Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Перські листи» (фр. Lettres persanes) — філософський роман Шарля Луї де Монтеск'є, написаний в епістолярній формі. Вперше анонімно виданий у 1721 році.
| Перькі листи | ||||
|---|---|---|---|---|
| Lettres persanes | ||||
 | ||||
| Жанр | сатира | |||
| Автор | Шарль Луї де Монтеск'є | |||
| Мова | Французька | |||
| Написано | 1720 | |||
| Опубліковано | 1721 | |||
| Країна |  Франція | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Основні ідеї цього роману пізніше були викладені в «Роздумах про причини величі та падіння римлян» (1734) та у вигляді розробленої, достатньо стрункої системи в «Про дух законів» (1748). Твір здобув значну популярність у тогочасній Франції і є популярним до сьогодні. За життя автора роман витримав 12 видань. Роман побудований у формі листування двох персів — Узбека та Ріка, що пишуть своїм друзям та один одному листи, подорожуючи тогочасною Європою, а зокрема Францією. У романі порушуються проблеми державного устрою, монархічного правління Людовика XIV, релігії, віротерпимості та вад тогочасного європейського суспільства.
Сюжет
Перс Узбек змушений виїхати до Європи через велику кількість ворогів та можливість цькування. Шах відпускає Узбека з країни під приводом вивчення ним західних наук. В Іспагані залишається сераль (палац) Узбека разом із гаремом, в якому відбуваються події східної частини роману.
Почавши подорож з Ерзерума, далі їхній шлях пролягає через Токат та Смирну — землі, підвладні туркам-османам. Узбек бачить Турецьку імперію спустошеною та бідною. Він виділяє Смирну, називаючи її сильним та багатим містом, але каже, що таким його роблять європейці. Першим християнським містом, до якого потрапляють герої, стає квітуче італійське місто Ліворно. Мусульман вражає архітектура, одяг та звичаї мешканців. Італійські жінки мають безліч свобод у порівнянні з персіянками. Вони носять лише одну вуаль (персіянки носять чотири), мають право виходити на вулицю в будь-який день та можуть ставати об'єктами споглядання інших чоловіків, не викликаючи гніву власних чоловіків. Потрапивши до Парижу, мандрівники здивовані швидким темпом життя французів, описують захоплення парижан мистецтвом театру.
Паралельно листуванню з друзями, Узбек листується з своїми дружинами та євнухами гарему. За відсутності Узбека в ньому відбувається низка неприємних подій. Одну із дружин застали разом із білим євнухом, який за це заслуговує на смерть. Один із чорних євнухів помирає і, підшукуючи йому заміну, головний євнух бажає помститися одному зі своїх ворогів, замінивши ним померлого.
Узбек пише муллі Магомету-Алі, ставлячи різні релігійно-філософські питання, роздумує про парадокси церкви. Магомет-Алі у відповідь звинувачує Узбека у богохульстві та зневажанні релігійних джерел.
Ріка спостерігає за француженками і розмірковує про жіночу свободу, приходить до висновку, що влада жінок природна, це влада краси, якій ніщо не може протистояти. Порівнюючи характери персів та французів, він пише, що удавання — невідома річ для мешканців Франції, їх серця відкриті одне одному.
Автор устами Узбека розповідає про державний устрій Франції, безглуздість дій короля, парадокси католицького церковного устрою, висміює Папу Римського та «старого короля». Він розмірковує про найрозумнішу форму правління і порівнює європейські устрої із східними. Монархічна форма правління здається йому насильницькою, що рано чи пізно все одно перетвориться в деспотію або республіку. Історію створення республік у Європі він описує в одному із своїх листів.
Останні листи про подорожування Францією вказують на те, що мандрівники розчаровуються і у Франції. Вони бачать народ, що поруйнував власну душу жагою грошей, самовихвалянням. З часом норови цієї частини світу стають їм менш дивними.
Узбек хвилюється про те, що коїться в нього в гаремі. Голова євнухів пише йому листи з дивними і несподіваними пригодами. Як стане відомо пізніше, Роксана спеціально підкупила євнухів, щоб вони написали хазяїну нісенітниці. Після цього вона покохала іншого, а по його смерті від рук охоронців, прийняла отруту. В останньому листі до чоловіка Роксана описує почуття жінки-рабині в гаремі.
Композиція
Композиційно роман ділиться на три частини. У першій, що складається з 23 листів, перси обмінюються враженнями під час подорожі Узбека з Іспагані в Париж, куди він приїжджає навесні 1712 року. Друга, що включає 123 листи, припадає на останні роки царювання Людовика XIV (лист 92 повідомляє про смерть короля 4 вересня 1715) і на епоху регентства з 1715 по листопад 1720. Нарешті, третя (15 листів) затьмарена тривожними звістками із сералю, котрі примушують Узбека повернутися на батьківщину.
Реакція
Невдовзі після видання роману ім'я автора стало відомо. Це стало причиною того, що коли кандидатуру Монтеск'є висунули на місце у Французькій академії, видання цього твору стало важливою перешкодою для його обрання.
