buryak Tragichna zagibelPovernuvshis do CSKA pislya svogo pershogo zboru z nacionalnoyu komandoyu Perhun pochav gotuvatisya do viyiznogo matchu chempionatu Rosiyi proti klubu Anzhi Gra vidbulasya u Mahachkali 18 serpnya 2001 roku cherez tri dni pislya debyutu molodogo vorotarya u skladi zbirnoyi Ukrayini Na 78 j hvilini gri za rahunku 0 0 Perhun vijshov za mezhi vlasnogo shtrafnogo majdanchika shob perehopiti m yach spryamovanij z glibini polya na forvarda Anzhi I vorotar CSKA i napadnik Anzhi jshli na m yach golovami ta zitknulisya nimi u povitri Pislya zitknennya oboh gravciv z cherepno mozkovimi travmami dopravili do likarni U likarni v Mahachkali Sergiyevi naklali shvi j vin virushiv razom iz komandoyu do aeroportu odnak po dorozi znepritomniv Dovelosya povernuti jogo do reanimacijnogo viddilennya likarni Nastupnogo dnya Perhuna litakom perepravili do Moskvi de vin she bilshe tizhnya perebuvav u komi v instituti nejrohirurgiyi imeni M M Burdenka Pomer molodij vorotar ne prihodyachi do tyami 28 serpnya 2001 roku Vshanuvannya pam yatiNa proshannya z Sergiyem Perhunom yake vidbulos u Moskvi prijshli tisyachi vbolivalnikiv ne lishe CSKA ale j inshih futbolnih klubiv mista Zgodom gravci ta vbolivalniki CSKA suprovodzhuvali tilo futbolista do Dnipra de do nih priyednalisya druzi ta rodichi Perhuna a takozh ubolivalniki Dnipra Pohovali gravcya 30 serpnya na centralnij aleyi Zaporizkogo kladovisha Dnipra Na vsih matchah sezonu 2001 roku sho vidbuvalisya pislya smerti Perhuna gravci CSKA na znak pam yati pro svogo vorotarya vihodili z chornim traurnimi strichkami na rukavah a vbolivalniki komandi roztyaguvali na tribunah velicheznu futbolku z 16 m nomerom ta prizvishem pomerlogo futbolista Piznishe kerivnictvo moskovskogo klubu uhvalilo rishennya pro viluchennya 16 go igrovogo nomera z vzhitku cej nomer u skladi CSKA navichno zakriplenij za Sergiyem Perhunom 2005 roku batko vorotarya Volodimir Sergijovich napisav prisvyachenu sinovi knigu Mij sin vorotar U zhovtni 2005 roku vidkrito pam yatnik Sergiyevi Perhunu bilya Dnipropetrovskogo derzhavnogo institutu fizichnoyi kulturi i sportu u yakomu vin svogo chasu navchavsya Koshti na sporudzhennya pam yatnika nadijshli vid fondu Federaciyi futbolu Ukrayini meriyi Dnipra a takozh vid ubolivalnikiv yaki samotuzhki zbirali groshi Pid chas zimovih shkilnih kanikul u Dnipri vidbuvayetsya tradicijnij dityachij futbolnij turnir pam yati Sergiya Perhuna yakij organizovuyut miscevij sportivnij klub Vihor i DYuSSh Dnipro 75 Takozh administraciya klubu CSKA shoroku vlashtovuye v Moskvi turnir pam yati gravcya U cih zmagannyah berut uchast korporativni j amatorski komandi DosyagnennyaVolodar Kubka Moldovi 1999 Bronzovij prizer chempionatu Yevropi U 16 1994 roku Vklyuchenij do pereliku 33 najkrashi futbolisti Ukrayini 2001 Vklyuchenij do pereliku 33 najkrashi futbolisti chempionatu Rosiyi 2001 Primitki Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 19 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Sergij Perhun 18 serpnya 2009 u Wayback Machine na peoples ruDzherelaReyestr matchiv gravcya na oficijnomu sajti FFU 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Sergij Perhun perervanij polit 10 chervnya 2011 u Wayback Machine ros Sajt memorial Sergiya Perhuna 22 lyutogo 2010 u Wayback Machine ros Yak provodzhali Sergiya Perhuna 21 kvitnya 2009 u Wayback Machine 2005 16 lip ros Profil 28 listopada 2021 u Wayback Machine Footballfacts ru ros LiteraturaPerhun V Moj syn vratar Dnipropetrovsk 2005 256 s