В 1751 році абат Готьє видав спеціальну брошуру проти письменника: «Перські листи» — богозневажна книга".
Вплив
Невдовзі після смерті філософа з'явилася книга під назвою "Російські листи" (1760), в якій анонімний автор захищав російську систему кріпацтва від критики французького просвітництва.
«Перські листи» викликали чимало наслідувань, серед яких були «Турецькі листи» Пуллена де Сен-Фуа (1730–1732), «Листи дикуна, покинутого на чужині» Жубера де Ла Рю (1738), «Єврейські листи» (1738–1742) маркіза д'Аржана, його же «Китайські листи» (1739–1742), «Листи перуанки» мадам де Графіньї (1747).
Література
- «История зарубежной литературы XVII века»: учебник для вузов. — 2-е издание, М.:1999
- Монтескьё «Персидские письма». М., 1956
- «История французской литературы»: Учеб. для филол. спец. вузов/Л. Г. Андреев, Н. П. Козлова, Г. К. Косиков. — М:. Высш. шк., 1987
- «История французской литературы»: В 4 т. М., 1946. Т. 1
- Ш. Монтескьё. «Избранные произведения». — М., 1955
Див. також
Посилання
- http://lib.ru/INOOLD/MONTESK/persid.txt [ 29 березня 2012 у Wayback Machine.]
- http://briefly.ru/monteske/persidskie_pisma/ [ 8 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.testsoch.com/persidskie-pisma-filosofskij-roman-sh-l-de-monteske/ [ 26 березня 2012 у Wayback Machine.]
- http://feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/le7/le7-4631.htm [ 1 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perski listi fr Lettres persanes filosofskij roman Sharlya Luyi de Montesk ye napisanij v epistolyarnij formi Vpershe anonimno vidanij u 1721 roci Perki listiLettres persanesVidannya 1754 rokuZhanr satiraAvtor Sharl Luyi de Montesk yeMova FrancuzkaNapisano 1720Opublikovano 1721Krayina Franciya Cej tvir u Vikishovishi Osnovni ideyi cogo romanu piznishe buli vikladeni v Rozdumah pro prichini velichi ta padinnya rimlyan 1734 ta u viglyadi rozroblenoyi dostatno strunkoyi sistemi v Pro duh zakoniv 1748 Tvir zdobuv znachnu populyarnist u togochasnij Franciyi i ye populyarnim do sogodni Za zhittya avtora roman vitrimav 12 vidan Roman pobudovanij u formi listuvannya dvoh persiv Uzbeka ta Rika sho pishut svoyim druzyam ta odin odnomu listi podorozhuyuchi togochasnoyu Yevropoyu a zokrema Franciyeyu U romani porushuyutsya problemi derzhavnogo ustroyu monarhichnogo pravlinnya Lyudovika XIV religiyi viroterpimosti ta vad togochasnogo yevropejskogo suspilstva SyuzhetSharl Luyi de Montesk ye Pers Uzbek zmushenij viyihati do Yevropi cherez veliku kilkist vorogiv ta mozhlivist ckuvannya Shah vidpuskaye Uzbeka z krayini pid privodom vivchennya nim zahidnih nauk V Ispagani zalishayetsya seral palac Uzbeka razom iz garemom v yakomu vidbuvayutsya podiyi shidnoyi chastini romanu Pochavshi podorozh z Erzeruma dali yihnij shlyah prolyagaye cherez Tokat ta Smirnu zemli pidvladni turkam osmanam Uzbek bachit Turecku imperiyu spustoshenoyu ta bidnoyu Vin vidilyaye Smirnu nazivayuchi yiyi silnim ta bagatim mistom ale kazhe sho takim jogo roblyat yevropejci Pershim hristiyanskim mistom do yakogo potraplyayut geroyi staye kvituche italijske misto Livorno Musulman vrazhaye arhitektura odyag ta zvichayi meshkanciv Italijski zhinki mayut bezlich svobod u porivnyanni z persiyankami Voni nosyat lishe odnu vual persiyanki nosyat chotiri mayut pravo vihoditi na vulicyu v bud yakij den ta mozhut stavati ob yektami spoglyadannya inshih cholovikiv ne viklikayuchi gnivu vlasnih cholovikiv Potrapivshi do Parizhu mandrivniki zdivovani shvidkim tempom zhittya francuziv opisuyut zahoplennya parizhan mistectvom teatru Paralelno listuvannyu z druzyami Uzbek listuyetsya z svoyimi druzhinami ta yevnuhami garemu Za vidsutnosti Uzbeka v nomu vidbuvayetsya nizka nepriyemnih podij Odnu iz druzhin zastali razom iz bilim yevnuhom yakij za ce zaslugovuye na smert Odin iz chornih yevnuhiv pomiraye i pidshukuyuchi jomu zaminu golovnij yevnuh bazhaye pomstitisya odnomu zi svoyih vorogiv zaminivshi nim pomerlogo Uzbek pishe mulli Magometu Ali stavlyachi rizni religijno filosofski pitannya rozdumuye pro paradoksi cerkvi Magomet Ali u vidpovid zvinuvachuye Uzbeka u bogohulstvi ta znevazhanni religijnih dzherel Rika sposterigaye za francuzhenkami i rozmirkovuye pro zhinochu svobodu prihodit do visnovku sho vlada zhinok prirodna ce vlada krasi yakij nisho ne mozhe protistoyati Porivnyuyuchi harakteri persiv ta francuziv vin pishe sho udavannya nevidoma rich dlya meshkanciv Franciyi yih sercya vidkriti odne odnomu Avtor ustami Uzbeka rozpovidaye pro derzhavnij ustrij Franciyi bezgluzdist dij korolya paradoksi katolickogo cerkovnogo ustroyu vismiyuye Papu Rimskogo ta starogo korolya Vin rozmirkovuye pro najrozumnishu formu pravlinnya i porivnyuye yevropejski ustroyi iz shidnimi Monarhichna forma pravlinnya zdayetsya jomu nasilnickoyu sho rano chi pizno vse odno peretvoritsya v despotiyu abo respubliku Istoriyu stvorennya respublik u Yevropi vin opisuye v odnomu iz svoyih listiv Obkladinka francuzkogo vidannya 1721 roku Ostanni listi pro podorozhuvannya Franciyeyu vkazuyut na te sho mandrivniki rozcharovuyutsya i u Franciyi Voni bachat narod sho porujnuvav vlasnu dushu zhagoyu groshej samovihvalyannyam Z chasom norovi ciyeyi chastini svitu stayut yim mensh divnimi Uzbek hvilyuyetsya pro te sho koyitsya v nogo v garemi Golova yevnuhiv pishe jomu listi z divnimi i nespodivanimi prigodami Yak stane vidomo piznishe Roksana specialno pidkupila yevnuhiv shob voni napisali hazyayinu nisenitnici Pislya cogo vona pokohala inshogo a po jogo smerti vid ruk ohoronciv prijnyala otrutu V ostannomu listi do cholovika Roksana opisuye pochuttya zhinki rabini v garemi KompoziciyaKompozicijno roman dilitsya na tri chastini U pershij sho skladayetsya z 23 listiv persi obminyuyutsya vrazhennyami pid chas podorozhi Uzbeka z Ispagani v Parizh kudi vin priyizhdzhaye navesni 1712 roku Druga sho vklyuchaye 123 listi pripadaye na ostanni roki caryuvannya Lyudovika XIV list 92 povidomlyaye pro smert korolya 4 veresnya 1715 i na epohu regentstva z 1715 po listopad 1720 Nareshti tretya 15 listiv zatmarena trivozhnimi zvistkami iz seralyu kotri primushuyut Uzbeka povernutisya na batkivshinu Obkladinka radyanskogo vidannya 1956 rokuReakciyaNevdovzi pislya vidannya romanu im ya avtora stalo vidomo Ce stalo prichinoyu togo sho koli kandidaturu Montesk ye visunuli na misce u Francuzkij akademiyi vidannya cogo tvoru stalo vazhlivoyu pereshkodoyu dlya jogo obrannya V 1751 roci abat Gotye vidav specialnu broshuru proti pismennika Perski listi bogoznevazhna kniga VplivNevdovzi pislya smerti filosofa z yavilasya kniga pid nazvoyu Rosijski listi 1760 v yakij anonimnij avtor zahishav rosijsku sistemu kripactva vid kritiki francuzkogo prosvitnictva Perski listi viklikali chimalo nasliduvan sered yakih buli Turecki listi Pullena de Sen Fua 1730 1732 Listi dikuna pokinutogo na chuzhini Zhubera de La Ryu 1738 Yevrejski listi 1738 1742 markiza d Arzhana jogo zhe Kitajski listi 1739 1742 Listi peruanki madam de Grafinyi 1747 Literatura Istoriya zarubezhnoj literatury XVII veka uchebnik dlya vuzov 2 e izdanie M 1999 Monteskyo Persidskie pisma M 1956 Istoriya francuzskoj literatury Ucheb dlya filol spec vuzov L G Andreev N P Kozlova G K Kosikov M Vyssh shk 1987 Istoriya francuzskoj literatury V 4 t M 1946 T 1 Sh Monteskyo Izbrannye proizvedeniya M 1955Div takozhPro duh zakonivPosilannyahttp lib ru INOOLD MONTESK persid txt 29 bereznya 2012 u Wayback Machine http briefly ru monteske persidskie pisma 8 kvitnya 2012 u Wayback Machine http www testsoch com persidskie pisma filosofskij roman sh l de monteske 26 bereznya 2012 u Wayback Machine http feb web ru feb litenc encyclop le7 le7 4631 htm 1 lyutogo 2012 u Wayback Machine